Особливу увагу приділено проблемі політичної влади та одному з найважливіших важелів сучасної політики - ідеально спланованому іміджу політичної партії та політичного лідера. Досліджується ефективність використання маркетингових методів у проведенні виборчих кампаній.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем історії Голокосту. Розкрито варіативність ролей спостерігачів під час реалізації геноцидального процесу. Проаналізовано співмірність понять "геноцид" і "геноцидальний процес" (на прикладі Голокосту та Пораймосу). Розглянуто особливості рекрутської повинності євреїв у XIX ст. Охарактеризовано підприємницьку діяльність євреїв Волині другої половини XIX - початку XX ст. Досліджено міжнаціональні відносини у ВНЗ Кракова в 1918 - 1939 рр. Висвітлено синергетичні закономірності розвитку єврейського народу.

Висвітлено теоретичні засади навчання історії за умов багатокультурного суспільства, наголошено на актуальності впровадження принципу полікультурності в сучасну освіту. Розглянуто мультикультуралізм як світоглядний проект підтримки розмаїття культур. Розкрито поняття і сутність діалогу культур, обгрунтовано діалогічність як ознаку української культури. Розглянуто полірелігійність України у світлі багатокультурності, викладено культурологічний підхід до вивчення релігійної багатокультурності в нашій державі. Значну увагу приділено проблемі національної ідентичності у контексті процесів українського націєтворення. Розкрито педагогічні основи викладання історії у багатокультурному суспільстві, проаналізовано європейський досвід з даного питання. Охарактеризовано методику впровадження принципу полікультурності у шкільну історичну освіту, акцентовано на полікультурній освіті учнів у позакласній діяльності.

Висвітлено процес націотворення, який став визначальною рисою XIX - початку XX ст. В період з кінця XVIІI до середини XIX ст. були окреслені та артикульовані нові ідеї, що визначили зміст суспільних та політичних течій, концепцій, які мали безпосередній вплив на формування національних "проектів". На їх розвиток в імперіях Романових і Габсбургів помітний вплив мала участь цих держав у ліквідації Речі Посполитої, політичні та культурні традиції якої позначилися на переважній більшості процесів, що відбувалися протягом XIX ст. Розвиток націоналізмів, активізація національних рухів поступово підводили до творення суто модерного явища - нації. Націотворчі тенденції безпосередньо пов'язані із державотворчими прагненнями, що і стало однією із головних причин руйнації імперій у результаті Першої світової війни. Зазначено, що особлива роль в структуруванні та ідейно-змістовому наповненні "проектів" належала інтелектуалам, які почали мислити національно. Саме вони стали тією силою у Центрально-Східній Європі, яка, спираючись на ними ж вибудувані елементи конструкції — історико-міфологічні, наукові, загальнокультурні, мовні, літературні, та врешті, політичні, спробували концептуально обгрунтувати правомірність творення нових "уявлюваних спільнот". Завдяки їх зусиллям з кінця ХІХ ст. найбільша соціальна верства тогочасних суспільств - селянство - поступово починає ідентифікувати себе, використовуючи національні категорії. Націотворчий процес розглянуто як процес або порядок культурних і політичних взаємодій різних національних "проектів": українського, російського, польського, єврейського.

Розглянуто питання, присвячені особливостям історичних розломів, які супроводжуються кардинальними змінами в ідеологіях та політичних системах, та їх причинам. Особливу увагу приділено впливу цих перетворень на процеси, що відбуваються з особистістю та межами свободи або ж відсутністю такої. Всі проблеми розглянуто в контексті посилення постмодерністських тенденцій як у культурі, науці, так і в соціальних системах.

Рассмотрены вопросы, посвященные особенностям исторических разломов, сопровождаемых кардинальными изменениями в идеологиях и политических системах, а также их причинам. Особое внимание уделено влиянию этих перемен на изменения, происходящие с личностью и границами свободы - либо же отсутствием таковой. Все эти проблемы поданы в контексте усиления постмодернистских тенденций как в культуре, науке, так и в социальных системах.

