Встановлено рівень фізкультурних знань в учнів початкових класів. Визначено місце стимулів щодо виконання фізичних вправ на уроках фізичної культури дітей молодшого шкільного віку. Розроблено й апробовано методичні рекомендації щодо формування потреби займатися фізичними вправами у даних дітей за шкільних умов.

Розглянуто динаміку розвитку деяких вольових якостей в учнів молодшого шкільного віку.

Визначено рівень та особливості фізичної підготовленості юних волейболістів на етапі початкового навчання. Розроблено й експериментально обгрунтовано ефективність методики комплексного розвитку швидкісно-силових здібностей і їх впливу на формування техніко-тактичної підготовленості.

Взначено ефективність фізичної підготовки та розвиток основних фізичних якостей кваліфікованих волейболістів різних ігрових амплуа. Важливим у сучасному волейболі є не лише зростаюча інтенсивність гри, універсалізація гравців та їх вузька спеціалізація, яка обумовлена виконанням функцій певних ігрових амплуа, що вимагає відповідного рівня фізичної підготовленості. У тренувальному циклі на різних етапах підготовчого періоду фізичній підготовці відводиться від 20 до 50 % часу. Завдання з фізичної підготовки розв'язуються переважно на кожному занятті протягом 15 - 45 хв. Кваліфіковані волейболісти студентських команд, за деякими показниками фізичного розвитку й фізичної підготовленості, наближаються до рівня гравців першої та вищої ліг, і можуть бути надійним резервом для поповнення команд вищих за класом. Одержані дані про фізичну підготовленість можна використати як критерії для комплексного оцінювання розвитку фізичних якостей кваліфікованих волейболістів у ході відбору гравців для комплектування команди.

Психологічні аспекти проблеми формування гуманістичних цінностей, вікових закономірностей розвитку ціннісних орієнтацій представлено в роботах відомих психологів К. Платонова, Г. Костюка, С. Рубінштейна, Л. Виготського, Б. Ананьєва та ін. Віддаючи належне науковій і практичній значущості праць, у яких розглядаються різні аспекти зазначеної вище наукової проблеми, слід підкреслити відсутність у філософських, соціологічних, психологічних та педагогічних дослідженнях специфічно відмінного тлумачення понять "цінність", "гуманність" та "гуманістичні цінності". Надано результати констатувального експерименту гуманістичних цінностей у студентів-гандболістів інституту фізичної культури та здоров'я ВНУ імені Лесі Українки. Виявлено, що знання про сутність гуманістичних цінностей у студентів-гандболістів різнобічні.

Розкрито рівні сформованості знань студентів-першокурсників про сутність моральних якостей учителя фізичної культури. У процесі дослідження виявлено, що високий рівень знань про моральні якості вчителя фізичної культури є характерним для 11,4 % студентів; середній - 42,2 %; низький - 46,4 %. Результати дослідження показали, що більшість студентів-першокурсників усвідомлюють необхідність знань про сутність моральних якостей учителя фізичної культури. 46,7 % опитаних вважають, що нині дуже важливо формувати моральні якості в майбутніх учителів фізичної культури.

Надано результати дослідження гендерних особливостей розвитку сили волі у студентів-першокурсників – майбутніх учителів фізичної культури в контексті сучасних соціально-економічних відносин, проведеного на базі Інституту фізичної культури та здоров’я Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Розвиток сили волі представлено як процес виховання в людини певного ставлення до суб’єктивних труднощів, що виникають на шляху досягнення мети діяльності, здатність вибірково, точно та вчасно їх долати. З’ясовано, що розвиток сили волі в юнаків і дівчат відбувається нерівномірно, більшість опитаних студентів першого курсу мають “середню” силу волі. Відмінності в самооцінці вияву сили волі в опитаних юнаків і дівчат першого курсу не зафіксовано.

Даны результаты исследования гендерных особенностей развития силы воли у студентов-первокурсников – будущих учителей физической культуры в контексе современных социально-экономических отношений, проведенного на базе Института физической культуры и здоровья Восточноевропейского национального университета имени Леси Украинки. Развитие силы воли представлено как процесс воспитания в человеке определенного отношения к субъективным трудностям, возникающим на пути достижения цели деятельности, способность выборочно, точно и своевременно их преодолевать. Выяснено, что развитие силы воли у юношей и девушек происходит неравномерно, большинство опрошенных студентов первого курса имеют “среднюю” силу воли. Различия в самооценке проявления силы воли у опрошенных юношей и девушек первого курса не зафиксированы.

The results of research gender-sensitive development of willpower in the first-year students – future teachers of physical culture through the prism of contemporary socio-economic relations, conducted at the Institute of Physical Education and Health East European National University named after Lesya Ukrainka. The development of willpower is represented as a process of education in relation to particular person subjective difficulties encountered in achieving the purpose of the activity, the ability to selectively, accurately and in a timely manner to overcome them. It was found that the development of willpower in boys and girls is uneven; the majority of first year students are “average” willpower. Differences in self-esteem manifestation of willpower in the surveyed boys and girls the first year are not fixed.

