Експериментально досліджено соціально-психологічні стереотипи сприймання портретних зображень політично-активних суб'єктів. Отримано ієрархічну організацію соціальних стереотипів політично активних суб'єктів та їх семантичні наповнення. Виділено ознаки, які є основами для класифікації й стереотипізації особи, яку сприймають. Проведено аналіз відмінностей в психологічному змісті стереотипних образів за описом їх піддослідними Києва та Санкт-Петербурга. Виявлено категоріальні структури буденної свідомості, крізь призму яких відбувається сприймання офіційної особи.

Висвітлено актуальні питання психології малих груп, їх рольову структуру та особливості функціонування в сучасному освітньому середовищі у період трансформацій і реформування. Динаміку групових процесів розглянуто в парадигмі "групового несвідомого", що є новим підходом у галузі психології малих груп. Запропоновано визначення поняття "освітнє середовище". Висвітлено структуру освітнього середовища, соціально-психологічні характеристики учнівських груп початкової, основної, старшої ланок загальноосвітньої школи, педагогічного колективу як малої групи, тренінгової групи як тимчасового колективу. Проаналізовано особливості групових динамічних процесів у профільних і непрофільних класах, їх зв'язок з виявами індивідуальної та спільної групової креативності учнів, неформальних і формальних підліткових груп, початкових класів під впливом творчої взаємодії учнів і їх батьків, педагогічних колективів, що зумовлює соціально-психологічний клімат в учнівських колективах. Процеси в тренінгових групах для управлінців у галузі освіти розглянуто як індикатори загального стану групових процесів у системі освіти.

Розглянуто правові засади державного регулювання в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації (ЗМІ). Проаналізовано організаційно-правові форми та методи державного регулювання у цій сфері, альтернативну форму регулювання суспільних відносин - саморегулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ. Запропоновано авторське визначення понять державного регулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ, саморегулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ, аудіовізуального ЗМІ, власної інформаційної продукції аудіовізуального ЗМІ, телебачення, радіомовлення, суб'єкта телерадіомовної діяльності, власника телерадіоорганізації, юридичної відповідальності в цій галузі. Проведено комплексне дослідження законодавства про аудіовізуальні ЗМІ, виявлено основні недоліки та розроблено пропозиції щодо їх усунення. Проаналізовано діяльність системи органів державного регулювання й управління в досліджуваній сфері та сформульовано пропозиції щодо її вдосконалення з метою підвищення ефективності реалізації державного регулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ. Визначено основні проблеми адміністративних методів державного регулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ, запропоновано шляхи їх вирішення.

Подано результати науково-дослідної роботи "Соціально-психологічні аспекти взаємодії інформаційного та освітнього просторів України", що виконувалася лабораторією психології масової комунікації та медіаосвіти протягом 2009 - 2013 рр. Медіапсихологію розглянуто як нову галузь, що інтегрує напрацювання психології та наук із соціальних комунікацій і є концептуальною основою медіаосвіти. Увагу приділено найбільш дискусійним проблемам взаємодії медіа та освіти: візуальному догмату сучасних медіапрактик, проблемам медіанасильства і медіазалежності. На основі емпіричних досліджень виокремлено три прикладні напрями медіапсихології: вікову, педагогічну та сімейну. Виявлено особливості соціалізації дитини під впливом сучасних медіа, запропоновано вікову періодизацію медіаризиків, індивідуально-психологічну типологію медіапрактик старшокласників. У медіапсихологічних дослідженнях розглянуто різноманітні чинники взаємодії сім'ї з медіапростором, зокрема такі як образ сім'ї в українських теленовинах і вплив популярних телесеріалів. Запропоновано модель сімейної медіаосвіти.

Досліджено грабіж як окремий субінститут у межах кримінально-правового інституту викрадення. Проаналізовано становлення поняття "грабіж" в історії вітчизняного кримінального закону та його змісту в законодавстві зарубіжних країн. З'ясовано співвідношення поняття "грабіж" з поняттями "викрадення" й "розкрадання" та іншими суміжними поняттями. Виявлено певні неузгодженості та суперечності у формулюванні статей закону і запропоновано нову редакцію ст. 186 Кримінального кодексу України. Запропоновано вдосконалення кваліфікувальних ознак деяких складів грабежу, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.