Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано загальні тенденції розвитку української романістики 1920 - 1930-х рр., романні тексти класики вітчизняної літератури. Висвітлено концепцію зародження, структурування і розвитку вітчизняного роману в даний період, визначено найбільш продуктивні романні модифікації. Описано уніфікаційні процеси у розвитку вітчизняної романістики 1930-х рр. Розкрито проблему реалізму та реалістичності в радянській романістиці.

Проанализированы общие тенденции развития украинской романистики 1920 - 1930-х гг., романные тексты классики отечественной литературы. Освещена концепция зарождения, структурирования и развития отечественного романа в данный период, определены наиболее продуктивные романные модификации. Описаны унификационные процессы в развитии отечественной романистики 1930-х гг. Раскрыта проблема реализма и реалистичности в советской романистике.

Проаналізовано генологічну сутність, еволюцію та проблематику романних форм української літератури 1920 - 1930 рр., які належать до дифузних жанрових модифікацій, синтезують риси роману з особливостями інших епічних і ліричних жанрів і вперше стають об'єктом грунтовного дослідження. Досліджено новаторсько-пошукові характери романних форм, їх еволюцію та продуктивність. Романні форми розглянуто як етапи формування романного мислення й утвердження роману як жанру у творчості окремих митців та українській романістиці, новаторство яких поєднується з відтворенням загальних тенденцій літературного розвитку 1920 - 1930 рр.

Визначено жанрові параметри романів, їх обмежені зображально-виражальні особливості, різноманітні романні форми у контексті розвитку української літератури 1920 - 1930 рр., зокрема, уривків, епізодів із роману, незавершених творів, романів у віршах, їх нові романні модифікації. Розкрито гібридну міжродову та міжжанрову сутність романів у віршах, які синтезують епіпичний та ліричний напрямки розвитку.

Определены жанровые параметры романов, их ограниченные изобразительно-выразительные особенности, разнообразные романные формы в контексте развития украинской литературы 1920 - 1930 гг., в частности, отрывков, эпизодов из романа, неоконченных произведений, романов в стихах, их новые романные модификации. Раскрыты гибридная межродовая и межжанровая сущность романов в стихах, синтезирующих эпический и лирический направления развития.

Як розв'язання проблеми підвищення якості виробництва упаковки запропоновано комплексне розв'язання завдань, які включають процедуру моніторингу якості виробництва продукції (ПЕТФ-пляшок), впровадження коригувальних і попереджувальних дій, застосування статистичних методів аналізу та регулювання якості продукції, що дозволить попередити, виявити та уникнути виготовлення дефектної продукції.

Зазначено, що наближений температурний профіль розігріву по зонах преформ спричиняє негативний вплив на техніко-економічні показники виготовленої тари (ПЕТ-пляшок). Таким чином, розв'язання задачі вибору оптимального відсотку нагріву ПЕТ-преформ є актуальним і має важливе теоретичне та практичне значення.

Досліджено лірику І. Стешенка в контексті естетичних тенденцій кінця ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано деякі аспекти підготовки кваліфікованого вчителя-читача (спецкурс "Контекстне вивчення художніх творів в основній і старшій школі"). Розглянуто художню модель чужинства у повісті В. Шевчука "У пащу Дракона". Обгрунтовано хореографічну концепцію драматичної поеми Лесі Українки "Оргія". Розкрито художні та стильові особливості книги спогадів І. Жиленко "Homo feriens". Визначено роль внутрішнього спілкування в комунікативній парадигмі драми Лесі Українки "Кассандра". Досліджено вплив художньої літератури на свідомість читача середньої та вищої школи.

Як розв'язання проблеми керування багатостадійного агрегованого виробництва запропоновано модель управління якості продукції з використанням процедури моніторингу на підставі статистичного керування, що відноситься до систем контролю складних технологічних процесів харчових виробництв і може бути застосована для запобігання та виявлення дефектної продукції.

Розглянуто особливості форми маловідомого роману початку 1930-х рр., які дають можливість проаналізувати характерні риси усієї української романістики цього періоду. Основну увагу зосереджено на графічному оформленні журнального тексту роману, кеглево-шрифтовому виділенні текстових фрагментів, що є прикметною рисою твору Я. Олесіча і літератури цього періоду загалом.

