Розглянуто історико-філософські передумови зародження акмеології, зокрема, в давньому Китаї та Індії, в періоди античності, доби Відродження, епохи Просвітництва. Проаналізовано акмеологію як нову галузь науки у системі людинознавчих наук та її складових - фундаментальної та класичної акмеології, а також нової науки ХХІ ст. - синергетичної акмеології.

Рассмотрены историко-философские предпосылки зарождения акмеологии, в частности, в Древнем Китае и Индии, в периоды античности, эпох Возрождения и Просветительства. Проанализирована акмеология как новая область науки в системе человековедческих наук и её составляющих - фундаментальной и классической акмеологии, а также новой науки ХХІ ст. - синергетической акмеологии.

За допомогою сучасних наукових підходів розглянуто творчу готовність майбутнього фахівця як критерій якості його професійної підготовки. Запропоновано інваріантну модель ідеалізованого результату, яка базується на акмеологічних принципах. Зроблено висновок, що цілісна підготовка сучасного фахівця можлива з впровадження акмеологічного підходу до професійного становлення майбутнього фахівця, який характеризується високим рівнем розвиненості творчої професійної готовності.

С помощью современных научных подходов рассмотрена творческая готовность будущего специалиста как критерий качества его профессиональной подготовки. Предложена инвариантная модель идеализированного результата, основанная на акмеологических принципах. Сделан вывод, что целостная подготовка современного специалиста возможна при внедрении акмеологического подхода при решении проблемы профессионального становления будущего специалиста, который характеризуется высоким уровнем развития творческой профессиональной готовности.

Using modern scientific approaches are considered creative willingness future specialist as a criterion for the quality of its training, as invariant model of an idealized result, based on acmeological principles. We conclude that the integrity of a modern specialist training is possible with the introduction acmeologic approach in dealing with the future of professional development specialist, which is characterized by a high level of development of creative professional readiness.

Розглянуто основні загальнометодологічні підходи акмеологічного дослідження професійного становлення майбутнього менеджера освіти, а саме: суб'єктно-акмеологічний та синергетичний. Підкреслено значення акмесинергетичного підходу для розуміння евристичної ролі синергетики в розвитку акмеології. Сформульовано сутність синергетичної теорії прогресу з позицій синергетичного підходу в досягненні акме, а також виходу з катаболе (подолання кризового стану). Відзначено креативність акмесинергетичного підходу щодо аналізу особливостей діяльності менеджера освіти, який поєднує в собі все найбільш раціональне з інших підходів на основі принципу кумулятивності та є методологічною основою процесу якісної підготовки майбутніх фахівців.

Рассмотрены основные общеметодологические подходы акмеологического исследования профессионального становления будущего менеджера образования, а именно: личностно-деятельностный, субъектно-деятельностный, акмеологический, синергетический. Подчеркнуто значение акмесинергетичного подхода для понимания эвристической роли синергетики в развитии акмеологии. Сформулирована сущность синергетической теории прогресса с позиций синергетического подхода в достижении акме, а также выхода из катаболе (преодоление кризисного состояния). Отмечена креативность акмесинергетичного подхода к анализу особенностей деятельности менеджера образования, который сочетает в себе все наиболее рациональное из других подходов на основе принципа кумулятивности и является методологической основой процесса качественной подготовки будущих специалистов.

The article describes the main general methodological approaches of acmeologic study of professional development of educational manager. It emphasizes importance of the most modern acmesynergetic approach.

Розглянуто методичні аспекти професійного самовдосконалення керівника освітнього закладу. Проаналізовано рівні цього процесу та його стадії. Визначено прагматичний і психологічний результат професіоналізму керівника освітнього закладу, основні напрями у структурі його професіоналізму. Зазначено, що професійне самовдосконалення менеджера освіти - це усвідомлений цілеспрямований процес підвищення рівня власної професійної компетентності та розвитку професійно значущих якостей. Зауважено, що на процес акмесинергетичного самовдосконалення впливають сприятливі та перешкоджувальні чинники, які поділяються на об'єктивні та суб'єктивні. Виділено акмеологічні умови професійного самовдосконалення. Підкреслено вагому роль самопізнання, самоаналізу, самопрогнозування, самопроектування та самокорегування у процесі професійного самовдосконалення менеджера освіти.

