Досліджено основні проблемі питання, пов'язані з організацією соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми в період перебування українських земель у складі Російської імперії. Проаналізовано процес формування виховно правових установ для неповнолітніх злочинців. Висвітлено особливості впровадження принципу виховання в практиці виконання та відбування покарання неповнолітніми.

Висвітлено закономірності формування законодавчої бази Української Держави (квітень - грудень 1918 р.). Досліджено особливості застосовування законодавства Російської імперії в Українській Державі доби Гетьманату Павла Скоропадського, складність правотворення та причини посилення каральної спрямованості гетьманського законодавства.

Проаналізовано ситуацію, що склалася в кримінально-виконавчій сфері Української Держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським у квітні - грудні 1918 р. На основі сучасних методологічних підходів і відповідно методів дослідження встановлено, що у політичному відношенні гетьманський експеримент продемонстрував, з одного боку, живучість гетьмансько-козацької традиції щодо розбудови власної державності й її правової основи, з іншого - прагнення до збалансування ціннісних ідеологічних, політичних і правових орієнтацій на національне відродження у контексті загальноєвропейського процесу лібералізації суспільного життя. Доведено, що спроба відновити стабільність шляхом повернення дореволюційної моделі тюремної системи, посилення каральної спрямованості законодавства, зокрема й того, що обслуговувало пенітенціарну систему була помилкою. Цей досвід є корисним і за сучасних умов як застереження проти недемократичних дій, що не сприймаються суспільством і не мають перспективи. Водночас гетьманський уряд доклав значних зучиль для заохочення служби в тюремному відомстві, наведення порядку в тюремній справі на місцях, підвищення дієвості тюремних інспекцій, покращання соціальної бази установ виконання покарань, що також можна виділити як позитивний досвід, можливий для використання за сучасних умов реформування пенітенціарної системи.

Розкрито роль і значення практики Європейського Союзу з прав людини в Україні. Наведено загальну характеристику загальних принципів права ЄС. Приділено увагу використанню методів історичних досліджень під час вивчення проблем захисту державної таємниці. Описано особливості реалізації права на працю громадян в Україні. Висвітлено теоретичні питання відновлення процесуальних позицій Верховного Суду України. Наведено сучасні моделі конституційного контролю. Розглянуто історичний та інституційний аспекти проблеми біженців у міжнародному праві. Досліджено криміналістичні ознаки, які характеризують учасників злочинів у сфері оподаткування. Проаналізовано окремі аспекти визначення поняття фіктивного підприємництва. Висвітлено актуальні проблеми соціального захисту інвалідів в Україні. Розглянуто міжнародно-правові питання охорони озонового шару.