Висвітлено основи теорії та розрахунку машин і знарядь для обробітку грунту, сівби та садіння, внесення добрив, захисту рослин, косарок, жаток, робочих органів молотарок зернозбиральних комбайнів, згрібання і пресування сіна, кукурудзи на зерно, післязбиральної обробки зерна, бурякозбиральних машин, а також збирання картоплі, льону. Розкрито сутність та описано методи інженерного розрахунку технологічних процесів, проаналізовано основні закономірності роботи машин залежно від властивостей матеріалу, що обробляється.

Освещены основы теории и расчёта машин и орудий для обработки почвы, посева и посадки, внесения удобрений, защиты растений, косилок, жаток, рабочих органов молотилок зерноуборочных комбайнов, сгребания и прессования сена, кукурузы на зерно, послеуборочной обработки зерна, свеклоуборочных машин, а также уборки картофеля, льна. Раскрыта сущность и приведены описания методов инженерного расчёта технологических процессов, проанализированы основные закономерности работы машин в зависимости от свойств обрабатываемого материала.

Висвітлено теоретико-методологічні засади аналізу свободи та демократичної політичної системи. Обгрунтовано місце та роль свободи у функціонуванні сучасних демократичних політичних систем. Розкрито основні напрями забезпечення свободи у демократичній політичній системі. Наголошено на потребі врахування складного взаємозв'язку свободи та демократії, що зумовлює ширше розуміння політичної свободи. Запропоновано визначення демократичної політичної системи. Висвітлено напрями обмеження політичної свободи як чинника демократичної політичної системи у процесі розвитку ліберально-демократичних країн Заходу. Доведено, що зменшення ролі політичної свободи призводить до кризи даної системи. Наведено результати щодо причин і проявів неефективності сучасної ліберальної демократії. З'ясовано особливості свободи як чинника становлення демократичної політичної системи в Україні. Доведено провідне значення свободи у духовній сфері суспільства для функціонування західноєвропейських і перехідних політичних систем. Запропоновано шляхи забезпечення свободи у сучасній демократичній політичній системі.

Розглянуто переваги та недоліки президентської форми правління та перспективи її реалізації в Україні. На основі розглянутих теоретичних суперечностей президентства з'ясовано специфіку його пострадянської моделі. Обгрунтовано ідею про те, що ефективність функціонування політичних систем залежить не лише від обсягу повноважень основних інститутів, а й від ідейно-світоглядних характеристик конкретного суспільства, що є особливо актуальним для перехідних суспільств.

Проведено дослідження проблем організації самостійної роботи студентів з застосуванням інформаційних технологій. Визначено переваги використання інформаційних технологій в організації самостійної роботи студентів, серед яких: широкі можливості комп’ютера з обробки інформації, створення реального оточення, посилення мотивації навчання, можливість користування мережею Інтернет. Розроблено методику вдосконалення самостійної роботи студентів на основі методу веб-квесту.

Проведено исследование проблем организации самостоятельной работы студентов с применением информационных технологий. Определены преимущества использования информационных технологий в организации самостоятельной работе студентов, среди которых: широкие возможности компьютера по обработке информации, создания реального окружения, усиления мотивации учебы, возможность пользования сетью Интернет. Разработана методика усовершенствования самостоятельной работы студентов на основе метода веб-квеста.

The work is sanctified to research the problems of organization of students independent work in the conditions of information technologies. Advantages of the use of information technologies are shown in organization of students independent work among them are wide possibilities of computer from treatment of information, creation of the real surroundings, strengthening of motivation of studies, possibility of the use by a network the Internet. Methodology of improvement of students independent work isworked out on the basis of method web-quest.

Значна кількість видів рослин флори України, які здавна застосовуються в народній медицині, вимагає визначення вмісту в них біологічно активних речовин, вивчення їх природних запасів, ареалу. До таких рослин можна віднести представників роду Hypericum L. Мета роботи - вивчення якісного складу, кількісного вмісту та фармакологічної активності поліфенольних комплексів (ПФК), одержаних із трави звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.) і звіробою плямистого (Hypericum maculatum Grants.). Для аналізу використовували субстанції поліфенольних комплексів звіробою звичайного та звіробою плямистого. Вивчення якісного складу та кількісного вмісту біологічно активних речовин проводили за допомогою фізико-хімічних методів. У результаті проведених досліджень ПФК обох видів звіробою встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст суми флавоноїдів та гідроксикоричних кислот. Фармакологічними дослідженнями виявлено гіпоазотемічну дію ПФК-субстанцій та 5 % перорального розчину ПФК обох видів звіробою. Висновки: ПФК, які одержані з трави звіробою - перспективне джерело створення лікарських препаратів для лікування захворювання нирок.

