Вперше в історико-педагогічній науці узагальнено та систематизовано теоретичні ідеї, погляди науковців на проблему художньо-естетичного виховання (ХЕВ) учнів, його суть, мету, завдання, зв'язок з розумовим, моральним, трудовим і фізичним вихованням і практичний досвід ХЕВ учнів у ЗОЗ України у другій половині XX ст. Конкретизовано й уточнено розуміння освітньо-виховного простору ХЕВ учнів. Науково обгрунтовано етапи становлення та розвитку теорії та практики естетичного виховання з урахуванням політичного та соціально-економічного розвитку країни й освіти. Розкрито зміст, форми, методи та засоби ХЕВ учнів у ЗОЗ України у досліджуваний період. Здійснено актуалізацію перспективного досвіду ХЕВ другої половини XX ст. у контексті реформування ЗОШ за сучасних умов.

Досліджено теоретичні основи вікової та гендерної психології. Розглянуто напрями психології розвитку людини, її внутрішньої психологічної суті з урахуванням основ навчання та виховання. Увагу приділено гендерній ідентичності особистості. Наголошено на гендерних відмінностях в інтелектуальних, мовленнєвих, емоційних сферах чоловіків та жінок. Визначено основні поняття та категорії наукової методології у віковій і гендерній психології та застосовання їх у професійній діяльності фахівця з фізичної терапії, ерготерапії. Запропоновано вибір необхідних методів для психодіагностики конкретного психічного явища, а також оволодіння методами дослідження, обробки та трактування отриманих результатів. Проаналізовано процес визначення критеріїв оцінки норми та відхилень у формуванні особистості.

Розглянути проблеми психолого-педагогічного супроводу та розвитку суб’єктів спортивної діяльності в різних актуальних на сьогодні напрямах. Охарактеризовано особистість тренера як суб’єкт спортивної діяльності. Наведено методику діагностики професійно важливих якостей тренера. Досліджено теоретичні та прикладні аспекти психологічної підготовки спортсменів. Запропоновано використання заходів із саморегуляції для корекції психоемоційних станів спортсменів. Проаналізовано здоров’язберігаючі технології в спорті. Розглянуто психосоматичні зміни в результаті професійної діяльності спортсменів. Увагу приділено особливостям естетичного розвитку студентів спортсменів у навчально-виховному процесі закладу вищої освіти.

Розроблено комп’ютерні методи композиційного аналізу та формування предметного середовища безпосередньо в просторі його 3-вимірної моделі за допомогою геометричного моделювання візуального сприйняття з обраних точок зору без використання перспективних проекцій з кількісним визначенням характеристик видимого оточення. Виявлено та проаналізовано три існуючих підходи до композиційного аналізу предметного середовища: традиційний, об’єктний, середовищний. Визначено, що жодна з існуючих нині методик аналізу предметного середовища з позиції візуального сприйняття не передає реальної ситуації зорового сприйняття оточення людиною через використання проекцій. Запропоновано для аналізу візуального сприйняття будь-яких об’єктів та їх співвідношень використати тілесні кути, вершини яких розміщені в точці зору, а поверхні є такими що огинають видимі контури тривимірних об’єктів. Розроблено алгоритм визначення тілесних кутів на тривимірні об’єкти, що є основою комп’ютерних методів композиційного аналізу предметного середовища з позиції візуального сприйняття без використання перспективних проекцій. Запропоновано модель візуального сприйняття предметного середовища людиною з певної точки зору на основі побудови множини тілесних кутів, під якими можливе візуальне сприйняття оточення. Розроблено технологію застосування комп’ютерних методів композиційного аналізу предметного середовища з позиції візуального сприйняття без використання перспективних проекцій для визначення окремих характеристик оточення. Створено методику розробки алгоритмів кількісного визначення візуальних характеристик середовища за допомогою комп’ютерних технологій. Розроблено методи визначення параметрів візуальної щільності, візуальної складності силуету, візуальної складності простору, візуальної насиченості предметного середовища. Дані характеристики можуть бути використані як фактори аналізу при побудові програмних алгоритмів оцінки естетичної якості оточення для автоматизованого проектування.