Ключ. слова: мартенсит, відпуск, твердість
Індекс рубрикатора НБУВ: К233.104.365

Рубрики:

Теорія відпускання алюмінію та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості навчання та сприйняття матеріалу студентами, які не чують. Надано схему навчання осіб з вадами слуху зі спеціальності "Лабораторна діагностика" у Львівському державному медичному коледжі ім. А. Крупинського. Проаналізована реалізація деяких загальнопедагогічних та специфічних принципів навчання осіб з порушеним слухом. Розглянуто важливість принципу у навчанні осіб, які не чують, зокрема у процесі викладання професійних дисциплін. Реалізацію цього дидактичного принципу розкрито з урахуванням різних груп засобів наочності: натуральні об'єкти, схематичні та зображувальні способи використання наочності - ілюстративний, демонстраційний, дієвий. Під час аналізу принципу доступності акцентовано увагу на важливості врахування стану залишкового слуху в студентів, а за реалізації принципу грунтовності - на своєрідності розвитку словесно-логічної пам'яті у вищезгаданих студентів. Відображено реалізацію принципів емоційності та зв'язку навчання з практичною діяльністю.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено тлумачення слів сучасної української мови, її лексики та фразеології.

Приведены толкования слов современного украинского языка, его лексики и фразеологии.

Наведено результати дослідження мовотворчості українських поетів-дисидентів 1960 - 1970-х рр. - В. Стуса, І. Калинця, І. Світличного, Г. Чубая. Розглянуто епістолярні діалоги В. Стуса як цілісну мовноповедінкову систему. Охарактеризовано неологічні експерименти шістдесятників. Висвітлено функції лексичних новотворів у художньому тексті (на матеріалі поезії І. Калинця). Визначено семантико-словотвірні особливості новотворів Г. Чубая. Наведено перший у вітчизняній лексикографії зведений словник лексичних інновацій поетів (близько 1 700 одиниць), а також персональні словники авторських лексичних новотворів В. Стуса, І. Калинця, І. Світличного, Г. Чубая.

Подано інформацію про життєвий шлях і наукову діяльність відомого українського мовознавця, професора Л. Г. Скрипник. Висвітлено актуальні питання історичної й описової лексикології та лексикографії, сучасної фразеології та фразеографії. Проаналізовано напрями розвитку словникарства в Україні. Охарактеризовано способи реєстрації та тлумачення фразеологізмів в історичній та сучасній фразеографії. Розглянуто питання фреймового моделювання у фразеології. Розкрито особливості лексикографічного опису синтаксичних фразеологізмів української мови. Досліджено питання синонімійності ареальних фразеологізмів (на матеріалі бойківських говірок). Висвітлено проблему авторитетності двомовних словників. Увагу приділено застосуванню Українського національного лінгвістичного корпусу в лексикографії та лінгвістичних експертизах. Розкрито особливості опису дієвідмінювання в "Граматичному словнику української літературної мови. Словозміна". Розглянуто реципієнтні зони метафор в українській поезії XX ст. Охарактеризовано когнітивно-дискурсивний механізм уживання науково-технічної термінології.

Розглянуто наукову спадщину Л. С. Паламарчука в контексті сьогодення. Описано історію створення академічного тлумачного "Словника української мови" в 11-ти томах. Розкрито семантичний діапазон слова в словнику епітетів і в тлумачному словнику. Наведено теоретичні та практичні засади лексикографічного опису українсько-німецьких лексичних паралелей. Проаналізовано прикладні аспекти укладання асоціативних словників. Акцентовано на розвитку українського діалектного словникарства на початку XXI ст. Описано лексичні й акцентуаційні вади в українських словниках. Подано інформацію про рукописні словники XIX - початку XX ст. як важливий резерв для підготовки нових тлумачних словників української мови.