Проаналізовано стан реактивної (РТ) та особистісної тривожності (ОТ) за реальних умов навчальної діяльності в студентів третього курсу заочної форми навчання. Під час дослідження не виявлено гендерних відмінностей у рівнях ОТ і РТ за звичайних умовах навчальної діяльності. Встановлено, що 16,9 % опитаних мають низький рівень ОТ, 47,6 % - середній, 35,3 % - високий; РТ - відповідно, 27,5, 54,9, 17,6 %. З'ясовано, що 18,5 % студенток мають низький рівень ОТ, 51,7 % - середній; 29,8 % - високий; 22,2, 61,1, 16,6 % - РТ. Крім того, виявлено, що найбільш тривожними є окремі студенти, які не вміють справлятися з нервово-емоційним напруженням за реальних умов навчальної діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч515.781.512 + Ч511.512/.513

Рубрики:

Тренування з футболу. Технічна підготовка

Шифр НБУВ: Ж71868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Важливий і невід'ємний чинник здорового способу життя школярів - належний рівень рухової активності. Результати наукових досліджень засвідчують, що в підлітків, які навчаються в закладах загальної середньої освіти, спостерігаємо зниження рухової активності. Це зумовлюєстворення здоров'я зберігального освітнього середовища й розробки мотиваційних засобів залучення учнів до систематичних занять фізичними вправами. Мета дослідження - визначення рівня сформованості мотиваційно-ціннісних орієнтацій до рухової активності в підлітків.У досліджені взяли участь підлітки загальноосвітніх навчальних закладів NoNo 9, 11, 26 м. Луцьк. Для визначення рівня стану сформованості мотиваційно-ціннісних орієнтацій до рухової активності проведено анкетування. Анкета включала комплекс запитань, за допомогою яких можна установити рівень інтересу до уроку з фізичної культури, мотиви до занять фізичними вправами та ставлення підлітків до форм фізичної активності. Результати дослідження засвідчили, що рівень інтересу до фізичного виховання й спорту в підлітків невисокий. Лише 9,8 - 19,5 % дівчат і 23,2 - 31,7 % хлопців мають високий рівень інтересу до рухової активності. Із віком у школярів простежуємо тенденцію до зниження інтересу до систематичних занять фізичними вправами. Водночас аналіз результатів анкетування виявив такі основні мотиви занять фізичною культурою для підлітків: можливість поліпшити стан здоров'я, мати гарну будову тіла, підвищити фізичну підготовленість, оволодіти технікою фізичних вправ й отримати добрі оцінки. І водночас дані анкетування демонструють, що 3 - 4 рази на тиждень виконують фізичні вправи лише 14,6 - 22,3 % дівчат і 17,3 - 31,2 % хлопців. Більшість учнів обмежують свою рухову активність лише обов'язковими уроками фізичної культури та, судячи з відповідей респондентів, вільний час заповнюють діяльністю, яка не має нічого спільного з активним дозвіллям і руховою активністю.

Актуальність дослідження зумовлена потребою в розвитку координаційних здібностей школярів 15 - 16 річного віку, що забезпечують їх вміння виконувати прямий нападаючий удар у волейболі. Мета дослідження - проаналізувати стан проблеми розвитку координаційних здібностей школярів 15 - 16-річного віку для покращання засвоєння ними прямого нападаючого удару. Досліджено теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічне тестування та педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Дослідження проведено на базі ЗОШ N 10 м. Луцька. Під час проведення дослідження задіяно 60 школярів 15 - 16-річного віку. Дітей та їх батьків інформовано про всі особливості дослідження, вони надали згоду на участь в експерименті. Після проведення експерименту виявлено, що в контрольній та експериментальній групах відбулися зміни в показниках розвитку координаційних здібностей школярів. Так, в експериментальній групі (ЕГ) вони зросли в межах від 12 до 58 %, тоді як у контрольній групі (КГ) - лише в межах 1 - 9 %. Результати експертної оцінки володіння учнів прямим нападаючим ударом виявили, що теоретична підготовленість досліджуваних ЕГ підвищилася на 14,5 % (у КГ - 6 %); рівень техніки виконання прямого нападаючого удару зріс на 65 % в ЕГ та лише на 6,5 % - у КГ; показник контрольного нормативу мав приріст 55 % в ЕГ, 15 % - у КГ. Висновки: за результатами експертної оцінки виконання прямого нападаючого удару до й після експерименту можна зробити висновок про ефективність застосування авторської програми розвитку координаційних здібностей школярів для покращання засвоєння ними прямого нападаючого удару.

Актуальність дослідження зумовлена потребою в розвитку координаційних здібностей школярів 15 - 16 річного віку, що забезпечують їх вміння виконувати прямий нападаючий удар у волейболі. Мета дослідження - проаналізувати стан проблеми розвитку координаційних здібностей школярів 15 - 16-річного віку для покращання засвоєння ними прямого нападаючого удару. Досліджено теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічне тестування та педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Дослідження проведено на базі ЗОШ N 10 м. Луцька. Під час проведення дослідження задіяно 60 школярів 15 - 16-річного віку. Дітей та їх батьків інформовано про всі особливості дослідження, вони надали згоду на участь в експерименті. Після проведення експерименту виявлено, що в контрольній та експериментальній групах відбулися зміни в показниках розвитку координаційних здібностей школярів. Так, в експериментальній групі (ЕГ) вони зросли в межах від 12 до 58 %, тоді як у контрольній групі (КГ) - лише в межах 1 - 9 %. Результати експертної оцінки володіння учнів прямим нападаючим ударом виявили, що теоретична підготовленість досліджуваних ЕГ підвищилася на 14,5 % (у КГ - 6 %); рівень техніки виконання прямого нападаючого удару зріс на 65 % в ЕГ та лише на 6,5 % - у КГ; показник контрольного нормативу мав приріст 55 % в ЕГ, 15 % - у КГ. Висновки: за результатами експертної оцінки виконання прямого нападаючого удару до й після експерименту можна зробити висновок про ефективність застосування авторської програми розвитку координаційних здібностей школярів для покращання засвоєння ними прямого нападаючого удару.