Зазначено, що 35 дівчат 12 - 15-ти госпіталізовані з ювенільними дисфункційними матковими кровотечами (ЮДМК). 13 пацієнток одержали тільки традиційну терапію (контрольна група), а 22-і дівчини одержали на додаток до традиційної терапії курс переривчастого гіпоксичного тренування (ПГТ), яке тривало 12 діб. Кожен сеанс гіпоксітерапії містив у собі три 5 - хвилинних вдихань гіпоксичної газової суміші з 12 % кисню, між ними були 2 нормоксичних інтервали з вдиханням кімнатного повітря. Курс ПГТ позитивно вплинув на стан організму хворих, покращились кисневий гомеостаз, стан кисневих режимів організму та фізична працездатність, збільшився вміст гемоглобіну у крові. Зупинка кровотечі в групі контролю мала місце в пізні терміни, ніж в групі хворих, яка одержала ПГТ. Обговорено механізми адаптації до гіпоксії в курсі ПГТ, які зумовили її позитивний ефект в реабілітації хворих на ЮДМК.

Указано, что 35 девушек 12 - 15-ти были госпитализированы с ювенильными дисфункциональными маточными кровотечениями (ЮДМК). 13 пациенток получали только традиционную терапию (контрольная группа), 22 девушки в дополнении к традиционной терапии получали курс прерывистой гипоксической тренировки (ПГТ), которая включала в себя 12 ежедневных сеансов. Каждый сеанс состоял из трех 5 - минутных вдыханий гипоксической газовой смеси с 12 % кислорода с двумя пятиминутными перерывами с вдыханием комнатного воздуха. Позитивный эффект ПГТ наблюдался уже после пятого сеанса. Все показатели, характеризующие гипоксическое состояние (кислородный гомеостаз, кислородные режимы организма, физическая работоспособность), повысились. Увеличилось содержание гемоглобина в крови. Время остановки кровотечения в контрольной группе наступило достоверно позже, чем в группе получавшей курс ПГТ.

Thirty five 12-15 years girls were hospitalized for treatment of adolescent dysfunctional uterine bleeding (DUB). While thirteen patients received pharmacological treatment only (control group), twenty two girls (experimental group), in addition to traditional treatment, received a course of intermittent hypoxic training (IHT). The IHT course consisted of 12 daily sessions. Each session included three 5 min periods of breathing the gas mixture containing 12% of oxygen, with two 5 min intermissions, when patients were breathing regular air. The beneficial effects of the IHT wereobserved starting from the fifth session. All the indexeses of hypoxia (oxygen consumption, body oxygen regimen, working capacity) have improved. Significant improvement in clinical outcomes of the treatment (uterine bleeding, hemoglobin blood concentration, urine pregnandiol content, number of keratosic cells in vaginal smears) were observed in comparison with the control group of patients. Possible mechanisms of the beneficial effects of the IHT are discussed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.032-3

Рубрики:

Маткові кровотечі у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результати проведених досліджень свідчать про особливості змін гормональних показників у дівчат-підлітків із пубертатними матковими кровотечами, характер і спрямованість яких залежать від того, коли виникла кровотеча (уперше чи має рецидивний характер) і вибору методу лікування (негормональне або гормональне). Найбільш фізіологічним у підлітковому віці слід вважати призначення негормональної терапії.

Розглянуто питання ефективності лікування залізодефіцитної анемії, спричиненої дисфункціональними матковими кровотечами у дівчат-підлітків. Визначено роль здоров'я у розвитку генеративної функції у майбутніх жінок. Клінічними дослідженнями доведено високу ефективність застосування препарату "Феретаб комп" у таких випадках.