Рассмотрены методические аспекты профессионального самосовершенствования руководителя образовательного заведения. Проанализированы уровни этого процесса и его стадии. Определен прагматический и психологический результат профессионализма руководителя образовательного заведения, основные направления в структуре его профессионализма. Отмечено, что профессиональное самосовершенствование менеджера образования - это осознанный целенаправленный процесс повышения уровня собственной профессиональной компетентности и развития профессионально значимых качеств. Обращено внимание на то, что на процесс акмесинергетического самосовершенствования влияют благоприятные и препятствующие факторы, которые делятся на объективные и субъективные. Выделены акмеологические условия профессионального самосовершенствования. Подчеркнута весомая роль самопознания, самоанализа, самопрогнозирования, самопроектирования и самокоррегирования в процессе профессионального самосовершенствования менеджера образования.

Methodical aspects of professional self-manager of the educational institution. Analyzed the levels of this process and its stages. Defined pragmatic and psychological outcome of the educational institutions of professionalism manager, the main directions in the structure of his professionalism. It is noted that the professional manager, self education - it is a conscious goal-directed process improve their own professional competence and development of professionally significant qualities. Attentionis drawn to the fact that the process of self-influence akmesinergetic favorable and hindering factors, which are divided into objective and subjective. Allocated acmeological conditions of professional self-improvement. Emphasized the weighty role of self-knowledge, introspection of self in the process of professional self-education manager.

Розкрито сутність акмеологічного експерименту. Наведено результати емпіричного дослідження професійного самовдосконалення менеджера освітнього закладу. Обґрунтовано зміст емпіричного дослідження професійного самовдосконалення менеджера ВНЗ на підставі авторської структурно-функціональної моделі управління професійним акмесинергетичним самовдосконаленням. Зазначено, що результати акмеологічного експерименту засвідчили суттєве підвищення професійних якостей менеджерів ВНЗ різних керівних ланок, які були членами експериментальних груп і брали активну участь у реалізації його формувального етапу.

Раскрыта сущность акмеологического эксперимента. Приведены результаты эмпирического исследования профессионального самосовершенствования менеджера образовательного учреждения. Обосновано содержание эмпирического исследования профессионального самосовершенствования менеджера ВУЗ на основе авторской структурно-функциональной модели управления профессиональным акмесинергетичним самосовершенствованием. Указано, что результаты акмеологического эксперимента показали существенное повышение профессиональных качеств менеджеров ВУЗ разных руководящих звеньев, которые были членами экспериментальных групп и принимали активное участие в реализации его формирующего этапа.

Discloses the essence acmeological experiment. The results of an empirical study of professional self-managers of educational institutions. Justified by the content of empirical research manager of professional self-institution of higher education based on the author's structural-functional model of governance akmesinergetichnim professional self-improvement. Indicated that the results of the experiment showed a significant acmeological increase competencies of managers of higher education institutions of different managers, who were members of the experimental group and were actively involved in the implementation of its forming stages.

Розглянуто особливості професійного самовдосконалення менеджера ВНЗ, що відбувається у формі стажування. Наведено загальну программу стажування зазначеної категорії керівного складу ВНЗ, здійснювану в очно-дистанційній формі. Для забезпечення ефективного самовдосконалення рекомендовано систему тренінгів аутопрофесійної компетентності.

Рассмотрены особенности профессионального самосовершенствования менеджера ВУЗ, происходящего в форме стажировки. Дана общая программа стажировки указанной категории руководящего состава ВУЗ, осуществляемой в очно-дистанционной форме. Для обеспечения эффективного самосовершенствования рекомендована система тренингов аутопрофессиональной компетентности.

The article describes the features of professional self-improvement of a manager of higher educational establishment, that takes place in the form of probation. The general program of the mentioned category training of managerial staff of higher educational establishment, which is implemented in a full-time and distance forms. To ensure an effective self-perfection the system of autoprofessional competence is recommended.

Висвітлено сутність процесу особистісно-професійного самовдосконалення. Запропоновано моделі реалізації цього процесу, розглянуто питання стратегічного і тактичного програмування професійного самовдосконалення менеджера ВНЗ.

