Розглянуто патогенетичні підходи до лікування фетоплацентарної недостатності та гіпоксії плода у вагітних із субклінічним гіпотеріозом. Загальноприйнятою терапією досягається тимчасове покращання клінічного стану вагітних і плода, але залишається порушеною морфологічна будова плаценти, тобто залишаються умови та субстрат для прогресування патологічних процесів у фетоплацентраному комплексі.

Рассмотрены патогенетические подходы к лечению фетоплацентарной недостаточности и гипоксии плода у беременных с субклиническим гипотиреозом. Общепринятой терапией достигается временное улучшение клинического состояния беременных и плода, но остается нарушенным морфологическое строение плаценты, т.е. остаются условия и субстрат для прогрессирования патологических процессов в фетоплацентарном комплексе.

Представлено сучасні концепції причин розвитку патогенезу та класифікацій, а також клінічні прояви, діагностичні критерії, лікувальну тактику та вторинну профілактику найбільш поширених захворювань ендокринних залоз. Викладено питання цукрового діабету, захворювань щитовидної та прищитовидних залоз, гіпоталамо-гіпофізарної системи, надниркових залоз, статевих залоз у чоловіків і ендокринних порушень репродуктивної системи у жінок. Запропоновано класифікацію клімактеричних порушень у жінок за характером прояву та часом виникнення.

Представлены современные концепции причин развития патогенеза, а также клинические проявления, диагностические критерии, лечебная тактика и вторичная профилактика наиболее распространенных заболеваний эндокринных желез. Изложены вопросы сахарного диабета, заболеваний щитовидной и прищитовидной желез, гипоталамо-гипофизарной системы, надпочечных желез, половых желез у мужчин и эндокринных нарушений репродуктивной системы у женщин. Предложена классификация климактерических нарушений у женщин по характеру проявлению и времени возникновения.

Захищається дисертаційна робота та 15 наукових праць, які містять відомості про морфометрію еритроцитів, стан процесів перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи захисту та центральної гемодинаміки у 168 вагітних різного віку із залізодефіцитною анемією (ЗДА) і розроблені диференційовані програми корекції цих порушень. Контролем були дані обстеження у 36 здорових вагітних. Досліджено роль підвищення активності ПОЛ і зниження АОСЗ в патогенезі серцево-судинних порушень у вагітних із ЗДА. Встановлено, що у першовагітних з легким ступенем анемії і нетривалому її протіканні переживає нормодинамічна реакція кровообігу (62,3%), при середньому ступені - гіпердинамічна (65,3%) і при важкому та тривалому залізодефіциті в 63% випадків розвивається гіподинамічний синдром, який комбінується з міокардіодистрофією. Однією з основних причин її розвитку є зміни показників ПОЛ і АОСЗ. У молодих пацієнток з помірним та середнім ступенем залізодефіциту при нормо- або гіпердинамічному синдромі достатньо використовувати лише традиційну феротерапію, а у вагітних з важким і тривалим перебігом анемії при наявності міокардіодистрофії і гіподинамічного синдрому в комплексну терапію доцільно включати антиоксидант емоксипін.

На підставі результатів динамічних комплексних досліджень з метою визначення рівня гормонів щитовидної залози (ЩЗ), тиротропного гормону та йодурії, з використанням даних ультразвукового дослідження ЩЗ, з'ясування стану плацентарного комплексу, біофізичного профілю плода, порушень центральної та периферичної гемодинаміки, активності перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантного захисту, змін клітинної та гуморальної ланок імунітету, реактивності системи крові, морфологічного, гістологічного й електронно-мікроскопічного дослідження плаценти у 356-ти жінок (274-х вагітних з субклінічним гіпотиреозом (СГ), 52-х вагітних контрольної групи в еутиреозі та 30-ти здорових невагітних жінок другої контрольної групи) установлено, що під час вагітності посилюються клінічні прояви гіпотиреозу та відбувається розвиток гіпотиреоїдного, анемічно-гіпоксичного синдромів, вторинного імунодефіциту, гіпероксидації, систоло-діастолічної дисфункції міокарда, які є патогенетичними ланками розвитку та прогресування плацентарної дисфункції та дистресу плода у вагітних з ГС. Обгрунтовано адекватні диференційовані програми й алгоритми ведення вагітності залежно від клініко-патогенетичного варіанта СГ. Наголошено, що вагітним, у яких СГ перебігає на фоні вторинного імунодефіцитного стану та/або анемічно-гіпоксичного синдрому доцільно призначати медикаментозний комплекс, який передбачає застосування L-тироксину й імуномодулятора імунофану, а у вагітних з СГ за клінічного переважання синдрому гіпероксидації та/або систоло-діастолічної дисфункції серця за умов проведення комплексної терапії з метою гормонозамісного

