Розкрито функціонально-прагматичний, образотворчий потенціал внутрішнього адресата у прозовому тексті як конструктивно-креативний елемент української прози ХХ ст. Проаналізовано функції внутрішнього адресата у прозовому тексті, зокрема, імітаційно-орієнтаційну, діалогічно-прогресійну, фреймово-актуалізаційну, когезійну. Розглянуто питання функціонально-комунікативного навантаження засобів адресації (непрямих мовленнєвих актів, пресупозиції, засобів паралінгвістики), визначено імпліцитні значення художнього (прозового) тексту з латентними образотворчими стратегіями.

Проаналізовано різноаспектні підходи до вивчення питання "типологія адресата в художньому тексті"; виокремлено типи внутрішнього адресата у прозовому тексті: внутрішній адресат, актуалізований у наративі, та внутрішній адресат, актуалізований в інтеракційних частинах прозового тексту; детально розглянуто типи внутрішнього адресата, представленого в наративних сегментах прозового тексту.

Розглянуто актуальність і перспективи використання інноваційних технологій навчання у процесі вивчення дисципліни "Українська мова як іноземна" студентами-іноземцями нафтогазового напряму підготовки.

Висвітлено особливості формування мовної компетентності автора науково-технічного тексту. Проаналізовано типові лексичні та граматичні помилки, яких може припуститися дослідник, та надано нормативні варіанти неправильних лексико-граматичних конструкцій. Обгрунтовано важливість врахування мовної традиції під час вибирання форми слова. Акцентовано на тих аспектах, які сприяють вживанню природніших й економніших для української мови лексичних і граматичних засобів.

Проаналізовано мовні рівні вдосконалення науково-технічного тексту, розкрито способи уникнення "наукового жаргону". Наголошено, що науково-технічна мова потребує реформування, відновлення питомо українських мовних засобів. Обгрунтовано думку про те, що автор науково-технічного тексту повинен зважати на мовну традицію, використовуючи одиниці лексико-семантичного, морфологічного та синтаксичного рівнів мови. Надано типові приклади порушення мовних норм та запропоновано варіанти замінення неправильних лексико-граматичних конструкцій.