Встановлено вплив еналаприлу, раміприлу та лізиноприлу на рівень систолічного, діастолічного артеріального тиску та зміни деяких параметрів гемодинаміки (пульсовий, середньогемодинамічний тиск, загальний периферичний опір судин), а також проведення фармакоекономічного аналізу щодо антигіпертензивної активності препаратів. Для реалізації цієї мети було обстежено 173 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії, використано загальноклінічні методи та методи фармакоекономічного аналізу. Встановлено, що зазначені інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту є ефективними антигіпертензивними засобами, але мають відмінності у гемодинамічних властивостях, особливо різноспрямовано впливаючи на загальний периферичний опір судин. Вплив раміприлу виявився найбільш вираженим відносно змін показників систолічного та діастолічного артеріального тиску, вплив еналаприлу - щодо розрахункових параметрів гемодинаміки. Найкращим препаратом з позиції вартість/ефективність у випадку стаціонарного лікування виявився еналаприл.

На підставі проведених досліджень встановлено, що імуногістохімічна концентрація плацентарного лактогену в трофобласті хоріальних ворсинок на фоні передчасного дозрівання хоріального дерева (ХД) є парадоксально низькою, причому вона характеризується величинами, які близькі для нормального дозрівання ХД за передчасних пологів. Проте в однакові терміни гестації у разі залізодефіцитної анемії вагітних концентрація плацентарного лактогену в трофобласті хоріальних ворсинок завжди знижена у порівнянні з вагітними без анемії, навіть незважаючи на ступінь морфологічної зрілості хоріального дерева плаценти. Імуногістохімічна концентрація хоріонічного гонадотропіну в трофобласті хоріальних ворсинок на фоні передчасного дозрівання ХД для обох вивчених термінів вагітності вище, ніж можна було прогнозувати, хоча на фоні залізодефіцитної анемії вагітних вона є нижчою ніж без анемії, незалежно від того, чи присутнє передчасне дозрівання ХД.

На підставі проведеного аналізу встановлено, що нині за допомогою морфологічних методів можна вивчати і кількісно оцінювати окремі аспекти вільнорадикальних процесів: відносну концентрацію нітропероксидів (метод хемілюмінесценції з люмінолом на заморожених гістологічних зрізах у поєднанні з комп'ютерною оцінкою інтенсивності світіння), окиснювальну модифікацію білків (гістохімічна реакція на "кислі" та "основні" білки з бромфеноловим синім за Mikel Calvo у поєднанні з мікроспектрофотометрією за коефіцієнтом R/B), окиснення сульфгідрильних груп (гістохімічна фері-феріціанідна реакція за Ліллі у поєднанні з комп'ютерною мікроденситометрією), протиоксидантні речовини - сумарний глутатіон, глутатіон-S-трансфераза, протеїн Bcl-2 (імуногістохімічний метод у поєднанні з комп'ютерною мікроденситометрією).

У гістологічних зрізах плаценти різних термінів гестації проведено дослідження плацентарної лужної фосфатази за допомогою методу імуногістохімії (який надає уявлення про концентрацію ферменту) та методу гістохімії - азосполучення (який надає уявлення про активність ферменту). Встановлено наступне. Як концентрація плацентарної лужної фосфатази, так і її активність у разі передчасних пологів, незалежно від ступеня дозрівання хоріального дерева та стану крові вагітних, є суттєво нижчими, ніж за фізіологічної вагітності. Водночас, щодо концентрації плацентарної лужної фосфатази у трофобласті хоріальних ворсинок, відзначено однакову закономірність для обох вивчених відрізків гестації (29 - 32 та 33 - 36 тиж). Зокрема, концентрація плацентарної лужної фосфатази завжди нижча у разі анемії вагітних у порівнянні зі спостереженнями без анемії, а факт передчасного дозрівання хоріального дерева суттєвого значення не має. Щодо активності плацентарної лужної фосфатази у трофобласті хоріальних ворсинок має місце відмінність у середніх показниках поміж різними відрізками гестації. Зокрема, у відрізок гестації 33 - 36 тиж закономірності змін активності плацентарної лужної фосфатази відповідають закономірностям її імуногістохімічної концентрації, а саме: має місце зниження активності ферменту за анемії вагітних. Однак у відрізок гестації 29 - 32 тиж активність плацентарної лужної фосфатази у трофобласті хоріальних ворсинок не залежить від стану крові вагітної.