Наведено відомості про класифікацію, клініку, діагностику і лікування основних нозологічних форм (НФ) у клініці внутрішніх хвороб, акушерства та гінекології, інфекційних хвороб, зокрема дитячих, дерматовенерології. Розкрито основи пульмонології, кардіології, ревматології, гастроентерології, нефрології, гематології, ендокринології, імуноалергології, педіатрії. Описано елементи пропедевтики, окремі НФ, основні клінічні прояви захворювань та методи їх діагностики, особливості лікування з урахуванням новітніх досягнень клінічної фармакології.

Даны сведения о классификации, клинике, диагностике и лечении основных нозологических форм (НФ) в клинике внутренних болезней, акушерства и гинекологии, инфекционных болезней, в частности детских, дерматовенерологии. Раскрыты основы пульмонологии, кардиологии, ревматологии, гастроэнтерологии, нефрологии, гематологии, эндокринологии, иммуноалергологии, педиатрии. Описаны элементы пропедевтики, отдельные НФ, основные клинические проявления заболеваний и методы их диагностики, особенности лечения с учётом новейших достижений клинической фармакологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.258.085

Рубрики:

Розриви піхви, промежини, зчленувань тазу

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що хронічні запальні процеси, наявність змішаної бактеріально-вірусно-грибкової інфекції за одночасного порушення біоценозу піхви, зниження місцевої імунологічної реактивності, зростання резистентності до антибактеріальної терапії визначають високу вірогідність розвитку рецидиву захворювань шийки матки, сприяють значному росту ускладнень і збільшенню затрат на лікування. Таким чином, доцільним є застосування додаткових лікувально-профілактичних засобів у реабілітаційний період після лікування ерозії шийки матки. Доведено можливості застосування вагінальних свічок Ревітакса як методу ефективної реабілітації та профілактики рецидивів ерозій шийки матки та інфекційних запальних ускладнень.

Обстежено 85 жінок, в яких діагностовано гіпертензивні порушення під час вагітності на тлі ожиріння I ст. Вивчено показники добового моніторування АТ, ехокардіографії, ліпідного спектра крові, мікроальбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації. Зроблено висновок, що розвиток артеріальної гіпертензії (АГ) у вагітних з ожирінням зумовлюється впливом обтяженої спадковості та інших чинників ризику (недостатність фізичної активності, прийом комбінованих оральних контрацептивів, куріння та дисліпідемія). АГ у вагітних з ожирінням супроводжується метаболічними змінами, кардіоваскулярним ремоделюванням, порушеннями матково-плацентарного кровотоку, сприяє прогресуванню фетоплацентарної недостатності, затримці внутрішньоутробного розвитку плода, призводить до раннього та частого приєднання гестозу.

Зіставлено клініко-імунологічні результати дослідження 60-ти вагітних із субклінічним гіпотиреозом і 30 вагітних контрольної групи. У вагітних із гіпотиреозом виявлено дисфункцію клітинної та гуморальної ланок імуногенезу і наростання частоти ускладнень, які нормалізувались після курсу лікування циклофероном.

