За результатами обстеження 121-го хворого на вазомоторний риніт (ВР) за тривалого застосування назальних деконгестантів (НД) виявлено, що факторами ризику медикаментозної залежності до судинозвужувальних препаратів є початкові порушення функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС) у вигляді ваготонії, різко позитивної вегетативної реактивності, недостатності вегетативного забезпечення діяльності та еферентної симпатичної недостатності. Внаслідок зазначених порушень діяльності ВНС та депресії тонусу судин слизової оболонки носа, яка виникає за рахунок постійної дії НД, виникає медикаментозна залежність. Постійне застосування НД викликає динамічні зміни в діяльності ВНС, обумовлені стимулювальним впливом судинозвужувальних препаратів на симпатичний її відділ. Установлено, що тривале застосування НД призводить до ряду змін структурно-функціонального стану слизової оболонки з порушенням основних її захисних механізмів. Виявлено, що застосування підслизової вазотомії нижніх носових раковин у хворих на ВР за умов тривалого застосування НД не виключає можливості рецидиву захворювання у віддалений період (20 % спостережень) в першу чергу за рахунок збереженості факторів ризику медикаментозної залежності. Відзначено, що неефективність лікувальних заходів і вірогідність рецидиву захворювання та медикаментозної залежності від назальних деконгестантів за умов застосування лікування, заснованого на урахуванні вегетативних порушень (30,7 - 36,2 % випадків протягом 12 місяців спостережень), прямо пропорційні зростанню термінів попереднього користування судинозвужувальними препаратами,

Особливості оцінки часових характеристик (TDF-характеристик) поверхневої електроміограми при виконанні функціональних рухів кисті руки та можливість їх імплементації в системі інтуїтивного керування біонічним протезом кінцівки. Мета дослідження - розробка аналітичної моделі оцінки TDF-характеристик міографічних сигналів для базових функціональних рухів кисті та пальців пацієнта, а також дослідження можливостей її впровадження як базису для непараметричного методу класифікації. Створено одноканальну мікроконтролерну інформаційно-вимірювальну систему для реєстрації поверхневої електроміограми і розроблено аналітичну модель оцінки її TDF-характеристик на основі використання показників дисперсії та трапецоїдного інтеграла. З використанням методу k-NN-класифікації виміряного сигналу перевірено розроблену модель при аналізі нормалізованих і ненормалізованих даних розпізнавання функціональних рухів пальців кисті руки. Гранична отримана точність класифікації рухів становила 86,11 % і є прийнятною для використання при розробці методів автоматичного управління в системах керування біонічними протезами верхніх кінцівок або пальців рук. Висновки: запропоновано аналітичну модель оцінки TDF-характеристик міографічних сигналів для базових функціональних рухів кисті руки на основі одноканальної вимірювальної системи та простого методу машинної класифікації. Ця модель є ефективною при роботі з невеликим набором характеристик сигналу та обмеженою кількістю вхідних даних, а точність її класифікації може бути підвищена при використанні більш широкої вибірки даних для навчання.