Получено решение задачи расчета характеристик печатного вибраторного излучателя, расположенного в многослойной диэлектрической структуре, без потерь.

Охарактеризовано природно-кліматичні умови ландшафтного парку "Кременчуцькі плавні", розглянуто історію дослідження його рослинного покриву. Вперше встановлено склад флори території парку, проаналізовано її систематичну, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну структури та процеси синантропізації. Наведено класифікаційну схему рослинності парку на флористичних засадах та охарактеризовано виявлені синтаксони. Висвітлено питання щодо охорони рідкісних видів та рослинних угруповань, функціонального зонування території та режимів охорони зон парку.

Охарактеризованы природно-климатические условия ландшафтного парка "Кременчукские плавни", рассмотрена история исследования его растительного покрова. Впервые установлен состав флоры территории парка, проанализированы ее систематическая, биоморфологическая, эколого-ценотическая, географическая структуры и процессы синантропизации. Приведена классификационная схема растительности парка на флористической основе и охарактеризованы выявленные синтаксоны. Освещены вопросы охраны редких видов и растительных групп, функционального зонирования территории и режимов охраны зон парка.

Ключ. слова: прерывистая текучесть, скорость деформирования, высокоазотистая сталь, механические свойства, структура поверхностного рельефа
Індекс рубрикатора НБУВ: К222.073 + К222.062

Рубрики:

Вплив обробки тиском на структуру і властивості заліза та його сплавів

Механічні властивості заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Решена задача расчета электрических характеристик логопериодических печатных антенн, использующих многослойные диэлектрические структуры конечных размеров.

Ключ. слова: регіональний ландшафтний парк, флора, рідкісні види
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*852.119(4Укр)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследований растительности регионального ландшафтного парка "Кременчугские плавни". Разработана классификация растительности на основе доминантной системы. Выделено 9 лесных, 4 степных, 15 луговых, 4 болотных и 14 водных формаций. Охарактеризованы основные типы растительности. Обнаружены 5 сообществ, занесенных в Зеленую книгу Украины.

Зроблено спробу созологічної оцінки фіторізноманіття одного з регіональних ландшафтних парків України ("Кременчуцькі плавні") та можливості організації на його базі національного природного парку. Уперше складено цілісне уявлення про флору та рослинність дослідженого парку. Установлено видовий склад і структуру флори вищих судинних рослин парку, який нараховує 603 види, що належать до 320-ти родів, 98-ми родин, 57-ми порядків, 5-ти класів та 4-х відділів. Виявлено характер синантропізації флори парку. Визначено синтаксономічний склад його рослинності за домінантною класифікацією. Розроблено класифікаційну схему рослинності на флористичній базі (за методом Браун - Бланке). Здійснено созологічну оцінку флори та рослинності дослідженого парку, з'ясовано та охарактеризовано їх раритетну компоненту. Обгрунтовано функціональне зонування території парку та режими охорони зон. Установлено специфічність парку в системі природно-заповідних територій Дніпровського екологічного коридору, доведено перспективність цієї території для організації національного природного парку.

Викладено результати п'ятирічних досліджень, проведених за умов природного зволоження (без зрошення) на темно-каштанових грунтах Південного Степу України з вивчення закономірностей формування високої продуктивності багаторічних трав на основі люцерни посівної, еспарцету піщаного, стоколосу безостого та пирію середнього й їх бінарних травосумішок. Встановлено істотну залежність урожаю люцерни, еспарцету піщаного та злакових багаторічних трав від зміни видового ботанічного складу та щільності травостоїв за роками їх використання. Визначено вплив дії люцерни посівної, еспарцету піщаного, стоколосу безостого та пирію середнього на хімічний склад, поживну цінність і продуктивність залежно від року забезпеченості опадами та способу використання агрофітоценозів. Інокуляція насіння еспарцету перед сівбою ризобофітом забезпечує істотний приріст урожаю абсолютно сухої речовини: сорту Інгульський до 0,86 т/га, відповідно, сорту Костянтин - 0,87 т/га та Кіровоградський 27 - 0,22 т/га.

Висвітлено загальні питання ведення Червоної книги України, історію вивчення рідкісних видів рослин Чернігівщини під час дослідження флори та рослинності регіону, підходи до вивчення охорони видів. Подано характеристику видів рослин і грибів Чернігівської області, внесених до Червоної книги України (2009 р.). Наведено перелік літературних джерел з питань охорони рослинного світу на Чернігівщині.

