Проаналізовано сучасні методи та засоби керування ресурсами мереж пакетної комутації, що спрямовані на підвищення коефіцієнта використання мережного обладнання. Визначено шляхи підвищення ефективності використання такого обладнання, зокрема за рахунок упровадження системи динамічного перерозподілу у реальному часі потоків даних між портами пристроїв пакетної комутації.

Отображены отдельные аспекты иммунологической реактивности 68 больных пожилого и старческого возраста при распространенном перитоните, определенной с помощью различных лейкоцитарних индексов. Выявлена прогрессирующая декомпенсация ответа костного мозга и дегенеративный тип общего анализа крови у пациентов пожилого и старческого возраста.

Проведено аналіз діагностики та лікування на догоспітальному етапі 176 пацієнтів із гострим розповсюдженим перитонітом, які перебували на лікуванні в хірургічних відділеннях Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. На підставі окремих нормативних документів розглянуто основні складові діагностико-лікувальної тактики та запропоновано напрямки оптимізації рівня невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі у пацієнтів із гострим розповсюдженим перитонітом.

Висвітлено загальні поняття про рану, класифікаційні критерії, перебіг ранового процесу, види загоєння. Детально охарактеризовано підхід до пацієнта із раною, описано клінічні критерії можливих впливів на рановий процес з боку пацієнта та з боку рани. Надано рекомендації щодо лікувальної стратегії у разі лікування ексудату рани, зроблено семантичний наголос на виявлення та лікування ранової інфекції.

Висвітлено історію десмургії. Розглянуто загальні положення, класифікацію та види пов'язок, правила їх накладання. Наведено правила використання клеонових, контурних, ретіластових, лейкопластирних пов'язок, шин і гіпсових пов'язок.

Розглянуто концептуальні засади стратегічного планування (СП) соціально-економічного розвитку регіону (СЕРР). Розкрито методологічні принципи розробки стратегічних планів і визначено основні пастки СП СЕРР. Запропоновано механізм формування концепції комплексного СП СЕРР.

Розглянуто існуючі моделі стратегічного планування (СП) соціально-економічного розвитку регіону (СЕРР). Розкрито світовий та вітчизняний досвід практичної реалізації СП. Запропоновано шляхи вибору оптимальної моделі СП СЕРР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.101.1-5

Рубрики:

Перитоніти

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження геронтологічних особливостей інструментально-клінічних результатів у пацієнтів з гострим розлитим перитонітом, яке проведено у 218 пацієнтів, яких було розділено на 3 групи. Перша група (66 пацієнтів) - хворі віком 30 - 59 років, другу групу (92 хворих) склали пацієнти похилого віком 60 - 74 роки, а третю групу (60 пацієнтів) склали хворі старечого віку - 75 - 89 років. Встановлено, що у пацієнтів похилого та старечого віку, на відміну від хворих віком 30 - 59 років, співвідношення перфорації шлунково-кишкового тракту до запальних деструктивних процесів склало 1 : 1,4; порушення ритму та провідності серця і гіпертонічна хвороба зустрічалися удвічі частіше; 4 і більше соматичні захворювання зустрічались в 4 рази частіше; госпіталізація пацієнтів за МПІ понад 29 балів переважає серед хворих похилого віку в 1,5 раза, а старечого віку навіть в 2,55 раза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.101.1

Рубрики:

Перитоніти

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впровадження сучасних технологій у медичну галузь, а саме, в ургентну та планову абдомінальну хірургію сприяє збільшенню кількості оперативних втручань, чим створює передумови до виникнення злукоутворення в черевній порожнині, тому пошук способів профілактики й адекватної корекції їх виникнення залишається надалі актуальним. Мета роботи - дослідити ефективність застосування двокомпонентної суміші (карбоксиперитонеум і мезогель) для запобігання виникненню чи зменшенню ступеня вираженості злукового процесу в черевній порожнині. Експериментальне дослідження виконане на 20 піддослідних тваринах (білі щурі), у яких моделювали злуковий процес в черевній порожнині за пріоритетною методикою. Залежно від мети роботи піддослідних тварин розділили на 2 групи. Перша група - контрольна, тоді як у другій групі для профілактики виникнення злук в черевній порожнині інтраабдомінально вводили двокомпонентну суміш. Аналіз результатів моделювання злукоутворення в черевній порожнині піддослідних тварин першої групи супроводжувався високим рівнем злукового процесу - 35,41 та його значною вираженістю - у 7 з 10 тварин був III - IV ступеня. Застосування з метою профілактики первинного злукоутворення у піддослідних тварин другої групи двокомпонентної суміші надало змогу ослабити рівень злукоутворення до 22,38 та досягти зменшення його вираженості, що знайшло своє відображення у наступному: відсутність злук у 2-х тварин, а ще у 6 з 10 він був лише I та II ступеня.

В роботі подано доведення трьох теорем визначення екстремальних чисел в початковому і проміжних множинах числових величин. Розглянуто можливість реалізації асоціативних операцій в процесі багатооперандної обробки чисел.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.21

Рубрики:

Паралельні обчислювальні системи (ПОС)

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.101.1

Рубрики:

Перитоніти

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.3-29 + Р457.445.23

Рубрики:

Хірургічна патологія кишечника

Операції на кишечнику

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз діагностичних підходів щодо верифікації гострих захворювань органів черевної порожнини, які стали причиною госпіталізації пацієнта та субтотальної резекції тонкої кишки. Застосування динамічного моніторингу регіонарних маркерів оцінки стану органів черевної порожнини надало можливість скоротити термін очікування операції, знизити рівень післяопераційних ускладнень і летальність цих пацієнтів.

