Розглянуто синтез програмного засобу, призначеного для автоматизованого проектування та формування траєкторії руху автоматичних електромеханічних систем програмного відтворення рухів, що забезпечує планування багатокоординатного погодженого руху одного або декількох виконавчих органів. Засіб створено на підставі відповідних методу та алгоритму інтерполяції пласкої дуги кола, що визначена мінімальною кількістю точок у просторі абсолютної системи координат. Обвід руху робочого органу відображується за чотирма основними проекціями, надаючи усі загальноприйняті точки огляду, до яких звикли конструктори та технологи.

Розроблено нові методи інтерполяції та моделі проектування складних геометричних обводів рухів робочих органів (РО) системами програмного відтворення рухів (СПВР). Вперше запропоновано метод інтерполяції конічними перетинами за рахунок однокритеріального аналізу та встановлення конкретного вигляду кривої, яка найбільш точно відтворює задану форму оброблюваної ділянки. Показано, що даний метод відрізняється від існуючих зменшенням часу опису складних обводів обробки за рахунок скорочення декомпозиції профілю на графічні примітиви. Вперше розроблено математичні моделі аналітичного подання сформованих обводів, які, на відміну від існуючих, дозволяють аналізувати конфігурацію всієї досліджуваної траєкторії із нульовою похибкою апроксимації у складі допуску, встановленого на неточність обробки всієї деталі. Удосконалено метод формування вихідних даних для пристрою керування СПВР, який дозволяє скоротити кількість кадрів керувальної програми та зменшити ймовірність виникнення помилок зчитування.

Рассмотрены расчеты устойчивости и способы построения годографов Михайлова по заданным характеристическим уравнениям систем автоматического управления промышленными роботами с использованием пакета математических вычислений "MathCad".

Розглянуто проблеми, з якими найбільш часто стикаються співробітники державного випробувального центру "Метрологія" під час атестації обчислювальної компоненти програмних комплексів автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) з поданням конкретних рекомендацій щодо усунення наведених проблем. Наведено стислі характеристики кожній номенклатурі програмного забезпечення АСКОЕ, що використовується у відповідному сегменті ринку автоматизованих робочих місць обліку електроенергії. Надано вимоги до інтерфейсу оператора програмного комплексу АСКОЕ.

Висвітлено надзвичайно актуальну проблему забезпечення прикладної спрямованості навчання взагалі, математики зокрема. Зазначено, що прикладна спрямованість навчання математики сприяє розвиненню особистості в цілому, її пізнавальних здібностей, сприяє осмисленню навколишнього світу, розширює взаємовідносини індивіда та довкілля, збагачує досвід особистості. Акцентовано увагу на значній ролі математичного моделювання в освітньому процесі. Розглянуто й охарактеризовано основні завдання сучасної методики навчання математики. Наголошено, що можливості конкретного вчителя і конкретних умов навчання впливати на прикладну спрямованість навчання математики практично необмежені.

Програмні системи настільки щільно увійшли до нашого життя, що неможливо уявити собі існування та розвиток людства без них. Але під впливом чинників технічної еволюції відбувається старіння програмних систем із погіршенням їх характеристик. Тут у пригоді стає докорінна переробка із наслідуванням позитивних якостей програмної системи та відділенням негативних, тобто реінжиніринг. Подібні процеси, що починаються з перепроектування, вимагають обов'язкової аналітичної оцінки показників проекту, адже існують випадки, коли реінжиніринг нерентабельний стосовно конкретної програмної системи. Розглянуто комплексний інструмент оцінки програмного проекту, що прогнозує працемісткість перепрограмування об'єктів, у сполученні із іншими показниками проектів, які визначають складність реінжинірингу програмних систем. Мета роботи - сформувати метод, за яким можна оцінити показники реінжинірингу програмних систем за допомогою комплексного інструментарію оцінки програмного проекту. Описана технологія заснована на використанні методу точок Карнера із внесенням суттєвих доповнень та розширень. Встановлення коефіцієнтів та обрання значення констант засновані на методі Якобсона та перевірені на багаточисельній статистиці найбільш схожих проектів. Після аналізу завершеного проекту і вивчення звіту про показники, доступні чинники можуть бути точно відкориговані, щоб дати оцінку фактичним годинам реінжинірингу. Згодом, можна використовувати ці дані у якості базової траєкторії життєвого циклу проекту. На підставі розрахованих показників оцінювання формується звіт, що містить аналіз оцінки програмного проекту, для включення у вихідну проектну документацію, яка є частиною організаційного забезпечення систем автоматизованого проектування програмних систем. Висновки: отримав подальший розвиток метод розрахунку проектних точок Карнера із внесенням суттєвих доповнень та розширень щодо процесів реінжинірингу програмних систем. Кожна змінна визначається та обчислюється окремо із використанням вимірювань, вагових коефіцієнтів та обмежуючих констант. Вимірювання виконуються командою досвідчених системних аналітиків, що спираються на власні уявлення про технічну складність проекту та можливості команди програмістів. Коефіцієнти та константи приймаються, виходячи із статистичних даних 3 - 5 вже оцінених аналітиками виконаних проектів із близьким ступенем схожості.

