Наведено основні підходи до розв'язання класичних задач оперативного автоматичного управління енергоспоживанням, а також створення стійких структур інформаційно-ресурсного забезпечення енергоактивних об'єктів. Розкрито суть основних понять теорії ймовірності в процедурах аналізу даних об'єктів, а також функціональної надійності даних систем. Запропоновано концепцію моделювання енергоактивних систем зі стохастичною структурою. Показано, що під час дії сильних завад інформаційного та структурного характеру недостатньо класичних методів аналізу та побудови алгоритму стійкого керування. Наведено методи дослідження випадкових процесів у нестаціонарних системах керування, а також моделі структурної організації складних об'єктів і систем.

Предложены основные подходы к решению классических задач оперативного автоматического управления энергопотреблением, а также созданию стойких структур информационно-ресурсного обеспечения энергоактивных объектов. Раскрыто содержание основных понятий теории вероятности в процедурах анализа данных объектов, а также функциональной надежности данных систем. Предложена концепция моделирования энергоактивных систем со стохастической структурой. Показано, что во время действия сильных помех информационного и структурного характера недостаточно классических методов анализа и построения алгоритма стойкого управления. Приведены методы исследования случайных процессов в нестационарных системах управления, а также модели структурной организации сложных объектов и систем.

Розв'язано завдання оптимізації розміщення секціонуючих комутаційних апаратів на базі методу лінійного програмування з булевими змінними за детермінованої вихідної інформації, що, на відміну від існуючих рішень, враховує структуру електричної мережі і характер навантаження споживачів електричної енергії. Для існуючих розподільних мереж сільських регіонів обгрунтовано оптимальне місце розміщення секціонуючих комутаційних апаратів у межах ділянки магістралі, обмеженої двома відгалуженнями. Показано, що для розподільних мереж даних регіонів доцільним є застосування не більше трьох секціонуючих комутаційних апаратів. Розроблено математичну модель їх розміщення, що передбачає врахування двох показників, а саме: сумарного збитку від недовідпуску електричної енергії для мережі в цілому та часу перерв в електропостачанні окремих споживачів, що дозволяє враховувати ринкові відносини в енергетиці. Розроблено математичні моделі та метод розв'язання завдання оптимізації кількості та місць розміщення секціонуючих комутаційних апаратів з використанням теорії нечітких відносин (підрозділу теорії нечітких множин), що дають змогу проводити пошук рішення за умов невизначеності вихідної інформації.

Предложен метод составления схем сетей для расчета несимметричных режимов воздушных электрических сетей 0,38/0,22 кВ и их моделирование с помощью программного продукта Electronic Workbench.

Отмечено, что надежность - это одна из главных характеристик распределительных сетей (РС) и составных элементов. Уровень надежности РС и питающих сетей (ПС) определяется графом электрических сетей и состоянием составных элементов. Представлен алгоритм, при помощи которого предлагается проводить процесс оптимизации РС и ПС сельскохозяйственного назначения.

Проведен анализ недостатков существующей системы электроснабжения сельских потребителей 0,38/0,22 кВ и предложена альтернативная энергосберегающая система электроснабжения (ЭСЭ). Приведены конструктивные характеристики и внешний вид ЭСЭ. При этом потери в ЭСЭ на порядок ниже, чем в традиционной 0,38/0,22 кВ.

Вперше встановлено взаємозв'язок між електроспоживанням та електропостачанням фермерського господарства (ФГ) (на прикладі Кіровоградського регіону), шляхом аналізу можливостей задоволення енергетичних потреб ФГ на основі імовірнісних функцій енергетичних навантажень ФГ та виробництва електричної енергії енергетичними установками. Поширено дію критерія мінімальних затрат на сумарну вартість енергетичних установок з урахуванням їх експлуатаційних характеристик в певній місцевості, що дає можливість обрати оптимальний склад системи автоматизованого електропостачання (САЕП) та потужності енергетичних установок з метою максимального забезпечення енергетичних потреб ФГ. Дістало подальшого розвитку положення, що за умов Кіровоградського регіону швидкість вітру змінюється за законом Вейбула, та уточнено параметри даного закону, що дає можливість оцінити вітровий енергопотенціал, провести дослідження та моделювання роботи вітрових установок з метою визначення імовірнісних функцій виробництва електричної енергії та адекватного налаштування параметрів системи керування на основі нечіткої логіки з нейромережевою адаптацією.

Запропоновано модель вибору оптимальної структурної будови сільських розподільних електромереж 6 - 10 кВ з пунктами автоматичного секціонування та автоматичного вводу резерву на базі реклоузерів.

Запропоновано новий підхід до побудови структури сільських електричних мереж, що враховує наявність джерел генерації електроенергії на базі поновлюваних, в якому розв'язується задача вибору координат місця встановлення джерела живлення на основі розрахунку техніко-економічних показників сформованих структур електричних мереж.

Наведено результати експериментальних досліджень групових навантажень трансформаторних підстанцій населених пунктів. Досліджено спектральний склад фазних струмів і напруг, виявлено несинусоїдність струмів до 40 %, а також характер їх змін протягом доби.

Предложен подход к формализации процесса формирования структуры сельской электрической сети при ее проектировании и модернизации в условиях присутствия в ней возобновляемых источников электрической энергии, в основе которого лежит метод эквипотенциальных контуров, который позволяет учесть изменение режима работы сельских электрических сетей при подключении новых источников электрической энергии, оптимизировать их структуру с точки зрения снижения годовых приведенных затрат, а также исключить влияние фактора субъективизма проектировщика на оптимальность принятых решений.

Приділено увагу розробці теоретичних засад математичного моделювання біотехнічних систем як об'єктів автоматизованого керування та інтеграції джерел розподіленої генерації до замкнених електричних мереж сільських регіонів. Описано характеристики біотехнічних систем. Проаналізовано методи їх структурної та параметричної ідентифікації, сформульовано підходи до комп'ютерного моделювання, інтерпретація яких дозволить встановити особливості якісної поведінки біотехнічних об'єктів та розробити алгоритми управління на основі принципів адаптації й самоорганізації.

Представлені функціональні залежності, які характеризують на рівні формалізації задачі побудову математичної моделі системи енергопостачання споживачів АПК з урахуванням концепції Smart Grid.

Секционирование и резервирование ЛЭП - это средства повышения надежности электроснабжения сельских потребителей, позволяющие сократить недоотпуск электроэнергии им за счет предотвращения отключения потребителей ЛЭП и за счет сокращения времени восстановления электроснабжения потребителей после повреждений в ЛЭП. Сокращение ущерба от перерывов в электроснабжении потребителей, подключенных к ЛЭП, оснащенным средствами секционирования и резервирования происходит за счет сокращения времени восстановления электроснабжения. В отдельных случаях перерыв может быть полностью предотвращен и, соответственно, предотвращен ущерб. Приведен анализ зависимости времени восстановления электроснабжения потребителей от применения в ЛЭП средств секционирования и резервирования, типов данного оборудования и участка ЛЭП, к которому подключены потребители.