Здійснено порівняльний аналіз друкованої та електронної преси. Описано можливості журналістської праці за сучасних технічних умов, переваги та недоліки створення студентського електронного видання.

На підставі аналізу сучасних студентських видань описано особливості тематики опублікованих статей та їх вплив на читання преси студентами.

Проаналізовано структуру друкованих студентських періодичних видань; визначено особливості архітектонічних елементів, їх недоліки у пресі для студентів. Описано впливи модульної сітки на роботу над випусками, а також досліджено систему рубрикації студентських видань.

Проаналізовано історичні особливості української студентської періодики, описано соціально-політичні чинники, які впливали на її функціонування. Висвітлено проблеми сучасної преси для студентів. Надано порівняльну характеристику студентських видань минулого і сьогодення.

Проаналізовано особливості, структуру українських студентських інтернет-ЗМІ; описано, що впливає на їх функціонування. Преса в інтернеті продовжує стрімко розвиватися, що, звичайно, впливає і на процеси у розвитку студентської періодики. Чимало видань створено останніми роками, проте варто наголосити, що у них не використовують усі можливості, які надає мережа. Також багато з них функціонують не довго, можливо це пов'язане з незацікавленням у ній студентів через невдалий контент. Студентська інтернет-періодика розвиватиметься інтенсивніше, коли її видавці правильно і своєчасно публікуватимуть матеріали. У студентських інтернет-виданнях використовують таку саму структуру, як і на інформаційних сайтах. Якщо авторами сайту є самі студенти, то структура не завжди зручна для користувачів: на сторінці може бути забагато матеріалів, або ж навпаки - рубрики з публікаціями сховані. Серед недоліків деяких сайтів - низька мультимедійність та інтерактивність. Хоча такі видання допомагають студентам у навчанні та надають більше можливостей, ніж друковані.

У наш час телебачення стало невід'ємною частиною повсякденного життя. Саме тому мовлення, яке звучить з екрана, можна називати зразком повсякденного мовленнєвого спілкування. У лексиці руйнуються відокремлення між різними категоріями слів. Вагомо змінилася структура тексту, ведучі не ставлять собі певні обмеження. В своєму мовленні працівники телеканалів використовують просторіччя, жаргонізми, та і загалом притаманну певним соціальним групам лексику, які колись вважали недопустимим вживати в ефірі. Під час дослідження проблем мовлення на телебаченні для аналізу було вибрано найпопулярніші телеканали: "1+1", "СТБ", "Інтер" на прикладі випусків новин "ТСН", "Вікна-новини" та "Новини" на предмет грамотності, дотримання норм і правил української мови. Більшість помилок є типовими. Здебільшого відчувається, що в повсякденні диктори користуються російською мовою, а тому дуже часто помиляються, висловлюючись українською. Відтак виокремлено найпоширеніші групи помилок ведучих аналізованих каналів, найтиповіші з них фонетичні та граматичні. Не володіючи вільно українською мовою, телеведучі та запрошені гості на передачі вдаються до калькування, творять штучні терміни, замінюючи такими принагідними саморобками давно усталені в нормативній українській мові відповідники. Працівники телеканалів "1+1" та "Інтера" демонструють з екрана недостатнє знання української лексики, їм бракує українських слів, і вони замінюють їх звичними для них російськими. Незнання українських фразеологізмів і сталих словосполучень також є однією з проблем для українських телеведучих. Оскільки телебачення транслює у широкі маси не лише ідеї, але й культуру мови, то серйозні вимоги ставлять і до мовлення ведучих на телеканалах, і до правильності вимови. Не можна забувати, що до мовлення на телебаченні глядачі ставляться як до взірця, еталона.