Даний словник є довідником з лексики та фразеології сучасної української мови, який поєднує наукову точність з чіткою формою викладу. Він висвітлює ті зміни, які відбулися в лексичному складі української мови у на межі нового тисячоліття, зокрема, включає мовні одниниці, які ввійшли в українську літературну мову протягом останнього часу. Це передусім реалії та поняття, пов'язані з економікою, політикою, правом, інформатикою, промисловістю, спортом, кулінарією, модою, музикою, телекомунікацією, дозвіллям тощо. Зазначено, що значні шари традиційної лексики (на означення економічних, історичних, філософських, політологічних, релігійних понять, термінів науки та мистецтва) набули в словнику тлумачень, що віддзеркалюють їх сьогоднішній зміст. Розширено коло лексики та фразеології, пов'язаної з традиційним народним життям і дозвіллям - святами, обрядами, народним побутом, зі звичаями, з українською етносимволікою.

Подано інформацію про становлення та розвиток Відділення літератури, мови та мистецтвознавства як складової частини Національної академії наук України. Наведено стислі відомості про життя, наукову та організаційну діяльність академіків і членів-кореспондентів Відділення за час існування Національної академії наук України (1918 - 2015). Надано дані про наукові установи Відділення та наукові періодичні видання, списки лауреатів Державних премій України та іменних премій, Заслужених діячів науки і техніки України тощо.

Досліджено залежність морфогенетичних реакцій калюсних тканин пшениці (утворення первинних меристематичних кластерів, регенерантів, коренів) від вмісту в поживному середовищі синтетичних регуляторів росту ауксинової природи (піклорам, дикамба) та 6-бензиламінопурину (БАП). Первинними експлантатами для каллюсогенезу слугували апікальні меристеми пшениці Triticum aestivum. Для встановлення впливу регуляторів росту на частоту регенерації використано поживне середовище МС, доповнене різними концентраціями дикамби (0,2, 0,4, 0,6 мг/л), піклораму (0,15, 0,25, 0,5 мг/л) і БАП (0,5, 0,75, 1 мг/л). За концентрацій піклораму 0,15 мг/л і БАП 0,5 мг/л утворювалась найбільша кількість (до 70 %) калюсів з морфогенними осередками. Найефективнішим для одержання регенерантів (до 35 %) виявилося середовище МСРП4 (0,5 мг/л БАП і 0,15 мг/л піклораму). Також для одержання регенерантів ефективно поєднувати 0,2 мг/л дикамби та 1 мг/л БАП (до 15 %). Пагони, одержані з калюсу, утворювали корені in vitro й адаптувалися до нестерильних умов. Рослини-регенеранти за культивування в умовах теплиці виявляли високу життєздатність і досягали генеративної стадії розвитку.

Cловник тлумачного типу, у якому зафіксовано нові слова, значення слів та відтінки значень, особливості слововживання, стійкі словосполучення, фразеологізми, не охоплені «Словником української мови» в 11 томах (1970 - 1980). Визначено, що це лексика, яка функціонує в художньому, публіцистичному, науково-популярному, розмовному, офіційно-діловому, конфесійному стилях української мови (загалом 35 тис. слів). Крім розгорнутого тлумачення, проілюстрованого паспортизованими цитатами, Додатковий том подає нормативну, функціонально-стильову, емоційно-експресивну та часову характеристику реєстрових одиниць і регламентує їхню сполучуваність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-403

Рубрики:

Українська мова

Шифр НБУВ: В357433/2 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.11-31

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що тринадцятий том академічного тлумачного Словника української мови у 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Використано джерела, що відображають лексику текстів художньої літератури починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, українських перекладів Біблії, народної творчості, наукових і науково-популярних праць, публіцистики, мови засобів масової інформації і т. ін. Вміщено 8 673 словникові статті.

Чотирнадцятий том академічного тлумачного Словника української мови у 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані в Словнику, відображають лексику текстів художньої літератури, починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, українських перекладів Біблії, народної творчості, наукових і науково-популярних праць, публіцистики, мови засобів масової інформації і т. ін. Чотирнадцятий том Словника містить 10 281 словникову статтю.