Розглянуто нові схеми твердофазної екструзії полімерів, які засновані на простому зсуві, - рівноканальну кутову та рівноканальну багатокутову екструзію (РККЕ, РКБКЕ). Вивчено вплив інтенсивності деформації, величини накопиченої деформації, температури та швидкості екструзії на властивості ряду полімерів, що кристалізуються. Показано, що РККЕ та РКБКЕ є перспективними методами твердофазної переробки даного класу полімерних матеріалів.

Розглянуто технологічні можливості рівноканальної багатокутової екструзії (РКБКЕ) та властивості аморфно-кристалічних полімерів за реалізації різних схем процесу. Встановлено раціональні умови РКБКЕ, що дозволяють одержувати пруткові вироби з високим рівнем міцнісних і пластичних характеристик за прийнятних умов експлуатації технологічної оснастки.

Встановлено раціональні режими твердофазного перероблення поліаміду-6 за методами рівноканальної багатокутової екструзії (РКБКЕ) і двостадійного процесу за схемою: екструзія через конічну філь'єру (ЕФ)-РКБКЕ. Досліджено вплив масштабного фактора та термічного старіння на властивості екструдату.

Розглянуто проблему ранньої доклінічної діагностики раку молочної залози (РМЗ) під час проведення скринінгових обстежень за допомогою контактного цифрового термографа. Із 45-ти жінок із аномальною первинною термограмою (яка у порівнянні з даними традиційних методик сприймалася як хибнопозитивна) за подальшого динамічного спостереження протягом 2 - 3-х років у 5-ти (11,1 %) було виявлено РМЗ. Наведені результати спостережень свідчать про можливість контактної цифрової термографії діагностувати найбільш ранні ознаки малігнізації, коли немає клінічних проявів захворювання.

Проблеми ранньої діагностики раку молочної залози (МЗ) пов'язані з якістю та тривалістю життя жінок. Одним із шляхів розв'язання цієї проблеми є проведення скринінгу і профілактичного обстеження жінок, починаючи з 35-річного віку. Контактна цифрова термографія МЗ відповідає вимогам для первинного обстеження МЗ, проте оцінювання результатів термографії потребує підготовки кваліфікованих спеціалістів. Розв'язання проблеми спрощення та прискорення оцінювання результатів термографії може бути здійснено за рахунок розроблення програмного комплексу для автоматизованого оцінювання термограм. Проведено аналіз 685 записів термограм жінок, віком від 18 до 86 років, яким за результатом комплексного обстеження було виставлено кінцевий діагноз. Для оцінювання розподілу поля температур МЗ використано алгоритм оцінювання показника Херста для фракталів високої розмірності. Під час проведення статистичного аналізу виявлено інформативні показники, що описують поле температур МЗ, які надають змогу провести дискримінацію норми та патології. На виділених ознаках побудовано математичну модель прогнозування ризику патології МЗ. Автоматизовану систему аналізу реалізовано в нелінійних нейромережевих моделях, що надало змогу з 90,2 % чутливістю та 85,1 % специфічністю прогнозувати ризик патології. Отже, розроблено автоматизовану систему, що дозволяє з використанням методу термографії виявляти патологію МЗ під час проведення скринінгових досліджень підготовленим медичним працівником із сестринською або фельдшерською освітою, сімейним лікарем.

Узагальнено найвагоміші результати наукових досліджень, проведених інститутами Національної академії наук України в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України "Нові функціональні речовини і матеріали хімічного виробництва" в 2017-2021 рр. У результаті виконання проектів Програми створено низку принципово нових органічних, неорганічних, полімерних речовин і матеріалів та композитів на їх основі різного функціонального призначення, розроблено нові енерго- і ресурсоощадні, екологічно прийнятні способи одержання малотоннажних речовин та матеріалів хімічного виробництва. Досліджено нові функціональні органічні речовини і матеріали та композити на їх основі для техніки нового покоління. Використання отриманих матеріалів та розроблених способів одержання хімічних речовин у різних галузях вітчизняної промисловості підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, сприятиме суттєвому зменшенню залежності країни від імпорту наукомісткої хімічної продукції, дасть змогу налагодити в Україні виробництво широкої гами хімічних продуктів, реактивів, препаратів.