Розглядаються проблеми політики і політичної системи суспільства, громадянського суспільства і правової держави. Висвітлюється роль держави та армії в політичній системі суспільства, воєнно-політична обстановка і прогнозування її розвитку. Характеризуються питання політичної свідомості і політичної культури, світового політичного процесу та ін. Містяться основні політико-правові документи періоду Української Народної Республіки.

Висвітлено шляхи вирішення теоретичних і практичних проблем правового забезпечення соціально-економічного, політичного розвитку держави, що стосуються становлення, розвитку громадянського суспільства та соціальної правової держави. Розглянуто соціально-економічні та політичні аспекти механізму реалізації прав і свобод людини в Україні. Досліджено сутність державно-правової реформи, проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. Викладено юридичні аспекти економічної безпеки держави.

Освещены пути решения круга теоретических и практических проблем правового обеспечения социально-экономического, политического развития государства, касающихся становления, развития гражданского общества и социального правового государства. Рассмотрены социально-экономические и политические аспекты механизма реализации прав и свобод человека в Украине. Исследована сущность государственно-правовой реформы, проблемы гармонизации законодательства Украины с международным правом. Определены юридические аспекты экономической безопасности государства.

Висвітлено найбільш важливі аспекти правового регулювання транспортної діяльності взагалі та правовідносин в окремих підгалузях транспорту. Розглянуто питання щодо стану, функціонування транспортної системи України та суб'єктів транспортних правовідносин, правові засади діяльності окремих галузей транспорту (залізничного, автомобільного, повітряного, морського, річкового, трубопровідного) та особливості господарювання транспортних підприємств. Викладено теоретичні питання юридичного забезпечення діяльності транспорту, наведено нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини у сфері надання транспортних послуг, порядок створення окремих суб'єктів господарювання на транспорті, укладання та забезпечення виконання договорів перевезення, юридичної відповідальності за невиконання, порушення чи неналежне виконання зобов'язань суб'єктами транспортних правовідносин, захисту прав та інтересів громадян, які користуються транспортом.

Освещены наиболее важные аспекты правового регулирования транспортной деятельности в целом и правоотношений в отдельных подотраслях транспорта. Рассмотрены вопросы, касающиеся состояния, функционирования транспортной системы Украины и субъектов транспортных правоотношений, правовые основы деятельности отдельных отраслей транспорта (железнодорожного, автомобильного, воздушного, морского, речного, трубопроводного) и особенности хозяйствования транспортных предприятий. Изложены теоретические вопросы юридического обеспечения деятельности транспорта, приведены нормативно-правовые акты, которые регулируют общественные отношения в сфере предоставления транспортных услуг, порядок создания отдельных субъектов хозяйствования на транспорте, составления и обеспечения исполнения договоров перевозок, юридической ответственности за неисполнение, нарушение или недостаточное исполнение обязательств субъектами транспортных правоотношений, защиты прав и интересов граждан, которые пользуются транспортом.

Висвітлено проблеми національних інститутів контрактного права окремих європейських країн (зокрема, Франції, Німеччини, Англії) та нової галузі приватного права Євросоюзу, що формується. Увагу приділено способам і засобам розв'язання цивільно-господарського, національно-міжнародного та культурно-історичного дуалізму договірного права. Запропоновано концепції загальноцивільних контрактів, розкрито зміст поняття комерційних контрактів. Проаналізовано джерела контрактного права європейських країн. Описано особливості міжнародної уніфікації принципів і правил інтерпретації контрактів у контрактному праві ЄС.

Освещены проблемы национальных институтов контрактного права европейских стран (в частности, Франции, Германии, Англии) и новой формирующейся отрасли частного права Евросоюза. Внимание уделено способам и средствам решения гражданско-хозяйственного, национально-международного и культурно-исторического дуализма договорного права. Предложены концепции общегражданских контрактов, раскрыто содержание понятия коммерческих контрактов. Проанализированы источники контрактного права европейских стран. Описаны особенности международной унификации принципов и правил интерпретации в контрактном праве ЕС.

Висвітлено концептуальні засади впровадження інституту душпастирської опіки в Збройних Силах України. Визначено категоріальний апарат, розкрито сутність, зміст, специфіку, структуру та функції душпастирської діяльності духовенства у війську. Проаналізовано історичний досвід і сучасний стан задоволення духовних потреб в українських збройних формуваннях. Наведено рекомандації органам військового управління щодо налагодження оптимальної системи задоволення релігійних потреб у Збройних Силах України.