Проаналізовано сучасний стан охорони та раціонального використання водних ресурсів у м. Кременчук. Досліджено екологічні наслідки експлуатації земель, стан атмосферного повітря. Розкрито проблеми поводження з відходами. Розглянуто ефективність використання ресурсів тваринного та рослинного світу в межах міст. Запропоновано шляхи оптимізації мережі об'єктів природно-заповідного фонду. Розроблено комплекс природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення раціонального природокористування й екологічну безпеку у м. Кременчук.

Розв'язано задачу, моніторингу природно-заповідних територій та об'єктів, які здійснювали шляхом комплексного використання геоінформаційних технологій, де ГІС об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) призначена для формування та відображення тематичних даних, що містять графічну й атрибутину інформацію. Обгрунтовано доцільність розробки структури даних земель ПЗФ. Розробили реляційну базу даних, яка являє собою набір взаємопов'язаних таблиць. Створили ЕR-модель з використанням техніки спеціальних діаграм для подання формалізованого опису предметної області інформаційної системи, яка здійснена. Встановлено перелік об'єктів-сутностей: об'єкт ПЗФ; рослини; тварини; рослинні угрупування; охоронний статус. Розроблено структуру бази даних для системи геоінформаційного моніторингу, яка забезпечує збір, обробку, аналіз і збереження даних, що дозволяє проводити операції з просторовими та атрибутивними даними в єдиній базі геоданих для об'єктів ПЗФ загальнодержавного і місцевого значення. Результати даної роботи свідчать про необхідність розробки структури бази даних для земель ПЗФ у контексті формування національної інфраструктури геопросторових даних. Створення баз даних дозволить проводити інвентаризацію конкретних об'єктів ПЗФ і здійснювати аналіз. Структура бази даних ПЗФ передбачає наявність стандартних і вузькопрофільних відомостей, які періодично оновлюються за результатами вишукувань.

Розглянуто нормативно-правові засади формування екологічної мережі. Наведено загальну екологічну характеристику урбосистеми Кременчука. Увагу приділено складовим структурним елементам екомережі, зокрема описано деструктивні території Кременчука та Кременчуцького району, подано інформацію щодо обгрунтування вибору та характеристики відновлювальних територій, окреслено перспективи екомережі міста. Визначено вплив якості довкілля на здоров'я населення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.6 + П195 + П033.3

Рубрики:

Зелені добрива (сидерація)

Зрошуване землеробство

Спеціальні виробничі класифікації ґрунтів і відповідні класи ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблемні питання глобальних викликів, антропогенних ландшафтів, екогеософії, екологізації економіки, геоінформаційного моніторингу, геодезії, землеустрою, кадастру, оцінки й управління природними ресурсами, цивільної інженерії. Висвітлено особливості планування стійкого розвитку агроландшафтів у гірничодобувному регіоні. Проведено порівняльний аналіз категорій об'єктів природно-заповідного фонду Європи та України. Визначено ризики впливу Біланівського кар'єру залізистих кварцитів на місцеву річкову мережу та Кам'янське водосховище. Викладено результати геодезичних досліджень зрушень земної поверхні на ділянці затопленої території Донецької області. Подано інформацію щодо мікроекотонів у складі лісових ландшафтів Лісостепу України.

Розглянуто методичні підходи до дистанційного вивчення студентами геодезичних дисциплін. Підкреслено, що за дистанційних умов надання освітніх послуг студентам здійснюється з використанням сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Особливої уваги потребує виконання лаборат орних робіт, в яких застосовуються геодезичні прилади, - вивчення правил догляду за приладами, здійснення їх перевірок і юстувань, підготовка приладів до польових спостережень, отримання навиків вимірювань вертикальних і горизонтальних кутів, напрямків, відстаней тощо. Методичні підходи до опанування геодезичних дисциплін потребують удосконалення та всебічного дослідження.

Розглянуто динаміку створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за 1990 - 2020 р. Визначено сучасну структуру земель ПЗФ Полтавської області за категоріями об'єктів, яка налічує 393 одиниці територій та об'єктів загальною площею 142 789,7562 га, що становить 4,96 % від загальної площі області. За уточненими даними здійснено розподіл просторового розташування територій та об'єктів ПЗФ до та після проведення адміністративно-територіальної реформи. Оцінено території районів області за відсотком заповідності, індексом інсуляризованості та загальним показником щільності об'єктів ПЗФ на території області. Отримані результати просторового розподілу земель ПЗФ можуть бути використані для прийняття управлінських рішень територіальними громадами шляхом створення нових або об'єднання наявних категорій ПЗФ.