Розглянуто конструкцію, технічні характеристики та принцип дії електроприводів лебідки та ротора, механізму подачі, бурових насосів, допоміжних механізмів, електробура та дизельного електричного привода й електротехнічних комплексів морських бурових установок. Наведено відомості про електротехнічні комплекси технологічних установок насосної експлуатації сировини, а також промислових компресорних і насосних станцій та підготовки нафти. Описано типові схеми електротехнічних комплексів бурових установок, висвітлено питання їх зовнішнього та внутрішнього електропостачання. Обгрунтовано основні напрямки розвитку електротехнічних комплексів нафтової промисловості.

Рассмотрены конструкция, технические характеристики и принцип действия электроприводов лебедки и ротора, механизма подачи, буровых насосов, вспомогательных механизмов, электробура и дизельного электрического привода и электротехнических комплексов морских буровых установок. Даны сведения об электротехнических комплексах технологических установок насосной эксплуатации сырья, а также промышленных компрессорных и насосных станций и подготовки нефти. Описаны типовые схемы элетротехнических комплексов буровых установок, освещены вопросы их внешнего и внутреннего электроснабжения. Обоснованы основные направления развития электротехнических комплексов нефтяной промышленности.

Наведено огляд перспектив і проблем застосування електробурів під час видобування нафти з малопродуктивних пластів; з допомогою моделювання асинхронного двигуна й одержаних аналітичних залежностей визначено величини фазних напруг живлення електробура, у разі яких струми в усіх фазах системи електроживлення електробура набувають однакових значень.

Розглянуто переваги електробуріння. Описано систему автоматичного контролю енергетичних параметрів електробура, розроблену на основі технології віртуальних приладів. Показано результати дослідження споживання електробуром активної потужності під час буріння.

Показан способ повышения надежности и эффективности электротехнического комплекса для электробурения. Описана разработанная система контроля энергетических параметров электробура.

Проведено огляд сучасних аналізаторів якості електроенергії, визначено їх головні недоліки. Запропоновано структуру універсального апаратно-програмного комплексу для енергетичних обстежень електромереж. Показано переваги технології віртуальних приладів та середовища LabVIEW для програмування вимірювальних систем.

Розроблено методи та засоби для збільшення рівня надійності й ефективності електрообладнання установок для буріння свердловин електробуром. Досліджено експлуатаційну надійність та причини відмов електробурового обладнання, визначено шляхи її підвищення. Обгрунтовано необхідність стабілізації напруги на затискачах електробура й обмеження комутаційних перенапруг. Розроблено комплекс засобів для підвищення надійності й ефективності даного обладнання під час буріння свердловин електробуром: два нові методи визначення напруги на затискачах електробура, метод визначення опорів жил струмопідводу, дослідну систему збирання даних, систему контролю енергетичних параметрів електробурів (СКЕП). Розраховано економічний ефект від впровадження СКЕП, яку випробувано та впроваджено у Прикарпатському управлінні бурових робіт.

Наведено результати експериментальних досліджень параметрів електроспоживання навчального корпусу № 1 ІФНТУНГ. Одержано осцилограми миттєвих значень фазних напруг і струмів та графіки електричних навантажень. Показано, що коефіцієнт гармонік зменшується за умов зростання струмового навантаження, а реактивна потужність спотворення співрозмірна з реактивною потужністю зсуву. Запропоновано використання коректорів потужності та нерегульованих конденсаторних батарей.

Проаналізовано експлуатаційну надійність електротехнічного комплексу для електробуріння за умов Прикарпаття, зроблено висновок, що ефективний видобуток нафти і газу можливий тільки у випадку застосування електробуріння. Це зумовлено тим, що поклади знаходяться на великій глибині (3 - 5 км) у твердих і міцних породах, які доцільно розробляти бурінням горизонтально-розгалужених і похило-спрямованих свердловин. Мета дослідження - розроблення в середовищі програмування LABVIEW математичної моделі системи електропостачання електробура для проведення досліджень режимів роботи на різній глибині буріння свердловини. Програмна реалізація математичної моделі дозволяє визначати такі параметри електротехнічного комплексу для електробуріння: опори схеми заміщення електродвигуна електробура залежно від ковзання; опори схеми заміщення бурового трансформатора; опори схеми заміщення струмопідводу залежно від глибини буріння свердловини, типу кабелів та труби; лінійні напруги на початку струмопідводу в залежності від ковзання; фазні струми та напруги на затискачах електродвигуна електробура; коефіцієнт несиметрії струмів електродвигуна електробура, його механічні характеристики. Проведено дослідження з використанням програмного забезпечення фірми National Instruments Corporation LABVIEW і розроблених програм на буровій Прикарпатьського УБР у с. Ясеновець, Рожнятівський район, Івано-Франківська область. Під час проведення експерименту зібрано дані: гармоніки струмів та напруг, пуск електробура, споживання активної, реактивної та повної потужностей, коефіцієнт потужності, фазний струм та напруга на глибині забою свердловини 362 м.

