Розглянуто розвиток згуртованості екіпажу бойової машини. Визначено протиріччя, що виникають у психологічній структурі згуртованості. Показано нерівномірність розвитку основних сфер життєдіяльності розрахунку: міжособистісні відносини можуть відставати від розвитку діяльності та навпаки.

Об'єкти військової критичної інфраструктури є першочерговими для створення диверсій, вогневих впливів, ударів з повітря. Ускладнення процесів охорони та оборони таких об'єктів, а також збільшення кількості технічних засобів вимагає побудови для людини, яка приймає рішення, системи підтримки прийняття рішення. Елементи охорони та оборони об'єктів військової критичної інфраструктури відносяться до класу організаційно-технічних систем та розподілених систем управління. Вихід з ладу (деградація) одного елементу може привести до втрати цілісності й стійкості всієї системи. Отже система підтримки прийняття рішення повинна з визначеним інтервалом аналізувати стан кожного розподіленого об'єкту та знаходити рішення щодо відновлення системи охорони та оборони. Сучасні концепції управління складними розподіленими об'єктами (РОУ) в різних галузях людської діяльності (в тому числі і у військовій справі) базуються на парадигмі людино-машинної організації процесів управління, у якій роль прийняття рішень віддається людині, а машина забезпечує інформаційну підтримку етапів вироблення і генерування альтернативних варіантів рішень. Використання даного підходу є змушеною мірою подолання високого рівня невизначеності умов рішення завдань управління складними, нелінійними, динамічними, розподіленими об'єктами та наявності інтелектуальної протиборчої сторони (противника). При цьому ефективність системи управління багато в чому визначається суб'єктивними властивостями людини (групи людей), які діють в контурі управління, що у свою чергу вимагає високого рівня компетенції у виникаючих проблемних ситуаціях. Для управління територіально розподіленими об'єктами (до яких відносяться елементи системи охорони та оборони військових аеродромів), відомим є підхід, що базується на застосуванні мультиагентних моделей СППР, у яких сполучаються централізовані та децентралізовані методи аналізу ситуацій, що реалізовуються колективами агентів. Розроблено мультиагентну модель системи підтримки прийняття рішення по управлінню розподіленими об'єктами.

В роботі розроблено методичні елементи процедур динамічної інтеграції засобів забезпечення охорони та оборони військових аеродромів, в основі яких лежить поняття вразливість об'єктів і поняття динамічної інтеграції, пов'язане з динамічними характеристиками дій противника, що допускає адекватну реакцію системи захисту на ці дії шляхом управління структурою, характеристиками та параметрами єдиної системи. Розкрито проблему людського фактора та запропоновано рішення, які надають змогу знизити її вплив на якість виконання заходів з охорони та оборони військових аеродромів. Розроблено кваліметричну модель оцінки вразливості аеродрому, де критеріями оцінки вразливості є якість та ризик. Показано, що процедура оцінювання в даному випадку засновується на моделі якості функціонування аеродрому.