Заголовок у засобах масової інформації відіграє особливу роль, оскільки це не просто елемент поданого до публікації матеріалу, але й відображення основної ідеї журналістського тексту. За допомогою влучного заголовка можна привертати увагу потенційних читачів, інтригувати, зацікавлювати. Проте через невдалий заголовок до важливої та цікавої інформації матеріал можуть не помітити читачі. Використовується маніпулятивний вплив на аудиторію саме за допомогою заголовків, адже дуже часто потенційні реципієнти роблять висновки про всю публікацію з самої назви. Для аналізу заголовків використано публікації з суспільно-політичного тижневого журналу "Країна" та суспільно-політичної газети "День", яка виходить у Києві 4 рази на тиждень. Визначено, що в цих ресурсах активно використовуються інформаційні, спонукально-наказові, проблемні, констатуючо-описові та рекламно-інтригуючі заголовки. Для зацікавлення аудиторії вживають стилістично забарвлену лексику, мовну гру. Автори публікацій активно використовують метонімію, порівняння, риторичні запитання, антитези, епітети, тавтології, метафори, фразеологізми, персоніфікацію. Також застосовують графічні засоби з використанням хештегів, плюсів, знака рівності, виокремлення тексту різними кольорами. Журналісти пишуть заголовки лексемами з професійної та іншомовної лексики. Попри те, що обидва видання схожі за тематикою, у газеті "День" заголовки образні та оригінальні, журналісти активно використовують різноманітні лексичні засоби та графічні зображення, що привертає увагу та зацікавлює читачів. Що стосується журналу "Країна", то автори практично не використовують лексичних засобів, заголовки до публікацій або дуже короткі (лише одне слово), або занадто довгі (2 - 3 речення), тому є складними для сприйняття реципієнтів.

Під час дослідження використано загальнонаукові методи, а саме емпіричні (спостереження та порівняння); з методів теоретичного дослідження - аналіз; зі спеціальних - прогнозування та передбачення результату на основі аналізу, також дисперсний або факторний аналіз, оскільки описано вплив різних факторів на результат. За допомогою кластерного аналізу створено класифікацію. Популяризація науки в Україні не дуже активна, проте тема для дослідження є актуальною, оскільки така інформація може впливати на бажання саморозвитку й спонукати до навчання. Існує багато класифікацій, які стосуються науково-популярної інформації. У роботі розглянуто та проаналізовано створені й запропоновані науковцями групи творців і реципієнтів науково-популярної інформації. Розкрито значення термінів "популяризація", "науково-популярний журнал". Описано, що саме цікавить реципієнтів, їх характеристики, причини вибору певних каналів поширення інформації, особливості різних соціальних груп у ЗМІ та класифікацію наукової журналістики, яку пропонують дослідники. Зважаючи на існуючі типології, зроблено висновки щодо характеристик цільової аудиторії споживачів інформації. Поширення науково-популярної інформації в Україні відбувається через періодичні видання (спеціалізовані журнали; новини у спеціальних рубриках газет), радіо (радіопередачі, інформація в новинних блоках радіоканалів), телебачення (серійні передачі, інформація в новинних блоках телеканалів), Інтернет (сайти, окремі рубрики на сайтах, сторінки в соціальних мережах, серійні передачі в архівах сайтів). На основі аналізу засобів масової інформації, які поширюють інформацію про наукові досягнення, запропоновано детальну класифікацію споживачів науково-популярної інформації за віком (діти, підлітки, дорослі), за особистими інтересами (випадкові реципієнти; люди, які цікавляться конкретною інформацією за певний період; любителі/поціновувачі), за професійними потребами (студенти, фахівці спорідненої чи дотичної до інформації професії, фахівці, науковці). Для популяризації науки науковцям потрібно зацікавити в поширенні своїх висновків громадськість, а журналістам потрібно правдиво подавати інформацію, адже використання неправдивих фактів чи маніпулювання спричинять втрату довіри аудиторії. Для того, щоб звертатися до певної аудиторії, журналісту потрібно знати особливості її формування.

Для формування громадської думки недоброчесні медіа використовують маніпулятивний вплив. У деяких випадках його можна вважати ефективним. Мета дослідження - проаналізувати особливості сприйняття цільової аудиторії, для якої створено контент, та потенційну довіру цієї аудиторії до опублікованого. У роботі застосовано загальнонауковий метод аналізу літератури з досліджуваного питання, а саме довіри цільової аудиторії та методів маніпуляції реципієнтами ЗМІ; емпіричні методи спостереження за об'єктом дослідження та порівняння одержаних результатів опитування; методи аналізу та синтезу для інтерпретації одержаних результатів. Дослідник О. Федоров стверджував, що маніпуляції можна знешкодити трьома шляхами критичного аналізу, який залежить від рівнів сприймання інформації цільовою аудиторією: наївно-примітивного/фабульного (емоційного), сюжетно-мотиваційного (сенсорного), креативного/комплексної ідентифікації (розумового). Це твердження було взято за основу в опитуванні 212 осіб для того, щоб дізнатися, як реципієнти реагують на опубліковане, і що саме може на них вплинути. Для цього було поставлено три питання щодо рівнів сприйняття інформації. Перше питання стосувалося того, чи погодяться реципієнти зі сказаним, якщо ведучий чи ведуча будуть емоційно висловлюватися під час телепередачі, друге - про сюжет загалом та обгрунтування поданої в ньому інформації, третє - про важливість аргументів і фактів. Під час опитування визначено, що найефективніше можна маніпулювати аудиторією за допомогою: емоційного подавання інформації; підлаштовування доказів, тобто маніпулюванням інформацією, порушуючи журналістські стандарти; ефектним способом подачі інформації; повільним та послідовним впливом через опубліковані матеріали; використовуванням підтекстів в опублікованих, на перший погляд, аргументованих логічних матеріалах. Визначено найефективніші маніпуляції цільовою аудиторією, які можуть здійснювати ЗМІ, також запропоновано способи виявлення впливу недоброчесних медіа.

