Висвітлено практично всі сучасні мережеві інформаційні технології. Розглянуто апаратні та логічні принципи побудови мереж, функції протоколів, сучасні комерційні технології локальних та глобальних мереж, питання керування та адміністрування мережами, об'єднання мереж, віддаленого доступу, архітектур розподілених обчислень. Значну увагу приділено побудові коректних мережевих вирішень, наведено типові вирішення. Порівняно мережеві функції головних мережевих операційних систем.

Запропоновано формальну специфікацію угоди про якість обслуговування (SLA) та формальні засоби для дослідження та моніторингу впливу параметрів інформаційних сервісів на параметри бізнес-процесів підприємства.

Запропоновано формальну специфікацію інтелектуальної системи моделювання комплексу бізнес-процесів підприємства з використанням моделей. Запропоновано ієрархічний підхід до впровадження інтелектуальних функцій до системи моделювання. Система моделювання призначена для використання для проектування складних інформаційних систем і керування ними.

Запропоновано підхід до побудови виконувальних моделей сервісів інформаційних систем. Цей підхід спирається на існуючу методологію виконувального UML (xUML), але на відміну від нього використовує інтерпретовані, а не компільовані моделі, подані мовою XML.

Запропоновано підхід до моделювання та проектування інтелектуальних інформаційних систем. Модель системи будується на 3-х ієрархічних рівнях - бізнес-процесів, сервісів і рівні процесорів і пристроїв. Розглянуто задачу моделювання процесорів і пристроїв.

Розглянуто принципи реалізації та структуру інтелектуального сервісу завантаження у комп'терній мережі. В основу реалізації сервісу покладено архітектурний підхід Адаптивних об'єктних моделей. Запропоновано структуру системи та визначено типи моделей керування.

Розглянуто та запропоновано структуру та принципи роботи інтелектуального сервісу, керованого моделями. Формальна специфікація сервісу уможливлює адаптацію параметрів інформаційної системи до зміни вимог бізнес-процесів.

Розкрито загальні аспекти, основні терміни, завдання та історію розвитку концептуального моделювання. Розглянуто особливості когнітивних процесів людини-експерта як складової системи концептуального моделювання. Детально проаналізовано теоретичні засади концептуального моделювання як статичної, так і динамічної структури предметної області. Акцентованно на концептуальному моделюванні та інтелектуальних програмних системах бізнес-аналітики. Висвітлено історіюё та перспективи розвитку концептуального моделювання програмних систем. Значну увагу приділено активним і виконувальним концептуальним моделям, спеифікації їх взаємодії. Відображено застосування виконувальних моделей для розв'язання задач у різних проблемних областях. Розглянуто інструментальні засоби для виконання концептуального моделювання.

Досліджено вплив видалення з організму певного об'єму жирової тканини на ліпідний обмін. З цією метою визначали вміст ліпідів у сироватці крові до і на 14-ту добу після абдомінопластики. У 73 хворих (основна група) виконували хірургічні втручання на органах черевної порожнини, малого таза та передній черевній стінці з симультанною абдомінопластикою, у 59 хворих (група порівняння) абдомінопластику не застосовували. Порушення ліпідного обміну спостерігали у хворих обох груп. Результати операцій з видаленням жирової тканини у пацієнтів основної групи характеризувалися позитивною динамікою ліпідного спектра крові. Нормалізуючий вплив на ліпіди сироватки крові зумовлений зменшенням об'єму депо тригліцеридів, що сприяє посиленню процесів катаболізму атерогенних ліпопротеїдів та підтримує концентрацію неестерифікованих жирних кислот на оптимальному рівні. Одержані результати свідчать, що здійснення абдомінопластики забезпечує антиатерогенний ефект у пацієнтів у разі ожиріння.

Наведено опис архітектури інструментального комплексу для моделювання керованих моделями інтелектуальних систем. Визначено структури даних моделі, головні операції інструментальної системи, зокрема ініціалізація, перевірка релевантності та пошук моделі. Розглянуто архітектуру взаємодії моделей.

Запропоновано підхід та архітектуру надання та опрацювання знань як основу для побудови когнітивних інформаційних систем. За цим підходом поєднуються декларативні онтології та процедурні моделі. Наведено формальну специфікацію архітектури опрацювання знань у системі.

Запропоновано підхід щодо використання активних концептуальних моделей для надання та позбавлення прав доступу до ресурсів інформаційної системи. У порівнянні з відомим механізмом керування доступом RBAC запропонований метод створює можливість динамічного, документованого надання та вилучення прав доступу до ресурсів у контексті бізнес-процесів, які виконуються у системі.

Показано інтеграцію моделі управління правами доступу RBAC із технологіями експертних систем для побудови інтелектуальної системи управління правами доступу. Як результат, новостворена система має деякі переваги серед аналогів та підтримує автоматизованість завдяки продукційним правилам бази знань і принципам самонавчання.

Розглянуто та запропоновано структуру і принципи роботи ігрової системи моделювання конфліктних ситуацій в економіці, що містить підсистему автоматизованого прийняття рішень. Запропонована система дозволяє одержувати досвід у прийнятті рішень, і має модуль, який автоматизовано приймає рішення та навчається у ході гри.

Розглянуто використання алгоритмічних моделей знань для автоматизації тестування програмних продуктів. Запропоновано архітектуру системи тестування, ієрархію моделей. Продемонстровано взаємодію різних типів моделей для розв'язування задачі автоматизованого тестування.

Запропоновано підхід до побудови інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень у договірному процесі. Розглянуто структуру системи, організацію знань і порядок роботи системи.

Запропоновано підхід до побудови контекстно-залежних сервісів інтелектуальної мережі, оснований на використанні концептуальних моделей, які описують ознаки певних ситуацій. Як приклад реалізації цього підходу розроблено макет сервісу електронного туризму.

Розроблено метод та алгоритм для верифікації моделей знань інтелектуальної системи, який базується на консенсусі групи експертів. Показано місце моделі консенсусної верифікації серед задач верифікації моделей, наведено схеми відповідних моделей. Визначено вимоги до організаційної підтримки та супроводу процесу верифікації моделей, а також описано механізми підтримки виконання моделей.

Запропоновано підхід щодо опрацювання знань в інтелектуальному порталі електронного туризму. Цей підхід базується на моделях знань, що використовують семантично інтерпретовані знання. Продемонстровано використання контекстних даних з бази знань під час опрацювання запитів до порталу.

Опрацювання контекстних даних є важливою вимогою до когнітивних інформаційних систем. Запропоновано формальне визначення поняття контексту факту та класу бази знань. Розглянуто питання пошуку фактів, навчання та видобування знань з контексту.