На підставі запропонованих ІСАО сучасних концепціях проактивного забезпечення безпеки польотів з урахуванням людського чинника проведено дослідження з виявлення й аналізу спектра з n = 15 небезпечних чинників, а також подальших ризиків, що загрожують життєздатності аеронавігаційної системи. Оскільки саме ставлення авіадиспетчерів до небезпечних дій і умов відображає "безпечну" корпоративну культуру, то виявлено їх індивідуальні переваги на цих чинниках. Враховуючи, що системну властивість емерджентності має групова система переваг, яка може узагальнити і суперечливі думки, доведено, що ця "маргінальність" може бути наслідком унікального особистісного досвіду професійної діяльності авіадиспетчерів, залучених до випробувань. Адаптовано процедури застосування класичних критеріїв прийняття рішень (Вальда, Севиджа, Байєса - Лапласа, Гурвиця) для непараметричного встановлення групових систем переваг на множині досліджуваних чинників небезпеки з визначеною мірою ризику відповідних висновків.

Враховуючи систематичний і сталий вплив людського чиннику на безпеку польотів, а також недоліки сучасних методів і технологій розслідування авіаційних пригод, виниклих внаслідок помилкових дій авіадиспетчерів під час безпосереднього управління повітряним рухом, розроблено методологію здійснення відповідного аналізу за допомогою фреймів, як обов'язкової складової інтелектуальної системи підтримки рішень. Відповідний модуль у вигляді програмного продукту доведений до практичної реалізації у тренажерному центрі обслуговування повітряного руху, що дозволило здійснювати повний і всебічний аналіз помилкових дій авіадиспетчерів і сприяє проактивному їх попередженню в професійній діяльності.

Для підвищення якості навчального процесу студентів спеціальності "Електромеханічні системи автоматизації та електропривод" у Запорізькому національному технічному університеті розроблено лабораторний стенд комп'ютерного керування маніпулятором М10П від SCADA системи TRACE MODE через ОРС-сервер і USB порт комп'ютера та контролер фірми VIPA. Це дозволило підвищити професійні знання і навички роботи на сучасному обладнанні провідних фірм. Наведено структурну схему стенда, програмне забезпечення, інтерфейс користувача у SCADA системі та методику проведення лабораторних робіт.

Офіційну структуру диспетчерської зміни надано у вигляді графа, вершини якого уявляються як окремі авіадиспетчери на визначених диспетчерських пунктах, а ребра - функціональні зв'язки між ними. Маючи мінімальну апріорну інформацію у вигляді наявності зв'язків між елементами, що утворюють структуру диспетчерської зміни, за визначеними показниками встановлено, що вона є зв'язаною і має максимальну надійність. Діаметр структури дорівнює двум крокам-ребрам між максимально віддаленими елементами. Обчислено показники керованості групою, рівномірності розподілу зв'язків, структурної компактності, ступеня централізації та показники периферійності вузлів та графа в цілому.