У результаті морфологічного дослідження 32 плацент роділь із субклінічним гіпотиреозом встановлено розвиток фетоплацентарної недостатності за рахунок ангіопатії, недорозвитку термінальних ворсин, дистрофії позаворсинчастих структур хоріона, відкладання фібриноїду і солей кальцію на базальній та хоріальній пластинках, що обгрунтовує необхідність своєчасного застосування спеціальних лікувальних і профілактичних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.2

Рубрики:

Захворювання обміну речовин у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основи організації та надання медичної допомоги бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в повсякденній діяльності та надзвичайних ситуаціях. Викладено основні протоколи надання медичної допомоги за спеціальністю "медицина невідкладних станів" МОЗ України, які вдосконалено й адаптовано до сучасних вимог, зокрема до рекомендацій Європейської ради реанімації. Акцентовано увагу на первинному та вторинному обстеженні хворого чи постраждалого на місці події. Такий алгоритм застосовують під час діагностики більшості передбачених навчальною програмою невідкладних станів. Він дозволяє встановити основні типові симптоми в межах діагностичних можливостей бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, сформулювати типові синдроми та на їх основі вибрати протокол із медицини невідкладних станів, який необхідно реалізувати в процесі лікування.

Описано клінічний випадок розриву селезінки у вагітної. Наведено дані літератури щодо пошкодження селезінки під час вагітності.

Встановлено, що у жінок, у яких мають місце соціальні і/або медичні фактори ризику під час вагітності, частіше розвиваються такі акушерські чи перинатальні ускладнення, як дисфункція плаценти, невиношування, затримка росту плода, прееклампсія, патологічний перебіг пологів тощо. Однією з причин розвитку цих ускладнень може бути недостатнє забезпечення вітамінами та мікроелементами жінки під час гестації. Впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів з використанням вітамінно-мінерального препарату емфетал сприяє достовірному зниженню розвитку найчастіших акушерських ускладнень.

Описано історію розвитку вчення про метаболічний синдром, формування різних підходів до його діагностики. Подано інформацію про патогенез акушерських ускладнень у жінок із метаболічним синдромом, зокрема, такі його ланки як низькорівневу системну запальну реакцію, оксидативний стрес, збої в системі "L-аргінін - NO", морфофункціональні рушення в посліді. Увагу приділено клінічним особливостям перебігу вагітності та пологів у таких пацієнток. Викладено результати власних досліджень щодо можливостей зниження ризику виникнення акушерських ускладнень у жінок із метаболічним синдромом шляхом корекції порушень окисно-відновних процесів, цитокінового дисбалансу та морфофункціональних змін посліду за допомогою комплексу терапевтичних заходів із включенням L-аргініну аспартату.

Мета дослідження - вивчення ефективності застосування сублінгвальної форми мікронізованого прогестерону (МП) для лікування та профілактики передчасних пологів (ПП) у жінок із супутніми факторами ризику на тлі інфекційно-запального компонента в анамнезі. Проаналізовано 100 історій вагітних із ПП у терміні 22 - 36 тиж, які перебували на стаціонарному лікуванні у Тернопільському обласному клінічному перинатальному центрі "Мати і дитина". Проведено комплексне оцінювання факторів ризику розвитку ПП та ефективності їх менеджменту. У 27 вагітних (1-а група), які були госпіталізовані у стаціонар із загрозою ПП і перенесеною інфекційною патологією в анамнезі, для лікування застосовували натуральний МП лютеіна у дозі 100 мг сублінгвально двічі на добу. До групи порівняння (2-а група) ввійшли 30 вагітних, яким до госпіталізації у стаціонар була розпочата традиційна токолітична терапія блокатора ми кальцієвих каналів. Контрольна група - 20 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності. У результаті застосування запропонованої терапії зменшення інтенсивності больового синдрому у пацієнток, які вживали МП, спостерігали на 25 хв швидше, ніж після традиційної терапії. Одночасно у пацієнток 1-ї групи рівень тривожності становив 16,1 +- 1,8 балу, що відповідало її відсутності, тоді як пацієнтки 2-ї групи продовжували перебувати у стані середньої тривожності (19,3 +- 1,4 балу). У вагітних із загрозою ПП, у яких в минулому був діагностований запальний процес будь-якої локалізації, має місце достовірне збільшення рівня прозапальних цитокінів і зниження рівня протизапальних цитокінів у порівнянні з показниками здорових вагітних. Застосування МП і традиційної терапії позитивно впливає на ці показники. Зроблено висновки, що застосування сублінгвальної форми МП у препараті лютеіна у дозі 200 мг на добу є патогенетично обгрунтованим і забезпечує швидке купірування проявів розвитку ПП у жінок із невиношуванням на тлі хронічного вогнища інфекції.

