Показано внесок В.С.Соболєва у вивчення закономірностей ізоморфних заміщень у силікатах. Проаналізовано вплив іонних радіусів, валентності, типу іонів, хімічного складу, координаційного числа й структурних особливостей мінералів, а також температури і тиску на іонний ізоморфізм. Висвітлено подальший розвиток проблем ізоморфізму М.В.Бєловим, В.В.Щербиною, В.А.Франк-Каменецьким та іншими кристалохіміками на основі нових методів дослідження кристалічних речовин. Особливу увагу звернено на аналіз нових даних щодо впливу тиску на ізоморфні заміщення і на доменний, блочний ізоморфізм.

Ключ. слова: ізотопний склад сірки, калійно-магнієві солі, міоцен, геохімія, Передкарпаття.
Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР3)174 + Д59(45УКР3)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж28470 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано значення і важливість підручника з мінералогії "Генезис мінералів", авторами якого є відомі вчені й педагоги В.І. Павлишин, О.І. Матковський, С.О. Довгий; наголошено на своєчасності його появи.

The meaning and importance of the textbook on mineralogy "Genesis of minerals" have been analysed, which authors V.I. Pavlyshyn, O.I. Matkovs'kyi and S.O. Dovhyi are the known scientists and teachers; the accent on timeliness of its publication is made.

Проаналізовано українські підручники з мінералогії, опубліковані українською мовою В. Воляном, М. Полянським та І. Верхратським у другій половині ХІХ ст.; на їхній підставі досліджено деякі питання історії розвитку мінералогії, класифікації мінералів та української мінералогічної термінології.

The Ukrainian textbooks on mineralogy, published in Ukrainian by V. Volyan, M. Polyans'kyi and I. Verhrats'kyi in the second half of the 19th century, has been analysed. On this basis some questions of mineralogy development history, classification ofminerals and Ukrainian mineralogical terminology have been investigated.

Висвітлено наукову, педагогічну, навчально-методичну й організаторську діяльність відомого українського вченого в галузі мінералогії, заслуженого професора Львівського національного університету ім. І.Франка Ореста Матковського.

The scientific, pedagogical, educational, methodical and organizing activity of the known ukrainian scientist-mineralogist, honorary professor of ivan franko national university of lviv Orest Matkovs'kyi is defined.

Ключ. слова: шеніт, леоніт, лангбейніт, арканіт, нагрівання, рентгенівський аналіз, термічний аналіз, фази перетворення, катагенез, Передкарпаття.
Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.633(45УКР3)4 + Д59(45УКР3)33

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж28470 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стисло проаналізовано життєвий і творчий шлях видатного українського вченого, енциклопедиста і мислителя, академіка В.І. Вернадського. виділено понад 25 напрямів, які розробляв учений.

The vital and creative way of the outstanding Ukrainian scientist, encyclopaedist and thinker, academician V.I. Vernads'kyi is shortly analysed. More than 25 scientific trends, which the scientist has developed, are distinguished.

Ключ. слова: леоніт, нагрівання, рентгенівський аналіз, фази перетворення, катагенез, Передкарпаття.
Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР3)174 + Д59(45УКР3)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж28470 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стисло проаналізовано роботу міжнародної наукової конференції "Мінералогія і мінералогічні музеї у XXI столітті" та виступи на вечорі пам'яті Є. Лазаренка - ректора Львівського університету (1951 - 1963).

International scientific conference "Mineralogy and mineralogical museums in the 21st century" as well as the speeches in the memorial meeting of Yevhen Lazarenko - rector of the Lviv University (1951-1963) - have been analysed briefly.

Подано узагальнені дані з мінералогії, арсенатів, фосфатів, молібдатів, сульфатів, карбонатів і органічних речових Складчастих Карпат, Передкарпатського крайового прогину та прилеглих ділянок Східноєвропейської платформи, Закарпатського внутрішнього прогину та Паннонської западини. Наведено систематизовані дані про всі відомі в Українських Карпатах мінерали названих класів. Розглянуто екзогенні та гідротермально-метасоматичні процеси, а також метаморфічні та магматичні утворення регіону.

Поданы обобщенные данные о минералогии, арсенатах, фосфатах, молибдатах, сульфатах, карбонатах и органических веществах Складчатых Карпат, Предкарпатского краевого прогиба и прилежащих участков Восточноевропейской платформы, Закарпатского внутреннего прогиба и Паннонской впадины. Приведены систематизированные данные обо всех известных в Украинских Карпатах минералах названных классов. Рассмотрены экзогенные и гидротермально-метасоматические процессы, а также метаморфические и магматические образования региона.

