Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1

Рубрики:

Нафта

Шифр НБУВ: Ж24005 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі порід-колекторів нижньопермських відкладів Гнідинцівського нафтового родовища Дніпровсько-Донецької западини виявлено, що дія полімер-глинистого бурового розчину призводить до зниження фазової проникності до 4,2 разів. За допомогою запропонованої методики здійснено тестування ефективності дії 14 % розчину соляної кислоти. Виявлено, що найбільш ефективною є обробка порід-колекторів, де з порового об'єму витіснено фільтрат і вільну нафту. У процесі чого фазова проникність зростає більш ніж в 13 разів у порівнянні з початковою. Описана методика враховує літолого-петрофізичні особливості порід-колекторів і успішно може застосовуватися також за інших геолого-технічних умов залягання продуктивних відкладів. Встановлено, що наявність у поровому об'ємі фільтрату і вуглеводнів не сприяє підвищенню ефективності соляно-кислотних обробок у привибійній зоні пласта.

Запропоновано методику визначення фазової проникності для нафти і води та абсолютної газопроникності, яка передбачає послідовне проведення на зразках сипучих порід і пробах шламу, попередньо ущільнених під дією ефективного тиску до пластових (геодинамічних) умов, капіляриметричних досліджень та інтерпретацію одержаних залежностей із розрахунками фільтраційних параметрів. У разі відсутності експериментальних вимірів проникності, або неможливості їх здійснення через технічні причини, реалізація цього варіанта методики надає змогу значно розширити область її застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР)1

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.2 + Д443.42

Рубрики:

Природні горючі гази

Бурова (промислова) геофізика. Каротаж

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР)1

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - прогнозування колекторських властивостей порід (пористості, ефективних товщин) для встановлення зв'язку дебіту газу від їх видобутку та подальшого прогнозування припливів газу на нових перспективних площах у північно-західній частині Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Побудовані схематичні карти зміни пористості та ефективних товщин і встановлена залежність дебіту газу від їх видобутку є петрофізичною основою у прогнозуванні дебітів газу на новопробурених свердловинах у випадку якісного розкриття порід-колекторів у привибійній зоні. Для окремих продуктивних горизонтів (ВД-13, НД-9, НД-15) побудовано схематичні карти усереднених значень пористості та ефективних товщин у сарматських відкладах Більче-Волицької зони, які можуть знайти застосування в прогнозуванні колекторських властивостей порід і можливих припливів вуглеводнів на нових перспективних площах. Для горизонтів НД-1 - НД-12 Вишнянського та Вижомлянського газових родовищ побудовано усереднену залежність дебіту газу від ємнісних властивостей (видобутку пористості на ефективну товщину за депресії 1/3 від пластового тиску). Вона надає змогу сумісно з даними, наведеними на схематичних картах, прогнозувати потенційно можливі припливи газу з порід-колекторів сарматських відкладів у пробурених свердловинах на нових перспективних площах і родовищах. Інтерполяція одержаної залежності дебіту газу від видобутку відкритої пористості на ефективну товщину надає змогу одержати граничне значення останнього величиною 0,22, за якого приплив газу відсутній. Зазначений показник слід вважати кондиційним і розділяти за ним у розрізі породи на породи-колектори та породи-неколектори. Викладений методичний підхід сприятиме підвищенню вірогідності прогнозування колекторських властивостей порід за різних геологічних умов їх формування на нових перспективних площах.

Запропоновано методику дослідження характеру газо- та водонасичення порід-колекторів у свердловинах, де за даними промислово-геофізичних досліджень, геологічниих спостережень під час буріння і геолого-технологічних досліджень виділено інтервали глибин із невизначеним характером флюїдонасичення. Розроблено методичні прийоми визначення абсолютної газопроникності, відкритої пористості, ефективної пористості, фазової газопроникності, коефіцієнта газонасичення, а також граничного значення водонасичення, за якого фазова газопроникність відсутня на зразках шламу, відібраних із таких інтервалів. Описано методику проведення досліджень на прикладі свердловини, пробуреної у зовнішній зоні Передкарпатського прогину. Наведено результати досліджень з визначення фільтраційноємнісних властивостей порід-колекторів на пробах шламу, відібраних з інтервалів глибин залягання тонкошаруватих піщано-глинистих товщ неогену. Описана методика відкриває широкі перспективи в обгрунтуванні флюїдонасичення порід-колекторів у випадках, коли методи геофізичних досліджень свердловин не дозволяють однозначно оцінити характер їх насичення.