Розв'язання ряду задач з фізики газово-аерозольного шару планетних атмосфер планується здійснити з борту Міжнародної космічної станції в рамках комплексної програми "Планетний моніторинг", яку реалізує Інститут космічних досліджень АН Російської Федерації. За домовленостями між ІКД РАН та ГАО НАН України та погодженням Космічних агентств Росії та України українська сторона розробляє та поставляє УФ-спектрополяриметр, що є складовою згаданої космічної програми. Надано перелік основних наукових задач, які можуть бути розв'язані на основі спостережних даних в УФ-ділянці спектра: визначення спектральних значень комплексного показника заломлення хмарових частинок; вивчення природи фотометричних деталей дисків планет з потужними атмосферами; моніторинг довгоперідичних змін оптичних характеристик планетних атмосфер та визначення можливого механізму їх появи; розв'язання проблеми сильнопоглинаючих частинок Акселя, яким приписуються ефекти УФ-поглинання в планетних атмосферах; дослідження потужності водневої атмосфери комет; встановлення причин зміни потужності озонового шару та температурного режиму в глобальних масштабах землі; уточнення даних про спектральні значення уявної частини показника заломлення марсіанського аерозолю, його оптичної товщини та ефективного радіуса частинок.

Індекс рубрикатора НБУВ: В65в7

Шифр НБУВ: Ж72292 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23с141 + Д231.41

Рубрики:

Озоносфера

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено історичний огляд дослідження тіл Сонячної системи за допомогою космічних експериментів.

Дисертацію присвячено дослідженню варіацій оптичних характеристик та фізичних параметрів атмосфер Юпітера і Сатурна на основі отриманих автором нових фотометричних і спектральних даних за 593 ночі спостережень в 1977 - 1995 рр. Вперше виявлено існування сезонної перебудови в атмосферах Юпітера та Сатурна, прояв 22,3-річного Хейловського магнітного циклу Сонячної активності, наявність вікових змін абсолютної зоряної величини Юпітера з періодом 180 років. Вперше визначено динамічні і кінематичні параметри і характерні масштаби для глибоких шарів атмосфери Юпітера із дистанційних астрономічних спостережень видимого хмарового шару планети. Запропоновано і реалізовано на практиці методику спостережень та їх обробки, котра дозволила вперше зареєструвати перші дві гармоніки власних коливань вогневогелієвих атмосфер Юпітера і Сатурна. Використання цієї методики дає підставу зазначити про перехід такого напряму в планетофізиці, як сейсмологія планетних атмосфер від теоретичних розробок в практичну площину досліджень. Результати спостережень використано при розробці моделей стандартних атмосфер планет-гігантів.

Наведено основні результати вивчення оптичних характеристик поля дифузно відбитого випромінювання та фізичних характеристик поверхні супутників планет-гігантів та їх кілець. Висвітлено спектрофотометрію та природу поверхневого шару галілеєвих супутників. Розглянуто фазову залежність блиску та ступеня поляризації. Увагу приділено оптичній товщині кілець і розміру частинок.

Розглянуто історію дослідження і космогонію тіл Сонячної системи, сучасний стан планетної космогонії, процес утворення планет та їх супутників, особливості внутрішньої будови планет земного типу та Місяця, магнітні поля планет земної групи, супутників і астероїдів. Висвітлено загальні питання формування дифузно-відбитого шершавими поверхнями випромінювання. Охарактеризовано умови освітлення, параметри поля відбитого випромінювання (фотометричні, поляризаційні та теплові властивості). Приділено увагу радіолокаційним спостереженням. Наведено основні результати дослідження Місяця, планет земного типу (Марса, Меркурія, Венери), карликових і малих планет (астероїдів).

Проведено роботи зі створення спектрометра-поляриметра ПМ-СП, який було заплановано як один з 5-ти приладів, що входять до складу наукової апаратури російсько-українського космічного експерименту "Планетний моніторинг". Прилади призначено для формування у фокальній площині планетного телескопа (ПТ-600) зображення небесних об'єктів і реєстрації спектральної та поляриметричної інформації про газово-аерозольні складові атмосфер планет та фізико-хімічні характеристики поверхневих шарів безатмосферних астрономічних тіл. Розроблено макет поляризатора на основі поляризаційних плівок, що може використовуватися у спектрометрі-поляриметрі. Наведено результати дослідження вказаного елемента у спектральному діапазоні 420 - 850 нм.

