Вивчено ефективність застосування, особливості перебігу клімактеричних розладів та вплив на динаміку показників препарату сепія комп. Матрона у поєднанні з мікродозованими лікарськими засобами замісної гормональної терапії (ЗГТ). Детальний аналіз анамнестичних даних і анкет жінок дозволив оцінити ступінь вираженості клімактеричних розладів під час використання ЗГТ та гомеопатичних засобів. Показано, що препарат Сепія комп. Матрона впродовж 8 - 12-ти тижнів комплексної терапії позитивно впливає на стан пацієнток у вигляді зменшення проявів клімактеричного синдрому (відчуття жару, підвищене потовиділення, серцебиття, головний біль, психоемоційні розлади).

Досліджено проблему підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції в жінок з безпліддям у разі дисфункції щитовидної залози (ЩЗ). Вивчено частоту гіпо- та еутиреозу. Оцінено стан природженого неспецифічного (природного) та набутого (адаптивного) специфічного імунітету в таких жінок. Розвинуто діагностичний алгоритм для визначення гіпо- й еутиреозу та дослідження антитіл ЩЗ, що не є критерієм для визначення діагнозу, однак їх наявність розглянуто як фактор ризику порушення функції у подальшому; вони є також раннім маркером несприятливого прогнозу вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Удосконалено комплекс лікувальних заходів для корекції дисфункції ЩЗ й імунологічного статусу в жінок з безпліддям, які лікуються згідно з програмами ДРТ для нормалізації тиреоїдної функції, покращання овуляторної функції яєчників і функції підвищення вірогідності настання вагітності.

На сучасному рівні описано анатомо-фізіологічні особливості статевого розвитку, регуляцію функції репродуктивної системи та гінекологічні захворювання у дівчат різного віку. Розглянуто проблему порушень статевого розвитку у дівчат, природжених аномалій статевих органів, розладів менструальної функції, нейроендокринних гінекологічних синдромів, запальних захворювань статевих органів, патологій молочних залоз. Значну увагу приділено травматичним ушкодженням і доброякісним новоутворенням статевих органів, невідкладним станам, перебігу вагітності та пологів у неповнолітніх, методам контрацепції і поведінковим розладам у підлітків. Акцентовано на психічних і поведінкових розладах у дітей і підлітків внаслідок вживання алкоголю, наркотиків і тютюнопаління. Викладено сучасні методи діагностики, лікування гінекологічних захворювань та питання організації спеціалізованої гінекологічної допомоги дітям і підліткам в Україні.

Зазначено, що адекватна корекція дисфункції щитоподібної залози сприяє усуненню стану імунодефіциту та покращує фертильність у жінок, що проживають в регіоні з йодною нестачею. Наведено результати лабораторних спостережень імунного статусу в жінок із безпліддям у разі дисфункції щитоподібної залози та використанні допоміжних репродуктивних технологій.

Указано, что адекватная коррекция дисфункции щитовидной железы способствует ликвидации состояния иммунодефицита и улучшает фертильность у женщин, проживающих в регионе с йодной недостаточностью. Приведены результаты лабораторных наблюдений иммунного статуса у женщин с бесплодием при дисфункции щитовидной железы и использовании вспомогательных репродуктивных технологий.

У жінок з ановуляторним безпліддям спостерігаються гормонально-імунологічні порушення за типом вторинного імунодефіциту. Проведено вивчення функції гормонального гомеостазу та імунної системи в обстежених жінок після лікування. Встановлено, що механізм імуномодулюючої дії сприятливо впливає на показники імунітету, а саме: збільшується загальне число T- та B- лімфоцитів, імунорегуляторний індекс та зменшується концентрація циркулюючих імунних комплексів. Застосування імуномодулюючого препарату для корекції виявлених змін призводить до нормалізації функції імунної системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-5 + Р415.12-2