Однією із фундаментальних медико-біологічних дисциплін у системі медико-фармацевтичної освіти є фармацевтична ботаніка, на якій базуються профільні дисципліни - "Фармакогнозія", "Фармакогнозія з основами біохімії рослин", "Фармакогнозія з основами ресурсознавства", "Навчальна практика з фармакогнозії". Опанування здобувачами вищої освіти знань про рослинну сировину починається з ботанічних досліджень морфологічних і еколого-систематичних ознак рослин. Надійним методом збереження інформації про рослини є гербаризація. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дають змогу впроваджувати у навчальний процес майбутніх спеціалістів програми, які б формували їх загальну, екологічну та професійну культуру. Створення фотографічних і електронних копій гербарних колекцій, посібника "Фотогербарий лекарственных растений = Photoherbarium of medicinal plants" сприяють розвиткові інноваційної навчально-методичної та науково-дослідної діяльності, збереженню природного різноманіття, уможливлює використання цінного дидактичного матеріалу в аудиторіях, у позааудиторному, дистанційному навчанні та наукових дослідженнях.

Фенольні речовини - група біологічно активних сполук, що виявляють протизапальну, антимікробну, антиоксидантну та інші види дії. З літературних джерел відомо, що у листках та кошиках жоржин накопичуються сполуки фенольної природи, але дослідження хімічного складу трави сортів жоржини в Україні не проводились. Мета роботи - визначення якісного складу та кількісного вмісту суми гідроксикоричних кислот та суми флавоноїдів у траві поширених в Україні сортів роду жоржина: Смуглянка, Свірель, Сполох. Об'єкти дослідження - трава сортів Смуглянка, Свірель та Сполох. Ідентифікацію фенольних сполук проводили за допомогою паперової хроматографії, кількісне визначення проводили методом спектрофотомерії у перерахунку на хлорогенову кислоту (сума гідроксикоричних кислот) та на рутин (сума флавоноїдів). Якісними реакціями в усіх об'єктах ідентифіковані фенольні речовини. За результатами хроматографічного аналізу у траві сорту Смуглянка виявлено 9 речовин фенольної природи, з яких ідентифіковано 6, у траві сорту Свірель виявлено 10 речовин, ідентифіковано 8, у сорті Сполох виявлено 11 сполук, з яких ідентифіковано 8. Серед гідроксикоричних кислот в усіх сортах ідентифіковано ферулову, хлорогенову та неохлорогенову кислоти. Серед флавоноїдів в усіх сортах ідентифіковано рутин, кверцетин та кемпферол. Кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот складав 0,78 %, а сума флавоноїдів складала 0,91 %, що домінувало у жоржин сорту Свірель. Висновки: вперше вивчено якісний склад та кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот та суми флавоноїдів у жоржин сортів Смуглянка, Свірель, Сполох. Серед гідроксикоричних кислот в усіх сортах ідентифіковано ферулову, хлорогенову та неохлорогенову кислоти. Серед флавоноїдів в усіх сортах ідентифіковано рутин, кверцетин та кемпферол. Кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот та флавоноїдів домінував у сорті Свірель. Вміст даних груп БАР становив 0,78 % та 0,91 % відповідно.

