Проведено ретроспективну оцінку матеріалів щодо 239 хворих з гістологічно підтвердженим інвазивним раком молочної залози (медіана віку 55 років; I стадія - 11 %, II - 75 %, III - 14 %), яким проведено радикальні операції у Львівському онкологічному центрі у 1997 р. Оцінку проведено відповідно до загальноприйнятих прогностичних критеріїв і типу оперативного втручання. Наведені дані можуть бути основою для економічних розрахунків щодо різних терапевтичних заходів у хворих на рак молочної залози (зокрема, ад'ювантної хіміотерапії та гормонотерапії), а також для розробки конкретної програми боротьби з цією патологією.

Отмечено, что рак молочной железы (РМЖ) нередко сопровождается поражением костей и изменениями минерального обмена. Боль в костях, патологический перелом и гиперкальциемия - основные клинические проявления этого процесса, которые в значительной мере являются причиной тяжелого состояния больных. По данным вскрытий, метастазирование в кости скелета выявлено в 13,5 - 85 % случаев. У больных РМЖ с гормонозависимой опухолью и метастазами в кости показатели выживания значительно выше, чем у больных с солидной опухолью другой локализации. Больший уровень выживания таких больных обусловливает актуальность проведения эффективного паллиативного лечения с целью улучшения качества их жизни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-3

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у загальній структурі онкологічних захворювань злоякісні пухлини голови та шиї становлять майже 20 %. Чинники, що впливають на вибір варіанта лікування новоутворень гортані, гортанної частини глотки, слизової оболонки порожнини рота та ротової частини глотки, пов'язані з поширенням пухлини, наявністю регіонарних і віддалених метастазів, загальним станом пацієнта. Визначено тактику хірургічного підходу до лікування регіонарних метастазів за наявності пухлин цієї локалізації. Результати лікування проаналізовано у 119 хворих, яких проліковано у клініці за період з 2003 по 2007 рр. Значний вплив на вибір тактики лікування та його послідовність справляє стан регіонарних лімфатичних вузлів шиї. У 7 хворих здійснено двобічну операцію Крайля, з них у 2 - одномоментно, у 5 - у два етапи.

Показано, что реконструктивная хирургия рака гортаноглотки после лучевой терапии - еффективный метод улучшения качества жизни больных, позволяющий восстановить возможность естественного приема пищи.

Мета роботи - розглянути шляхи оптимізації профілактики і лікування кровотеч у хворих з місцево розповсюдженими пухлинами голови та шиї. Проаналізовано результати лікування 43 хворих з місцево розповсюдженими пухлинами голови і шиї, в яких виникли кровотечі. Найчастіше спостерігали кровотечі при пухлинах гортані (25,6 %), язика (23,3 %) і слизової дна порожнини рота (20,9 %). Кровотечі з первинної пухлини зафіксовано у 22 хворих. У 11 випадках кровотеча виникла в післяопераційний період унаслідок місцевого прогресування процесу. В 10 хворих, яким проведено розширені і комбіновані операції, в післяопераційний період виникли арозивні кровотечі із сонних артерій. Висновки: на всіх етапах лікування хворих з пухлинами голови та шиї необхідно приділяти особливу увагу профілактиці виникнення арозивних кровотеч. При перев'язці сонних артерій доцільно зберігати їх м'якотканинний футляр для запобігання ушкодженню vasa vasorum.

Визначено хірургічний підхід до лікування хворих з приводу місцево-поширених пухлин слизової оболонки порожнини рота. Оперовано 75 хворих з пухлинами слизової оболонки порожнини рота. Застосування агресивного хірургічного втручання з приводу пухлин слизової оболонки порожнини рота, спрямованого на видалення первинної пухлини і навколишніх м'яких тканин з резекцією кістки (за необхідності), є адекватним і доцільним методом вибору лікування таких хворих.