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано підвищити ефективність лікування ановуляторного безпліддя шляхом оптимізації алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у жінок із синдромом виснажених яєчників (СВЯ) у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) з використанням удосконаленої програми стимуляції овуляції. Встановлено, що у випадку прогресування СВЯ діагностується підвищення в крові концентрації ФСГ, ЛГ та естрадіолу та зниження рівня основних маркерів оваріального резерву, а саме - рівні АМГ та інгібіну, розміри обох яєчників, кількість антральних фолікулів, що є основною причиною ановуляторного безпліддя. Доведено ефективність оптимізованого алгоритму підготовки до стимуляції овуляції в жінок із ановуляторним безпліддям за СВЯ, активної підготовки та застосування запропонованої адаптованої програми ДРТ з використанням диференційованого підходу до медикаментозної корекції, що надало змогу вдвічі підвищити ефективність лікування репродуктивної функції у порівнянні з традиційним лікуванням, а також зменшити економічне навантаження на пацієнта на 30 %.

Розкрито сутність поняття "маніпуляції" та проведено його розрізнення з процесом актуалізації в розрізі особливостей використання під час прийняття інвестиційних рішень; проаналізовано основні типи маніпуляторів.

Розглянуто диспропорції та суперечності у виявленні потенційного попиту як визначального фактора розвитку галузі сільськогосподарського машинобудування. Розглянуто протиріччя у висвітленні державними органами та науковцями показників стану та якості сільськогосподарської техніки в Україні як обмежувального чинника розвитку галузі сільськогосподарського машинобудування.

Досліджено теоретичні та прикладні основи формування та розвитку процесів забезпечення інвестування підприємств. Зокрема, здійснено термінологічний аналіз трактування категорій "процеси забезпечення" та "процеси забезпечення інвестування" та визначено концептуальні відмінності щодо тлумачення зазначених категорій відповідно до теорій різних економічних шкіл і вітчизняної нормативно-правової бази. Підкреслено необхідність розвитку процесів забезпечення інвестування як способу забезпечення підгрунтя для господарської діяльності та прискорення високих темпів суспільного виробництва. Доведено, що процеси забезпечення включають у себе різноманітні аспекти прикладного освоєння інвестицій. Обгрунтовано необхідність поділу процесів забезпечення інвестування на основні та допоміжні. Встановлено, що до основних процесів забезпечення інвестування варто відносити процеси інституційного, організаційного та фінансового забезпечення. Допоміжні процеси забезпечення інвестування запропоновано поділяти на процеси кадрового, інфраструктурного, інформаційного, маркетингового, техніко-технологічного та ресурсного забезпечення. Доведено, що прикладне освоєння інвестицій повинно базуватися на дотриманні вимог нормативно-правових актів (нормативно-правове забезпечення) конкретного регіону реалізації інвестування. Державні заходи у сфері інвестування повинні об'єднувати соціально-економічні та нормативно-правові умови діяльності підприємств та характеризуватися системністю і логічною завершеністю (інституційне забезпечення). Встановлено, що відповідно до таких вимог має бути сформовано організаційну структуру, на яку будуть покладені обов'язки реального втілення інвестицій (організаційне забезпечення), які мають бути належним чином профінансовані (фінансове забезпечення). Здійснення таких заходів передбачає певний механізм, який розкривається через допоміжні процеси забезпечення інвестування.