Хронічні аномальні маткові кровотечі в підлітковому віці спричинені переважно стресовим чи гормональним дисбалансом та супроводжуються швидкою втратою депо заліза, що призводить до розвитку важкої залізодефіцитної анемії. Лише у 35,4 % випадків вдається провести гемостаз за допомогою традиційних консервативних методів лікування: гемостатичних, скорочуючих засобів, вітамінів, фізіотерапевтичних процедур. У 2/3 пацієнток необхідно проводити зупинку кровотечі за допомогою гормонального гемостазу монофазними КОК. Для профілактики наступних кровотеч та з метою нормалізації гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної взаємодії рекомендовано застосування природних фітозасобів протягом шести місяців. Залізодефіцитна анемія за хронічних ювенільних аномальних маткових кровотеч потребує обов'язкової корекції комплексними залізовмісними препаратами. Ефективними антианемічними посередниками для лікування хронічної залізодефіцитної анемії у підлітків, що надає змогу не тільки адекватно відновити рівень гемоглобіну та поповнити запаси депо заліза в організмі, є препарати двовалентного заліза, такі як ферсинол Z. Завдяки наявності в його складі додаткових компонентів (цинку та життєво важливих вітамінів) застосування ферсинолу Z сприяє не лише поповненню запасів депо заліза, а й нормалізації функціонального стану клітинних мембран та метаболізму. Такі багатокомпонентні препарати добре переносяться та мають швидкий і стійкий ефект, оскільки їх складники мають взаємодоповнюючу дію: оптимальний вміст двовалентного заліза (50 мг) і зручний прийом - 1 капсула двічі на добу.

Мета дослідження - встановлення ефективності застосування сучасного антибактеріального засобу фторхінолонового ряду III покоління левоксимед (компанії World Medicine) для покращання якості репродуктивного здоров'я у жінок із хламідійною інфекцією (ХІ) у програмі прегравідарної підготовки. У дослідження ввійшли 58 жінок (досліджувана група), у яких при зверненні у жіночу консультацію з приводу планування вагітності виявлено та підтверджено ХІ. У контрольну групу ввійшли 18 практично здорових жінок. Після проведення запропонованого лікування всі пацієнтки відзначили покращання загального самопочуття, у 46 зменшилася кількість скарг на хронічний тазовий біль, у 53 припинились патологічні виділення зі статевих шляхів. Непереносимості та побічних ефектів даного лікування у жодному випадку не зафіксовано. Лише в однієї пацієнтки через 5 діб лікування діагностовано дисбіоз кишечнику легкого ступеня. За результатами повторного ПЛР-обстеження в обстежуваних жінок генетичного матеріалу C. trachomatis не виявлено. Після проведеного лікування 28 пацієнток завагітніли самостійно. Слід відзначити, що у пролікованих жінок вагітність перебігала без відхилень та ускладнень. У них народилися живі доношені діти без ознак внутрішньоутробної інфекції. Зроблено висновок, що левоксимед має високу бактерицидну активність, добру переносимість і безпечність, що надає можливість застосовувати його як препарат вибору у прегравідарній підготовці жінок із групи ризику внутрішньоутробного інфікування.

