На основі інтегральної умови гармонічності функції (теорема І. І. Привалова) розглянуто дискретні обчислювальні шаблони та відповідні формули для наближеного визначення гармонічної функції. Встановлено, що властивість інтегрального середнього має тісний зв'язок з принципом барицентричного усереднення граничних потенціалів, який реалізується в однокрокових (несіткових) схемах випадкових блукань методів Монте-Карло.

За допомогою методу барицентричного усереднення розраховано розподілу температури у пластині.

Індекс рубрикатора НБУВ: М321.010.7-5-04

Рубрики:

М'яття і тіпання лляної трести

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В171.61

Рубрики:

Метод Монте-Карло

Шифр НБУВ: Ж23887 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована связь интегрального критерия Привалова гармоничности функций с геометрической вероятностью. Рассмотрены возможные обобщения критерия гармоничности.

Побудовано моделі барицентричного усереднення граничних потенціалів. Розроблено новий підхід щодо об'єднання класичних методів зваженого усереднення та запропоновано більш ефективні алгоритми даного процесу. Одержано умови збіжності схеми барицентричного усереднення під час розв'язування задачі Діріхле для рівняння Лапласа та Пуассона в окремих областях. Розроблено ефективні алгоритми барицентричного усереднення на основі використання вузлів суперзбіжності, що дозволяє зменшити кількість розрахунків для одержання наближеного розв'язку окремих задач. Показано доцільність використання методу барицентричного усереднення для одержання наближеного розв'язку рівнянь Лапласа та Пуассона в окремих точках області за допомогою невеликої кількості достатньо простих обчислень.

Викладено матеріал по ліофільно-ліофобній взаємодії полімеру в поверхневих шарах на поверхні аеросилів, модифікованих глікольаеросилами. Встановлено, що прищеплення до поверхні аеросилів етилен-, діетилен- і триетиленгліколю роблять вклад у пластифікацію полімеру з одночасним укріпленням зв'язуючого. Збільшення довжини прищеплення призводить до збільшення вказаних ефектів.

Показано роль зваженого усереднення у різних обчислювальних методах. Показано зв'язок між різними методами на підставі усереднення.

Розглянуто особливості вивчення матеріалу слухачами курсів підвищення кваліфікації, наведено приклади подання теми "Вивчення електронних таблиць" з курсу "Комп'ютерні інформаційні технології", які сприяють ефективному засвоєнню матеріалу, а також подальшому застосуванню одержаних знань за виробничих умов.

Рассмотрены особенности поколения современных студентов, их потенциал и проблемы удержания в профессии учителя. Предложены принципы построения учебных курсов, учитывающие профессиональную направленность и информационную "подкованность" нового поколения студентов на примере дисциплин "Вступление к информационным технологиям" и "Информационные технологии".

Розглянуто питання використання робототехніки як засобу підготовки майбутніх вчителів до використання STEM-технологій у професійній діяльності. Впровадження інтегративних курсів вивчення біології, фізики та хімії потребує підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін для формування у них відповідних компетентностей. Освітня робототехніка, на наш погляд, у поєднанні з вивченням базових дисциплін, є інноваційним засобом для розуміння інтегративності предметів. У більш широкому розумінні, робототехніка є основою для сприйняття і підтримки соціального потенціалу технологій, а отже, і підняття престижу науково-технологічного напряму розвитку у суспільстві. В дослідженні розглянуто навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів зі шкільних курсів хімії (7 - 9 класи), фізики (7 - 9 класи), біології (6 - 9 класи). Зміст навчальних матеріалів з цих предметів містить години для здійснення проєктної діяльності, в основі якої покладено формування цілісних уявлень про закономірності розвитку науки і технологій. Визначено теми з кожного предмету, які можуть бути реалізовані з використанням робототехніки, навели приклади таких проєктів, а також вказали етапи їх створення. На противагу встановленій думці про робототехнічний проєкт, як проєкт суто з інформаційних технологій чи фізики, наведено приклад трансферу знань з фізики, хімії та біології на різних етапах створення таких систем. Визначено компетентності, що формуються внаслідок реалізації STEM-проєктів з робототехніки, а також види діяльності, які впливають на їх формування. Наведено приклад взаємозв'язків між різними видами діяльності у STEM-проєктах з робототехніки.

Подано теоретичне узагальнення наукової проблеми підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до застосування STEM технологій у професійній діяльності. Встановлено теоретико-методологічні засади дослідження; детерміновано й охарактеризовано сукупність організаційно-педагогічних умов, комплексно-методичне забезпечення системи підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до застосування STEM технологій у професійній діяльності, а також визначено сукупність із дванадцяти принципів, дотримання яких сприятиме ефективній реалізації цієї системи. Сформульовано й обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до застосування STEM технологій у професійній діяльності, яка відтворює авторське бачення змін, необхідних для її реалізації, та уявлень про те, яким чином ці зміни повинні бути реалізовані. Розроблено структурно-функціональну модель, яка є графічним відображенням авторського бачення системи підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до застосування STEM технологій, її мети, концептуальних, теоретичних і методологічних засад, етапів організації та їх завдань, організаційно-педагогічних умов, а також критеріїв і рівнів оцінювання готовності майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін до застосування STEM технологій у професійній діяльності. Для реалізації концептуальних положень моделі визначено й обґрунтовано сукупність організаційно-педагогічних умов: 1) оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до використання STEM технологій; 2) реалізація майбутніми вчителями природничо-математичних дисциплін STEM-проєктів із робототехніки; 3) забезпечення в ході підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін їх соціальної взаємодії у професійному середовищі. Подано методику організації дослідно-експериментальної роботи з перевірки ефективності системи підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до застосування STEM технологій. Висвітлено хід констатувального, формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту. Сформульовано висновки щодо ефективності авторської системи підготовки майбутніх вчителів природничо-математичних дисциплін до застосування STEM технологій у професійній діяльності.