Увагу приділено вивченню реалізації категорії "гендер" на прикладі концептів ЖІНКА та ЧОЛОВІК із засад перекладознавства. Проведено комплексний аналіз та виокремлено гендерні кластери концептів, суттєві для реалізації ідейно-образної структури художнього тексту. Гендер розглянуто у двох ракурсах: гендерній ієрархії на прикладі типових та атипових фемінних і маскулінних характерів і гендерній парадигмі художнього тексту. Проаналізовано об'єктивацію гендерного компонента концептів ЖІНКА та ЧОЛОВІК і семіотичні засоби їх реалізації у первинних і вторинних текстах, визначено ступінь омовлення гендерної мовної особистості перекладачів. З'ясовано залежність адекватного відтворення концептів ЖІНКА та ЧОЛОВІК від специфіки відтворюваного образу, його відповідності чи невідповідності гендерним стереотипним уявленням.

Мета роботи - аналіз характеру трансформації державного регулювання оплати праці як у світі, так і в Україні в епідеміологічних умовах. У переважній більшості країн наразі відбувається глибока трансформація державного регулювання оплати праці на макрорівні. Український ринок праці теж поступово адаптується до змін, новацій і сучасних соціоекономічних реалій. Наприклад, прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" як своєрідну реакцію держави на необхідність змін у сфері оплати праці. Для порівняння результатів політики держави у сфері оплати праці, а також взаємовідносин соціальних партнерів в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 можна використати розмір середньомісячної заробітної плати у 2019 - 2021 рр. Варто відмітити, що не завжди зростання середньомісячної заробітної плати свідчить про економічне зростання країни. Головним індикатором економічного розвитку країни є внутрішній валовий продукт (ВВП). Пандемія коронавірусу, цілком природно, мала негативний вплив на економіку країн - у більшості країн відбулося зниження ВВП. Забезпечення зростання заробітної плати в цих умовах є індикатором сильних соціальної політики та/або соціально-трудових відносин у сфері оплати праці. Через соціальну політику в країні держава регулює розмір мінімальної заробітної плати. Більшість країн для стабілізації трудових доходів у період пандемії збільшили рівень мінімальної заробітної плати. Головним інструментом впливу держави на оплату праці в Ірландії, Німеччині, Норвегії, Фінляндії та США в цей період є надання тимчасових субсидій на заробітну плату, які запроваджуються задля збереження робочих місць і підтримки доходів працівників. Також досвід державного регулювання заробітної плати в розвинутих країнах у період пандемії включає виплату роботодавцям субсидій, кредитування податків, зменшення податкової ставки. Водночас, імплементування іноземних практик у сферу оплати праці потребує врахування українських реалій.