У результаті проведеного лікування у хворих на цироз печінки, яким додатково до основного лікування призначено "Віта-мелатонін", спостережено прискорений регрес проявів астеновегетативного синдрому, зменшення часу, потрібного для засипання ввечері, покращання якості та тривалості нічного сну, зниження кількості нічних пробуджень, що відбувалося на тлі ефективного відновлення активності антиоксидантних систем крові. На амбулаторно-поліклінічному етапі спостереження їм притаманна тенденція до зменшення потреби у повторній госпіталізації в найближчі 6 та 12 міс. після проведеного лікування, довший період компенсації цирозу печінки, зменшення тривалості повторного стаціонарного лікування.

Вивчено патогенетичні особливості виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка (ЕВУШДПК) у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії, обумовлену тривалим перебігом хронічного рецидивного пієлонефриту на підставі дослідження протеолітичної активності плазми крові. Досліджено стан необмеженого протеолізу шляхом визначення лізису азоальбуміну (розпад низькомолекулярних білків), азоказеїну (деградація високомолекулярних білків) та азоколу (лізис колагену). Виникнення ЕВУШДПК у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії з наявністю хронічного пієлонефриту супроводжується суттєвим збільшенням лізису низько- та високомолекулярних білків та вірогідним зростанням колагенолітичної активності крові.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-37 + Р413.2-10

Рубрики:

Хвороби нирок

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.732 + Р414

Рубрики:

Порушення функцій шлунка

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано удосконалене диференційоване лікування хронічної хвороби нирок ІІ - ІІІ стадії з наявністю уражень гастродуоденальної ділянки, шляхом додавання до стандартної базисної терапії препарату ребаміпід, що сприяло покращанню функціонального стану ендотелію, морфофункціональних властивостей еритроцитів, оксидантно-протиоксидантного гомеостазу, усуненню виявів гіперкоагуляційного синдрому та мікроциркуляторних розладів, зменшенню протеолітичної активності плазми крові та вмісту ІЛ-8 та ІЛ-10 у плазмі крові. Клінічним еквівалентом ефективності лікування є швидше усунення виявів диспепсичного синдрому, досягнення та подовження тривалості клініко-ендоскопічної ремісії, покращання якості життя хворих.

Патогенетично обгрунтовано лікування пребіотиками та пробіотиками як складовими компонентами синбіотика лактен у хворих із порушенням мікробіоти кишківника. Визначено переваги комбінації пребіотиків із пробіотиками у порівнянні з монотерапією.

Гострі та хронічні захворювання органів дихання є однією з провідних причин смерті в світі. Приєднання коронавірусної хвороби (COVID-19) погіршує перебіг захворювань як бронхолегеневого апарату, так і інших систем та органів, зокрема, дихальної, серцево-судинної, сечовидільної, гастроентерологічної тощо. Існує низка лікарських препаратів натурального походження з багатогранною метаболічною і поліорганною дією, застосування яких пов'язано з мінімальними ризиками, здебільшого зумовленими лише індивідуальною непереносністю окремих компонентів. Мета дослідження - проаналізувати сучасні можливості фітотерапії захворювань органів дихання, зокрема COVID-19. Проведено інформаційний пошук джерел у друкованих та електронних виданнях, пошукових наукових базах із застосуванням методів аналізу, порівняння і узагальнення. Встановлено, що при лікуванні рослинними засобами спостерігається краща переносність, менша частота розвитку побічних явищ та ускладнень. Їм притаманні висока біологічна активність і широкий терапевтичний індекс. Вважається, що використання фітотерапії як допоміжного лікування або підтримувальної терапії є обгрунтованим. Монотерапія окремими лікарськими рослинами не так ефективна, як їх комбінація. Використання екстрактів декількох лікарських рослин є доцільнішим у разі тривалого застосування, оскільки мають значення склад, доза, синергізм, комплаєнс, мінімальний рівень побічних явищ та м'який терапевтичний ефект. На фармацевтичному ринку України є багато вітчизняних та імпортних рослинних засобів, які використовують за гострих і хронічних захворювань органів дихання. Одним з них є бронхілор (біохелс інтернешнл ГмбХ, Німеччина), який містить ектракти чебрецю, ісландського моху, первоцвіту та бамбука тростяного. Він чинить місцеву дію як антисептик, формує захисну плівку рецепторів бронхо-легеневого тракту, активує діяльність миготливого епітелію, діє як експекторант. Публікації китайських вчених свідчать про доцільність використання фітотерапії в гострий період COVID-19 та при постковідному синдромі. Висновки: сучасні полікомпонентні фітотерапевтичні засоби відіграють важливу роль у комплексному лікуванні гострих і хронічних захворювань органів дихання. Потребує додаткового дослідження застосування фітотерапії, зокрема бронхілору як підтримувальної терапії при постковідній реабілітації пацієнтів з ураженням органів дихання.