Мета роботи - на основі імуногістохімічного дослідження встановити кількісні параметри процесів клітинної проліферації та апоптозу у вільозному трофобласті у разі залізодефіцитної анемії вагітних (ЗДАВ) та передчасного дозрівання хоріального дерева плаценти. Досліджено 182 плаценти. Дизайн дослідження передбачав виділення двох основних груп дослідження та три групи порівняння. За допомогою методу комп'ютерної мікроденситометрії вимірювали оптичну густину імуногістохімічного забарвлення на антигени Bcl-2 та Bax. Кількісну оцінку кількості Ki-67-позитивних ядер здійснювали у проміле. Імуногістохімічне забарвлення на антигени Bcl-2 та Bax визначалося в цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок плаценти, а на антиген Ki-67 - в ядрах трофобласта хоріальних ворсинок плаценти. Між групами дослідження виявлено розбіжності в середніх тенденціях по кожному дослідженому антигену. Висновки: ЗДАВ та передчасне дозрівання хоріального дерева як окремо, так і у поєднанні призводять до інтенсифікації проліферативних процесів у трофобласті хоріальних ворсинок плаценти. Поєднання ЗДАВ та передчасного дозрівання хоріального дерева призводить до зниження концентрації протиапототичного протеїну Bcl-2 у цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок. Bax-залежний апоптоз у трофобласті хоріальних ворсинок плаценті зростає як у разі ЗДАВ, так і за передчасного дозрівання хоріальних ворсинок плаценти, причому у разі їх поєднання цей процес є максимально вираженим.

Розвиток сучасних технологій вимагає нових підходів до методів діагностики біологічних об'єктів та стимулює їх розвиток в усіх галузях людської діяльності, у тому числі і в медицині. Мета роботи - провести інфрачервону спектрофотометрію плазми крові для визначення кореляції інтегральних показників інфрачервоного спектроскопічного аналізу в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) у перименопаузі з наявністю чи відсутністю цукрового діабету (ЦД) до та після проведеного лікування. Авторами застосовано біофізичний метод інфрачервоної спектрофотометрії у 124 пацієнтів з АГ в перименопаузі, з чи без супутнього ЦД, з метою визначення кореляції інтегральних показників інфрачервоного спектроскопічного аналізу. Розв'язано задачу детального визначення спектрометричних коефіцієнтів у діагностично-значимій частотній ділянці досліджуваних зразків. Проаналізовано вміст ендотеліну-1 у спектрах пропускання плазми крові в обраного контингенту хворих. Висновок: доведено, що метод інфрачервоної спектрофотометрії плазми крові надає змогу з високою точністю (98,6 %) проводити інфрачервоний експрес-аналіз стану пацієнтів до лікування, під час та після призначеного лікування, не застосовуючи дороговартісні та громіздкі методи імуноферментного аналізу.

Розвиток сучасних технологій вимагає нових підходів до методів діагностики біологічних об'єктів та стимулює їх розвиток в усіх галузях людської діяльності, у тому числі і в медицині. Мета роботи - провести інфрачервону спектрофотометрію плазми крові для визначення кореляції інтегральних показників інфрачервоного спектроскопічного аналізу в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) у перименопаузі з наявністю чи відсутністю цукрового діабету (ЦД) до та після проведеного лікування. Авторами застосовано біофізичний метод інфрачервоної спектрофотометрії у 124 пацієнтів з АГ в перименопаузі, з чи без супутнього ЦД, з метою визначення кореляції інтегральних показників інфрачервоного спектроскопічного аналізу. Розв'язано задачу детального визначення спектрометричних коефіцієнтів у діагностично-значимій частотній ділянці досліджуваних зразків. Проаналізовано вміст ендотеліну-1 у спектрах пропускання плазми крові в обраного контингенту хворих. Висновок: доведено, що метод інфрачервоної спектрофотометрії плазми крові надає змогу з високою точністю (98,6 %) проводити інфрачервоний експрес-аналіз стану пацієнтів до лікування, під час та після призначеного лікування, не застосовуючи дороговартісні та громіздкі методи імуноферментного аналізу.