У сучасному арсеналі лікарських засобів препарати рослинного походження складають 30 - 40 % і мають тенденцію до певного збільшення. Фітозасоби проявляють, як правило, м'яку комплексну дію на організм людини з найменшою кількістю побічних ефектів. У зв'язку з цим на увагу заслуговують рослини, які мають в своєму складі різноманітні групи біологічно активних речовин. До таких рослин належать представники родини вересові (Ericaceae) роду рододендрон (Rhododendron L.), які широко культивуються та мають достатню сировинну базу. Рослини даного роду використовуються у народній медицині для лікування захворювань серцево-судинної системи, вегетативних неврозів, ревматизму, епілепсії. Хімічний склад та фармакологічна активність більшості видів дикорослих і культивованих в Україні рослин вивчені недостатньо. Мета роботи - визначення якісного складу та кількісного вмісту жирних і органічних кислот у листках рододендрону пурдома (Rhododendron purdomii R.) методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором. Результати. За результатами експериментальних досліджень методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором у листках Rhododendron purdomii R. виявлено 37 речовин. Встановлено наявність 17 жирних кислот. Серед насичених жирних кислот у значних кількостях виявлено пальмітинову кислоту (1537,79 мг/кг), серед мононенасичених кислот - олеїнову (716,23 мг/кг), серед поліненасичених - ліноленову (652,81 мг/кг). Також виявлено 20 органічних кислот, серед яких домінує оцтова (5260,08 мг/кг), лимонна (2913,04 мг/кг) та яблучна (1401,48 мг/кг); серед похідних гідроксибензойної кислоти домінує гентизинова (764,88 мг/кг); серед похідних гідроксикоричної кислоти - ферулова (189,63 мг/кг). Висновки: вперше визначено якісний склад та кількісний вміст жирних та органічних кислот у листках Rhododendron purdomii R. методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором. Встановлено, що у листках у значних кількостях містяться жирні кислоти, а саме пальмітинова, олеїнова та ліноленова; з органічних кислот - оцтова, лимонна та яблучна; з похідних гідроксибензойної кислоти - гентизинова; з похідних гідроксикоричної кислоти - ферулова. Одержані результати обумовлюють перспективність подальшого вивчення листків Rhododendron purdomii R. та розробку фітосубстанцій.

Рододендрони є одними з найпопулярніших рослин, що широко культивуються у більшості країн Європи як декоративні, ефіроолійні, медоносні та інсектицидні рослини. Rhododendron luteum Sweet - поліморфний вид, який зустрічається в Україні як дикоросла та декоративна рослина. Хімічний склад рододендрону жовтого (РЖ) представлений переважно ефірними оліями, флавоноїдами, гідроксикоричними та органічними кислотами, речовинами тритерпенової та кумаринової природи. Листки широко використовують у народній медицині як сечогінний, потогінний, в'яжучий, ранозагоювальний, протизапальний і болетамувальний засіб. Попередній аналіз літературних даних показав, що в результаті вивчення морфолого-анатомічної будови листків РЖ виявлено його структурно-фоліарні ознаки щодо умов зростання цього екотипу в Україні. Дослідження проведено з метою використання макроскопічних та мікроскопічних ознак листків цього виду для стандартизації лікарської рослинної сировини та розробки методики контролю якості. Мета роботи - провести ідентифікацію листків Rhododendron luteum (L.) Sweet за макро- та мікроскопічними ознаками, встановити основні діагностичні ознаки листя. Об'єкти дослідження - зразки листків РЖ, зібраних у період масового цвітіння. Мікроскопічні дослідження проводили на сировині, фіксованій у суміші спирт - гліцерин - вода (1 : 1 : 1). У роботі використовували фотоапарат OLYMPUS Lens FE-140, мікроскоп МБИ-6, мікроскоп БІОЛАМ-М. Визначено основні морфолого-анатомічні ознаки листків РЖ. До макроскопічних ознак віднесено - прості короткочерешкові листки з шкірястою, цілісною листковою пластинкою з цілісним краєм, загостреною верхівкою, клиноподібною основою, перистим жилкуванням; до мікроскопічних - дорзовентральний тип будови листкової пластинки; клітини верхньої епідерми великоклітинні, тонкостінні, звивистостінні без продихів, вкриті товстим шаром кутину; клітини нижньої епідерми слабко звивистостінні; продиховий апарат парацитного типу, типовий для абаксіальної епідерми, наявні криючі та залозисті трихоми. Залозисті булавоподібні емергенці на багатоклітинній підставці, клітини якої накопичують жовтувато-брунатний секрет, секретуюча головка овально-циліндрична, багатоклітинна з темним вмістом. Криючі волоски трьох різновидів: переважають 1 - 2-клітинні, довгі, загнуті, гострокінцеві, рідше зустрічаються прямостінні волоски з розширеною основою та довгі, прямостінні і тонкостінні. Черешок округло-трикутний на поперечному розрізі, епідерму підстеляє кутова коленхіма; в паренхімних клітинах часті кристали оксалату кальцію - друзи та призматичні кристали. Висновки: одержані результати вивчення макроскопічних та мікроскопічних ознак листків РЖ будуть використані для стандартизації лікарської рослинної сировини та розробки методики контролю якості.

