Запропоновано підхід до складання територіального плану стільникової мережі зв'язку, який базується на статистичній моделі поширення радіохвиль. Розглянуто використання ймовірнісних законів розподілу потужностей сигналів і завад, параметрів цих законів для створення плану стільникової мережі зв'язку й аналізу діючої мережі на прикладі рухомого стільникового зв'язку міста Харкова.

Розглянуто питання призначення оптимальної кількості частотних каналів на базові станції стільникової мережі зв'язку за результатами машинного експерименту з імітаційною моделлю стільникової мережі зв'язку. Досліджено питання впливу кількості каналів базової станції на важливі ймовірнісно-часові характеристики абонентського доступу до ресурсу стільникової мережі зв'язку.

Розглянуто підхід до територіального планування стільникових мереж зв'язку високої пропускної здатності, який грунтується на визначенні ймовірності відмови встановленого радіоканалу зв'язку з рухомим абонентом. Отримані у замкненій формі вирази для визначення ймовірності відмови враховують сигнально-завадову обстановку в мережі та можливі процедури взаємодії рухомої та базової станцій.

Розглянуто потенціал систем супутникового спостереження Землі в задачах моніторингу природних катастроф на прикладі аналізу наслідків цунамі у Південно-Східній Азії у грудні 2004 р. За результатами вивчення матеріалів супутникової зйомки постраждалих регіонів продемонстровано роль і місце різних методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для моніторингу природних катастроф. Окреслено напрями використання систем ДЗЗ у ході планування підготовчих заходів, поточного моніторингу та розробки довгострокових стратегій керування ризиками. Визначено інформаційні потреби систем управління ризиками катастрофічних цунамі та безпеки берегових зон і джерела даних з точки зору забезпеченості даними ДЗЗ. Запропоновано методологічні підходи до прогнозування катастроф такого роду, створення системи поточного моніторингу та принципи побудови системи довгострокового керування ризиками.

Запропоновано нове ймовірнісне описання сигналів і внутрішньосистемних завад у стільникових системах рухового зв'язку (ССРЗ), яке грунтується на понятті характеристичної функції потужності сигналу й завади, а також показано його застосування в задачах територіально-частотного планування (ТЧП) ССРЗ. Розроблено рекомендації з практичного використання методів розрахунку енергетичних втрат, які виникають під час поширення радіохвиль на трасах ССРЗ. Визначено погрішності множника ослаблення з урахуванням точності електронної карти. Розроблено критерії ефективності методів ТЧП і метод планування ССРЗ, за яким визначення області покриття для окремих базових станцій (БС), їх груп і системи в цілому грунтується на обчисленні ймовірності відказу в обслуговуванні рухомого абонента (РА). Одержано аналітичні вирази для визначення ймовірності відказу в обслуговуванні РА, а також ймовірності відказу радіоканалу ССРЗ. Розроблено імітаційну модель абонентського доступу до ресурсу ССРЗ, яка дозволяє враховувати реальні умови функціонування цих систем: наявність повторних викликів, випадкову тривалість розмови, вплив завмирань і накладень сигналів тощо. На підставі результатів експерименту показано можливість використання розробленої моделі для проведення розрахунків канальної ємності БС. Запропоновано метод розміщення БС на місцевості з використанням нейронної мережі, що самоорганізується, а також метод коректування місцеположення БС, який базується на використанні алгоритмів навчання нейронних мереж. Наведено метод побудови ССРЗ з мінімальною розмірністю кластера, який дає змогу знаходити оптимальний стосовно використання

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23 с141.271

Рубрики:

Метеорологія

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу особливостей розподілу досліджуваних показників запропоновано метод статистичного аналізу даних спостережень, у тому числі архівних записів та спостережень з різних джерел, що дозволяє одержувати розподіли в одиницях, інваріантних відносно типів даних. Для одержання регуляризованих у просторі та часі розподілів метеорологічних показників на регіональному рівні запропоновано алгоритм, що базується на методі кернель-аналізу головних компонентів. Проведено аналіз регіональних розподілів кліматичних показників за багаторічними метеорологічними вимірюваннями та зіставлено з даними реаналізу відомих загальноприйнятих моделей NCEP/NCAR. За результатами аналізу визначено просторово-часові особливості змін кліматичних параметрів на регіональному рівні. Одержані результати проаналізовано у порівнянні зі змінами показників продуктивності рослинного покриву та атмосферних концентрацій парникових газів, визначених за даними ДЗЗ. Встановлено, що використання запропонованого методу надає можливість оцінювати регіональні параметри ризику і безпеки на більш коректному рівні.