На підставі проведеного аналізу встановлено, що нині за допомогою морфологічних методів можна вивчати і кількісно оцінювати окремі аспекти вільнорадикальних процесів: відносну концентрацію нітропероксидів (метод хемілюмінесценції з люмінолом на заморожених гістологічних зрізах у поєднанні з комп'ютерною оцінкою інтенсивності світіння), окиснювальну модифікацію білків (гістохімічна реакція на "кислі" та "основні" білки з бромфеноловим синім за Mikel Calvo у поєднанні з мікроспектрофотометрією за коефіцієнтом R/B), окиснення сульфгідрильних груп (гістохімічна фері-феріціанідна реакція за Ліллі у поєднанні з комп'ютерною мікроденситометрією), протиоксидантні речовини - сумарний глутатіон, глутатіон-S-трансфераза, протеїн Bcl-2 (імуногістохімічний метод у поєднанні з комп'ютерною мікроденситометрією).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.411.033.2 + Р716.212.2

Рубрики:

Залізодефіцитна анемія у вагітних

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: РА446217 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено узагальнення сучасних даних наукової літератури та власний досвід, щодо удосконалення морфологічної діагностики плаценти при хоріоамніоніті та базальному децидуїті, а також залізодефіцитній анемії вагітних. Розглянуто особливості патогенезу запалення плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних. На основі комплексного морфологічного дослідження виявлено основні морфо-функціональні особливості в плаценті при коморбідності запалення різної локалізації та анемії вагітних. Уточнено окремі аспекти патогенезу запального процесу в плаценті, зокрема, стосовно деяких особливостей вільнорадикальних процесів. Результати дослідження можуть бути застосовано у практичній роботі патологоанатомів у процесі діагностки запалення посліду від породіль із залізодефіцитною анемією вагітних, акушерів-гінекологів, неонатологів, педіатрів при проведенні профілактичних, діагностичних і лікувальних заходів у жінок з ускладненою вагітністю. Зазначено матеріали та методи дослідження: органометричне дослідження плацент, оглядові гістологічні методи, гістохімічні, імуногістохімічні, хемілюмінесцентні та морфометричні методи дослідження, а також статистичні методи обробки матеріалу. Викладено результати статистичного аналізу випадків хоріоамніоніту, базального децидуїту та залізодефіцитної анемії вагітних у Чернівецькій області за 5 років (2013 - 2017 рр.).

Висвітлено проблему удосконалення морфологічної діагностики передчасного дозрівання хоріального дерева плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних у двох термінах вагітності 29-32 та 33-36 тижнів на основі оцінки кількісних значень морфологічних, гістохімічних та імуногістохімічних ознак. Зокрема узагальнено наукові дані, щодо ролі ключового фактора передчасних пологів - ферменту 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази, рівня продукції трофобластом хоріальних ворсинок плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну та плацентарної лужної фосфатази, а також особливостей їх розподілу згідно з імуногістохімічним дослідженням. Вивчено активність плацентарної лужної фосфатази, рівень експресії віментину в цитоплазмі фібробластів та ендотеліоцитів ворсинок плаценти, особливості процесів обмеженого протеолізу та окиснювальної модифікації білків у цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок плаценти, особливості проліферативних процесів та апоптозу в клітинах хоріальних ворсинок плаценти.

Розглянуто питання аналізу макропрепаратів з циклу тем "Пухлинний процес". Подано інформацію про морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми, номенклатуру та морфологічні особливості зрілих пухлин з епітелію, номенклатуру та морфологічні особливості незрілих пухлин з епітелію (карцином), номенклатуру та морфологічні особливості пухлин нервової тканини. Розкрито особливості пухлинного росту в дитячому віці.