Розглянуто метод визначення струмів в елементах сіткової моделі електродинамічного тіла. На підставі знайденого розподілу струмів обчислено коефіцієнт взаємовпливу пари штатних антен, які розміщено на літаку типу Ан-70.

Розглянуто метод визначення струмів в елементах сіткової моделі електродинамічного тіла. На підставі знайденого розподілу струмів обчислено коефіцієнт взаємовпливу двох і трьох штатних антен, які розміщено на літаку типу Ан-148-100.

Розроблено метод автоматизованої побудови сіткових моделей електродинамічних об'єктів довільної геометричної форми й одержання координат їх вузлів. Удосконалено метод числового розв'язання інтегрального рівняння Поклінгтона відносно густини струмів сіткової моделі об'єкта геометрично складної форми. Одержано вираз, використання якого дозволяє обчислювати коефіцієнт взаємовпливу незалежних вібраторних антен за струмами, які у цих антенах збуджуються, з урахуванням топології електродинамічного об'єкта, на якому їх встановлюють, і просторового рознесення антен.

Запропоновано модель структури, здатної формувати звуковий ряд для впливів на об'єкт керування - головний мозок людини.

Запропоновано 2D модель фрактальної структури на основі двовимірного фотонного кристала, здатної виконувати частотну фільтрацію електромагнітних коливань.

Викладено особливості нелінійних елементів, види апроксимації їх характеристик. Проаналізовано спектральний склад струму в нелінійному безінерційному елементі за гармонічного впливу. Розглянуто безінерційні нелінійні перетворення. Особливу увагу приділено модульованим коливанням та їх детектуванню, а також гармонічним LC- та RC-регенератором та аналізу стійкості кіл зі зворотним зв'язком. Описано кола зі змінними параметрами, у тому числі параметричні підсилювачі та генератори. Розглянуто методи розрахунку лінійних і параметричних кіл.

Запропоновано двовимірну модель системи екологічного моніторигу електромагнітного забруднення пасажирського термінала аеропорта.

Запропоновано комплексний підхід у використанні електронного композитора. На сьогодні наукове співтовариство проявляє великий інтерес до проблем вивчення взаємозв'язків музики, математики та психології. Розглянуто створення та рекомендації щодо практичного використання музичної біотехнічної автоматизованої системи керування, яка дозволяє моделювати монофонічні і поліфонічні звукові ряди на основі стохастичного базису або ж звичайного випадкового сигналу з рівномірним розподілом, з метою подальшого використання цього звукоряду для музичного або ж музично-терапевтичного впливу на об'єкт - когнітивні функції мозку людини (авіаційний диспетчер , пілот, космонавт тощо). Подано модернізовану концепцію автоматизованого синтезу музики з урахуванням вимог як до якості синтезованої музики, так і суттєвого зменшення обсягу рутинної праці композитора. Подібна стратегія видається на сьогоднішній день оптимальною, або ж принаймні досить перспективною. Автоматизоване створення музики є однією з найскладніших завдань як в прикладній математиці, так і в розробці цільового програмного забезпечення. В межах запропонованого комплексного підходу експозиція музичного твору разом з каденцією складається автором музичного твору вручну, в той час як його поліфонічна розробка виконується за допомогою власне електронного композитора. Використання в музичній композиції випадкових чисел або стохастичного базису дозволяє отримати оригінальний за структурою, але вельми монотонний за звучанням вихідний музичний сигнал. Для додання йому більшої витонченості та усунення відомої тривіальності фактури, що є наслідком автоматизації процесу композиції, в якості активаційної функції нейронної схеми використано цифрової фільтр, побудований на розв'язанні лінійного диференціального рівняння в дробових похідних (за Капуто). Результат напівавтоматичного моделювання системи оцінюється як більш природний, коректний та стратегічно перспективний.