Досліджено види і типи верхнього одягу, притаманні Поділлю першої половини ХХ ст. Проаналізовано відмінності верхнього вбрання на Західному та Східному Поділлі. Розглянуто історичні передумови, що спричинили зникнення певних видів верхнього одягу та появу нових. Головну увагу приділено найбільш поширеному типу подільського зимового верхнього одягу - кожуху. Охарактеризовано технологію виготовлення кожухів, зокрема особливості крою, способи пошиву, а також загальні риси розвитку кушнірства на Поділлі. Звернено увагу на побутування на Поділлі кушнірського промислу як окремого народного промислу, відмінного від кравецтва.

Здійснено історико-етнографічний аналіз народного вбрання Поділля XX - початку XXI ст. До наукового обігу впроваджено новий емпіричний матеріал, отриманий під час польових етнографічних експедицій до 42-х населених пунктів Поділля, зібраний у музейних сховищах упродовж 2013 - 2015 рр. в Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій та Одеській областях. Зазначено, що територія історико-етнографічного регіону Поділля, що охоплює територію зазначених областей, має унікальне географічне розташування: вона пролягає між Сходом і Заходом. На формування духовно-культурного потенціалу регіону значною мірою вплинули особливості його історичного розвитку. Подільський народний костюм має локальні відмінності, які виразно простежуються в межах Східного і Західного Поділля. Виключне значення для подолян мало дотримання регламентацій, що стосувалися виготовлення та одягання святкового (обрядового) вбрання, виконання певних обрядових дій. Існувала чимала кількість вірувань, заборон і настанов щодо носіння народного строю представниками певної вікової групи залежно від події. У перші післявоєнні роки у важких умовах відбудови господарства відчувався брак необхідних для пошиття одягу тканин і фурнітури. У цей період селяни створювали найпростіші, з точки зору технології виготовлення, елементи вбрання та взуття, й, відповідно, носили в основному практичні їх зразки. Зазначено, що значну роль у формуванні гардероба селян зіграла активізація кравецького ремесла. У 60 - 80-х рр. XX ст. асортимент виробів помітно урізноманітнився за рахунок розвитку легкої промисловості, торговельної мережі на селі. Доведено тезу про те, що за роки незалежності України, особливо після Революції Гідності, етнічний одяг трансформувався у стійкий маркер національної ідентичності. Показано, що для населення Поділля другої половини XX - початку XXI ст. характерною стала втрата багатьох народних звичаїв та вірувань.

Мета публікації - показ правдивої історії виживання людини на Чернігівщині під час повномасштабного вторгнення російських військ (24 лютого - 2 квітня 2022 р.). Застосовано метод інтерв'ювання мешканки приватного сектора чернігівського мікрорайону Бобровиця. Результатом дослідження стали свідчення очевидиці активних бойових дій, руйнувань і повернення міста до життя після його звільнення. До стратегії виживання в екстремальних умовах відносяться застарілі або забуті техніки опалення житла, способи щоденного приготування їжі та консервування, дотримання особистої гігієни, а також принципи сусідської взаємодопомоги. Особливого дискомфорту завдавала відсутність централізованого водопостачання. Згадуються способи збору дощової води, використання одного кухля для різних потреб, зокрема особистої гігієни, прибирання, напування домашньої птиці. Попри пережиті важкі події, чернігівчанка не втрачає оптимізму, будує плани на відновлення свого житла, продовжує вирощувати городину. Практичне значення полягає у формуванні джерельної бази для вивчення повсякдення екстремальних ситуацій та спротиву російській агресії.