Палеогеография - наука о древней природе земной поверхности, палеогеосфере, существовавшей со времени образования Земли как планеты и до окончания так называемого малого ледникового периода. Главные этапы развития палеогеосферы: азой, криптозой, фанерозой, антропозой, ноозой, а современной географической оболочки - ноотехнозой; главные закономерности - палеогеографическая этапность и палеогеографическая дифференциация. Палеогеография разделяется на ряд частей (общая, глобальная, региональная, отраслевая, прикладная палеогеография, палеоландшафтоведение, палеоэкогеография) и отраслей (палеогеология, палеогеоморфология, палеопедология, учение о древних корах выветривания, палеогидрология, палеоклиматология, палеобиогеография). Как наука палеогеография объявлена лишь в начале 20 в., хотя этап становления ее начался с 20 годов 19 в., а первые научные сведения палеогеографического содержания относятся еще к античному времени. Главные задачи палеогеографии: дальнейшее развитие всех ее частей и отраслей и прогноз развития природы и окружающей среды, создание глобальных и региональных научных прогнозов всех категорий - презентиских, ретроспективных, и наиболее необходимых перспективных.

Розкрито засади палеогеографії, висвітлено особливості палеогеографічних умов четвертинного періоду. Розглянуто питання етапності розвитку плейстоценових зледенінь, походження та еволюції культур людини. Описано методи відносного й абсолютного відтворення палеографічних обставин і рухів земної кори. Наведено фаціальний літологічний та біномічний аналіз для визначення фації за структурними та текстурними особливостями порід, їх мінералогічного складу.

Раскрыто основы палеогеографии, освещены особенности палеографических условий четвертичного периода. Рассмотрены вопросы этапности развития плейстоценовых обледенений, происхождения и эволюции культур человека. Описаны методы относительного и абсолютного воссоздания палеографических обстоятельств и движений земной коры. Приведен фациальный литологический и биномический анализ для определения фации по структурным и текстурным особенностям пород, их минералогического состава.

Висвітлено теоретичні питання розвитку палеоландшафтознавства як науки про природно-територіальні комплекси, здійснено класифікацію і таксономію палеоландшафтів, досліджено їх стійкість, мінливість, вік і тривалість, обгрунтовано закономірності просторової диференціації. Реконструйовано зональні ландшафти антропогену України та прилеглих територій, проведено їх міжрегіональну кореляцію. Розглянуто принципи та методи реконструкції палеоландшафтів, палеогеографічні етапи та стратиграфію антропогенових (четвертинних) відкладів України, їх опірні та додаткові розрізи. Здійснено прогноз розвитку ландшафтів та досліджено динаміку ландшафтних зон.

Рассмотрены теоретические вопросы развития палеоландшафтоведения как науки о природно-территориальных комплексах, классификация и таксономия палеоландшафтов, их стойкость, изменчивость, возраст и длительность существования, обоснованы закономерности пространственной дифференциации. Реконструированы зональные ландшафты антропогена Украины и соседних территорий, проведена их межрегиональная корреляция. Рассмотрены принципы и методы реконструкции палеоландшафтов, палеогеографические этапы и стратиграфия антропогеновых (четвертинных) отложений Украины, их опорные и дополнительные разрезы. Осуществлен прогноз развития ландшафтов и исследована динамика ландшафтных зон.

Викладено загальні відомості про склад і будову основних геоструктурних елементів України. Розкрито особливості геологічного розвитку та палеогеографії її території від докембрійського періоду до антропогену з характеристикою історико-тектонічного тренду, зміни кліматичних умов, розвитку органічного світу, геоморфологічних елементів, ландшафтів і інші складові природного середовища. Вміщено термінологічний словник і чинні стратиграфічні схеми докембрію, палеозою, мезозою та кайнозою.

Изложены общие сведения о составе и строении основных геоструктурных элементов Украины. Раскрыты особенности геологического развития и палеографии ее территории от докембрийского периода до антропогена с характеристикой историко-тектонического тренда, изменения климатических условий, развития органического мира, геоморфологических ландшафтов и других составных природной среды. Даны терминологический словарь и действующие стратиграфические схемы докембрия, палеозоя, мезозоя та кайнозоя.

Наведено перелік географічних назв форм рельєфу земної поверхні (акумулятивних і дедудаційних рівнин, епігеосинлінальних гір і нагір'їв), які, за концепцією І.П. Герасимова, належать до морфоструктур суходолу.

Приведен перечень географических названий рельефа земной поверхности (аккумулятивных и дедукционных равнин, эпигеосинклинальных гор и нагорьев), которые, по концепции И.П. Герасимова, принадлежат к морфоструктурам материка.

Розглянуто загальнотеоретичні проблеми та питання палеогеоморфології та її сучасний стан. Охарактеризовано чинники давнього рельєфоутворення - кліматичні, структурно-тектонічні, процеси давнього вулканізму, співвідношення акумуляції та денудації протягом окремих етапів геоморфогенезу, розвиток біоти. Встановлено основні закономірності розвитку давнього рельєфу: етапність (циклічність) рельєфоутворення та диференціацію його за геоморфогенезом різних типів. Проведено реконструкцію давнього рельєфу материків для окремих етапів рельєфоутворення за геоморфогенезом різних типів з характеристикою генетичних категорій і окремих форм палеорельєфу.