Проаналізовано сучасний стан фармацевтичної галузі України в контексті маркетингового дослідження сучасного вітчизняного ринку з метою визначення пріоритетних умов його сталого розвитку, а також надано детальну характеристику головних вітчизняних виробників та лідерів експорту фармацевтичної продукції. Проаналізовано динаміку зміни виробництва таких видів фармацевтичної продукції як лікарські засоби, засоби медичного призначення, косметика та дієтичні добавки за період 2015 - 2017 рр. Здійснено аналіз ключових показників стану ринку, що характеризують ефективність діяльності його суб'єктів - обсяги виробництва фармацевтичної продукції, фінансові результати, одержані фармацевтичними підприємствами, рівень рентабельності в галузі. Виявлено стійку тенденцію зростання обсягів виробництва та продажу у вартісному та натуральному вираженнях, зростання результатів операційної діяльності при зниженні рівня рентабельності фармацевтичних підприємств. Визначено причини зростання фармацевтичного ринку України, виявлено структуру виробників продукції, представленої на українському фармацевтичному ринку. Встановлено основні конкурентні переваги закордонних та вітчизняних підприємств-виробників фармацевтичної продукції. Значну увагу приділено слабким позиціям національних компаній у порівнянні з іноземними виробниками та головним причинами цього явища. Встановлено, що зростання фармацевтичного ринку спричинено низкою факторів, зокрема збільшенням кількості препаратів, погіршенням якості лікарських засобів, зростанням вартості використовуваних препаратів, зростанням кількості дороговартісних препаратів. Виділено головні проблеми, що перешкоджають активнішому розвитку галузі та розкрито перспективи можливого подальшого розвитку фармацевтичного виробництва в Україні. Наголошено на важливих умовах сталого розвитку та динамічного зростання українського фармацевтичного ринку. Виявлено основні передумови для розвитку української фармацевтичної галузі та її компаній.

Описано сутність методу оцінювання доцільності й ефективності інвестування напрямів діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування. Розроблений метод передбачає існування двох блоків, що відповідно характеризують можливості розвитку підприємств сільськогосподарського машинобудування. Перший етап передбачає оцінювання доцільності інвестування підприємств. Сутність такого оцінювання має на меті забезпечити інформаційну базу як показників ефективності діяльності та показників фінансового стану. Другий етап у разі виявлення доцільності інвестування дозволяє визначити напрям вкладення ресурсів. Обгрунтовано доцільність використання методу та доведено важливість вибору саме тих показників, що використовуються. Розкрито можливість використання методу оцінювання доцільності й ефективності інвестування напрямів діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування у інших галузях економіки. Вказано застереження при оцінюванні інвестування, що повинні виконуватися для забезпечення достовірності оцінки.

Мета роботи - вивчення фінансової стійкості машинобудівних підприємств Вінницької області. Аргументовано основну причину дослідження фінансової стійкості саме машинобудівних підприємств. Проаналізовано та порівняно значення фінансової стійкості машинобудівних підприємств, що відрізняються за розмірами, продукцією, яка випускається, та обсягами діяльності. Визначено основні фактори впливу на фінансову стійкість машинобудівних підприємств. Встановлено основні макро- та мікроекономічні проблеми, що впливають на фінансову стійкість машинобудівних підприємств. Доведено, що основною причиною погіршення фінансової стійкості машинобудівних підприємств є ігнорування підприємствами політики стабільного поповнення власного та власного оборотного капіталу. Важливе негативне значення також має відмова підприємств від довгострокового фінансування. Встановлено, що слабке фінансування необоротних активів, яке свідчить про низький рівень модернізації основних засобів, негативно впливає на фінансову стійкість машинобудівних підприємств.

Особливу увагу приділено питанням експорту машинобудівної продукції до Європейського Союзу. Встановлено такі характерні тенденції експорту машинобудівної галузі, як зростання обсягів продажу продукції, відносно низький технологічний рівень продукції, що експортується. На рівні галузі проаналізовано динаміку та обсяги експорту та імпорту машинобудівної продукції. Обгрунтовано, що основними макроекономічними умовами, які впливають на експорт машинобудівної продукції, є нестабільна політико-економічна ситуація, коливання курсу валют, значна сировинна спрямованість вітчизняного експорту, системні проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності (такі як відшкодування ПДВ, валютне, митне та податкове регулювання). Доведено, що перспективними напрямами розвитку машинобудівного виробництва, що користуватиметься попитом в Європейському Союзі, є ракетно-космічне, авіаційне, військово-промислове, енергетичне, транспортне, сільськогосподарське, житлове, дорожнє машинобудування та машинобудування, повіязане з ІТ-сферою.

