Наведено результати таксономічних опрацювань типового матеріалу основного фонду Державного природознавчого музею. Розкрито типи видів і типові серії сучасних і викопних рослин і тварин, зібраних переважно на території України, Росії, Польщі, Ізраїлю. Надано інформацію про історію формування та сучасний стан музейних колекцій, типові зразки палеозоологічного, палеоботанічного, ботанічного, ентомологічного фондів, зокрема колекції плейстоценових комах, ранньодевонських остеостраків, грунтових нематод, панцирних кліщів-орібатид. Описано нові види крейдових остракод з Волино-Поділля. Вперше наведено типи одноденок і жуків-турунів.

Приведены результаты таксономических исследований типового материала основного фонда Государственного природоведческого музея. Раскрыты типы видов и типовые серии современных и ископаемых растений и животных, собранных преимущественно на территории Украины, России, Польши, Израиля. Освещена информация об истории формирования и современном состоянии музейных коллекций, типовых образцах палеозоологического, палеоботанического, ботанического, энтомологического фондов, в частности, коллекциях плейстоценовых насекомых, раннедевонских остеостраков, почвенных нематод, панцирных клещей-орибатид. Описаны новые виды меловых остракод из Волыно-Подолья. Впервые приведены типы однодневок и жужелиц.

В концепции раскрыты задачи экспозиционной работы и система основных тем, идей и проблем, которые формируют научное содержание экспозиции естественнонаучного музея. Рассмотрены особенности содеражния проектируемой экспозиции Государственного природоведческого музея НАН Украины, тематико-экспозиционная структура, источниковая база и основные требования к художественному проекту новой экспозиции.

Изложена современная парадигма деятельности естественнонаучных музеев, которая объединяет традиционное коллекционирование природных объектов (в виде музейных предметов) и накопление информации о природных объектах, процессах и явлениях (в виде электронных баз данных). Отмечено формирование информационной социальной функции музеев, что связано с внедрением в практику их деятельности информационных технологий. Приведена структура информационно-поисковой системы музея, составляющими элементами которой являются банк данных музейной информации, локальная компьютерная сеть, веб-сайт и Интернет-сервисы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.331(4УКР-9ПОД)

Рубрики:

Викопні Agnatha. Викопні безщелепні

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирована последовательность ископаемых ихтиокомплексов в отложениях нижнего девона Подолья. Состав этих комплексов зависит как от тенденций эволюционного развития ихтиофауны, так и от фациальных условий образования вмещающих отложений.

Рассмотрены таксономическое разнообразие, возможные области происхождения, пути распространения и родственные связи родов панцирных бесчелюстных раннего девона Подолья. Наибольшее разнообразие подольской фауны отмечено на рубеже лохкова и прагиена. Ее состав наиболее сопоставим с одновозрастными фаунами Шпицбергена, Великобритании и Франко-Бельгийского региона. Возможно, контакты между упомянутыми фаунами имели место не только в силуре, но и в раннем девоне, несмотря на усиление палеогеографической изолированности подольского бассейна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1 д(4УКР)

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано зміни таксономічного складу фауни гетеростраків та остеостраків Поділля протягом всього періоду її існування за даними палеонтологічного літопису - близько 10 млн. років, від скальського часу силурійського періоду (пржидол) до стрипського часу раннього девону (прагієн). Обговорено можливі філогенетичні, палеоекологічні та тафономічні причини цих змін.

Формування ранньодевонської іхтіофауни відбувалося під дією сукупного впливу історичних, палеогеографічних та палеоекологічних чинників. Внаслідок еволюційного розвитку на початку девонського періоду виникла низка високорангових таксонів морських хребетних, які активно колонізували мілководні басейни нового материка Лауруссії. Для представників локальних ендемічних фаун виникла можливість розширення своїх ареалів. Відбувалися обміни мігрантами між сусідніми регіональними фаунами. Все це супроводжувалось еволюцією екосистем, утворенням і освоєнням нових екологічних ніш. Ранній девон для більшості груп хребетних був позначений різким ростом кількості таксономічних одиниць. Формування подільської регіональної іхтіофауни ілюструє ці тренди глобальних біотичних змін у ранньому девоні.