Висвітлено проблеми збереження репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків. Вивчено особливості центральних механізмів регуляції менструальної функції у пацієнток з пубертатними матковими кровотечами (ПМК) залежно від змін у системі гіпофіз - яєчник з подальшим pівставленням виявлених гормональних змін з особливостями клінічних проявів. Доведено наявність клінічного поліморфізму ПМК. Вперше науково обгрунтовано регуляторну роль катехоламінів, серотоніну, простагландину, окситоцину, пролактину у формуванні варіантів ПМК. Для кожної клінічної групи хворих створено моделі гіпоталамо-гіпофізарно-гонадних відносин. Розкрито особливості формування різних клінічних варіантів перебігу ПМК, удосконалено негормональні методи лікування маткових кровотеч у підлітковому віці. Визначено найбільш інформативні клініко-анамнестичні та гормонально-біохімічні критерії щодо ефективності призначення негормональної терапії. Доведено, що застосування негормональної терапії в підлітковому віці є більш фізіологічним і супроводжується позитивними змінами в гормональному статусі. Виділено сукупність клініко-гормональних ознак, які є прогностичними критеріями стосовно наслідків ПМК. Створено алгоритм прогнозу щодо ризику виникнення повторів кровотеч.

Проведено вивчення особливостей центральних механізмів регуляції менструальної функції у дівчат-підлітків із пубертатними матковими кровотечами (ПМК) залежно від змін у системі гіпофіз-яєчники з подальшим співставленням виявлених гормональних змін з особливостями клінічних проявів. На підставі комплексного обстеження доведено наявність клінічного поліморфізму ПМК та обгрунтовано доцільність виділення трьох варіантів клінічного перебігу. Надано наукове обгрунтування регуляторній ролі катехоламінів, серотоніну, простагландини (ПГ), окситоцин (От), пролактин (ПРЛ) у формуванні різних варіантів ПМК. Для кожної клінічної групи хворих створено моделі гшоталамо-гіпофізарно-гонадних відносин, які свідчать про різні механізми формування ПМК у пацієнток пубертатного віку. Проведені фундаментальні дослідження висвітлили особливості формування різних клінічних варіантів перебігу ПМК і дозволили удосконалити негормональні методи лікування маткових кровотеч у підлітковому віці, що вірогідно підвищило їх ефективність. Визначено найбільш інформативні клініко-анамнестичні та гормонально-бохімічні критерії щодо ефективності призначення негормональної терапії. Доведено, що застосування негормональної терапії в підлітковому віці є більш фізіологічним і супроводжується позитивними змінами в гормональному статусі. На підставі катамнестичних спостережень підтверджено необхідність надавати перевагу негормональним методам лікування в підлітковому віці. Виділено сукупність клініко-гормональних ознак, котрі є прогностичними критеріями стосовно наслідків ПМК. Створено алгоритм прогнозу щодо ризику виникнення повторів кровотеч, що є дуже важливим для етапності диспансерного спостереження вже на ранніх строках виникнення захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.032-5

Рубрики:

Маткові кровотечі у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати щодо визначення впливу перинатальної патології на формування особливостей клінічного перебігу маткових кровотеч у підлітковому віці. Показано, що 40 % пацієнток із пубертатними матковими кровотечами зазнали негативного впливу ще в анте- та інтранатальний періоди за рахунок ускладнень перебігу вагітності і пологів у матерів пробандів. Наведено математичний аналіз, який дає змогу довести вплив перинатального періоду, подальшого фізичного та статевого розвитку на формування особливостей перебігу маткових кровотеч у підлітковому віці.

Проаналізовано доцільність та ефективність застосування різних комплексів негормональної гемостатичної терапії (НГГСТ) у дівчат-підлітків із дисфункціональними матковими кровотечами. Встановлено ефективність так званої симптоматичної або базової терапії (БТ), до складу якої входили загальновідомі препарати, що використовуються для спинення кровотечі (утеротоніки, кровоспинні препарати), загальнозміцнювальні засоби, препарати, які покращують мікроциркуляцію, адаптогени, вітаміни, а також лікувальні засоби, спрямовані на лікування екстрагенітльної патології за її наявності. Широко використано фіто- та фізіолікування. Крім цього, задля досягнення гемостазу призначено антисеротоніновий препарат перитол, а з препаратів нестероїдної протизапальної групи - мефенамінову кислоту. Доведено, що додаткове введення в БТ перитолу та мефенамінової кислоти достовірно підвищує ефективність негормональної терапії пуберантної маткової кровотечі. Встановлено залежність ефективності НГГСТ від віку, рівня статевого та фізичного розвитку, часу появи перших порушень менструальної функції, тривалості кровотечі на момент звертання за медичною допомогою, даних УЗД органів малого таза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.032-3

