Наведено результати морфологічних досліджень туберкульозного запалення та неспецифічних змін в органах морських свинок в експериментальній моделі туберкульозу під час лікування різними співвідношеннями ізоніазиду з піридоксин гідрохлоридом. Оптимальний терапевтичний ефект досягли під час лікування ізоніазидом в дозі 32 мг у разі поєднання з піридоксин гідрохлоридом в дозі 5 мг на 1 кг маси тварини, за якого виявлено відсутність специфічних та неспецифічних проявів запалення в легенях, печінці, нирках, селезінці.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р54-29

Рубрики:

Фтизіологія

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-52

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати комплексного вивчення елементів технології вирощування, формування якості та зберігання капустяних овочів. Встановлено оптимальні схеми розміщення рослин різних видів капустяних овочів, умови та способи їх зберігання.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.22-26

Рубрики:

Цвітна капуста

Шифр НБУВ: Ж101173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.22-26

Рубрики:

Цвітна капуста

Шифр НБУВ: Ж101173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - експериментальне обгрунтування деяких адаптивних елементів технології виробництва часнику озимого, яке передбачає підбір сортів та строків висаджування. Дослідження організовано у зв'язку з тим, що часник дуже поширена в усьому світі овочева культура. Через вживання часнику в організм людини потрапляють природні вітаміни, цукри, органічні кислоти, харчові волокна, що забезпечують повноцінне харчування. Під час досліджень встановлено залежність збереження рослин і строком посадки. Краще за все зберігалися зубки часнику, які були висаджені у I декаду листопада - 86,4 - 93,6 % залежно від сорту. Досліджувані сорти Любаша та Харнас перевищували контрольний сорт на 7,2 і 2 %. Значно менше всходів було одержано у разі висаджування зубків у II декаді листопада (77,7 - 84,1 %), ще менше у III декаду жовтня (77,4 - 85,2). Різниця між варіантами досліду в розмірах кореневої системи до початку зимівлі в поєднанні з різницею у часі появи сходів навесні обумовило неоднакове наростання загальної маси рослин тільки до початку утворення цибулин (II - III декади квітня), коли у часнику посилюється ріст і розвиток підземних цибулин. До середини травня цей показник поступово вирівнюється за всіма варіантами. Найкоротший період від появи сходів до початку утворення підземних цибулин встановлено у сорту Любаша - від 38 до 45 діб, який у порівнянні з контролем був на 2 - 7 діб меншим.

Досліджено екзогенні та ендогенні регуляторні впливи на стан ліпідного метаболізму за допомогою вивчення жирнокислотного складу їжі та експресії регуляторного протеїну L-FABP у 43 осіб без діабету (23 із підвищенням вмісту глюкози та/або холестерину крові, 20 - група контролю) та у 76 пацієнтів з ускладненим цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Основною відмінністю ліпідного обміну пацієнтів із ЦД2 та осіб без діабету виявлено суттєву різницю перерозподілу вмісту жирних кислот (ЖК) у мембранах еритроцитів у вигляді підвищення в 1,5 разу вмісту насичених і відповідне зниження ненасичених ЖК за рахунок поліненасичених (ПНЖК), а також підвищення вмісту сироваткового протеїну L-FABP у 1,5 разу. Вживання в їжу продуктів-джерел указаних типів ЖК за показником "раціональності споживання продуктів", отриманим на підставі аналізу анкет харчування, не відрізнялося в групах осіб без діабету та з ЦД2. У осіб без діабету, але з підвищеним вмістом глюкози крові та/або холестерину, виявили зменшений індекс маси тіла, незначне підвищення вмісту ПНЖК у мембранах еритроцитів, концентрацію L-FABP в 1,2 разу меншу, ніж у відносно здорових осіб і вдвічі меншу, ніж у пацієнтів із ЦД2. Можна припустити, що за певних умов, саме зменшення експресії L-FABP на тлі підвищення вмісту ПНЖК у клітинах, не погіршує стан метаболічних зсувів, а запобігає розвитку ожиріння та діабету. Відсутність прямої залежності між екзогенним впливом у вигляді вживання продуктів-джерел ЖК і перерозподілом вмісту цих кислот у мембранах еритроцитів, що є ознакою розвитку діабету, але наявністьзв'язку експресії внутрішньоклітинного регуляторного протеїну L-FABP із вмістом ЖК, надає підставу вважати ендогенні клітинні механізми основою глибокого порушення ліпідного гомеостазу.

Мета - експериментальне обґрунтування адаптивних елементів технології виробництва капусти цвітної, яке передбачає підбір гібридів різних строків достигання, застосування регуляторів росту рослин, вибір способів пакування продукції, що забезпечать одержання високих економічних і біоенергетичних показників. Методи - загальнонаукові, польові, лабораторні, статистичні. Методом багатокритеріальної оптимізації визначено кращі гібриди капусти цвітної за врожайністю і якістю. Розроблено моделі прогнозування врожайності капусти цвітної; вивчено вплив регуляторів росту рослин Гумісол-супер, Вимпел, Мегафол на ріст, розвиток, урожайність і якість продукції ранньостиглих гібридів капусти цвітної. Установлено фізичні і теплофізичні властивості головок різних гібридів капусти цвітної. Проведено порівняльне оцінювання збереженості продукції капусти цвітної залежно від виду пакування, особливостей гібрида та умов вегетаційного періоду. Визначено потенціал гібридів капусти цвітної, параметри їх адаптивності до умов Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що врожайність і маса головок гібридів має сильну пряму залежність від ГТК, суми опадів за вегетаційний період і середньодобової температури повітря (r = 0,93 ± 0,01…0,99 ± 0,01).Визначено кращі гібриди капусти цвітної ранньостиглої (Лівінгстон F1, Кул F1) та пізньостиглої (Скайвокер F1) для вирощування в умовах Лівобережного Лісостепу України.Оцінено ефективність застосування регуляторів росту на рослинах капусти цвітної за функцією бажаності Харрінгтона.З’ясовано, що тривалість вегетаційного періоду гібридів капусти цвітної на 44,0 % залежить від особливостей гібрида, вплив регуляторів росту становить 19,0 %. Визначено, що більший вихід товарної продукції ранньостиглих гібридів забезпечує пакування у стретч-плівку перфоровану – 83,9 – 84,0 % за 60 – 70 діб зберігання; пізньостиглих гібридів – у стретч-плівку– 83,0 – 83,7 % за 100 – 130 діб залежно від гібрида. Ступінь впровадження: 1колективна монографія, 1 патент на корисну модель. Ефективність розроблених елементів технології виробництва капусти цвітної підтверджено результатами впровадження у двох господарствах Харківської області.