Розглянуто окремі аспекти створення теоретико-методичної бази використання даних супутникового спостереження снігового покриву в задачі оцінки метеорологічних, кліматичних і гідролого-гідрогеологічних ризиків у міських агломераціях. Запропоновано основи методу визначення характеристик снігового покриву на основі комплексного використання супутникової інформації (зокрема продуктів MOD10A1 та SWE, нормалізованого індексу снігового покриву NDSI, локальних метеорологічних спостережень, наземних калібрувальних і завіркових вимірювань). Запропоновано метод інтеграції даних з різних джерел на основі модифікованого методу трансформації ансамблів фільтрацією Кальмана та методу кернель-аналізу головних компонентів розподілів даних. Показано, що запропонований підхід має достатньо високу відносну достовірність порівняно з іншими підходами (окремо використаних продуктів MOD10A1 та SWE) при застосуванні для аналізу міських агломерацій. Для тестування підходу розглянуто екстремальні снігопади 21 - 23 березня 2013 р. у м. Києві. Запропоновано кількісні оцінки показників ризиків та параметрів вразливості міської інфраструктури відносно негативних впливів надзвичайної ситуації.

Зазначено, що аналіз регіональних екологічних і кліматичних змін і пов'язаних із ними загроз на сьогодні є однією з найважливіших проблем, що постають перед суспільством. Оцінка достовірності даних, що використовують для прогнозування подібних процесів, є важливим елементом моделювання й адекватної оцінки загроз та ефективного керування ризиками, пов'язаними з такого роду змінами. Розроблено метод оцінки невизначеностей під час аналізу потоків вуглецю в екосистемах на регіональному рівні. Запропоновано метод оцінки взаємної узгодженості розподілів даних, найкоректнішого поєднання різнорідних даних і мінімізації похибок. Метод базується на алгоритмі, який надає змогу визначити похибку оцінки потоків вуглецю в усіх компонентах системи за всіма даними, наявними для аналізу. Проведено оцінювання невизначеностей сценаріїв емісій і пов'язаних з цим оцінок екологічних змін на регіональному рівні у порівнянні з відомими глобальними моделями.

Розглянуто питання оцінювання епідемічних (соціоекологічних) ризиків за даними ДЗЗ та наземними метеорологічними вимірюваннями. Запропоновано підхід до оцінки комплексного ризику, що базується на оцінках ймовірностей, пов'язаних із виникненням та розповсюдженням епідемій. Метод аналізу ризику проникнення збудника в екосистему базується на модифікованому рівнянні Парето з урахуванням варіацій регіональних опадів і спроможності локальних екосистем поглинати та затримувати воду. Для підвищення ефективності прогнозування ризиків запропоновано метод розрахунку найбільш очікуваних розподілів досліджуваних величин, що використовуються замість середніх значень. Як індикатори ДЗЗ, запропоновано використовувати нормалізовані вегетаційний та водний індекси (NDVI і NDWI). Запропоновано методи оцінки ризиків розвитку збудника епідемії в екосистемах суходолу і моря. Надано вдосконалений метод просторово-часової регуляризації даних спостережень спектральних індексів ДЗЗ. Наведено значення калібрувальних, масштабних і вагових коефіцієнтів для використаних сенсорів та регіональних даних. Розраховано значення окремих та інтегральних ймовірностей виникнення і поширення епідемії в регіоні по періоду 2009 - 2012 рр. Запропоновано контрольний параметр для порівняння одержаних результатів зі статистичними даними про зареєстровані випадки захворювання на холеру.

