Індекс рубрикатора НБУВ: Р733-25

Рубрики:

Хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж69290 Пошук видання у каталогах НБУВ 

мОбгрунтовано та розроблено імунологічні критерії гігієнічної оцінки хімічних і біологічних чинників довкілля за ознаками спільного надходження до організму з метою вибору ранніх показників порушення стану здоров'я населення та удосконалення гігієнічних нормативів. Розроблено концепцію імунотоксичної дії факторів довкілля. Виявлено основні закономірності прояву імунотоксичної дії хімічних і біологічних факторів довкілля за ознаками їх комбінованого та спільного надходження в організм. Встановлено, що ризик імунологічних ефектів під час дії убіквітарних ксенобіотиків визначається реакцією імунної системи на додаткове навантаження. Досліджено залежність характеру та виразності зсувів у окремих ланках імунної системи дитячого населення 6 міст України від якісного та кількісного складу антропогенних забруднень.

Досліджено перорально комбінову дію нітриту, нітрату натрію та фенолу на імунну систему організму. Під час експерименту використано дози ксенобіотиків на рівні ГДК. Одержані результати дозволяють встановити, що внаслідок комбінованої дії нітриту, нітрату натрію і фенолу спостерігались порушення в клітинній ланці імунітету, зміни в системі неспецифічних факторів захисту організму, а також розвиток слабовираженої аутосенсибілізації. Імунотоксичні ефекти у тварин були більш виражені за дії трьохкомпонентної суміші ксенобіотиків, ніж у щурів, схильних до нітритно-нітратних навантажень.

Исследовано пероральное комбинированное действие нитрита, нитрата натрия и фенола на иммунную систему организма. В эксперименте использовались дозы исследуемых ксенобиотиков на уровне предельно-допустимых концентраций. Полученные результаты позволили установить, что вследствие комбинированного действия нитрита, нитрата натрия и фенола наблюдались нарушения в клеточном звене иммунитета, изменения в системе неспецифических факторов защиты организма, а также развитие слабовыраженной аутосенсибилизации. Иммунотоксические эффекты у животных были более выраженными при действии трехкомпонентной смеси данных ксенобиотиков, чем у крыс, подверженных только нитритно-нитратной нагрузке.

За результатами пероральної комбінованої дії нітриту, нітрату натрію та хлороформу на рівні 1,5 и 10 ГДК на імунну систему організму встановлено, що імунотоксична дія вивчених ксенобіотиків виявилась розвитком сенсибілізації, аутосенсибілізації, порушенням в клітинній та гуморальній ланці імунітету, неспецифічних факторів захисту організму. Вираженість ефектів залежить від дози, тривалості впливу та складу комбінації. За комбінованої дії нітриту, нітрату, нітрату натрію та хлороформу імунотоксичні ефекти більше виражені ніж у щурів, які зазнали тільки нітритно-нітратного навантаження в ідентичних дозах.

По результатам перорального комбинированного действия нитрита, нитрата натрия и хлороформа на уровне 1,5 и 10 ПДК на иммунную систему организма установлено, что иммунотоксическое действие изученых ксенобиотиков проявлялось развитием сенсибилизации, аутосенсибилизации, нарушениями в клеточном и гуморальном звеньях иммунитета, неспецифических факторов защиты организма. Выраженность эффектов зависела от дозы, длительности воздействия и состава комбинаций. При комбинированном действии нитрита, нитрата натрия и хлороформа иммунотоксические эффекты более выражены, чем у крыс, подвергшихся только нитритно-нитратной нагрузке в идентичных дозах.

Наведено результати експериментальних досліджень гострої комбінованої дії хлороформу та фенолу на імунну систему. Виявлено, що за дії хлороформу та фенолу на рівні гігієнічних нормативів у тварин спостерігається розвиток сенсибілізації вже через місяць впливу. У разі збільшення доз досліджуваних хімічних сполук характер і спектр імунотоксичних ефектів розширяється. Встановлено дозозалежний ефект.