Рубрики:

Маткові кровотечі у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 67 дівчат пубертатного віку, які перебували на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні пологового будинку N 1 м. Чернівці впродовж 2008 - 2009 pp. з приводу пубертатних менорагій. Найчастіше дана патологія спостерігалася в дівчат із захворюваннями щитоподібної залози, з вегетосудинної дистонією, на тлі астено-невротичного синдрому, захворювань травного тракту, хронічного сальпінгоофориту та вульвовагініту. Всім пацієнткам проведено консервативне лікування пубертатних менорагій: у 61,19 % використано негормональний гемостаз із використанням транексамової кислоти; у 38,81 % - гормональний гемостаз комбінованими монофазними контрацептивами та "чистими" гестагенами. З метою нормалізації менструальної функції всім пацієнткам амбулаторно призначено протирецидивний курс лікування препаратом Дисменорм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.032

Рубрики:

Маткові кровотечі у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.032

Рубрики:

Маткові кровотечі у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.032-52

Рубрики:

Маткові кровотечі у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано аналітичний огляд даних літератури за останніх 20 років щодо сучасних поглядів на патогенез маткових кровотеч у підлітковому віці. Незважаючи на досить численні дослідження, залишаються питання, на які ще належить дати відповідь: причини рецидивування захворювання, особливості нейроендокринних порушень, характерних тільки для цього захворювання, на відміну від інших ендокринних гінекологічних розладів менструальної функції в ювенільному віці - олігоменореї, вторинної аменореї.

Наведено особливості перебігу ювенільних маткових кровотеч у дівчат за супутньої патології щитоподібної залози (СПЩЗ) та особливості генетичних предикторів розвитку даної патології. Проаналізовано частоту генотипів гена глікопротеїну GP IIIa у структурі пубертатних менорагій у дівчат із СПЩЗ.

Цель исследования - изучить особенности клинического течения маточных кровотечений пубертатного периода (МКПП) у девушек, родившихся с малой и большой массой тела, и оптимизировать лечебно-профилактические мероприятия у этих пациенток. Проведены ретро- и проспективное исследования. Обследованы 530 девочек-подростков в возрасте 13 - 18 лет, распределенных на три группы: I - 170 девушек, родившихся с малой массой тела (2000 - 2800 г), II (контрольная) - 182 девушки, родившиеся с нормальной массой тела (3200 - 3600 г), III - 178 девушек, родившихся с большой массой тела (4000 - 4800 г). При обследовании применены общеклинические, гормональные и эхографические методы. Частота МКПП у девушек, родившихся с большой массой тела (39,3 %), оказалась выше, чем в других группах. У девушек с малой массой тела при рождении имел место гипоэстрогенный тип кровотечения, а с большой массой тела - гиперэстрогенный тип МКПП. Разработан дифференцированный алгоритм диагностики и лечения МКПП в зависимости от веса при рождении и гормонального профиля. Проведены лечебно-профилактические мероприятия, направленные на предупреждение нарушений репродуктивного здоровья, с учетом выявленных особенностей. Учет конституциональных особенностей девочек-подростков позволяет правильно подобрать гемостатическую терапию и обеспечивает лечебно-профилактический эффект на этапе дальнейшей регуляции менструального цикла. Оптимальным способом коррекции менструального цикла и профилактики рецидивов кровотечений у девочек-подростков является гормональная терапия.

Вивчено гормональні й імунологічні показники крові у дівчаток з пубертатними матковими кровотечами віком від 11 до 18 років.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.032-3

Рубрики:

Маткові кровотечі у дітей

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що пубертатні маткові кровотечі є найбільш поширеними порушеннями менструального циклу у дівчат. Терапія цього ускладнення повинна бути патогенетично обгрунтованою, з найменшими побічними ефектами та сприяти відновленню менструальної функції. Гестагени - високоефективні гормональні препарати для лікування маткових кровотеч, які у разі вікової недостатності гормону жовтого тіла викликають секреторну трансформацію ендометрія та не пригнічують гіпофізарної секреції гонадотропінів. Наведено дані лікування пубертатних маткових кровотеч аналогом ендогенного прогестерону - дидрогестероном.