Вміщено переклад частини унікального джерела першої половини XVII ст. - Інвентаря маєтків князів Острозьких 1620 р. Подано багатий та різноманітний матеріал стосовно 127 поселень, що за сучасним адміністративним поділом розташовуються на території Хмельниччини. Детально описано міста та села, наявні у них ремесла та промисли, сільськогосподарські знаряддя, фільварки та їх продукцію, характер сівозміни, що дозволяє проаналізувати стан і рівень розвитку окремих галузей господарства, а також стан продуктивних сил даної території в цілому.

Висвітлено загальноприйняті стереотипи та ментальні засади укладення шлюбу, що панували у Польщі XVI - XVII ст. Значну увагу приділено історії шлюбних стосунків подружньої пари К.Острозької, онуки князя В.-К.Острозького, та Т.Замойського, який походив з родини відомого військового, політичного і культурного польського діяча, канцлера і великого гетьмана Я.Замойського. Наведено 15 листів К.Замойської, написаних протягом 1620 - 1632 рр. до свого чоловіка. Зазначено, що їх шлюб, укладений на цілком прагматичних засадах, став своєрідним взірцем вдалого подружнього життя та великого кохання для всієї Речі Посполитої.

Вперше в українській історіографії розглянуто різноманітні проблеми соціальної історії ранньомодерного часу. Надано відомості про практику укладання шлюбів, характер шлюбної моделі, типологію шлюбно-сімейних форм, їх взаємозв'язку зі шлюбною моделлю та прокреаційною поведінкою, вплив моделі на структуру родини. Розкрито внутрішні мотивації та механізми демографічної поведінки тогочасних людей, конкретний вияв і зміст яких зумовлювалися впливом економічних, соціальних, правових, релігійних, політичних чинників. На підставі документальних джерел зібрано статистику й обраховано дітність шляхетської родини. Із застосуванням класифікаційної схеми родинних структур британського дослідника П. Ласлетта визначено типологію й обчислено коефіцієнти родинних і домогосподарських структур різних соціальних верств волинського суспільства. Досліджено вплив природних і воєнно-політичних катаклізмів на структуру української родини. Увагу приділено проблемам оцінювання чисельності населення Волині середини XII ст.

Розкрито методологію та методику реконструкції шляхетських родинних структур (РС) Волині XVI - першої половини XVII ст. Проаналізовано документацію актових книг гродських і земських судів регіону даного періоду, що сприяло відновленню окремих РС і цілих шляхетських родів. Охарактеризовано вживану в актах термінологію спорідненості, описано особливості генеалогічних реконструкцій. Наведено генеалогічні таблиці реконструйованих на документальній основі родоводів волинської шляхти.

Розглянуто українознавство як цілісну систему знань про Україну та світове українство в контексті новочасної теорії та методології. Висвітлено особливості розвику українського етносу та ранньомодерного суспільства України. Увагу приділено створенню комплексу комп'ютерних технологій для здійснення сертифікації рівнів володіння українською мовою та українознавством. Проаналізовано українознавчий зміст підручників з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів. Висвітлено роль українознавставства в побудові громадянського суспільства в Україні.

Рассмотрено украиноведение как целостная система знаний об Украине и украинстве в контексте современной теории и методологии. Освещены особенности развития украинского этноса и раннемодерного общества Украины. Уделено внимание созданию комплекса компьютерных технологий для осуществления сертификации уровней владения украинским языком и украиноведением. Проанализировано украиноведческое содержание учебников по украинскому языку для общеобразовательных учебных заведений. Освещена роль украиноведения в построении гражданского общества в Украине.

Вперше розглянуто найширший спектр проблем соціальної історії ранньомодерного часу, а саме: матримоніальні стратегії та практика укладання шлюбів, характер шлюбної моделі, типологія сімейних форм, їх взаємозв'язок зі шлюбною моделлю та прокреаційною поведінкою, вплив шлюбної моделі на структуру родини тощо. Розкрито внутрішні мотивації та механізми повсякденної соціальної і демографічної поведінки тогочасних людей, конкретний вияв і зміст яких зумовлювалися впливом цілого комплексу об'єктивних і суб'єктивних чинників: економічних, соціальних, правових, релігійних, політичних тощо. З'ясовано питання прокреаційної поведінки й її особливості, зокрема багатошлюбність і багатодітність, у яких знайшли вияв загальноприйняті соціальні норми, колективна ментальність та усталені погляди людей різних верств соціуму на сутність і триб родинного життя. Встановлено, що головною причиною зазначених особливостей був високий рівень смертності тогочасного населення. На підставі документальних джерел створено статистику й обраховано дітність шляхетської родини. Встановлено кореляцію між системою селянського господарювання та типологією й структурою селянської родини. Доведено наявність домашньої служби не лише в шляхетських, а й в селянських і міщанських домогосподарствах. Використовуючи класифікаційну схему П. Ласлетта, визначено типологію української родини. Обчислено коефіцієнти домогосподарських структур різних верств суспільства, на підставі яких запропоновано нову загальну оцінку чисельності населення Волині середини XVII ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372(4УКР)

Рубрики:

Православ'я

Шифр НБУВ: ВС71812 Пошук видання у каталогах НБУВ