Розглянуто питання забезпечення максимальної енергоефективності електропривідних відцентрових насосів через експериментальне вимірювання фактичних енергетичних параметрів та їх порівняння з паспортними значеннями. Обгрунтовано використання апаратно-програмного забезпечення для реєстрації миттєвих значень напруг і струмів трифазної чотирипровідної електромережі. Виявлено, що відхилення показників якості електроенергії та енергетичних параметрів насоса від номінальних збільшує втрати енергії та знижує ккд агрегату. Тому потрібно розробляти методи і засоби контролю енергоефективності ЕВН безпосередньо на місці їх функціонування з мінімальним втручанням в технологічний процес перекачування рідини.

Наведено результати експериментальних досліджень групових навантажень трансформаторних підстанцій населених пунктів. Досліджено спектральний склад фазних струмів і напруг, виявлено несинусоїдність струмів до 40 %, а також характер їх змін протягом доби.

Проаналізовано засоби контролю параметрів якості електроенергії відновлювальних джерел енергії. Запропоновано розроблені функції аналізу режимів роботи електротехнічних комплексів нетрадиційної енергетики за допомогою інформаційно-вимірювального апаратно-програмного комплексу. Наведено основні та додаткові параметри для аналізу продуктивності електротехнічних комплексів з відновлювальними джерелами та сонячні електровимірювальні прилади моніторингу. Досліджено важливість розрахунку економічної доцільності застосування додаткових функцій моніторингу для сонячних електростанцій різної потужності та регулювання балансу реактивної потужності приватних джерел генерації. Розроблено підпрограму пофрагментної обробки сигналу та розрахунку коефіцієнтів несиметрії напруг та струмів. Побудовано графіки зміни коефіцієнтів гармонік струмів та напруг на затискачах підстанції сонячної електростанції прикарпатського регіону. Введено коефіцієнт врахування впливу на енергосистем та сумарну енергоефективність.

Під час розроблення математичної моделі функціонування електротехнічного комплексу бурильної установки враховано вплив технологічних факторів на надійність та енергоефективність у процесі буріння свердловин електробуром. Побудовано математичні моделі надійності та енергоефективності систем електропостачання та електрообладнання бурильної установки в середовищі програмування віртуальних приладів LabVIEW. За допомогою інформаційно-вимірювальної системи контролю енергетичних параметрів експериментально отримано енергетичні параметри лектроприводних бурильних установок. Визначено вплив технологічних та енергетичних параметрів на надійність і енергоефективність електробурильного обладнання. Доведено необхідність розроблення організаційних та технічних заходів, спрямованих на покращання функціонування електробурильного обладнання. Доведено, що механізми відмови і відновлення працездатності основних елементів електроприводних бурильних установок підпорядковані закону Вейбула - Гнеденка. Враховано вплив температури бурильного розчину в свердловині на опори струмовідводу електробура. Встановлено, що спектр струму занурювального електродвигуна електробура не містить недопустимого рівня вищих гармонік, однак, наявні несиметрія струмів та зниження напруги на затискачах електробура в робочих режимах буріння. Створені математичні моделі надають змогу прогнозувати значення основних показників енергоефективності та експлуатаційної надійності електротехнічних комплексів з метою вибору оптимального режиму роботи бурильних установок за технологічними та енергетичними параметрами.

Проведено аналіз якості електроенергії підключених до мережі однофазних фотоелектричних систем в розподільних мережах Прикарпаття. Результати вимірювання показали, що наявність фотоелектричних систем, з'єднаних з мережею, може призвести до зниження параметрів якості напруги живлення, таких як коливання напруги, коефіцієнти гармонічних спотворень, флікер напруги і коефіцієнт потужності. Гармонічні спотворення є ключовою проблемою в локальних мережах через нелінійне навантаження. Згідно з виміряними експериментальними миттєвими значеннями струмів і напруг, які генеруються за допомогою сонячних електростанцій, підраховано струми вищих гармонік. Зроблено порівняння допустимих значень основних параметрів електричної енергії з експериментальними даними. Проведено експериментальні дослідження різних режимів локальної мережі з однофазною генерацією енергії сонячною електростанцією. Показано, критерії впливу параметрів якості сонячних електростанцій на техніко-економічні показники роботи з врахуванням електромагнітної складової.

Проаналізовано показники електромагнітної сумісності підключеної до низьковольтної мережі сонячної електростанції. Згідно з виміряними експериментально миттєвими значеннями струмів і напруг, які генеруються за допомогою сонячних електростанцій, обчислено струми вищих гармонік. Результати вимірювання показали, що наявність фотоелектричних систем у мережі може призвести до зниження параметрів якості напруги живлення, таких як коливання напруги, коефіцієнтів гармонічних спотворень, флікера напруги і коефіцієнта потужності. Зроблено порівняння допустимих значень основних параметрів електричної енергії з експериментальними даними. Показано ймовірність виникнення коливних енергообмінних процесів і необхідність експериментального визначення імпедансу мережі.