Висвітлено передумови відкриття та діяльність геологічного факультету в Львівському університеті, проаналізовано його структуру, навчальний процес, особливості підготовки фахівців і кадрів вищої кваліфікації, науково-дослідну роботу, найважливіші здобутки. Наведено відомості про кафедри, лабораторії, науково-дослідні підрозділи, наукові товариства, видання, персоналії факультету. Вміщено списки аспірантів і співробітників, які захистили кандидатські та докторські дисертації, а також списки студентів-випускників. Висвітлено поетичну та мистецьку діяльність геологів.

Освещены предпосылки открытия и деятельность геологического факультета в Львовском университете, проанализированы его структура, учебный процесс, особенности подготовки специалистов и кадров высшей квалификации, научно-исследовательская работа, главные достижения. Приведа информация о кафедрах, лабораториях, научно-исследовательских подразделениях, научных обществах, изданиях, персоналиях факультета. Помещены списки аспирантов и сотрудников, защитивших кандидатские и докторские диссертации, а также списки студентов-выпускников. Освещена поэтическая и художественная деятельность геологов.

Узагальнено дані з мінерології силікатів Складчастих Карпат, Передкарпатського та Закарпатського прогинів. Описано геологічну будову, рудоносність, найважливіші мінеральні об'єкти та головні силікатовмісні комплекси регіону. Подано інформацію про поширення, форми прояву, морфологію, хімічний склад, структуру, фізичні властивості та генезис усіх відомих в Українських Карпатах мінералів класу силікатів, зокрема, олівіну, циркону, гранатів, топазу, хлоритоїду, турмаліну, галуазиту, датоліту.

Проаналізовано й узагальнено фактичний матеріал стосовно фазового складу, кристалохімічних особливостей глинистих мінералів та їх асоціацій із різних за віком, хімічним складом та умовами утворення родовищ калійних солей. Встановлено, що найхарактернішими теригенними глинистими мінералами міоценових соленосних відкладів Передкарпаття є Al-гідрослюда та Mg-Fe-хлорити з домішками каолініту та змішаношаруватої фази, яку подано як монтморилоніт-гідрослюда. У процесі галогенезу теригенні монтморилоніт і каолініт нестійкі та під впливом високих концентрацій в ропі іонів калію та магнію шляхом трансформаційних перетворень переходять у гідрослюду та хлорит. У верхньодевонських і пермських соленосних відкладах Східноєвропейської платформи має велике поширення діоктаедрична гідрослюда типу Fe-іліту, триоктаедричний Mg-хлорит, змішаношаруваті фази неупорядковані й упорядковані типу коренситу, а також трапляється лейкофіліт, серпентин та інші силікати. Вони утворилися в солеродних басейнах за рахунок Si, Al, Fe, що переходили у водне середовище під час гальміролізу вулканогенного матеріалу, та К, Mg морської води в процесі її прогресивного осолонення. Утворення глинистих мінералів безпосередньо з морської води в процесі її згущення за відсутності продуктів вулканізму через низький вміст в ній Si, Al, Fe практично не відбувається. Залежність фазового складу, кристалохімічних особливостей глинистих мінералів, їх асоціацій від умов утворення дозволяє їх використовувати як індикатори геологічної обстановки соленагромадження.

K-Ar dating of the potassium-magnesium sulfate minerals (langbeinite, polyhalite, and kainite) from Miocene evaporites of different stratigraphic formations of the Carpathian Foredeep provides the evidence for that they recrystallized roughly at the same time. The recrystallization was a response to three major tectonic events that affected the area: beginning of the Carpathian nappe overthrusting in Ukraine and the related overheating dated 13,6 - 14,6 Ma, final stage of overthrusting, the origin of faults transverse to the Carpathian Overthrust (11,4 - 12,5 Ma); and neotectonic movements and uplift (7,2 - 9,9 Ma).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.0 + Д59(45УКР3)33

Рубрики:

Геологічні процеси мінералоутворення. Мінералогічні фації, формації, провінції. Розповсюдження мінералів

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: ВС58047 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення аутигенних силікатів - глауконіту, сколіту, смектитів та силіцитів у фліші Українських Карпат. На підставі аналізу літературних даних і проведених досліджень розглянуто різні погляди на їх походження. Зроблено висновок, що глауконіт, сколіт і смектити утворилися з продуктів гальміролізу пірокластичних порід, головно вулканічного попелу та гідротермальних розчинів у процесі взаємодії з морською водою. Формування силіцитів відбувалося внаслідок біогенного кремненагромадження в седиментаційному басейні. Головним джерелом розчиненого в морській воді кремнезему були поствулканічні фумарольно-гідротермальні розчини, які сприяли бурхливому розвиткові діатомових водоростей та інших кремнієвих організмів.