Рассмотрены общетеоретические проблемы и вопросы палеогеоморфологии и проанализировано ее современное состояние. Охарактеризованы факторы древнего вулканизма, соотношения аккумуляции и денудации на протяжении отдельных этапов геоморфогенезиса, развитие биоты. Установлены основные закономерности развития древнего рельефа: этапность (цикличность) рельефообразования и дифференциация его по геоморфогенезису разных типов. Проведена реконструкция древнего рельефа материков для отдельных этапов рельефообразования по геоморфогенезису разных типов с характеристикой генетических категорий и отдельных форм палеорельефа.

Розглянуто причини помилок під час вивчення кір вивітрювання (КВ) докембрійського фундаменту на Північному борту Дніпровсько-Донецького авлакогену (ДДА). Запропоновано принципи та заходи їх подолання. Наведено результати комплексних досліджень зразків кернів КВ на св. 674-Аннівська та 1-Галкінська.

Рассмотрены причины ошибок при изучении кор выветривания докембрийского фундамента на Северном борту Днепровско-Донецкого авлакогена. Предложены принципы и способы их преодоления. Приведены результаты комплексных исследований образцов керна КВ по скв. 674-Анновская и 1-Галкинская.

The reasons of errors under study of Precembrian basement's crust of weathering (CW) at Northern Flange of Dnieper-Donets Aulacogen are considered. The principles and methods of their overcoming are offered. The results of CW core's samples complex investigations over 674-Annovskaya and 1-Galkinskaya wells are adduced.

Монографічно описано фітоориктоценоз з нижньосарматських відкладів с. Луково в Закарпатті, наведено його стратиграфічне та геологічне положення. Виділено єдиний етап розвитку наземної рослинності та клімату Закарпаття з раннього баденію до раннього сармату. Виявлено корінну перебудову в характері лісових формацій від субтропічних вічнозелених лісів раннього баденію до цілковитого панування теплопомірних листопадних рослинних угруповань без домішок екзотичних елементів у кінці раннього сармату. Реконструйовано кількісні температурні параметри клімату для виділеного етапу. Для визначення та реконструкції температур однорічного циклу застосовано модернізований тригонометричний поліном.

Охарактеризовано особливості природних умов палеоліту Галицького Придністер'я. Встановлено фактори й етапи заселення даного регіону. Тривалість пелеоліту даної території окреслено від горохівського викопного грунтового комплексу до дубнівського викопного грунту, рівненського та красилівського грунтів верхнього плейстоцену. Використовуючи спорово-пилкові дані, палеокриогенний і малакофауністичний аналіз наведено характеристики динаміки природних умов палеоліту Галицького Придністер'я (клімату, рослинності, фауни та рельєфу). Проаналізовано приуроченість палеолітичних культурних шарів до відповідних стратиграфічних горизонтів. Стратиграфія розрізів чітко відображає тривалість, ритмічність, умови відкладання кожного з горизонтів. Усі палеолітичні знахідки на території Галицького Придністер'я приурочені до верхньоплейстоценових відкладів.

Дано описание затопленных морем древних участков рек Чёрная и Бельбек, обнаруженных на дне внешней акватории Севастополя. Ранее обе реки имели единое устье; на глубине 90 - 96 м современного черноморского шельфа найдено место слияния их палеорусел. Реликтовый, ныне поглощённый морем фрагмент р. Чёрная отличается сложной конфигурацией. В местах, где дно сложено из твёрдых осадочных пород очертания русла повторяют форму складок местности, тогда как на участках с рыхлыми грунтами детали строения палеореки размыты или прослеживаются фрагментарно. Ширина русла 420 - 490 м, глубина может достигать 11 м. Палеорусло р. Бельбек характеризуется гораздо меньшей извилистостью, чем р. Чёрная, и его заглубление не превышает 6 м. Донные отложения палеореки Чёрная имеют отрицательные значения окислительно-восстановительного потенциала и повышенное содержание органических веществ. Обнаруженные реликтовые объекты могут иметь важное значение для изучения экологии современных бентосных сообществ.

Викладено низку результатів комплексних досліджень геоморфологічних і палеогеографічних умов антропогену України, передусім, постгляціальних часів, і сусідніх регіонів Центральної та Східної Європи, які покликані виправити деякі хибні теоретичні уявлення щодо питань формування рельєфу земної поверхні зазначених територій й їх природних умов. Значну увагу приділено розрахункові енергетичних етапів льодовикових часів і післяльодовикових процесів, що дозволяє із значно більшою вірогідністю пояснити низку проблем, пов'язаних із генезисом гляціального рельєфу. Звернено увагу на проблеми встановлення часів формування лесових товщ. З'ясовано проблематику наявності кісток ссавців у лесових товщах за відсутності слідів їх життєдіяльності, залишок рослинності та грунтового покриву. Доведено величезні можливості дистанційного дослідження не тільки сучасного рельєфу земної поверхні, але й природних явищ віддалених часів, що разом із традиційними видами дистанційних досліджень, свідченнями геолого-геоморфологічних методів дозволяє реконструювати послідовність післяльодовикових подій у басейні р. Дніпро. Наведено, також, результати дослідження наслідків діяльності водно-льодовикових і селевих потоків у деяких гірських областях Європи, зокрема, тих, яким завдячує своїм походженням о. Балатон.