In clause the questions devoted to features of historical breaks, accompanied by cardinal changes in ideologies and political systems, and also reason, to this bringing are examined. The special attention is given to influence of these changes on changes occurring to the person and borders of freedom - or by absence those. All these problems move in a context of strengthening постмодернистских of the tendencies as in culture, science, and social systems.

Досліджено націотворчу діяльність інтелектуалів і представників влади у процесі конструювання українського й інших національних "проектів" XIX ст. за умов поліетнічних імперій Романових і Габсбургів. Проведено спробу різними шляхами переглянути етно-центричну парадигму домінантного національного наративу та запропоновано багатовимірний, збалансований образ національних конструкцій в Україні. Розглянуто націотворчий процес як процес або порядок культурних і політичних взаємодій різних національних проектів як українського, так і російського, польського, єврейського.

Мода в Радянському Союзі мала свої особливості. Перш за все, демонструвала невідповідність одній із базових засад комуністичної ідеології - декларованій рівності, й підтверджувала наявність соціальних страт, представники яких мали кардинально відмінні можливості. Проголошення гасел про створення "нової наднаціональної спільноти" супроводжувалось закріпленням та просуванням російського як панівного варіанту ідентичності, що віддзеркалювалось і на сторінках журналів мод.

Досліджено наслідки політики колективізації на Херсонщині в 1932 - 1933 рр. Висвітлено базові засади радянського терору. Проаналізовано передумови повстання за збереження козацького устрою під проводом Семена Палія. Розглянуто виникнення політичних партій в Індії наприкінці XIX - на початку XX ст. як відображення релігійного розколу суспільства. Подано інформацію про німецьку етнонаціональну спільноту Херсонщини у 1920-х рр. Увагу приділено показовим процесам на Дніпропетровщині у висвітленні радянської друкованої пропаганди у добу Великого терору 1937 - 1938 рр., культурно-політичним відносинам між німцями-колоністами та радянською владою, голоду 1946 - 1947 рр. в Ізмаїльській області у складі Української PCP як одній з найбільших післявоєнних трагедій. Розглянуто процес становлення нафтової галузі як головної складової економічного розвитку країн Перської затоки в другій половині XX ст. Охарактеризовано стан матеріально-технічного оснащення військових підрозділів у ході розгортання АТО на Сході України.

Досліджено роль католицької церкви в організації духовного життя поляків у Житомирі в XIII - XIX ст. Увагу приділено нищенню владою римо-католицької церкви на Волині та наданню преференцій російському православ'ю (кінець XVIII - XIX ст.). Проаналізовано благодійницьку діяльність римо-католицького духовенства на Волині (друга половина XIX - початок XX ст.). Досліджено роль римо-католицької церкви та її польський етноконфесійний вимір (70-90 pp. XX ст.). Висвітлено державотворочі проекти київського римо-католицького біскупа Юзефа Верещинського (1530-1598 pp.) в історіографії. Досліджено роль луцько-житомирських єпископів у суспільно-громадському житті Волині (на прикладі K. К. Цецішовського та М. Пивницького). Обгрунтовано основні етапи архітектурно-будівельної історії кафедрального костьолу св. Софії в Житомирії. Досліджено документи з діяльності римо-католицької церкви на Житомирщині в 70-90 pp. XX ст. Розглянуто фото виставки "Історія храму святої Софії крізь призму століть".

Охарактеризовано традиції та інновації в бібліотечній справі на Херсонщині наприкінці XX - на початку XXI ст. Досліджено основні напрями міжнародної діяльності Української Центральної Ради. Увагу приділено особам видатних меценатів та їх діяльність в Україні у II половині XIX - на початку XX століття. Висвітлено регіональну історію в дослідженнях історико-географів Південної України (Очаківська округа - регіон ОЗУ). Досліджено внесок представників київської школи істориків-аграрників у висвітлення питань щодо життя українського селянства в добу "розвинутого соціалізму". Проаналізовано процес запровадження системи земського самоврядування у Ніжинському повіті Чернігівської губернії. Розглянуто особливості системи адміністративно-територіального управління Райхскомісаріату "Україна".