На підставі широкого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел висвітлено давню історію населення України слов'янської та давньоруської доби (кінець І тис. до н.е. - ХІІІ ст.) в усіх її аспектах - політичному, соціально-економічному, культурному. Викладено найголовніші гіпотези, концепції та погляди на проблему походження слов'ян, шляхи формування Києворуської держави, зв'язки східного слов'янства з Візантією і кочовим світом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(237УКР)4

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми вивчення середньовічного села, де проживала основна маса населення епохи феодалізму, зокрема, встановлення в загальних рисах системи заселення в давньоруську добу історії східних слов'ян ІХ - ХІІІ ст., визначення рівня розвитку землеробства, скотарства, промислів, ремесла та торгівлі. На підставі використання матеріалів південноруських земель (Київської, Чернігівської та Переяславської) розглянуто питання реконструкції забудови поселень, дослідження суспільних відносин, а також встановлення рівня культурного розвитку на селі.

Освещены проблемы изучения средневекового села, где проживала основная масса населения эпохи феодализма, в частности, восстановления в общих чертах системы заселения в древнерусский период истории восточных славян ІХ - ХІІІ вв., определения уровня развития земледелия, скотоводства, промыслов, ремесла и торговли. На основании использования материалов южнорусских земель (Киевской, Черниговской и Переяславской) рассмотрены вопросы реконструкции застройки поселений, исследования общественных отношений, а также определения уровня культурного развития на селе.

Створено перше комплексне узагальнене дослідження взаємовідносин східнослов'янського та тюркського світів XIII - XVIII ст. за археологічними матеріалами на основі цивілізаційного підходу. Систематизовано й узагальнено джерела, значна частина яких вводиться до наукового обігу вперше. Обгрунтовано виділення основних етапів слов'яно-тюркських відносин протягом XIII - XVIII ст., визначено зміст кожного етапу. Набула подальшого розвитоку концепція перехідного етапу, спадкоємності матеріальної культури та специфіки розвитку південноруських земель у другій половині XIII - XIV ст. Визначено регіональні особливості контактного середовища часів золотоординського панування як взаємодії різних цивілізацій. Одержано нові докази посередницької ролі козацтва в розповсюдженні елементів матеріальної культури османів в Україні. Наведено перелік і запропоновано кореляцію аналогічних елементів у культурах України й Османської імперії. Визначено специфіку взаємодії орієнтальних і західноукраїнських впливів у становленні культури ранного модерну в Україні.

Висвітлено формування та розвиток основних концепцій слов'яно-тюркських відносин у історіографії XVIII - 1930-х рр. XX ст. Проведено оцінювання соціально-економічного потенціалу Русі та спадкоємності давньоруських традицій даного періоду. Досліджено історико-культурні контакти у перші десятиліття XIII ст. (Південна Русь, половці, сельджуки). Описано особливості контактного середовища після монгольської навали. Розглянуто регіональні особливості етнокультурного середовища Північного Причорномор'я золотоординського періоду. Увагу приділено формуванню османських володінь в Україні й організації оборони кордонів. Проаналізовано шляхи розповсюдження елементів турецької культури в українському етнокультурному просторі. Розкрито роль козацтва як посередника у розповсюдженні атрибутів османської культури в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4г(45)

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто археологічні дослідження на території міста Лубни. На основі дослідження Чернігівщини висвітлено початковий етап дослідження давньо-руських старожитностей Посуля. Висвітлено археологічні старожитності Посулля у працях В. Й. Довженка. Подано інформацію про обстеження місця знахідки Хитцівського (Лубенського) скарбу. Викладено деякі еволюційні аспекти розвитку скелету.