В статье рассматриваются особенности формы малоизвестного романа начала 30-х годов ХХ в., которые дают возможность сквозь его призму рассмотреть характерные черты всей украинской романистики этого периода. Основное внимание сосредоточено на графическом оформлении журнального текста романа, кеглево-шрифтовом выделении текстовых фрагментов, что является отличительной чертой и произведения Я. Олесича, и литературы данного периода в целом.

The article considers special format of an unknown novel written in early 30s of the 20th century, which displays characteristic features of Ukrainian novels of the period. It centers on the graphic type of journal text of the novels and author's italicizing of the text fragments which is a distinctive feature of both Y. Olesitch's novel and the Ukrainian literature of the period on the whole.

Досліджено зарубіжні стратегії модернізації соціокультурної сфери, зроблено порівнянльний аналіз західного та східного типів трансформування культури в сучасному світі. Розглянуто ключові характеристики кооперативної соціокультурної моделі як найбільш адекватної для українського історичного досвіду та найуспішнішої модернізаційної стратегії сучасних розвинених країн. Запропоновано можливі зміни стратегічного вектору освітньої системи в напрямку до солідаризму, а не конкурентності. Досліджено українську літературу як домен засвоєння європейських соціокультурних норм і кристалізації вітчизняної моделі кооперативізму.

Розглянуто залучення в 1920 - 1930-ті роки українських авторів мандрівних нарисів про закордонне буття до розвідницько-шпигунської діяльності в різних формах. Це було виконання побіжних завдань поруч із відтворенням побаченого, на що вказують різноманітні "сліди" в. нарисових текстах книг С. Голованівського, О. Досвітнього, К. Котка, Л. Недолі, В. Поліщука та ін. У цьому переконують численні обмовки, недомовки, повідомлення про дивні маршрути мандрів, неодноразові зустрічі за кордоном із радянськими консульськими і посольськими працівниками, політичними емігрантами і нелегалами, митцями лівого спрямування. Така таємна місія накладала відбиток і на тексти мандрівних нарисів, посилюючи їх антизахідну, "антикапіталістичну" спрямованість та класову непримиренність через прагнення позбутися когнітивного дисонансу.

Розглянуто особливості середньовічних нормативних поетик, серед яких виокремлюються поетики Києво-Могилянської академії (колегії); ключові положення літературознавчих методів, шкіл, концепцій, теорій XIX ст. Охарактеризовано критерії жанрового поділу загалом і епічних творів зокрема, місце роману в системі жанрів XIХ - XXI ст., його домінантні риси, проблеми теорії роману в минулому й сучасності.

Наведено грунтовний аналіз романів українських еміграційних письменників (В. Винниченка, І. Багряного, У. Самчука, Ю. Липи, Ю. Косача, Н. Королевої, Д. Гуменної та ін.). На основі цього аналізу відтворено еволюцію жанру протягом 1930 - 1950-х рр. від новаторсько-експериментального роману через реалістичний класичний роман до роману екзистенціалістського. Розвиток еміграційного роману розглянуто у тісних взаємозв'язках із літературою на території України.

Розкрито сутність, значення і шляхи вияву етнічних і національних чинників у структурі літературного твору І. Чендея. Звернено увагу на літературознавчі й літературно-критичні дослідження творчості І. Чендея через призму її закоріненості в регіональну закарпатську й загальноукраїнську культуру. Проаналізовано функціонування складників матеріальної культури верховинців у текстах І. Чендея, які є не тільки тлом для відтворення дій і вчинків персонажів, але також формують духовно-світоглядні засади їх буття.

Розглянуто ранній, ужгородський, період творчості Дмитра Кременя, зокрема самвидав 1974 р. чотирьох поем-симфоній та "документальної поеми" "Меморандум Герштейна" (повністю надруковані лише 2021 р.). Розглянуто формально-змістові особливості андеграундних творів, які синтезують риси багатьох авангардистських і модерністських мистецьких течій. Домінантною серед них визначається поетика сюрреалізму. Це призводило до звинувачень Д. Кременя в "незрозумілості", до обмеженості кола поціновувачів його лірики й ліро-епосу. На підставі проведеного аналізу, спираючись на думки поетових сучасників, автор статті стверджує, що ужгородський період становить вершинний здобуток творчості Д. Кременя. Це доводять і пізніші поетичні самооцінки письменника.