Розкрито специфіку управлінської діяльності менеджера ВНЗ, який протягом свого свідомого життя повинен прагнути самореалізуватися через самовиховання, саморозвиток, самовдосконалення, самокорекцію, самоорганізацію та самореорганізацію. На підставі акмеологічного аналізу управлінської діяльності менеджера ВНЗ, розроблено теоретичну модель управління його професійним акмесинергетичним самовдосконаленням. Для підтвердження теоретичних висновків щодо необхідності та особливостей реалізації акмесинергетичного самовдосконалення менеджера ВНЗ використовувався акмеологічний експеримент. Ефективна реалізація процесу професійного самовдосконалення передбачає використання акмеологічних технологій (одним із їх різновидів є система розвивальних тренінгів). Зауважено, що для ефективного самовдосконалення та подальшого саморозвитку керівних кадрів ВНЗ при центрах підвищення кваліфікації цієї категорії менеджерів системи освіти пропонується створення служби акмесинергетичного забезпечення професійного розвитку.

Проаналізовано сутність професійної діяльності представників соціономічної сфери. На підставі аналізу досліджень філософів, педагогів, психологів сформульовано актуальність статті та її мету – розкрити сутність катаболе в життєдіяльності фахівця соціономічної сфери та накреслити шляхи його долання. Для розуміння напрямів розвитку зрілої людини виділено моделі (оптимістична, критична, катастрофічна, кризова, трагічна), що характеризують ступені (шляхи) її розвитку (оксамитовий, критичний, катастрофічний, кризовий, трагічний). Розглянуто поняття "акме" і "ката", взаємозалежність та відмінності між ними. Підкреслено важливість використання сучасних наукових розвідок у галузі синергетичної акмеології для особистісно-професійної самореалізації таких фахівців. Для аналізу та вибору траєкторії професійного розвитку та самовдосконалення працівника соціономічної сфери запропоновані моделі цього процесу: штиль, свіжий бриз, поривчастий вітер, попутний вітер, шторм. Для ефективного самовдосконалення та подальшого саморозвитку працівників соціономічного профілю, для успішного долання ними катаболе в своїй життєдіяльності запропоновано створення служби акмесинергетичного забезпечення особистісно-професійного розвитку.

Проанализированы сущность профессиональной деятельности представителей социономической сферы. На основании анализа исследований философов, педагогов, психологов сформулированы актуальность статьи и ее цель - раскрыть сущность катаболе в жизнедеятельности специалиста социономической сферы и наметить пути его преодоления. Для понимания направлений развития зрелого человека выделены модели (оптимистичная, критическая, катастрофическая, кризисная, трагическая), характеризующие степени (пути) ее развития (бархатный, ритический, катастрофический, кризисный, трагический). Рассмотрены понятие "акме" и "ката'', взаимозависимость и различия между ними. Подчеркнута важность использования современных научных исследований в области синергетической акмеологии для личностно-профессиональной самореализации таких специалистов. Для анализа и выбора траектории профессионального развития и самосовершенствования работника социономической сферы предложены модели этого процесса: штиль, свежий бриз, порывистый ветер, попутный ветер, шторм. Для эффективного самосовершенствования и дальнейшего саморазвития работников социономичноого профиля, для успешного преодоления ими катаболе в своей жизнедеятельности предлагается создание службы акмесинергетичного обеспечения личностно-профессионального развития.

The article analyzes the essence of professional activity of representatives of socionomic sphere. Based on the analysis of studies of philosophers, educators, psychologists, the topicality of the article and its purpose have been formulated – to reveal the essence of catabola in vital activity of the specialist of socionomic sphere and to identify the ways to overcome it. For understanding the directions of development of a mature person the models have been allocated (optimistic, critical, catastrophic crisis, tragic) that characterize the five steps (ways) of its development (velvet, critical, catastrophic, crisis, tragic).

Досліджено теоретичні, методологічні та практичні аспекти соціально-економічного розвитку міст в умовах децентралізації. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи забезпечення і формування інституційних засад соціально-економічного розвитку міст. Визначено пріоритетні напрями і шляхи активізації участі громадян в розвитку міст. Розглянуто стратегічні напрями формування моделі сталого соціально-економічного розвитку міст. Висвітлено теоретичні основи соціально-економічного розвитку міст в умовах децентралізації. Сформовано теоретичні засади публічного управління екосистемами міст. Проаналізовано інституційні засади забезпечення соціально-економічного розвитку міст в умовах децентралізації. Охарактеризовано людський капітал у системі соціально-економічного розвитку міст в умовах децентралізації. Досліджено стратегічні напрями формування моделі сталого соціально-економічного розвитку міст в умовах децентралізації. Проаналізовано практику перспективного планування територій громад в умовах децентралізації. Розроблено методи стимулювання розвитку точок соціально-економічного зростання в регіонах.