Рододендрони є одними з найпопулярніших рослин, що широко культивуються у більшості країн Європи як декоративні, ефіроолійні, медоносні та інсектицидні рослини. Rhododendron luteum Sweet - поліморфний вид, який зустрічається в Україні як дикоросла та декоративна рослина. Хімічний склад рододендрону жовтого (РЖ) представлений переважно ефірними оліями, флавоноїдами, гідроксикоричними та органічними кислотами, речовинами тритерпенової та кумаринової природи. Листки широко використовують у народній медицині як сечогінний, потогінний, в'яжучий, ранозагоювальний, протизапальний і болетамувальний засіб. Попередній аналіз літературних даних показав, що в результаті вивчення морфолого-анатомічної будови листків РЖ виявлено його структурно-фоліарні ознаки щодо умов зростання цього екотипу в Україні. Дослідження проведено з метою використання макроскопічних та мікроскопічних ознак листків цього виду для стандартизації лікарської рослинної сировини та розробки методики контролю якості. Мета роботи - провести ідентифікацію листків Rhododendron luteum (L.) Sweet за макро- та мікроскопічними ознаками, встановити основні діагностичні ознаки листя. Об'єкти дослідження - зразки листків РЖ, зібраних у період масового цвітіння. Мікроскопічні дослідження проводили на сировині, фіксованій у суміші спирт - гліцерин - вода (1 : 1 : 1). У роботі використовували фотоапарат OLYMPUS Lens FE-140, мікроскоп МБИ-6, мікроскоп БІОЛАМ-М. Визначено основні морфолого-анатомічні ознаки листків РЖ. До макроскопічних ознак віднесено - прості короткочерешкові листки з шкірястою, цілісною листковою пластинкою з цілісним краєм, загостреною верхівкою, клиноподібною основою, перистим жилкуванням; до мікроскопічних - дорзовентральний тип будови листкової пластинки; клітини верхньої епідерми великоклітинні, тонкостінні, звивистостінні без продихів, вкриті товстим шаром кутину; клітини нижньої епідерми слабко звивистостінні; продиховий апарат парацитного типу, типовий для абаксіальної епідерми, наявні криючі та залозисті трихоми. Залозисті булавоподібні емергенці на багатоклітинній підставці, клітини якої накопичують жовтувато-брунатний секрет, секретуюча головка овально-циліндрична, багатоклітинна з темним вмістом. Криючі волоски трьох різновидів: переважають 1 - 2-клітинні, довгі, загнуті, гострокінцеві, рідше зустрічаються прямостінні волоски з розширеною основою та довгі, прямостінні і тонкостінні. Черешок округло-трикутний на поперечному розрізі, епідерму підстеляє кутова коленхіма; в паренхімних клітинах часті кристали оксалату кальцію - друзи та призматичні кристали. Висновки: одержані результати вивчення макроскопічних та мікроскопічних ознак листків РЖ будуть використані для стандартизації лікарської рослинної сировини та розробки методики контролю якості.

Пошук нових рослинних джерел карбонових кислот є актуальним завданням фармацевтичної науки. Одним із перспективних видів родини айстрових є маруна дівоча (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Попередньо було проведено комплексне фітохімічне дослідження цього виду, яке виявило його багатий хімічний склад. Наразі з метою збільшення сировинної бази перспективним є дослідження сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno, що їх широко культивують в Україні. Отже, дослідження якісного складу та кількісного вмісту карбонових кислот у сортах маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno є актуальним. Мета роботи - дослідити якісний склад і кількісний вміст жирних та органічних кислот у траві сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno. Об'єктами дослідження були зразки трави сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno, яку вирощували на ділянках Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (Харків, 2019 р.). Дослідження здійснювали хромато-мас-спектрометричним методом на хроматографі AgilentTechnologies 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973 (AgilentTechnologies, USA). За результатами аналізу в досліджуваних сортах маруни виявлено та ідентифіковано 35 карбонових кислот. Загальний вміст карбонових кислот у траві маруни сорту Phlora Pleno склав 22960,52 мг/кг, а сорту White Gem - 24312,51 мг/кг. Лимонна кислота у найбільшій кількості містилась у траві маруни сорту White Gem і склала 7103,71 мг/кг, що в 2,5 разу більше, ніж у траві маруни сорту Phlora Pleno (3645,67 мг/кг). Найбільший вміст ненасичених кислот спостерігався у траві маруни Phlora Pleno - 37,1 %, що є вагомою перевагою цього сорту. У траві маруни сорту Phlora Pleno визначено значний вміст лінолевої кислоти (17,5 %). Серед ароматичних карбонових кислот, ідентифікованих у траві досліджуваних сортів, у найбільшій кількості містились р-кумарова, ванілінова та бензойна кислоти. Вперше проведено хромато-мас-спектрометричне визначення карбонових кислот у траві сортів маруни дівочої Phlora Pleno та White Gem, заготовлених в Україні. У сорті маруни Phlora Pleno домінувальними сполуками є лінолева, лимонна та олеїнова кислоти. У сорті маруни White Gem у найбільшій кількості міститься лимонна, щавлева та малонова кислоти. Отримані результати свідчать про широко представлений профіль органічних і жирних кислот у сортах маруни дівочої та про перспективність їх подальшого комплексного вивчення з метою розробки рослинних лікарських засобів з антиоксидантною, антимікробною та гіпоглікемічною властивістю.