Проанализированы результаты 3- и 5-летнего выживания у 336 больных раком слизистой полости рта III - IV ст., T2-4N0-3M0. Наиболее эффективно комбинированное лечение с проведением хирургического вмешательства и облучения. Низкие уровни показателей общего 3- и 5-летнего выживания, 12,8 и 7,5 % соответственно, свидетельствуют о необходимости усовершенствования существующих методов лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413-4 + Р569.432.2 + Р569.682.5 + Р569.682.6

Рубрики:

Пухлини лімфатичних вузлів

Пухлини слизової порожнини рота

Пухлини глотки

Пухлини гортані та трахеї

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано урбанонімікон Закарпаття XX - XXI ст. з метою повного та всебічного аналізу цієї підсистеми онімів. Досліджено екстралінгвальні чинники формування закарпатоукраїнського урбанонімікону, серед яких виділено універсальні та спорадничі. Як універсальні чинники запропоновано розглядати демографічний розвиток населених пунктів, прагнення мовців за посередництвом власної назви охарактеризувати найменований топооб'єкт і державну ідеологію, а спорадничі - законодавче врегулювання урбанонімії та моду. Відповідно до мотивації назви всі урбаноніми розподілено за групами, а саме: меморіальні, характеристичні, асоціативні та назви-вшанування. Виділено три ступені мотивації. З'ясовано, що домінуючою групою серед офіційних урбанонімів є меморіальні назви, серед неофіційних - характеристичні. Виявлено, що антропоніми формують джерельну базу офіційних назв, апелятивна лексика - неофіційних назв.

Проаналізовано 49 випадків арозійних кровотеч в осіб із пухлинами голови та шиї. У 20 з 23 пацієнтів, в яких діагностовано кровотечу з пухлини, її вдалося зупинити за рахунок перев'язки зовнішньої сонної артерії. У трьох випадках проведено перев'язку язикової артерії з обох боків. В 11 з 12 пацієнтів, у яких виникла кровотеча внаслідок місцевого прогресування процесу після комбінованого лікування, її вдалося зупинити консервативним шляхом, а один пацієнт помер. Семеро з 14 осіб померло внаслідок арозійної кровотечі з магістральних судин шиї в ранньому післяопераційному періоді.

Проведено порівняльне оцінювання лікування хворих з місцевим розповсюдженим раком слизової порожнини рота і ротової частини глотки (МРР СПР і РЧГ) з різною послідовністю променевого, хіміопроменевого, хірургічного та кріохірургічного методів лікування. Запропоновано новий доступ для проведення кріодеструкції пухлин ротової частини глотки шляхом підведення двох аплікаторів одночасно: через ротову порожнину і з підщелепової ділянки, що забезпечує вищу абластичність хірургічного втручання. Статистично доведено, що інтраопераційна кріодеструкція зменшує частоту виникнення рецидивів, і підвищує рівень одно-, три- та п'ятирічної виживаності хворих з ІІІ стадією захворювання. Розроблено режими проведення кріодеструкції залежно від об'єму пухлини. Розроблено алгоритм реконструкції нижньої щелепи за її резекції не тільки залежно від локалізації дефекту, але відповідно і до його величини з врахуванням проведення променевої терапії. Доведено доцільність проведення профілактичної шийної лімфодисекції у хворих з місцево-розповсюдженим раком слизової порожнини рота та ротової частини глотки з категорією N0. Одержано дані про відмінності в показниках експресії молекулярних маркерів р53, bcl-2, Кі-67 у пухлинній тканині хворих з плоскоклітинним раком СПР і РЧГ залежно від ступеня диференціації пухлини, наявності метастазів у регіональних лімфатичних вузлах і виникненням рецидивів. Запропоновано хемілюмінесцентний метод оцінювання стану вільнорадикального окиснення ліпідів в сироватці крові хворих з МРР СПР і РЧГ для прогнозування протікання захворювання.

Мета роботи - оцінити частоту виникнення ранових ускладнень і віддалені результати лікування хворих з місцево поширеним раком слизової оболонки порожнини рота (РСО ПР) і ротоглотки залежно від етапу проведення променевої терапії. Проаналізовано результати лікування 184 хворих на РСО ПР і ротоглотки III - IV стадії, розподілених на дві групи: в першу залучено 79 пацієнтів, яким спершу проводили хірургічне втручання, а потім ад'ювантну променеву терапію, у другу - 105 пацієнтів, яким неоад'ювантне опромінення проведено до операції. Частота виникнення післяопераційних ускладнень у пацієнтів першої групи була меншою, ніж у хворих другої групи, при III стадії на 20,0 % (p = 0,01), а при IV стадії - більшою на 19,6 % (p = 0,23). Не встановлено статистично достовірної різниці щодо одно-, три- і п'ятирічної виживаності хворих між групами незалежно від стадії процесу (p >> 0,05). Висновки: зміна послідовності основних етапів комбінованого лікування хворих, коли променеву терапію проводять у післяопераційний період, сприяла зменшенню частоти ранових ускладнень на 18,5 % (p = 0,01), не впливаючи на віддалені результати лікування.