Проаналізовано процес інтеграції контрактного права держав - членів ЄС, який у компаративній юриспруденції одержав назву європеїзації контрактного права. Розкрито сутність науки європейського права як галузі компаративної юриспруденції та міжнародного приватного права, спеціальним методом якої є компаративно-правовий метод. Уточнено понятійний апарат правової інтеграції у сфері приватного права. Досліджено історичні передумови та тенденції зближення контрактного права європейських країн. Визначено основні джерела європейського контрактного права - національне право, міжнародне право, lex mercatoria та право ЄС. Досліджено "Принципи європейського контрактного права", директиви та Регламент ЄС, "Рим I". Наведено порівняльну характеристику основних засобів європеїзації контрактного права. Розглянуто основні напрямки зближення інститутів контрактного права європейських країн. Проаналізовано новітні концепції зближення приватного права країн-членів ЄС у напрямі доктринальної гармонізації. Зроблено висновок, що подальше зближення контрактного права має відбуватися переважно на основі загальних принципів права. Визначено основні параметри модернізації вітчизняної доктрини європейсько-правової інтеграції у сфері приватного права.

Стверджено, що для адекватного розуміння і дослідження конкретних правових доктрин принципове значення має визначення саме філософської парадигми права. Відповідь на питання, що є право, складає зміст конкретної філософської парадигми права.

Досліджено процес європеїзації контрактного права, який тлумачиться як зближення інститутів контрактного права держав - членів ЄС, націленого на утворення нового міжгалузевого комплексу в праві ЄС - європейського контрактного права. Проаналізовано основні концепції європеїзації контрактного права та новітні акти уніфікації та гармонізації, укладені останнім часом в ЄС. Наведено пропозиції щодо адаптації колізійного законодавства України до Регламенту ЄС "Рим I", який почав діяти з 17 грудня 2009 р. і змінив Римську конвенцію 1980 р. про право, яке застосовується до контрактних зобов'язань.

Висвітлено проблеми національних інститутів контрактного права окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Англії) та нової галузі приватного права Євросоюзу, що формується. Виділено кодифіковані факти цивільного та комерційного (торгового) права Франції та Німеччини як країн, чиї національні правові системи є "материнськими" для всіх інших європейських країн, що належать відповідно до романської та германської правових родин. Узагальнено висновки за темою, практичними рекомендаціями щодо розв'язання розглянутих проблем у процесі правореалізації. Змінено підхід щодо формування англо-франко-німецько-україномовної таблиці з порівняння ключових термінів і понять у різних культурно-правових традиціях.

Розкрито нормативно-правові засади життєдіяльності Збройних Сил України. Розглянуто повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління у сфері оборони. Увагу приділено історичній спадщині українського народу та його війська. Висвітлено основні засади державної зовнішньої та внутрішньої політики. Обгрунтовано причини виникнення та характер збройних конфліктів у світі на початку ХХІ ст. Акцентовано увагу на моральних засадах офіцерської служби.

Роз'яснено в популярній формі зміст положень нового Закону України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 р. Використано численні нормативно-правові акти України, а також, за необхідності, міжнародно-правові акти, що безпосередньо стосуються питань правового регулювання відносин у сфері вищої освіти. Наведено матеріали практики здійснення вищої освіти в нашій державі. Розглянуто питання вдосконалення правового забезпечення реалізації права здобуття вищої освіти.

Цілісно висвітлено проблеми інтерпретації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. Європейським судом з прав людини. Основну увагу приділено проблематиці протидії зловживанням становищем окремих категорій уразливих осіб і груп населення. Окремо розглянуто практику застосування судами України інтерпретаційних прецедентів Європейського суду з прав людини щодо тлумачення нормативних гарантій прав і свобод уразливих осіб. Законодавство, міжнародно-правові акти та судову практику проаналізовано станом на 01.05.2018 р.

Висвітлено проблеми удосконалення системи права України та його окремих інститутів. Розкрито можливості підвищення ефективності судоустрою та судочинства. Досліджено теоретико-правові питання визначення сутності судової влади. Розглянуто проблеми невиконання гілками влади судових рішень. Охарактеризовано місце та роль Вищого суду з питань інтелектуальної власності у судовій системі України. Увагу приділено юридичній силі правового прецеденту в Україні, повноваженням судової гілки влади в реалізації системи стримувань і противаг демократичного суспільства, гарантіям захисту прав пацієнтів в Україні, конституційному праву на таємницю кореспонденції у вітчизняному конституційному судочинстві. Розкрито проблеми участі платника податків-нерезидента у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Подано інформацію про юрисцикційні форми захисту трудових прав працівників. Розглянуто перспективи впровадження штучного інтелекту та блокчейн технологій в господарському судочинстві.

Викладенню теоретико-цивілістичні основи, які повинні стати фундаментом розробки нової загальної теорії інтерпретації. Запропоновано, що ця теорія буде базовою системою ідей конвергенції приватного права, зокрема європеїзації договірного права. Розроблено теоретичну модель інтерпретаційного права в системі договірного права, зокрема, узагальнено основні компоненти цього правового інституту: (1) інтерпретаційна система, яка базується на одній з трьох «стратегій інтерпретації»: об’єктивізмі, суб’єктивізмі, холізмі; (2) інтерпретаційна ситуація, до складу якої належать: (a) інтерпретаційні відносини; (b) правовий конфлікт інтерпретацій; (c) контекст договірної інтерпретації; (3) метод правового регулювання як системна єдність імперативного, диспозитивного та дискреційного цивілістичних методів при провідній ролі дискреції та аналогії права; (4) система загальних принципів та норм-правил інтерпретації права; (5) правові засоби інтерпретації.