Сучасний стан розвитку космічної галузі у передових країнах світу підійшов упритул до створення на Місяці постійної бази. Такий дороговартісний проект має передбачати максимальну економічну віддачу і використання корисного наукового завантаження для широкого кола досліджень у різних галузях науки. До наукових місячних програм мають бути включені питання, які неможливо вирішити наземними методами. Надано історичну довідку про дослідження Місяця, коротку хронологію таких досліджень і перелік задач, які можна розв'язувати на місячній базі. Розглянуто особливості мінералогічного картування поверхневого шару, можливість використання місячної бази для астрономічних спостережень, проекти розташування обсерваторій на поверхні Місяця, об'єкти для спостережень з місячної поверхні, запропоновано методи таких досліджень. Деякі з досліджень можна буде виконувати, використовуючи спеціальну апаратуру, установлену на запропонованій Державним конструкторським бюро "Південне" для розгортання на Місяці промислово-дослідницькій базі. Однією із задач є дослідження лібрації Місяця за спостереженнями добових і річних треків зір шляхом їх порівняння із теоретичними моделями внутрішньої будови нашого супутника. З місячної бази також запропоновано провадити фотометричні, спектральні і спетрополяриметричні дослідження Землі.

Обговорено актуальні проблеми астрономії, охарактеризовано інструменти й історичні аспекти її розвитку, а також методики вивчення у середніх ЗНЗ, ПТНЗ і ВНЗ. Висвітлено життєвий і творчий шлях космонавта, героя України Л. К. Каденюка. Розглянуто динамічні, хімічні та фізичні характеристики Сонця, комет, планет та їх супутників, проблеми освоєння інших планет. Наведено відомості про астероїдно-кометно-метеороїдну загрозу для Землі, космічні вторгнення природного і штучного походження, моніторинг і захист планети Земля.

Викладено основні ідеї К. І. Чурюмова й авторів щодо розвитку астрономічних досліджень в Україні, створення Українського інституту перспективних досліджень. Представлено огляд основних проблем планетарного захисту біоресурсів планети Земля від астероїдно-кометної небезпеки. Запропоновано єдиний і цілісний підхід до систематизації наземних мереж по спостереженням космічних вторгнень в атмосферу над нашими містами та державами. Викладено деякі з концепцій, прогнозів, підходів, гіпотез, теорій, планів і надій щодо міжнародного співробітництва з розвитку астрономічних досліджень в Україні. Представлено основні етапи становлення "Єдиної мережі Чурюмова", запропоновано загальні структурні принципи її глобалізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю654.21-42

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.22

Рубрики:

Сатурн

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено підходи до проблем сучасних досліджень Космосу, космічних вторгнень в атмосферу Землі, походження небесних тіл. Розглянуто питання історичних аспектів розвитку астрономії, методи навчання астрономії в середніх і вищих навчальних закладах. Представлено новий підхід до створення теорії всесвітнього тяжіння (гравітації) за моделями елементарних частинок та електромагнітного поля Всесвіту, які запропоновані доктором філософії з фізико-математичних наук Л. П. Скібінським. Проаналізовано історію дослідження космічних променів, з'ясовано особливості розвитку космонавтики, визначено послідовність дослідження космічних явищ. Розглянуто сучасний електронний ресурс Mozaik Education, його основні елементи; запропоновано систему додатків електронного навчання Mozaik, адаптованих для навчання астрономії у закладах середньої освіти та для студентів ВНЗ, що вивчають астрономію. Увагу приділено методам роботи для розвитку інформаційно-комунікативної компетентності учнів на уроках астрономії та шляхам упровадження елементів STEM-освіти у навчальний процес. Описано найцікавіші метеорні потоки, які можна спостерігати в Україні, представлено результати спостережень потоків Гемінід і Драконід у 2019 р.; подано інструкцію до організації астрономічних спостережень метеорних потоків та описано інтерактивні додатки.