Висвітлено теоретичні аспекти маніпуляцій під час інтерв'ю. Охарактеризовано інформаційні жанри в друкованих виданнях. Проаналізовано сучасні проблеми вітчизняної екологічної журналістики. Досліджено жанрово-тематичні особливості університетської періодики минулого (На прикладі газет "Ужгородський університет" та "Бюлетень прес-служби Ужгородського національного університету"). Досліджено види та роль реклами у просуванні інтернет-магазину. Висвітлено специфіку сайту української служби ВВС. Проаналізовано різновиди інструментів впливу на свідомість, психіку підлітків і молоді у блогах мережі "Інстаграм". Розглянуто сучасні підходи до комунікації з аудиторією. Досліджено методи маніпулятивного впливу в матеріалах ресурсу "112.UA" за 2020 рік.

Розглянуто маніпуляційні технології на телеканалі "1+1". Висвітлено особливості вдосконалення вітчизняного суспільного телебачення (на прикладі телеканалу "UА:Перший"). Досліджено роль медіа у формуванні внутрішньої культури та стратегії внутрішніх комунікацій у ритейл-підприємстві. Охарактерзовано роль факту в журналістському розслідуванні. Проаналізовано особливості комунікації між роботодавцями та студентами засобами медіа. Розглянуто соціальну мережу Fасевоок як метод популяризації контенту онлайн-ЗМІ (на прикладі сторінки "Української правди"). Висвітлено вплив ЗМІ на соціальну напруженність суспільства. Охарактеризовано медійний інструментарій для просування автомобільного бренду. Досліджено гендерний вимір сучасних партійних ЗМІ.

Висвітлено особливості застосування на українському телебаченні комунікаційних теорій медійного впливу. Охарактеризовано епістолярну спадщина Олени Теліги як історичне тло. Розглянуто зміни в роботі журналістів українських онлайнових медіа в час повномаштабного вторгнення. Проаналізовано філософію висвітлення правдивої інформації в межах сучасної документалістики. Висвітлено авторську концепцію музично-виконавських архетипів і текст музичної культури. Досліджено ключові засади підготовки журналіста-телеоператора. Охарактеризовано специфіку маніпуляційних технологій в українських інтернет-ЗМІ. Увагу приділено музиці як інструменту комунікації під час війни. Висвітлено особливості функціонування телебачення в демократичному суспільстві. Досліджено перекладну українську літературу як інструмент культурної дипломатії.

Розглянуто заголовок як основу журналістського матеріалу. Увагу приділено контенту літературно-художньої періодики в Україні. Досліджено питання ґендерної дискримінації в політиці очима суспільно-політичних Інтернет-ЗМІ. Акцентовано на іномовленні в умовах гібридної війни. Розглянуто стереотипи образу жінки в сучасному рекламному дискурсі. Описано особливості та ризики медичної журналістики під час епідемії коронавірусу в Україні. Увагу приділено опитуванню в медіа дослідженнях. Розкрито значимість і особливості ЗМІ в формуванні демократичного суспільства. Розглянуто блог і подкаст як розвиток професійної діяльності коментатора й оглядача радіо та телебачення. Висвітлено діяльність українських журналістів в умовах війни в Україні (на прикладі телемарафону "Єдині новини"). Розглянуто проблему ілюстративного наповнення вишівської преси. Досліджено соціальні мережі та месенджери як метод популяризації контенту онлайн ЗМІ. Акцентовано на журналістиці під час війни. Окреслено особливості матеріалів Інтернет-видань. Визначено вплив соціальних медіа на взаємодію з виборцями тощо.

