Запропоновано алгоритми ідентифікації параметрів термогідравлічного стану об'єктів транспорту газу та апробовано їх роботу на магістральних газопроводах.

Побудовано аналітичну математичну модель гідравлічної ув'язки системи пласт підземного сховища газу - газозбірний пункт для колекторного збирання газу. Запропоновано ітераційний алгоритм, за яким можна розраховувати газодинамічні параметри роботи підземного сховища.

Побудовано модель системи пласт підземного газосховища - газозбірний пункт із урахуванням залежності тиску від координати та часу в області свердловини. Сформульовано задачі знаходження режимних параметрів роботи газосховища та наведено алгоритми їх розв'язання.

Досліджено математичну модель дифузії газу в пористих середовищах циліндричної форми із зосередженим джерелом у центрі. На підставі вивчення поведінки розв'язків такої моделі та впливу на нього різного роду неузгодженостей знайдено умови мінімізації відхилення розв'язку від його реального значення.

Поставлено та розв'язано оптимізаційні задачі транспортування газу для різних критеріїв оптимальності та досліджено наявний потенціал оптимізації. У результаті числових експериментів знайдено верхні оцінки потенціалу оптимізації як для окремих технологічних об'єктів, так і для усієї газотранспортної системи.

Досліджено вплив витрати газу на енергетичні затрати його транспортування. Проведено числові експерименти на реальних даних із попереднім уточненням параметрів моделей газових потоків у трубопроводах магістральних газопроводів і цехах компресорних станцій. Проаналізовано вплив усереднення основних параметрів моделі руху газу на точність термо-, гідравлічних розрахунків.

Розглянуто багатониткові магістральні газопроводи. В області існування режимів таких магістральних газопроводів, які залежать від сумарної витрати газу, виділено множину оптимальних режимів за паливним газом. Проаналізовано оптимальні режими і характер зміни приведених енергетичних затрат на їх реалізацію.

Розглянуто задачу розрахунку об'ємів акумульованого газу в газотранспортній системі. Проведено порівняльний аналіз можливих факторів впливу на точність його розрахунку в стаціонарному та нестаціонарному випадках руху газу. Встановлено оцінки точності розрахунку об'ємів акумульованого газу кількома способами.

Проаналізовано проблему розрахунку теплового режиму транспортування газу для задач планування режимів роботи магістральних газопроводів і результати числових експериментів. Показано на реальних даних, що під час планування режимів існуючі формули розрахунку параметрів стаціонарного температурного режиму транспортування газу вносять значну похибку. Для підвищення точності розрахунку запропоновано поправкові емпіричні коефіцієнти.

Розглянуто основні моделі об'єктів підсистеми пласт підземного сховища газу - магістральний газопровід, враховуючи роботу компресорної станції. Побудовано газодинамічну ув'язку всіх технологічних об'єктів. Одержані співвідношення надають змогу визначати оптимальні прогнозні параметри сумісної роботи пласт підземного сховища газу - магістральний газопровід.

Висвітлено проблематику професійної мобільності через призму адаптаційної політики підприємства та сучасних викликів. Виділено основні складові, види та функції професійної мобільності. Наголошено на методологічно-технологічних аспектах її дослідження в контексті адаптаційної політики підприємства. Підкреслено важливість вартісних аспектів дослідження професійної мобільності. Надано висновки і пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності професійної мобільності підприємства.

Розроблено та проаналізовано математичні моделі руху газу в трубопроводах і природних пористих середовищах. Розглянуто проблеми побудови математичної моделі сумісної роботи газотранспортної системи і підземних сховищ газу (ПСГ) з метою оптимізації режимних параметрів, побудови методів та алгоритмів розрахунку гідродинамічних параметрів руху газу для побудови розрахункових схем газотранспортних мереж. Досліджено математичні моделі масопереносу в газопроводах та пористих середовищах, вивчено вплив гідродинамічних параметрів газу та геометричних параметрів трубопроводів і пластів ПСГ на цей процес. Сформульовано задачі математичної фізики щодо знаходження розподілу тиску, температури та масової швидкості газу в трубопроводах та пористих середовищах, розроблено алгоритми і побудувано ітераційні схеми розв'язування нелінійних задач масопереносу та дифузії газу в пористих середовищах із зосередженими джерелами. Досліджено ефективність способів збору газу під час роботи ПСГ, оцінено збіжність побудованих ітераційних процедур, ефективність та точність побудованих алгоритмів шляхом апробації результатів у практичних розрахунках на реальних даних. Об'єктом дослідження є процеси поширення газу в трубопроводах та фільтрації газу в пористих середовищах та сумісної роботи магістральних газопроводів і ПСГ. Рух газу в складних системах трубопровідного транспорту описано, як правило, нелінійними системами диференціальних рівнянь та нелінійними емпіричними і напівемпіричними співвідношеннями. Загальна методика розрахунку режимних параметрів полягає у застосуванні варіаційних та ітераційних методів до побудови та розв'язування поставлених задач математичної фізики. Для цього використано теорію функціонального аналізу та диференціальних рівнянь для обгрунтування існування і єдиності розв'язку задач, теорію похибок та обробки експериментальних результатів для аналізу меж невизначеності та оцінки точності числових результатів. Застосовано об'єктно-орієнтований підхід щодо програмної реалізації алгоритмів.