Мета дослідження - підвищення ефективності антигіпертензивного лікування у вагітних із хронічною артеріальною гіпертензією (АГ) шляхом адекватної корекції активності перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і порушень функціонального стану ендотелію судин. Обстежено 64 вагітні з хронічною АГ II стадії та 2-го ступеня тяжкості, які перебували у відділенні екстрагенітальної патології на стаціонарному лікуванні у Тернопільському обласному перинатальному центрі "Мати і дитина" у 2015 - 2017 рр. Усі вагітні з діагностованою хронічною АГ у I, II, III триместрах отримували профілактичні дози ацетилсаліцилової кислоти (75 мг/добу). Вагітним I групи (22 жінки), починаючи з 20-го тиж вагітності, для стабілізації артеріального тиску (АТ) призначали базову антигіпертензивну терапію, яка включала допегіт 250 мг 4 рази на добу. Пацієнткам II групи (21 жінка) додатково з 30-го тижня призначали небівололу гідрохлорид у дозі 5 мг на добу як високоселективний бета-блокатор III покоління з вазодилативними властивостями та здатністю модулювати синтез NO ендотелієм судин. У контрольну (III) групу ввійшла 21 вагітна - умовно здорові жінки з одноплідною вагітністю і без соматичної патології, зіставні за віком і термінами вагітності з пацієнтками I і II груп. Базове лікування сприяє зниженню АТ і покращанню клінічних показників вагітної та плода, але не нормалізує системи ПОЛ, антиоксидантного захисту та функції ендотелію і тому не попереджує розвитку гемодинамічних ускладнень у вагітних і плода. Включення у комплексне лікування високоселективного бета-блокатора з вазодилативними властивостями за рахунок модуляції синтезу оксиду азоту небівололу гідрохлориду сприяє зниженню активності ПОЛ, підвищенню захисної здатності ферментів антиоксидантної системи, що у кінцевому результаті призводить до нормалізації АТ і попереджує розвиток порушень гемодинаміки у вагітної і плода. Зроблено висновки, що АГ у вагітних супроводжується прогресивною дисфункцією ендотелію судин, яку спричинює суттєвий дисбаланс у функціонуванні системи прооксидантно-антиоксидантного захисту: рівень ПОЛ зростав на тлі зниження активності ферментів антиоксидантного захисту. Включення у базову терапію вагітних із АГ високоселективного бета-блокатора з вазодилативними властивостями сприяє зниженню активності ПОЛ, підвищенню антиоксидантного захисту, що супроводжується відновленням функції ендотелію судин і нормалізацією АТ і гемодинаміки у системі мати - плацента - плід. Це достовірно демонструють нормалізація показників біофізичного профілю плода та оцінка КТГ плода за шкалою Fisher.

Цель исследования - повысить эффективность терапии пациентов со стабильной стенокардией и субклиническим гипотиреозом, проживающих в йододефицитных регионах, с помощью комплексного лечения дисгормональных, дисметаболических, гемодинамических и вегетативных расстройств путем дифференцированного включения в комплексную терапию низких доз L-тироксина и L-карнитина на фоне приема калия йодида. Установлено, что использование стандартной антиишемической терапии и калия йодида у больных с субклиническим гипотиреозом и стабильной стенокардией, проживающих в йододефицитных регионах, существенно не влияло на улучшение клинического состояния и лабораторно-инструментальных проявлений коморбидной патологии. Сочетание антиишемического лечения и L-тироксина улучшало результаты показателей перекисного окисления липидов, кардиогемодинамики и вегетативной регуляции сердечного ритма только в группе обследованных с субклиническим гипотиреозом и продолжительностью стабильной стенокардии менее 5 лет. В группе больных с продолжительностью болезни более 5 лет и/или наличием дисгормональной кардиомиопатии для достижения целевых уровней основных показателей процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты, а также нормализации гемодинамики и вегетативной регуляции сердечной деятельности целесообразно применять комплексную терапию с использованием стандартного антиишемического лечения, калия йодида, L-тироксина и L-карнитина. Таким образом, с целью адекватного предупреждения метаболических и гемодинамических нарушений у больных со стабильной стенокардией и субклиническим гипотиреозом целесообразно дифференцированное использование комплексной терапии L-тироксином в субтерапевтической дозе и L-карнитином на фоне приема калия йодида.