Роботу виконано на 2-х групах піддослідних тварин (білі щурі), у яких моделювали синдром "короткої кишки" на тлі 12-годинної гострої оклюзійної судинної недостатності тонкої кишки. Застосування у другій групі селективної денервації тонкої кишки покращило умови компенсаторної адаптації шлунково-кишкового тракту до наслідків субтотальної резекції тонкої кишки та супроводжувалось зменшенням летальності на 13,37 %.

Пошук нових принципів дренування травного каналу та лікування ентеральної недостатності кишечника залишається однією з дискусійних проблем невідкладної гастроентерології, яка потребує подальшого розв'язання. Мета роботи - дослідити наслідки дренування тонкої кишки після її резекції у разі гострої сегментарної судинної недостатності в експерименті. Роботу було виконано на 30-ти піддослідних тваринах (білі щурі), яких відповідно до мети було розподілено на 2 групи. У першій групі досліджували особливості перебігу патологічного процесу на 36-й та 48-й год з моменту його моделювання. У тварин другої групи через 36 год після моделювання гострої сегментарної судинної недостатності виконували резекцію кишки та здійснювали трансгастральне дренування проксимальної культі тонкої кишки та проводили ентеросанацію двічі через 6 год. В експерименті оцінювали контамінацію портальної крові за концентрацією молекул середньої маси (МСМ-280) та лейкоцитарним індексом інтоксикації (ЛІІ), досліджували pH і мікробну контамінацію вмісту тонкої кишки, застосовували лабораторні та статистичні методи дослідження. Моделювання гострої сегментарної судинної недостатності кишечника характеризується через 48 год зменшенням pH вмісту кишечника до 3,18 +- 0,19; збільшенням мікробної його контамінації до 7,25 +- 0,63 lg КУО/гр.; зростанням в v. portae і концентрація МСМ-280 до 0,584 +- 0,044 у.о.; збільшенням ЛІІ до 2,86 +- 0,26 у.о. Трансгастральне дренування проксимальної культі тонкої кишки двохканальним зондом на 12-ту годину перебігу післяопераційного періоду характеризується достовірним зменшенням агресивності тонкокишкового вмісту та призводить до зменшення ступеня контамінації портокавального судинного сектора.

Вдосконалення основних напрямків медичної доктрини в розрізі ургентної хірургії органів черевної порожнини та трансплантології зумовлюють необхідність подальшого дослідження ефективності нових медикаментозних засобів для обгрунтованого їх застосування під час комплексного лікування різноманітних захворювань. Мета роботи - дослідити особливості перебігу синдрому "короткої кишки" у тварин у разі застосування октреотиду (сандостатину ЛАР). Роботу було виконано на 30-ти піддослідних тваринах (білі щурі), яких відповідно до мети було розподілено на 2 групи. У тварин першої групи моделювали гостру 12-годинну оклюзійну судинну недостатність та виконували резекцію тонкої кишки. У другій групі, на відміну від першої, після здійснення субтотальної резекції тонкої кишки в післяопераційному періоді консервативне лікування розширювали шляхом одноразового введення октреотид (сандостатин ЛАР) з розрахунку 0,142 мг/кг. Забір матеріалу для дослідження здійснювали на 30-ту та 60-ту добу перебігу післяопераційного періоду. Застосування в післяопераційному періоді у піддослідних тварин другої групи октреотиду (сандостатин ЛАР) після здійснення субтотальної резекції тонкої кишки на фоні гострої 12-годинної оклюзійної судинної недостатності характеризується суттєвим збереженням ентеральних резервів, що характеризувалось покращанням як стану слизової оболонки, так і нутріціологічного балансу піддослідних тварин.

Перебіг гострих судинних захворювань кишечника (ГСЗК), особливо, у пацієнтів похилого та старечого віку характеризується значним розмаїттям регіонарних і системних ознак, обгрунтована систематизація яких має забезпечити індивідуальний підхід до кожного хворого. Мета роботи - дослідити геронтологічні особливості перебігу ГСЗК. Робота грунтується на результатах вивчення особливостей перебігу ГСЗК у 265-ти хворих, яких було розподілено на 2 групи. Пацієнти першої групи були віком 40 - 59 років, тоді як пацієнти другої групи були віком від 60-ти до 89-ти років. Дослідження особливостей перебігу ГСЗК у хворих похилого та старечого віку, на відміну від пацієнтів віком від 40-ка до 59-ти років, виявили наступні відмінності: серед хворих переважають жінки в 4,21 разу; пізніше 48 годин госпіталізується в 1,81 разу більше хворих; в 2,05 разу частіше зустрічаються захворювання серцево-судинної системи під час госпіталізації; 3 і більше екстраабдомінальні захворювання зустрічаються частіше в 3,08 разу; у хворих синдром ентеральної недостатності III ступеня спостерігався в 1,38 разу частіше.