У сучасній фармації актуальними залишаються питання раціонального комплексного використання відомих лікарських рослин, а також пошук нових джерел природних біологічно активних сполук із метою розширення списку офіцинальних лікарських рослин та сировинної бази. До перспективних джерел лікарської рослинної сировини для виробництва препаратів антимікробної, в'яжучої, протизапальної та кровоспинної дії належать види роду Geum L., які характеризуються наявністю низки біологічно активних речовин. Фармакологічна ефективність рослин роду Geum L. зумовлена їх багатим хімічним складом, наявністю дубильних речовин, флавоноїдів, макро- та мікроелементів тощо. Мета роботи - порівняльне визначення елементного складу трави і кореневищ з коренями G. urbanum L., G. aleppicum Jacq. і G. rivale L. флори України. Об'єктом дослідження були зразки трави і кореневищ з коренями G. urbanum L., G. aleppicum Jacq. і G. rivale L. (висушена сировина), які заготовляли на території Харківської обл. у с. Руські Тишки у червні - серпні 2018 - 2019 рр. Визначення якісного складу та кількісного вмісту елементів здійснювали на приладі КАС-120 (АТ "Selmi", м. Суми, Україна) з використанням методу атомно-абсорбційної спектроскопії з атомізацією у повітряно-ацетиленовому полум'ї. В досліджуваних зразках визначено 19 елементів, з яких 5 віднесено до макро- і 14 до мікроелементів. Спостережено таку закономірність щодо нагромадження елементів: у траві G. urbanum L., G. aleppicum Jacq. і G. rivale L. переважають K >> Ca >> Si >> Mg >> P >> Fe >> Al >> Na >> Sr >> Zn, a y кореневищах з коренями - K >> Si >> Ca >> Mg >> Fe >> P >> Al >> Na >> Sr >> Zn. Вміст таких токсичних елементів, як кобальт, кадмій, арсен і ртуть, перебуває в межах гранично припустимих концентрацій для сировини та харчових продуктів. Вперше виконано порівняльне дослідження макро- і мікроелементного складу трави та кореневищ з коренями G. urbanum L., G. aleppicum Jacq. і G. rivale L. За допомогою методу атомно-абсорбційного спектрального аналізу ідентифіковано та визначено вміст 19 елементів, серед яких переважно нагромаджуються K, Ca, Mg, Si, P, Fe, Al, Na, Mn, Sr, Zn.