Наведено інформацію про моделі редакцій ЗМІ та функціонування інтернет-видань, розглянуто специфіку обов'язків працівників редакції. Описано питання професійних особливостей та коректної взаємодії зі співробітниками. Розглянуто також аспекти роботи з публікаціями, зважаючи на журналістські стандарти та професійну етику.

У збірнику вміщено матеріали VI Міжнародної науково-практично конференції «Інновації та особливості функціонування ЗМІ в демократичному суспільстві» кафедри журналістики та засобів масової комунікації Інституту права, психології та інноваційної освіти. Засідання конференції відбулось 23 травня 2023 р. На засіданні конференції було виголошено понад 40 доповідей студентів та молодих дослідників.СЕКЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ “ІННОВАЦІЇ ТЛ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗМІ У ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІТЕМАТИКА НОВИН НА ТЕЛЕКАНАЛАХ «ЕСПРЕСО» ТА «1+1» КРІЗЬ ПРИЗМУ ТЕОРІЇ КУЛЬТИВУВАННЯ 5 Білограць X., Оличенко О. МАНІПУЛЯЦІЇ В МЕДІА: НА ПРИКЛАДІ ТЕЛЕЕФІРІВ «1+1» ТА «РАДА» 7 Білограць X., Римець А. ЖУРНАЛІСТИКА ВВС (ОСОБЛИВОСТІ БРИТАНСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ СЛУЖБИ НОВИН) 8 Білограць X., Стадник І. ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ ТА ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПІД ЧАС ВІЙНИ НА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСАХ КАНАЛІВ «ІНТЕР» ТА 10 Бунчук В., Іваницька Б. «УКРАЇНСЬКИЙ ФЕМІНІЗМ ЯК ОКРЕМА ТЕЧІЯ ВСЕСВІТНЬОГО РУХУ» 11 Волченська Д., Іваницька Б. ВИКЛИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ 14 Грибалева О., Кіца М. ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛИ ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ ПІД ЧАС ВІЙНИ 17 Дика Н. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ФЕСТИВАЛЬ «АНТОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КАМЕРНОЇ МУЗИКИ» 19 Дворянин П. ВТОМА ВІД ЕМПАТІЇ. ДИНАМІКА ВИСВІТЛЕННЯ ВІЙНИ В УКРАЇНІ 22 Іваніцька М., Іваницька Б. СПЕЦИФІКА РОБОТИ СПОРТИВНОГО ЖУРНАЛІСТА 24 Галаджун 3., Ільчук А., Ярмолович А. МУЗИЧНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ЖУРНАЛ «БАНДУРА»: ТИПОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИДАННЯ 26 Галаджун 3., Марціняк X. «СХЕМИ: КОРУПЦІЯ В ДЕТАЛЯХ»: ТЕМАТИКА МАТЕРІАЛІВ ТА ЇХ ЖАНРОВІ ФОРМИ (ЗА БЕРЕЗЕНЬ-ТРАВЕНЬ 2023 РІК) 28 Казімова Ю. ОСОБЛИВОСТІ МАТЕРІАЛІВ ГАЗЕТНИХ ВИДАНЬ 30 Ковальчик Н., Іваницька Б. «ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ПРОТИ ЯТЯ ФЕЙКОВИМ НОВИНАМ В ЗМК» 32 Кузнецова О. СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЖУРНАЛІСТІВ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2023 Р 34 Кулинич М., Дзьомба Н. ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ВІТАЛІЯ ПОРТНИКОВА 37 Кіца М. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО МЕДІЙНОГО ПРОСТОРУ ПОЛЬЩІ 38 Левицька В., Кузнецова О. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ РЕГІОНАЛЬНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ «СУСПІЛЬНЕ ЛЬВІВ» 2023 р 40 МакарчукК. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП ЕПІДЕМІЇ СОУГО- 19 НА СТОРІНКАХ ГАЗЕТИ «УРЯДОВИЙ КУР’ЄР» (БЕРЕЗЕНЬ 2020) 42 Макарчук О,, Мазепа Д. ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ * ттліУТІ» ЖГЇІГГ А V ЛОН ., Іваницька Б. РОЛЬ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ВИДАНЬ У ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ТА СТАНОВЛЕННІ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 65 Раховська М., Гоцур О. ЖУРНАЛІСТСЬКІ ЬЛОГИ В ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯХ ТА СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖЕВИХ ПЛАТФОРМАХ 688 Семен Н. ЯВИЩЕ ХАЙПУ В ІНСТАГРАМІ ЯК ОДНЕ З ДЖЕРЕЛ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ КОНТЕНТУ 70 Стащенко М., Кузнецова О. ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИСВІТЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ У ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ЗМІ УКРАЇНИ 72 Тихоліз А., Гоцур О. ЖІНКА-ЖУРНАЛІСТКА НА ВІЙНІ: ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ТА ТЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ 74 Ткаченко А., Гоцур О. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАГАЛЬНОГО ОБРАЗУ ТВОРЧОГО ПОРТРЕТУ ЖУРНАЛСТА: УКРАЇНСЬКИЙ ТА АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОСВІД 76 Фінклер Ю. КОНВЕРГЕНТНІСТЬ МЕДІА ТА ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ: ВИМОГА ЧАСУ І СВІТОВА ТЕНДЕНЦІЯ 79 Чулей В., Толочко Н. ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ ТЕМАТИКИ В НОВІТНІХ МЕДІА (НА ПРИКЛАДІ ВИДАННЯ «ЛОКАЛЬНА ІСТОРІЯ») 80 Юрченко С., Кузнецова О. ОСОБЛИВОСТІ БЛОГІВ ВІДОМИХ УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ 83 Яновська X., Кузнецова О. ДЕЗІНФОРМАЦІЙНІ РОСІЙСЬКІ НАРАТИВИ ЩОДО ВІЙНИ В УКРАЇНІ В «ТНЕ NEW YORK TIMES» ТА «ТНЕ WASHINGTON POST» 85 Яремншина А., Кузнецова О. ЗОВНІШНІ Й ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ ОБРАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В. ЗЕЛЕНСЬКОГО В МАТЕРІАЛАХ BBC NEWS 87 СЕКЦІЯ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНОГО СЕМІНАРУ «МЕДІА ЯК СУСПІЛЬНОТВОРЧІСТЬ ТА БІЗНЕС: УКРАЇНСЬКИЙ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД» 14 КВІТНЯ 2023 РОКУ Бутиріна М., Темченко Л. ТЕЛЕГРАМ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ГІБРИДНИХ ВПЛИВІВ: КАНАЛИ ТА ФРЕЙМИ 91 Галів О. ВІЙНА В УКРАЇНІ ЯК ГОЛОВНА ТЕМА У ПАЛІТРІ НАЦІОНАЛЬНИХ І СВІТОВИХ МЕДІА: ПРИКЛАДИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА 93 Гоцур О. МЕДІАРИНОК У ЧАС ШИРОКОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 95 Ріпей М. УКРАЇНСЬКІ ДІТИ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ НА ШПАЛЬТАХ ГАЗЕТИ «СВОБОДА» (США). 98 Рудик М. ТЕМА ВІЙНИ У ПРОВІДНИХ ПОЛЬСЬКИХ ДРУКОВАНИХ МЕДІА (НА ПРИКЛАДІ ГАЗЕТ ««RZECZPOSPOLITА», «GAZETA WYBORCZA», «WPROST», «SUPER EXPRESS») 100 Спорняк Д., Гоцур О. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ БЛОГОСФЕРИ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО СПРЯМУВАННЯ 102 Сімашова А. ВИСВІТЛЕННЯ ВІЙНИ В УКРАЇНІ ІТАЛІЙСЬКИМИ МАС-МЕДІА ПЛЮРАЛІЗМ. ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ТА ПРПКРРА/ітттгілп идодтілвіл

Вміщено інформацію про основні напрями та прийоми сучасного мистецтва, особливості критичного аналізу творів, висвітлено образотворче мистецтво та його класифікацію. Визнано, що культура та мистецтво завжди будуть актуальними для суспільства, посібник "культурологічна журналістика" створено для студентів, які навчаються в магістратурі і повинні знати теорію, яка стосується роботи журналіста у культурній сфері та вміти її застосовувати на практиці. Надано вичерпну лекційну інформацію про кожну з запропонованих до вивчення тем та складено список використаної літератури, список рекомендованої літератури, теми для індивідуальних завдань (презентацій), тестові запитання (80 питань), наведено робочу програму курсу, додатки з зображальними матеріалами. Зауважено, що змістове наповнення навчально-методичного комплексу сприяє вивченню особливості роботи журналістів під час мистецьких заходів, підготуванню майбутніх професіоналів до роботи з мистецькими об’єктами. Детально розглянуто особливості огляду та рецензування подій у сучасному мистецтві. Увагу приділено специфіці рецензування мистецьких творів.