Окреслено теоретичні аспекти змісту та значення просторового розвитку підприємства та визначено основні фактори впливу на цей розвиток. Обгрунтовано важливість та актуальність розвитку теорії та практики просторового розвитку підприємств. Доведено, що виникнення досліджень з проблематики просторового розвитку пов'язано, перш за все, з розумінням обмеженості ресурсів та усвідомленням необхідності їх оптимального використання в існуючих умовах, що визначаються конкретними місцями, зонами, факторами впливу та просторовими координатами діяльності окремих господарюючих суб'єктів. Досліджено сутність категорії просторового розвитку на основі вивчення категорії "простір" у системі розуміння різними науками. Розкрито зміст категорії просторового розвитку як динамічного процесу взаємодії об'єктів та суб'єктів дійсності, що існують за певних умов у системі векторів окремих або спільних взаємодій за системного, поодинокого чи хаотичного впливу часу. Виявлено обставини, що актуалізують розвиток просторової тематики. Встановлено чинники впливу на просторовий розвиток підприємств, які відрізняються залежно від виду господарської діяльності підприємства, нормативно-правових умов у країні, місцевих звичаїв та традицій, настроїв місцевих мешканців, екології та ін. Сформовано ряд прикладних і соціальних проблем, які можна вирішити за рахунок позитивних тенденцій, отриманих від розробки положень просторового розвитку підприємств, серед яких можна відзначити: раціональне використання виробничих приміщень і земель, вивільнення невикористовуваних площ, оптимальне використання інженерних комунікацій, розвантаження окремих територій, зниження експлуатаційних витрат підприємств, забезпечення ефективної організації системи інженерних комунікацій, охорону культурної спадщини та навколишнього середовища.

Окреслено теоретичні аспекти змісту та значення просторового розвитку підприємства та визначено основні фактори впливу на цей розвиток. Обгрунтовано важливість та актуальність розвитку теорії та практики просторового розвитку підприємств. Доведено, що виникнення досліджень з проблематики просторового розвитку пов'язано, перш за все, з розумінням обмеженості ресурсів та усвідомленням необхідності їх оптимального використання в існуючих умовах, що визначаються конкретними місцями, зонами, факторами впливу та просторовими координатами діяльності окремих господарюючих суб'єктів. Досліджено сутність категорії просторового розвитку на основі вивчення категорії "простір" у системі розуміння різними науками. Розкрито зміст категорії просторового розвитку як динамічного процесу взаємодії об'єктів та суб'єктів дійсності, що існують за певних умов у системі векторів окремих або спільних взаємодій за системного, поодинокого чи хаотичного впливу часу. Виявлено обставини, що актуалізують розвиток просторової тематики. Встановлено чинники впливу на просторовий розвиток підприємств, які відрізняються залежно від виду господарської діяльності підприємства, нормативно-правових умов у країні, місцевих звичаїв та традицій, настроїв місцевих мешканців, екології та ін. Сформовано ряд прикладних і соціальних проблем, які можна вирішити за рахунок позитивних тенденцій, отриманих від розробки положень просторового розвитку підприємств, серед яких можна відзначити: раціональне використання виробничих приміщень і земель, вивільнення невикористовуваних площ, оптимальне використання інженерних комунікацій, розвантаження окремих територій, зниження експлуатаційних витрат підприємств, забезпечення ефективної організації системи інженерних комунікацій, охорону культурної спадщини та навколишнього середовища.