Приведены результаты экспериментальных исследований острого комбинированного действия хлороформа и фенола на иммунную систему. Выявлено, что при действии хлороформа и фенола на уровне гигиенических нормативов у животных наблюдается развитие сенсибилизации уже через месяц воздействия. При увеличении доз исследуемых химических соединений характер и спектр иммунотоксических эффектов расширяется. Установлен дозозависимый эффект.

Висвітлено результати вивчення перорального впливу хлороформу на рівнях 1 предательнодопустимая концентрація (ПДК), 3 ПДК та 9 ПДК протягом 2-х міс на імунну систему лабораторних тварин у ході експерименту. Показано, що характер та вираженість імунотоксичних ефектів залежали від дози хімічної речовини. Вплив хлороформу на рівні чинного в Україні гігієнічного нормативу протягом 2-х міс не викликав змін гематологічних та імунологічних показників у досліджуваних щурів. Зі збільшенням дози хлороформу втричі спостерігалась активація неспецифічних факторів захисту організму. Підвищення дози до 9 ПДК викликало пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів, зрушення в гуморальній ланці імунітету, розвиток слабо вираженої аутосенсибілізації.

Даны результаты изучения перорального воздействия хлороформа на уровнях 1 ПДК, 3 ПДК и 9 ПДК в течение 2-х месяцев на иммунную систему лабораторных животных в условиях эксперимента. Показано, что характер и выраженность иммунотоксических эффектов зависели от дозы химического вещества. Влияние хлороформа на уровне действующего в Украине гигиенического норматива на протяжении 2-х месяцев не вызывало изменений гематологических и иммунологических показателей у опытных крыс. При увеличении дозы хлороформа в 3 раза наблюдалась активация неспецифических факторов защиты организма. Повышение дозы до 9 ПДК вызывало угнетение фагоцитарной активности нейтрофилов, сдвиги в гуморальном звене иммунитета, развитие слабо выраженной аутосенсибилизации.

Наведено дані порівняльного аналізу хронічних експериментів комбінованої дії нітриту натрію, нітрату натрію, фенолу, хлороформу і тетрацикліну на імунну систему організму тварин.

Представлены данные сравнительного анализа хронических экспериментов комбинированного действия нитрита натрия, нитрата натрия, фенола, хлороформа и тетрациклина на иммунную систему организма животных.

Встановлено залежності "доза попередників - вміст ендогенних нітрозамінів" в органах експериментальних тварин. Виявлено дозо-часові закономірності прояву імунотоксичної дії ендогенних канцерогенів та їх попередників. Доведено канцерогенну небезпеку ендогенно синтезованих нітрозамінів, яка виявлялася розвитком пухлин залежно від дози попередників. Максимальна в досліді доза НН (20 мг/тв.) в комбінації з ТЦ (4 мг/тв.) привела до супресії Т- та В-ланок імунної системи, зменшення кількості природних кілерів, розвитку імунологічних реакцій I, III, IV типів вже на ранніх етапах утворення ендогенних НА, розвитку пухлин у 72,7 % тварин. За зменшення дози НН до 10 мг/тв. всі перераховані імунологічні ефекти розвилися тільки після 6 місяців експозиції та виявилися у 13,3 % тварин. Результати досліджень дозволили обгрунтувати перелік критеріально значущих імунологічних показників.

Установлены зависимости "доза предшественников - содержание эндогенных нитрозаминов" в органах экспериментальных животных. Выявлены дозо-временные закономерности проявления иммунотоксического действия эндогенных канцерогенов и их предшественников. Доказана канцерогенная опасность эндогенно синтезированных нитрозаминов, которая проявлялась развитием опухолей в зависимости от дозы предшественников. Максимальная в опыте доза НН (20мг/жив.) в комбинации с ТЦ (4 мг/жив.) привела к супрессии Т- и В-звеньев иммунной системы, уменьшению количества природных киллеров, развитию иммунологических реакций I, III, IV типов уже на ранних этапах образования эндогенных НА, развитию опухолей у 72,7 % животных. При уменьшении дозы НН до 10 мг/жив. все перечисленные иммунологические эффекты развились только после 6 месяцев экспозиции и проявились у 13,3 % животных. Результаты исследований позволили обосновать перечень критериально значимых иммунологических показателей.