Розглянуто питання геологічної будови, мінерального складу, палеогеографічних умов осадонагромадження та післяседиментаційних змін гірських порід флішової формації Криму. Складна геологічна будова флішу та рідкісність викопної фауни є головними причинами того, що й досі нема загальноприйнятої стратиграфічної схеми його розчленування. На підставі рентгенівських аналізів вивчено фазовий склад глинистих мінералів, виділених з аргілітів, глин і з інших порід джидаїрської, мендерської та верхньотаврійської світ, поширених у басейні р. Бодрак. З'ясовано, що в них глинисті мінерали представлені діоктаедричною гідрослюдою, залізистими та магнезіально-залізистими хлоритами з домішками змішаношаруватих фаз гідрослюда - смектит, гідрослюда - хлорит і каолініту. Це теригенні утворення. У фліші верхньотаврійської світи виявлено тонкі прошарки бентонітових глин, складені в головному смектитом, прожилки дикіту та накриту. Бентонітові глини утворилися за рахунок розкладу вулканічного попелу, а дикіт і накрит - із низькотемпературних гідротермальних розчинів. Значні зміни в складі глинистих мінералів виявлено в глинах мендерської світи, що залягають близько до магматичних тіл і тектонічних розривних порушень.

Наведено характеристику геологічної будови, мінерального та літологічного складу, сучасного геоекологічного стану, гідрогеологічних та гірничо-геологічних умов Солотвинського родовища кам'яної солі (Закарпаття). Розглянуто чинники активізації геодинамічних процесів під час формування солянокупольної структури та проявів соляного карсту внаслідок розробки родовища. Освоєння ресурсів родовища в майбутньому є можливим трьома способами: прокладанням нової шахти, будівництвом кар'єру та облаштуванням ропопромислу. Визначено умови та помилки, які необхідно врахувати у майбутньому під час проектування та будівництва нових копалень в межах Солотвинського родовища чи аналогічних геологічних структурах Карпатського регіону.

Узагальнено результати багаторічних мінералогічних досліджень шаруватих силікатів у відкладах осадових порід межиріччя Бодраку та Качі. У фліші таврійської серії виявлено тонкі прошарки бентонітових глин, прожилки ярозиту, дикіту та накриту та вивчено їх фазовий склад. За даними вивчення глинистих мінералів у нижньокрейдових відкладах уточнено стратиграфічне положення мангуської світи. Досліджено походження стяжінь кременів і стилолітових швів у верхньотуронських вапняках. Унаслідок вивчення глинистих мінералів, виділених із мергелів і вапняків верхньої крейди та палеогену, з'ясовано, що вони представлені головно монтморилонітом з домішками гідрослюди, хлориту, іноді цеолітів кліноптилоліт-гейландитової групи. З'ясовано, що скупчення глауконіту, а місцями й фосфориту на нерівних, розмитих покрівлях мергелів сеноманського, маастрихтського, танетського та вапняків туронського і датського ярусів, пов'язане з проявами підводного вулканізму. Мінералогічні дослідження дозволили значно повніше пізнати історію геологічного розвитку цього району.

Описано поширення фосфоритів у відкладах Гірського Криму. За допомогою дифрактометричного аналізу вивчено фазовий склад фосфоритів палеогену з правобережжя р. Бодрак. З'ясовано, що фосфорити представлені карбонатфторапатитом з домішками кварцу, кальциту, глауконіту та піриту. Електронномікроскопічними дослідженнями в апатиті виявлено коколітофориди, сітчасті бактеріальні утворення та фрагменти губок. На підставі досліджень та аналізу літературних даних зроблено висновок, що головним джерелом фосфору були підводні гідротерми, які надходили у шельфові зони морських басейнів. Підвищений вміст фосфору на шельфі сприяв розвиткові коколітофорид та інших організмів, які його акумулювали. Після відмирання організмів та їх мінералізації відбувалось виділення фосфору й утворення фосфориту.