Окреслено основні проблеми збуту машинобудівної продукції. Виявлено основні передумови для використання електронних торговельних майданчиків в Україні. Розкрито сутність категорії "електронний торговельний майданчик". Доведено, що використання засобів іnternet дозволяє підприємствам досягти більшої економічної ефективності при значно менших витратах. Виявлено основні електронні торговельні майданчики на ринку України. Здійснено аналіз електронних торговельних майданчиків, доцільних для використання машинобудівними підприємствами. Встановлено переваги та недоліки використання електронних торговельних майданчиків, доцільних для збуту продукції машинобудівними підприємствами. Обгрунтовано доцільність і перспективи використання електронних торговельних майданчиків як інструменту інтенсифікації збуту машинобудівної продукції. Виявлено характерні особливості машинобудівної продукції, що повинні враховуватися для її продажу на електронних торговельних майданчиках. Визначено основних гравців-операторів електронних торговельних майданчиків на ринку України й основних їх користувачів. Встановлено об'єктивні та суб'єктивні причини доцільності використання електронних торговельних майданчиків для збуту машинобудівної продукції. Виявлено спільні тренди у розвитку електронної торгівлі та машинобудування. Досліджено роботу електронних торговельних майданчиків через структуру та кількість товарів, що на них продавалися, та структуру та кількість товарів, які шукали відвідувачі електронних торговельних майданчиків. Доведено, що збут машинобудівної продукції з використанням електронних торговельних майданчиків є суттєво обмеженим, проте в майбутньому зростатиме, що може забезпечуватися диференціацією електронних торговельних майданчиків залежно від категорій споживачів машинобудівної продукції. Встановлено, що основними причинами можливої активізації збуту машинобудівної продукції через Інтернет є постійне нарощування кількості користувачів мережі, що відвідують електронні торгові майданчики; зростання прихильності споживачів до впровадження інформаційних технологій; розширення потенціалу продажів за рахунок охоплення нових, відмінних від звичних, сегментів ринку, а також залучення покупців у нові для них сфери.

Розроблено теоретико-методичні положення та надано практичні рекомендації щодо розвитку процесів забезпечення інвестування напрямів діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування. Запропоновано концептуальний підхід до формування та розвитку інвестування підприємств сільськогосподарського машинобудування на основі спрощення процедур і процесів надходження інвестиційних ресурсів. Розроблено методичний підхід оцінювання доцільності й ефективності інвестування напрямів діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування, який дозволяє визначити економічну ефективність інвестування в розрізі виробничої та іншої операційної діяльності підприємства. Розвинуто типологію проблем та особливостей використання методів фінансування залучення інвестиційних ресурсів. Сформовано організаційні заходи спрощення процедур реєстрації нових підприємств. Удосконалено нормативно-правову базу здійснення інвестування підприємств. Запропоновано модель фінансового забезпечення інвестиційного розвитку підприємств.

Мета роботи - дослідження взаємозв'язку розвитку галузей сільського господарства (СГ) і сільськогосподарського машинобудування. Досліджено обсяги виробництва окремих видів машин та устаткування для СГ. Проаналізовано динаміку виробництва продукції галузей рослинництва та тваринництва. Досліджено динаміку таких показників розвитку СГ, як чистий прибуток, субсидії, податки, чиста додана вартість, споживання основного капіталу та ін. Встановлено потроєння обсягів діяльності та постійне стабільне зростання чистого прибутку сільськогосподарських товаровиробників. Доведено, що оновлення використовуваної господарствами техніки є менш активним, ніж зростання чистого прибутку, відповідно вказано, що підприємства володіють фінансовими ресурсами для створення попиту на сільськогосподарську техніку (СГТ). Виявлено особливості виробництва СГТ в Україні на сучасному етапі, зокрема, причини та наслідки такого стану виробництва техніки для СГ. Встановлено дві протилежні тенденції у виробництві СГТ, зокрема, скорочення виробництва складної дороговартісної техніки та збільшення виробництва менш вартісних пристроїв. Досліджено стан основних засобів у СГ через виявлення їх вартості та ступеня зносу. Виявлено наслідки зростання кількості та якості використовуваної техніки в СГ. Визначено вимоги аграрних підприємств до якості СГТ і здійснено їх класифікацію на вимоги до якості, вартості та сервісу. До вимог якості віднесено техніко-функціональні властивості; до вимог вартості належать ціни устаткування, знижки та вартість додаткових послуг. Сервісні вимоги включають забезпечення якості інформаційного, організаційного та технічного обслуговування. Відповідно до встановлених вимог розроблено технічні, організаційні, економічні та соціальні способи задоволення цих вимог.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-52

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