Програмні системи (ПС) застосовуються у різноманітних галузях життя та діяльності людини, але найбільше поширення вони одержали у галузях, де необхідною є робота із багатьма рутинними операціями і це стосується промисловості, виробництва, транспорту, навчання та інфокомунікацій. Звичайно, що у процесі експлуатації цих систем відбувається еволюційне старіння видів забезпечення. Така тенденція призводе до погіршення швидкісних, інформаційно-комунікаційних, графічних, часових та інших характеристик, аж до повної відмови програмної системи. Досліджено проблеми, наявні у галузі проектування ергатичних систем та управління проектами та програмами з перепроектування або удосконалення цих систем. Реінжиніринг надає змогу виконати еволюціонування системи, шляхом внесення позитивних змін до її структури з метою підвищення характеристик експлуатації та технічного супроводу. Мета дослідження - сформувати представлення оцінки параметрів витрат ресурсів на виконання реінжинірингу ПС за допомогою математичного інструментарію опису моделей проектування. Робота базується на методі Боема (Boehm) та принципах побудови спіралі Архімеда. На підставі результатів дослідження запропоновано об'єднати ідеї побудови структур Боема та Архімеда, адаптувати їх під методологію програмної інженерії та перенести до циліндричної системи координат. В основу одержаних моделей закладено спіральний принцип організації відліку. Розглянуто процес створення та візуалізації математичних моделей стосовно процесу реінжинірингу ПС. Операції із поданими моделями можуть відбуватися у проекціях часу та витрат, у ізометричній проекції програмних компонентів, у логарифмічній проекції рядків програмного коду. Висновки: вперше сформовано ідеалізовані моделі реінжинірингу, що нададуть змогу підвищити точність оцінки витрат з перепроектування ПС. Удосконалено модель візуалізації витрат на перепроектування ПС, яка надасть змогу підвищити ефективність прогнозування порядку витрат. Вперше одержано залежності побудови траєкторії графічної моделі витрат від уведених коефіцієнту автоматизації реінжинірингу та коефіцієнту схожості компонентів, які нададуть змогу вносити зміни до конфігурації моделі. Запропоновані ідеалізовані моделі реінжинірингу видів забезпечення ПС являють собою еволюційні спіралі, які побудовані у циліндричній системі координат. Реінжиніринг, який буде виконано за допомогою розроблених ідеалізованих моделей реінжинірингу, надасть змогу не тільки скоротити витрати на перепроектування ПС, але й підвищити ефективність технічного супроводу, збільшити життєвий цикл ПС, що вже знаходяться у експлуатації та подолати протиріччя між швидкими темпами розвитку науки, техніки і процесів проектування нових ПС.

Розглянуто новий спосіб перекодування програмного забезпечення складних інформаційних систем і технологій різного галузевого призначення. Відмінною особливістю розглянутого способу є можливість підтримки роботи понад десяти найпопулярніших мов програмування. При застосуванні способу вдається автоматизувати процес перекодування компонентів програмного забезпечення та за рахунок цього вивільнити робочий час програмістів від рутинного перепрограмування та зменшити вірогідність виникнення структурних помилок, що усладковуються від попередньої системи.

Розглянуто наукову проблему формування нових моделей і розробки нових методів проактивного управління проєктами з розвитку життєвого циклу програмних продуктів. Одержано результати, що забезпечують закладання методологічних основ проактивного управління проєктами з реінжинірингу програмних систем. Запропоновано методи проактивного управління проєктами розвитку наскрізного проєктування програмних систем. Розроблено моделі проактивного управління розвитком лінгвістичного й інформаційного забезпечення проєктів. Запропоновано моделі проактивного управління розвитком поведінкової та структурної частин проєктів із реінжинірингу програмних систем. Удосконалено метод розрахунку показників проєкту за проєктними точками Карнера. Сформовано ідеалізовані моделі управління процесом оцінки проєкту реінжинірингу. Розроблено метод представлення оцінки проєкту з реінжинірингу програмних систем. Підтверджено практичне використання запропонованих моделей і методів у вигляді низки впроваджень для вирішення реальних задач.

Викладено теоретичні аспекти та практичні технології реінжинірингу програмного забезпечення (ПЗ) інформаційних систем (ІС). Розглянуто ІС на рівні вихідного коду, написаного визначеною мовою програмування, яка аналізується лінгвістичними методами. Вперше систематизовано моделі сполучення компонентів програмної системи (ПС), що дозволяють спиратися на структуру даних лінгвістичного забезпечення незалежно від мови програмування. Удосконалено моделі лінгвістичних конструкцій перекодування ПЗ ІС, що дозволяють позбавитися викладу тупікових ланцюжків при переведенні з однієї мови програмування до іншої. Покращено генерацію нових лінгвістичних структур, спираючись на відновлену уніфіковану діаграмну модель, що дозволяє зберігати властивості відношень між класами та між компонентами. Розвинуто методи імпортування інкапсульованих компонентів ПЗ ІС, які дозволяють перекодувати компоненти незалежно від мови програмування.