Індекс рубрикатора НБУВ: З845.7

Рубрики:

Хвилевідні лінії передачі. Хвилеводи та об'ємні резонатори

Шифр НБУВ: Ж69398 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены сущность основных понятий, принципы и методы алгоритмизации и программирования, приведены разновидности структур алгоритмов, типовые приемы алгоритмизации, характерные приемы программирования. Освещены особенности разработки алгоритмов типовых вычислительных процессов. Описаны языки программирования, в частности, низкого и высокого уровней. Определены основные компоненты языка высокого уровня: алфавит, синтаксис и семантика, раскрыта сущность его базовых понятий: константы, переменных, массивов, выражений и операторов. Предложены базовые сведения о языке описания вычислительных процессов - блок-схеме алгоритмов. Охарактеризованы его базовые конструкции, изложен один из важных вопросов алгоритмизации - структурного программирования. Освещены основы программирования в среде Паскаль, описаны принципы разработки программ на основе стандартизации стиля кодирования и правила отладки программ.

Теоретично досліджено спектр електромагнітних хвиль, розсіяних морською поверхнею, у першому порядку теорії збурень. Розглянуто випадок лінійної всеспрямованої антени, розташованої поблизу морської поверхні, освітленої падаючим полем. Враховано скінченну провідність морської води, ковзне розповсюдження розсіяних хвиль, можливий рух приймача та поверхневу течію. Виконано межові переходи до відомих розв'язань окремих задач.

Описано методику вимірювань та наведено результати досліджень радіосигналів короткохвильових станцій мовлення, відбитих від іоносфери та розсіяних схвильованою поверхнею моря. Експерименти виконано під час морської частини 7-ї Української антарктичної експедиції на борту науково-дослідного судна "Горизонт". Проведено порівняння експериментальних спектрів розсіяння з модельними, що розраховані згідно з розробленою теорією. Показано якісний збіг теорії та експерименту, розглянуто можливі фізичні причини, що пояснюють особливості спектральної структури сигналів.

Одержано достатньо прості точні вирази для коефіцієнтів Клебша-Гордана з магнітними квантовими числами 0 та 1 для комплексних значень кутових моментів. На основі цих виразів обчислено асимптотики коефіцієнтів Клебша-Гордана за комплексних значень моментів.

Одержано достатньо прості точні вирази для коефіцієнтів Клебша-Гордана з магнітними квантовими числами 0 та 1 для фізичних значень кутових моментів. На основі цих виразів обчислено асимптотики коефіцієнтів Клебша-Гордана для великих значень моментів і проведено їх порівняння з існуючими в літературі.

Для мультипольного розкладу розсіяного статистично нерівною сферою когерентного електромагнітного поля електричного диполю знайдено інтегральне зображення у комплексній площині кутового моменту. Досліджено властивості симетрії підінтегральної функції такого зображення.

Досліджено асимптотичну поведінку підінтегрального виразу у контурному інтегралі для потенціалів Дебая в комплексній площині кутового моменту, одержаному в першій частині роботи. Знайдені оцінки дозволили виконати деформацію контуру з метою ефективно обчислювати короткохвильові асимптотики потенціалів у освітленій зоні та зоні тіні великої статистично нерівної сфери.

Обговорено результати експериментальних і теоретичних досліджень просторово-часової структури поля радіохвиль діапазонів 35,4 і 0,8 см на приводних трасах. У дослідах з використанням висотних розрізів у шарі до 23 м на трасі 8 км і до 92 м на трасі 21 км спостережено деформацію пелюсткової структури сигналу, обумовлену впливом рефракції приводного шару атмосфери. Встановлено, що в літньо-осінніх періодах вимірювань розподіл ефективного градієнта, одержаного за даними радіофізичних експериментів, є близьким до нормального закону з медіанним значенням, що відповідає підвищеній рефракції.

Досліджено аналітичні властивості одержаних раніше виразів для ефективного імпеданса когерентного розсіяного поля. Спектр нерівностей досить загального вигляду розраховано числово та порівняно з відомими евристичними моделями оцінок ослаблення поля в зоні тіні великої статистично нерівної сфери.