Выявлены особенности исторического развития, температурного и гидрологического режимов, условий седиментации коньякских эпиконтинентальных морских бассейнов территории платформенной Украины.

Выявлены особенности исторического развития, температурного и гидрологического режимов, условий седиментации кампанского морского бассейна территории платформенной Украины.

Відклади великих підрозділів квартеру характеризуються різними типами грунтів, що властиві тільки цьому періоду. Простежено важливі закономірності у ритмічній зміні палеогеографічних умов у геологічній історії. Ці зміни являють собою спіральний розвиток давніх умов, обстановок та подій.

На основі комплексного аналізу сучасного фактичного матеріалу з літології, мінералогії, петрографії та геохімії нижньокрейдових утворень Чорноморсько-Кримського осадово-породного басейну створено серію повікових палеогеографічних та седиментаційних схем. Встановлено параметри рельєфних одиниць, відстежено закономірності їх просторового розвитку на пізньоготеривський, барремський, аптський, ранньо-, середньо- та пізньоальбський часи. Окреслено особливості верхньоготерив-нижньоаптського та верхньоальбського теригенного седиментогенезу.

На основі вивчення седиментологічного літопису епі- та мезопелагічних осадових нашарувань Карпатського сегмента континентальної окраїни океану Тетіс встановлено розвиток у крейді-палеогені фенових побудов, які є складовою флішової формації. Евстатичні зміни рівня Світового океану в крейді-палеогені позначилися на характері седиментації у Карпатському флішовому басейні. Формування буркутського, ямненського, вигодського та кросненського псефіто-псамітолітових модулів пов'язано з рецесійними процесами та лавинною седиментацією. Джерелом зносу теригенного матеріалу в кінцевий седиментаційний басейн розглядаються північні регіони Центральноєвропейської платформи, що були прорізані давніми річковими артеріями південного та південно-східного напрямку.

Розглянуто один з можливих механізмів зв'язку варіацій геомагнітного поля та довгострокових кліматичних змін. Якщо коливання клімату з періодами десятки - сотні тисяч років можна пояснити в світлі астрономічної теорії Міланковича, то коливання з періодами в сотні - тисяч років тут розглядаються в рамках гіпотези їх зв'язку з варіаціями Земного магнітного поля. Аналіз метеорологічної ситуації в Європі за різної геомагнітної активності дозволяє зробити висновок, що за певних умов сонячне корпускулярне випромінювання зв'язана з ним геомагнітна активність можуть відігравати роль спускового механізму, обумовленого зростанням температури і тиску впродовж області аврорального овалу, що в результаті приводить до зміни атмосферної циркуляції. Результатом цього є утворення циклону навколо геомагнітного полюсу, який виступає як основний тригерний механізм, що приводить до змін меридіонального типу циркуляції на зональний і, таким чином, відіграє важливу роль в формуванні атмосферної циркуляції північної півкулі. Якщо за аналогією прослідкувати такі явища в геологічному минулому, то тут, крім корпускулярного сонячного випромінювання, вирішальну роль відіграє місцезнаходження геомагнітного полюсу (центру аврорального овалу). На основі аналізу палеомагнітних даних більш ніж із 30 відслонень та трубок озерних, озерно-льодовикових і льодовиково-морських пізньоплейстоценових-голоценових відкладів, розміщених на території Північно-Західної Росії (більш за все у Карелії та на Кольському півострові), побудовано узагальнені криві варіацій схилення та нахилення геомагнітного поля за останні 12,5 тис. років. На

їх основі розраховано траєкторії дрейфу віртуальних геомагнітних полюсів (ВГП) і виконано їх аналіз разом з даними е зміни палеотемператур, що зумовлюють основні закономірності зміни ландшафтно-кліматичних періодів і фаз в Північній і Північно-Східній Європі. Встановлено, що чергування стадіальних (похолодання) й інтерстадіальних (потепління) періодів обумовлено віддаленням (наближенням) геомагнітного полюсу до Північної Європи для періоду 12,5 - 5 тис. років тому. Для останніх 5 тис. років, де для аналізу використано археомагнітні дані по Україні, прослідковується обернена закономірність, що можна пояснити підвищеним значенням напруженості геомагнітного поля на цьому інтервалі.

На основі узагальнення палеокліматичних реконструкцій запропоновано моделі температурної історії поверхні Землі за останні 60 тис. років. Оцінено вплив змін палеоклімату на геотермічні параметри у верхній частині розрізу земної кори.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д439.7 + Д214.213

Рубрики:

Палеокліматологія

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д439.611

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