З’ясовано різні юридичні конструкції договірної інтерпретації, що застосовуються в європейському контрактному праві, а також розроблено теоретико-герменевтичну модель інституту інтерпретації (law of interpretation), що формується в контексті європеїзації приватного права. Відповідно до концепції, до засад такої європеїзації легальних конструкцій інтерпретації слід віднести встановлення зв’язку між: (а) метатеоретичною (соціокультурною) конструкцією інтерпретації; (б) відповідною загальною теоретико-правовою конструкцією, враховуючі основні її історичні форми; (в) теоретичною конструкцією договірної інтерпретації, що містить стратегії тлумачення правових норм, правочинів та договорів; (г) нормативними юридичними конструкціями, закріпленими в законодавстві європейських країн та ЄС, (д) юридичною конструкцією креативного трактування, що потребує імплементації до цивільного законодавства України, а також (е) нормативними конструкціями, які мають бути відкориговані в процесі імплементації нової парадигми інтерпретації. До таких юридичних конструкцій, закріплених у чинному законодавстві України, віднесено крім ст. 213, 637 та 1256 ЦКУ, де реалізовано модель пріоритетності буквального тлумачення змісту правочину, конструкцію недійсності правочину (головним чином ст. 215, 216, 217), а також добросовісність як загальний принцип тлумачення (переважно п. 6 ч. 1 ст. З, ч. 2 ст. 8, ч. 1 та 5 ст. 12, ч. 1 та 4 ст. 13, ч. 2 ст. 232 ЦКУ).

Визначено вплив євроінтеграції на розвиток приватного права України. Розглянуто питання забезпечення інтересів держави й інших суб'єктів приватного права за умов зміни суспільної парадигми. Висвітлено проблеми реалізації громадянами України права на житло. Увагу приділено цивільно-правовому регулюванню послуг із охорони. Проаналізовано договори щодо соціальних послуг, акцентовано на питанні впровадження європейських стандартів. Розглянуто діалектику прав та обов'язків закладу освіти як суб'єкта приватного права. Досліджено діджитал-трансформації у приватному праві України. Увагу приділено концепту цифрових активів у сучасному праві. Розглянуто правовий захист майнових інтересів держави, суб'єктів господарювання і громадян від ризиків під час здійснення операцій із криптовалютою. Висвітлено окремі аспекти цивільно-правового статусу користувачів мережі Інтернет. Досліджено питання правового забезпечення ринкової економіки тощо.

Обгрунтовано необхідність формування оптимальної моделі залучення засуджених до праці (філософські, правові, організаційно-управлінські, господарські, податкові аспекти) як особливої, об'єктивно необхідної системи правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на вирішення проблеми трудової зайнятості. Здійснено комплексне дослідження стану правового регулювання і практики застосування законодавства з питань залучення засуджених до праці і на цій основі сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України. Визначено теоретико-методологічні засади правового регулювання праці засуджених у місцях позбавлення волі. Проаналізовано питання добросовісності в процесі зловживання правами уразливих осіб та їх попередження щодо працюючих засуджених. Особливу увагу приділено правовій реалізації залучення засуджених до праці. Висвітлено особливості залучення до праці засуджених до позбавлення волі на контрагентських об'єктах. Здійснено правовий аналіз оподаткування праці засуджених в Україні. Увагу приділено досвіду окремих країн в інноваційних підходах залучення до праці засуджених осіб. Досліджено соціальну адаптацію та трудові правовідносини осіб, звільнених після відбуття покарання.

Досліджено механізм цивільно-правового регулювання особистих немайнових відносин в умовах євроінтеграції. Розкрито проблематику особистих немайнових відносин. Висвітлено зміну правової природи регулювання особистих немайнових відносин в історії європейського права та становлення і розвиток вітчизняної доктрини у сфері особистих немайнових відносин. Окреслено поняття правосуб’єктносгі фізичної особи як цивільно-правової категорії та поняття й ознаки особистих немайнових відносин. Охарактеризовано види особистих немайнових відносин. Визнано місцезнаходження як особисте немайнове право юридичної особи. Увагу приділено правовому регулюванню немайнових відносин, пов’язаних із правом фізичної особи на життя; правовому регулювання відносин, які пов’язані із правом фізичної особи на охорону здоров’я та медичну допомогу тощо.

Присвячено з'ясуванню історико-правових аспектів морально-правових принципів доброчесності та добросовісності, які мають римсько-правове походження. Особливу увагу приділено рецепції цих концепцій у сучасне право. Передбачено, що це має стати ідейною основою системної європеїзації права України через звернення до історичних витоків добра і справедливості. Адресовано не лише історикам права, а й тим академічним правознавцям та юристам-практикам, у сфері професійних інтересів яких знаходяться проблеми загальної теорії, історії та методології права, а також праксеологічні питання ефективності європейської інтеграції у правовій сфері.