Проаналізовано поверхові структури німецьких фразеологічних одиниць із соматичним компонентом. Відтворено базові моделі соматичних словосполучень. Розглянуто словосполучення із соматизмами за їх кількісними складниками та морфологічним типом репрезентації складових, зокрема, виокремлює однокомпонентні, двохкомпонентні, трьохкомпонентні, полікомпонентні (чотирьох-, п'яти-, шестикомпонентні) фразеологічні звороти. Надано частотність моделей соматичних фразеологічних зворотів за кількістю складових компонентів, відокремлених із тлумачних і фразеологічних словників. Встановлено, що в німецькому дискурсі найчастотнішими є трьохкомпоненті та чотирьохкомпонентні словосполучення із соматичним компонентом. Рідше трапляються полікомпонентні та двохкомпонентні фразеологічні звороти. Найменш частотними є однокомпонентні словосполучення. Таке розподілення питомої ваги встановлених типів у сучасній німецькій мові автор пояснює з позиції особливостей сприйняття людиною навколишнього світу, встановлених у психології.

Наведено матеріали щодо розробки проекту та виготовлення зразка універсально-правильної машини для правки кузовів напіввагонів та критих вагонів. Наведено складові частини машини, результати розрахунків основних несучих елементів конструкції та дані, які стосуються її технічних характеристик, а також надано рекомендації щодо подальшого впровадження машини у вагоноремонтних підрозділах.

Наведено матеріали: щодо факторів, які впливають на стан колісних пар вагонів; дефектах, що можуть виникати в елементах колісних пар під час експлуатації; щодо проведення неруйнівного контролю колісних пар пасажирських вагонів та їх елементів (вісей та коліс) за допомогою ультразвукового методу. Надано технічні характеристики, наявність яких обов'язкове або має бути присутнє в сучасних ультразвукових дефектоскопах з рекомендаціями щодо подальшого їх впровадження в структурних вагоноремонтних підрозділах АТ "Укрзалізниця", а також на підприємствах, які не підпорядковані АТ "Укрзалізниця", але атестовані на проведення ДР, КР-1, КР-2, КВР пасажирських вагонів.

Наведено матеріали: щодо факторів, які впливають на стан колісних пар вагонів; дефектах, що можуть виникати в елементах колісних пар під час експлуатації; щодо проведення неруйнівного контролю колісних пар пасажирських вагонів та їх елементів (вісей та коліс) за допомогою ультразвукового методу. Надано технічні характеристики, наявність яких обов'язкове або має бути присутнє в сучасних ультразвукових дефектоскопах з рекомендаціями щодо подальшого їх впровадження в структурних вагоноремонтних підрозділах АТ "Укрзалізниця", а також на підприємствах, які не підпорядковані АТ "Укрзалізниця", але атестовані на проведення ДР, КР-1, КР-2, КВР пасажирських вагонів.

Розглянуто підходи до здійснення моніторингу діяльності підприємства, як складової системи його стратегічного управління. Проаналізовано позиції сучасних науковців, щодо питань моніторингу діяльності підприємства та зроблено висновок щодо необхідності участі у ньому всіх стейкхолдерів підприємства для врахування їх інтересів. Запропоновано стейкхолдерський підхід до моніторингу діяльності підприємства в системі стратегічного управління та визначена роль різних груп стейкхолдерів в його реалізації.

Роботу присвячено комплексному вивченню семантичного змісту, формальної структури та функціональних особливостей соматичних фразеологічних одиниць (СФО) у німецькій мові. Соматизм визначається як ядровий компонент фразеологічної одиниці (ФО), що позначає певну частину тіла людини. СФО є природним засобом вербалізації результатів сприйняття людиною об’єктивної реальності крізь призму власного фізичного тіла, що виступає мірилом достовірності, критерієм оцінки та засобом надбання й акумуляції знань про світ навколо. Дослідження СФО проведено в трихотомії семантики, структури та функціонування досліджуваного об’єкта. Аналіз семантичного змісту 16-ти основних соматизмів німецької мови ("Auge", "Hand", "Kopf", "Ohr", "Herz", "Bein", "Fuß", "Gesicht", "Hals", "Mund", "Nase", "Blut", "Zunge", "Arm", "Bauch", "Magen) та діахронічне вивчення їх об'єктивізації в німецькій художній прозі XVIII - XXI ст. дав змогу виокремити найпродуктивніші моделі, розкрити тематичну платформу їх функціонування в текстах різних часових періодів та визначити преференції у їх використанні у мовленні сучасних німців. Проведений психолінгвістичний експеримент висвітлив глибинні асоціативні ментально-мовні зв’язки, що забезпечують нерозривний взаємозв’язок тілесного та духовного у свідомості людини.