Наведено основні спостережні результати з вивчення фізичних характеристик природних супутників планет. Представлено дані їх досліджень під час наземних спостереженнь та результати, отримані за допомогою космічних апаратів. Під час підготовки ілюстативного матеріалу використано дані із спеціалізованих інтернет-сайтів та із оригінальних публікацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: В6 я431(4УКР)

Рубрики:

Астрономія

Шифр НБУВ: СО39436 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання про розвиток метеорної астрономії у сучасній Україні. Специфіка методів спостережень метеорів вимагає, передусім, організації мережі кореспондуючих пунктів спостережень. Для досягнення цієї мети запропоновано об'єднати науково-технічні можливості організацій-учасників у вигляді Української спостережної метеорної мережі (УМСМ). УМСМ - це сукупність двох або більше постійно діючих спостережних станцій, розташованих на території України, які мають технічне та програмне забезпечення для проведення базисних та односторонніх спостережень метеорів у різних діапазонах довжин хвиль і проводить такі спостереження. УМСМ вирішує стратегічні проблеми дослідження метеорів, структури й еволюції метеорних роїв і потоків, взаємодії метеороїдів з атмосферою Землі та їх хімічного складу. Науково-технічною продукцією станцій УМСМ є результати високоточних базисних або односторонніх спостережень метеорів у різних діапазонах довжин хвиль, фундаментальних і прикладних науково-технічних досліджень. За сигнальною інформацією FM-передавачів проведено аналіз кількості сигналів, відбитих від метеорів, залежно від їх часу життя. Отримана статистика узгоджується з раніш відомими статистиками, що є показником правильної селекції метеорів за сигналами FM-передавачів. Розроблена методика відтворення аналога амплітудно-частотної характеристики за спектром сигналу FM-радіостанції. Методика використовує амплітудну модуляцію, обумовлену френелівською інтерференцією на метеорному сліді, яка призводить до втрати сигналу на виході FM-приймача за відношень сигнал/перешкода на його вході менших нижнього порогу частотного демодулятора. Часова послідовність сигналу FM-радіостанції, відбитого від метеора, є важливою відмінною ознакою та може бути використана для розробки алгоритму автоматичної фіксації метеорів за сигналом FM-радіостанції. Спостереження метеорів допомагають вирішити ряд задач сучасної астрономії та фізики як фундаментального характеру так і таких, що мають практичне значення. Всі ці знання можна отримати завдяки обробці та аналізу результатів спостережень метеорів, отриманих із застосуванням оптичних і радіолокаційних методів. Спостереження метеорів у радіодіапазоні, які базуються на ефекті відбиття радіохвиль від іонізованого сліду метеора, мають носити системний характер і проводитися за допомогою розгалуженої метеорної спостережної мережі. Організовано роботу автоматизованого комплексу спостережень метеорів у радіодіапазоні за допомогою методу прийому відлунь сигналів загоризонтних радіостанцій (FM, Frequency Modulation), який 5 серпня 2019 р. з успіхом запущено в дію. Для одержання результатів, використано теоретичні (аналіз наукової літератури, спеціальних праць з теорії руху космічних тіл, статистичної обробки даних) та експериментальний (використання автоматизованого комплексу спостережень метеорів у радіодіапазоні за допомогою методу прийому відлунь сигналів загоризонтних радіостанцій) методи. Проведено статистичний аналіз сигналів, отриманих від існуючих в Україні радіотрас спостережень вторгнень метеорів в атмосферу Землі. Наведено результати роботи радіотраси Глухів (Україна) - Кельце (Польща). Описані сучасні можливості окремих наукових установ України для виконання досліджень в області метеорної астрономії надають можливість здійснювати фундаментальні та прикладні науково-технічні дослідження метеорних явищ на високому рівні, отримувати результати високоточних базисних або односторонніх спостережень метеорів у різних діапазонах довжин хвиль.