Дослідження попередніх двох частин роботи узагальнені для випадку, коли в наближенні Бурре для когерентного розсіяного поля враховані всі збурні члени. Одержано вирази когерентного поля в освітленій зоні та в зоні тіні великої сфери.

На основе единой методики рассмотрены три варианта метода малых возмущений в решении задачи рассеяния волн статистически неровной поверхностью: борновское разложение, приближение Бурре и приближение Крейчнана. Установлена взаимосвязь в виде предельных переходов между указанными приближениями в определенных областях значений физических параметров.

Приведены методика измерений и результаты исследований радиосигналов коротковолновых вещательных станций, отраженных от ионосферы и рассеянных взволнованной поверхностью моря; эксперименты выполнены в ходе морской части 7-ой Украинской антарктической экспедиции на борту научно-исследовательского судна "Горизонт". Теоретически исследован спектр электромагнитных волн, рассеянных морской поверхностью, рассмотрен случай линейной всенаправленной антенны, расположенной вблизи освещаемой падающим полем морской поверхности, учтена конечная проводимость морской воды, скользящее распространение рассеянных волн. Проведено сопоставление экспериментальных спектров рассеяния с модельным, показано качественное совпадение теории и эксперимента. Рассмотрены возможные физические причины, объясняющие особенности спектральной структуры сигналов. Сделан вывод о возможности проведения океанографических исследований с использованием излучения вещательных станций.

Проведен расчет радиолокационных характеристик поля, отраженного от звукового импульса, на основе методики, предложенной автором ранее. В широком диапазоне значений длин звуковых волн и радиоволн вычислены минимальные расстояния, на которых возможно резонансное зондирование атмосферы антенными системами с конечными апертурами. Полученные результаты хорошо согласуются с данными эксперимента.

Получено выражение для флуктуационного поля, рассеянного статистически шероховатой плоскостью, в виде главного члена асимптотического разложения по большому параметру, определяющему волновую зону относительно точки источника и точки наблюдения. Асимптотика равномерна по отношению к высотам этих точек над рассеивающей поверхностью и может служить отправным пунктом при определении энергетических характеристик флуктуационного поля в ближней зоне поверхности.

Определены средняя интенсивность и частотный спектр флуктуаций волнового поля, рассеянного в ближней зоне статистически неровной поверхностью. Основу расчетов составляет асимптотическое разложение флуктуационного поля, полученное в первой части работы. Исследованы предельные переходы к известным частным случаям.

Предложен метод определения оптимального критического значения амплитуды для получения наилучших коэффициентов двудиапазонного фотометрического пересчета. Метод использован в разработанной системе автоматизированного обнаружения новых и известных астероидов CoLiTec. Приведены результаты практического применения данной системы.

Разработан метод оценки блеска астероида по амплитуде его сигнала на ПЗС-кадре, в основе которого лежит использование двудиапазонной кусочно-линейной модели фотометрического пересчета. путем экспериментальных исследований на натурных данных подтверждена работоспособность метода, определены его предварительные точностные характеристики. Метод использован авторами в разрабатываемой системе оперативного автоматизированного обнаружения новых и известных астероидов.

Разработан метод оценки экваториальных координат астероида по его координатам в системе координат ПЗС-кадра, учитывающий зависимость ошибок оценки экваториальных координат от видимого блеска опорных звезд, а также реализующий равномерный выбор опорных звезд на изображении для повышения точности оценки. Путем экспериментальных исследований на натурных данных подтверждена работоспособность метода, определены его точностные характеристики. Метод использован в разработанной системе оперативного автоматизированного обнаружения новых и сопровождения известных астероидов.

Для случая обратного рассеяния волн статистически неровной поверхностью найдены асимптотики двукратных интегралов от быстроосциллирующих функций, определяющих временную корреляционную функцию рассеянного поля. При угле скольжения много больше характерного угла френелевской зоны в вычислениях используется метод стационарной фазы. Полученное решение допускает предельные переходы к значениям физических параметров, отвечающих "большой" и "малой" площадкам. Для угла скольжения много меньше френелевского определено комбинированное решение - методом стационарной фазы по переменному азимутальному углу и приближением дифракции Фраунгофера по радиальной переменной. Расчеты позволяют установить связь с решениями, основанными на эвристических упрощающих гипотезах.