Вивчено вплив одноразового внутрішньочеревного введення тестостерону (3 і 30 мг на 1 кг маси тіла) на активність карбоксипептидази Н у гіпоталамусі та гіпофізі самок білих безпорідних мишей. Визначено, що тестостерон у таких дозах викликає збільшення активності карбоксипептидази Н у гіпофізі через 0,5 год і зниження активності цього ферменту через 24 год після введення гормону. У гіпоталамусі у разі введення тестостерону в дозі 3 мг на 1 кг маси тіла активність ферменту за 24 год була нижчою, а за дози 30 мг - нижчою за 0,5 та 24 год, але вищою через 4 год, ніж у контрольних тварин. Висловлено припущення, що тестостерон впливає на активність карбоксипептидази Н через зміну рівня експресії гена ферменту.

Розглянуто будову, фізико-хімічні та каталітичні властивості та біологічну роль основних металокарбоксипептидаз ссавців. За даних генетичних та філогенетичних досліджень висунуто припущення щодо існування сімейства основних металокарбоксипептидаз. Запропоновано схему еволюції цього сімейства, зроблено аналіз зв'язку між структурою, локалізацією та функціями металокарбоксипептидаз.

Визначено, що аналог gamma-гідроксимасляної кислоти - гідроксибутират натрію - викликає зниження активності карбоксипептидази Н та ангіотензинперетворюючого ферменту у гіпофізі, гіпоталамусі і стріатумі. Найбільш виражені зміни активності ферментів спостерігаються у гіпофізі та гіпоталамусі. Активність карбоксипептидази Н змінюється більш суттєво, ніж активність ангіотензинперетворюючого ферменту. Висловлюється припущення, що одним із механізмів впливу gamma-гідроксимасляної кислоти (а, можливо, gamma-аміномасляної кислоти) на рівень нейропептидів є зміна активності ферментів обміну біологічно активних пептидів.

Виявлено, що активність ферментів обміну нейропептидів - карбоксипептидаз H (3.4.17.10) та M (3.4.17.12), фенілметилсульфонілфторидінгібувальної карбоксипептидази у тканинах самок пацюків залежить від стадії естрального циклу. Активність карбоксипептидази H у гіпофізі на стадії проеструсу була майже у 3 рази вищою, ніж на стадії діеструсу; у стріатумі - на стадії еструсу незначно вищою, ніж на стадіях діеструсу та проеструсу; в надниркових залозах - на стадіях проеструсу і еструсу нижчою, ніж на стадії діеструсу; в яєчниках на стадії проеструсу значно вищою, ніж на стадіях еструсу і діеструсу. Активність ФМСФ-інгібувальної карбоксипептидази в яєчниках на стадіях проеструсу та еструсу була в 1,7 - 1,8 раза вищою, ніж на стадії діеструсу. Активність карбоксипептидази M у надниркових залозах на стадії проеструсу складала 35 - 40 % від такої на стадіях діеструсу й еструсу, в яєчниках на стадії діеструсу - 45 - 55 % від активності на стадіях проеструсу й еструсу. Обговорено роль досліджуваних ферментів у циклічних змінах рівня біологічно активних пептидів і в регуляції естрального циклу.

Вивчено вплив емоційно-больового стресу на активність карбоксипептидази H (КПH, 3.4.17.10) та карбоксипептидази, що інгібується фенілметилсульфонілфторидом (ФМСФ-інгібованої КП), які беруть участь у кінцевій стадії утворення біологічно активних нейропептидів з попередників. Визначено, що стрес істотно, залежно від тривалості та часу після закінчення його дії, впливає на активність вивчених ферментів, найбільш виразно в гіпофізі та надниркових залозах. У зміні активності КПН та ФМСФ-інгібованої КП під час стресу визначено відмінності, найзначніші в надниркових залозах. Розглянуто роль ферментів, які вивчалися, у відповіді на стрес і в обміні різних регуляторних пептидів під час стресу.

Визначено, що хлороформний наркоз не впливає на активність карбоксипептидази H та такої карбоксипептидази, яка інгібується фенілметилсульфонілфторидом у гіпоталамо - гіпофізарно - наднирковозалозній системі пацюків. Ефірний наркоз зумовлює збільшення активності карбоксіпептидази H у гіпоталамусі на 29 %, а карбоксипептидази у гіпофізі, яка інгібується фенілметилсульфонілфторидом, майже в 1,8 рази у порівнянні з інтактними тваринами. Припущено, що для дослідження нейропептидів і ферментів їх метаболізму, особливо, пов'язаних з відповіддю на стрес, хлороформний наркоз може бути більш сприятливим для анестезії, ніж ефірний наркоз.

Виявлено, що в разі хронічного вживання етанолу порушується активність основних карбоксипептидаз: активність карбоксипептидази H у стріатумі знижується на 27 %; активність карбоксипептидази M у гіпокампі підвищується на 67 %, але знижується на 34 % у великих півкулях; активність карбоксипептидази, яку інгібує фенілметилсульфонілфторид, підвищується в гіпоталамусі на 141 %, стріатумі на 60 %, а в чотиригорбиковому тілі на 34 %. Обговорено роль основних карбоксипептидаз у механізмі впливу етанолу на пептидергічні системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*669.5*725.111.4

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.028-2

Рубрики:

Пресенільні (інволюційні) і сенільні психози. Старече недоумство

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив одноразової дії атропіну на активність ангіотензинперетворювального ферменту та карбоксипептидази N - ферментів обміну регуляторних пептидів. Зміна активності ферментів зберігається майже упродовж 72-х годин після введення. Обговорено роль даних ферментів у метаболізмі регуляторних пептидів у разі дії атропіну.