Рододендрон жовтий (Rhododendron luteum Sweet) родини вересові (Ericaceae) зустрічається на території України як у дикому стані, так і широко культивується у ботанічних садах, парках, скверах. Використовують листя та суцвіття у разі лікування серцевих захворювань, ревматизму, подагри, порушень нервової системи. Дані літератури щодо хімічного складу стосуються наявності амінокислот, органічних кислот, ефірних олій, сполук фенольної та тритерпенової природи, похідних андромедолу. Мета роботи - визначення компонентного складу та вмісту жирних і органічних кислот у листі рододендрону жовтого Rhododendron luteum Sweet за допомогою методу газової хромато-мас-спектрометрії. Об'єктом вивчення було листя рододендрону жовтого, зібране на території ботанічного саду Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди у 2019 р. Газове хромато-мас-спектрометричне дослідження компонентного складу та вмісту жирних і органічних кислот у листі досліджуваної рослини здійснювали на хроматографі моделі Agilent Technologies 6890 із мас-спектрометричним детектором 5973. У листі рододендрону жовтого виявлено й ідентифіковано 37 речовин. Жирні кислоти представлені 17 сполуками. Серед насичених кислот переважала пальмітинова (3276,2 мг/кг), серед мононенасичених - олеїнова (736,78 мг/кг), серед поліненасичених - ліноленова (1617,65 мг/кг). У найменших кількостях містилися генейкоцилова (46,33 мг/кг), лауринова (58,17 мг/кг) та капронова (68,17 мг/кг) кислоти, які відносять до насичених жирних кислот. Також встановлено наявність у сировині 20 органічних кислот: за кількісним вмістом домінували лимонна (8680,30 мг/кг) та ізо-лимонна (4106,85 мг/кг) кислоти, у значних кількостях містилися щавлева (1685,65 мг/кг) та яблучна (1310,82 мг/кг) кислоти. Серед похідних гідроксибензойної кислоти у більшій кількості була наявна гентизинова (187,76 мг/кг) кислота, серед похідних гідроксикоричної кислоти - p-кумарова (312,62 мг/кг). Вперше за допомогою методу газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором виконано дослідження якісного складу та кількісного вмісту жирних та органічних кислот у листі Rhododendron luteum Sweet. Одержані результати свідчать про перспективність подальшого вивчення сировини з метою розроблення лікарських засобів із мембраностабілізуючою та протизапальною активністю.

Представлено авторську концепцію інституційних передумов демократизації політичної системи України. Сформульовано визначення інституційних передумов демократизації як сукупності суб'єктивних та об'єктивних, конструктивних і деструктивних чинників, що зумовлюють ефективність політичних інститутів. Доведено, що наявність сприятливих передумов спрямовано на забезпечення зрілості інституціонального середовища (конгруентності норм і цінностей, легітимності правил, легальності процедур), структурної стійкості, рівноваги політичних організацій, конструктивних взаємозв'язків і симетричних комунікацій між ними, інституційної ефективності, що досягається паритетом інституціоналізованих конвенційних прямих і представницьких форм демократії.

Золотушник канадський (Solidago canadensis L.) належить до родини Айстрові роду Золотушник, який містить близько 117 видів. У природних умовах цей вид широко розповсюджений у США, Канаді, Мексиці, Чилі. Золотушник канадський почали вирощувати в Україні з 1986 р. для одержання сировини, яку використовували для виробництва препарату Марелін (Вифитех, ЗАО, Росія). На сьогодні в природі широко розповсюджені золотушник канадський, золотушник звичайний і золотушник кавказький, ареали яких перемежовуються, утворюючи гібриди. Траву золотушника використовують у народній і офіційній медицині при захворюваннях сечового міхура і нирок, за сечокам'яної хвороби. Препарати золотушника виявляють протизапальну, антимікробну, діуретичну спазмолітичну дію, що зумовлено комплексом біологічно активних речовин (БАР) сировини (флавоноїдами, кумаринами, органічними кислотами, амінокислотами тощо). На фармацевтичному ринку відомі препарати, до складу яких входить золотушник, а саме фітолізин ("Herbapol" The Warsaw Herb Company, Польща), Простанорм (НПО Микроген, AO, Росія), Солідаго композитум С (Хеель, Німеччина), Урофлукс (Rhone-Poulenc Rorer, Німеччина). Золотушник входить до складу Європейської фармакопеї 8 видання, Британської фармакопеї, Державної фармакопеї України (ДФУ) 2,0. У монографії ДФУ сировиною є цілі або різані, висушені квітучі надземні частини золотушника гігантського (Solidago gigantea Ait.) або золотушника канадського (Solidago canadensis L.), їх різновиди, або гібриди, або суміш обох видів, а також золотушника європейського (Solidago virgaurea L.). У монографії ДФУ описано загальні морфолого-анатомічні ознаки обох видів, які є дуже схожими. Анатомічні ознаки наведено для порошкованої сировини, обробленої хлоралгідратом розчином Р. Як свідчить практика, не всі діагностичні ознаки можна визначити у порошкованій сировині, крім того, не всі анатомічні ознаки, що наведено у роботі "Золотушник. Solidaginis herba", можуть одночасно відповідати і Solidago gigantea Ait. - Solidago canadensis L., тому актуальним та доцільним було дослідити вітчизняні серії золотушника канадського і визначити додаткові діагностичні мікроскопічні ознаки. Мета роботи і дослідження серій вітчизняної сировини золотушника канадського за анатомічними ознаками та визначення сукупності індивідуальних ознак виду для встановлення тотожності сировини.