Представлены результаты археологических исследований комплекса памятников Кинбурнской косы в 2009 - 2013 гг. Основное внимание уделено Кинбурнской крепости османского периода, местоположение которой определено авторами в ходе комплексных исследований. На основе сопоставления письменных, археологических и картографических данных представлен исторический анализ основных строительных этапов крепости. Видимо, первая крепость на Кинбурне была возведена в XVI в. Первые 2 этапа ее строительства и функционирования определены как турецкие, третий связан с военной деятельностью России. Среди выявленных артефактов привлекает внимание серия монет, в том числе серебряная монета Филиппа III (1598 - 1621) или Филиппа IV (1621 - 1665), монеты Крымского ханства, Османской и Российской империи XVIII - XIX вв., детали одежды (пуговицы, пряжки), бытовые предметы (курительные трубки, глиняная, стеклянная и бронзовая посуда), предметы вооружения (пули разных типов, ядра, шомполы и др.). Примечательно, что бытовые предметы представляют культуру двух этносов - османского и украинского, а русское присутствие засвидетельствовано изделиями военного назначения, обмундирования и монетами. В целом находки датируются XVI - XIX вв. и являются характерными для крепостных комплексов Северного Причерноморья.

Наведено результати досліджень старожитностей і культурної спадщини Посулля, історії Лубенщини, колекцій Лубенського краєзнавчого музею імені Г. Я. Стеллецького. Особливу увагу приділено науковій і музейній діяльності фундатора музею, археолога та спелестолога Г. Я. Стеллецького (1878 - 1949), видатним лубенцям, які допомагали створенню музейного осередку в Лубнах, колекціям закладу, а також археологічним, історичним та етнографічним дослідженням в Лубенському районі та Нижньому Посуллі. Розглянуто невідому працю Матвія Астряба "Лубенський Малоросійський полк". Подано інформацію про глеки лівобережного типу із Шишацького могильника. Досліджено мікротопоніми околиць м. Лубни. Висвітлено життя та діяльність фундатора і першого директора дослідної станції лікарських рослин П. Гавсевича (1883 - 1920).

Розглянуто проблеми вивчення спадщини визначного літописця С. Величка, козацької історії Полтавщини та безпосередньо с. Жуків і його околиць від найдавніших часів до сьогодення, а також джерело- та музеєзнавчі аспекти в історії краю, питання краєзнавства мікрорегіону. Досліджено батуринський період життєвого шляху С. Величка. Проведено історико-демографічний аналіз Жуківської сільської громади за матеріалами сповідних розписів 1754 р. Висвітлено етимологію слова "галушка" та побутування козацької страви галушки у харчовому раціоні населення Полтавщини як традиційної вареної борошняної страви українців. Наведено результати інвентаризації пам'яток археології, розташованих на схід від с. Жуки, на території, прилеглій і належній до меж Історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви". Розглянуто історичні аспекти дослідження птахів с. Жуки Полтавського району, проаналізовано сучасний стан орнітофауни, висвітлено видове різноманіття з приуроченням до екотопів місцевості. Увагу приділено Літопису С. Величка як видатній історико-літературній пам'ятці козацької доби.

Досліджено практично не розроблену тематику взаємовідносин цивілізацій Балтії і Чорного моря за доби середньовіччя. Представлено нариси, які висвітлюють питання контактів населення середньовічних часів, яке тоді проживало в басейнах Дніпра, Даугави та Німану. Зокрема, розглянуто особливості формування та розвитку матеріальної культури федеративної держави - Великого князівства Литовського та Руського XIV - XV ст. за результатами археологічних досліджень. На основі даних експериментальної археології, етнографічних і писемних джерел проаналізовано унікальну знахідку, виявлену поблизу с. Старосілля, яка може бути співвіднесена із "моноксилами", що складали основу стародавніх човнів, пристосованих для пересування не тільки по річковій акваторії, але й могли виходити на морський простір.

Репрезентовано матеріали комплексних досліджень середньовічної фортеці, розташованої на березі Буго-Дністровського лиману в м. Аккермані (сучасному Білгороді-Дністровському), які проводила Міжнародна Південна Середньовічна експедиція Інституту археології НАН України протягом 1999 - 2010 років. Досліджено пам'ятки Південної України доби середньовіччя та раннього модерну, що входять до кола надзвичайно актуальних завдань української археологічної науки.Головну увагу зосереджено на дослідженні території Нижнього двору, який мав різні назви у джерелах та літературі у різні періоди та з різних обставин. в роботі опубліковано результати дослідження фортеці 1999 - 2010 рр.