За результатами проведеного дослідження якості води за санітарно- хімічними та мікробіологічними показниками в 11-ти джерелах м. Львів встановлено, що гігієнічним вимогам відповідає лише вода у трьох джерелах (смт. Брюховичі, вул. Львівська, 2; вул. Черемшини, каптаж № 2; с. Раковець Пустомитівського р -ну) та є придатною для споживання. Решту джерел на території Львова доцільно розглядати як елементи ландшафту та не використовувати для питних потреб.

По результатам проведенного исследования качества воды по санитарно-химическим и микробиологическим показателями в 11-ти источниках г. Львов установлено, что гигиеническим требованиям отвечает лишь вода в трех источниках (сгт. Брюховичи, ул. Львовская, 2; ул. Черемшины, каптаж № 2; с. Раковец Пустомытивского р-на) и является пригодной для потребления. Остальные источники на территории г. Львов целесообразно рассматривать как элементы ландшафта и не использовать для питьевых потребностей.

Проаналізовано результати лікування 124 хворих з приводу місцево поширеного раку (МПР) слизової оболонки (СО) ротової порожнини (РП) і ротової частини глотки (РЧГ), у яких після широкого видалення тканин утворився дефект, що неможливо було закрити шляхом простого зашивання. Їм здійснена первинна пластика з використанням шкірно-м'язового або шкірно-жирового клаптя. Найскладнішим для пластики є дефект, що утворюється при резекції дна РП з переднім фрагментом нижньої щелепи. Визначено основні принципи пластики дефектів. Вибір пластичного матеріалу залежить від конкретної клінічної ситуації, обсягу хірургічного втручання, розташування дефекту та його величини.

Ведення раннього післяопераційного періоду у хворих за місцево-поширеного раку (МПР) голови та шиї є складним розділом інтенсивної терапії (ІТ). Успіх хірургічного лікування залежить від проведення комплексної післяопераційної терапії, в тому числі з застосуванням гіпербаричної оксигенації (ГБО). Внаслідок об'ємного втручання порушується фізіологічний шлях потрапляння поживних речовин в організм, виникає необхідність у проведенні ентерального харчування (ЕХ) через назогастральний зонд. Проаналізовано результати лікування 64 пацієнтів з застосуванням розширених і комбінованих операцій з приводу МПР голови та шиї в період 2012 - 2015 рр. Комплексний підхід, що включає раціональну ІТ в ранньому післяопераційному періоді з застосуванням ГБО та адекватного зондового харчування, забезпечує покращання результатів лікування хворих, попередження утворення оро- та фарингостоми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.10-5

Рубрики:

Пухлини голови і шиї

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.432.2-5

Рубрики:

Пухлини слизової порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж100603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити ефективність різних видів локальної пластики в хірургічному лікуванні оростом (ОС) та фарингостом (ФС). Проаналізовано результати хірургічного лікування ОС та ФС із застосуванням місцевих тканин у 52 пацієнтів. Проведено порівняльну оцінку ефективності застосованих хірургічних втручань. Шляхом застосування локальних клаптів для закриття ОС та ФС досягнуто стійкого результату лікування без повторного утворення стоми в середньому у 75 % пацієнтів. Висновки: пластика місцевими тканинами є простим та ефективним методом, який доцільно використовували як першу лінію хірургічного лікування ОС та ФС.

Відстежено еволюцію та місце православного церковного співу в культуротворчих процесах сучасної України. Особлива увага приділяється творчій постаті Віктора Степурка. Проаналізовано зв'язок найдавніших канонічних піснеспівів з актуальними паралітургійними творами на прикладі творчого доробку композитора. Вказано на вплив російської культури на сьогоднішній церковний простір для загострення проблеми небажання сепарації УПЦ від нав'язаних зовні застарілих культурних орієнтирів.