Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.760.53

Рубрики:

Неправильне розташування жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом описового моделювання побудовано систему профілактики грипу та ГРВІ робітників промислових підприємств, в основу якої покладено модель інформаційно-освітнього забезпечення боротьби проти грипу і ГРВІ та функціонально-структурна модель управління профілактикою. Система первинної профілактики грипу та ГРВІ заснована на диференційованому підході до виявлених груп ризику та проведенні з ними санітарно-просвітницької роботи залежно від резистентності індивідуума та виявлених чинників виникнення вказаних захворювань. Система управління профілактикою грипу та ГРВІ складається з трьох самостійних, але пов'язаних між собою частин або підсистем.

Методом описательного моделирования построена система профилактики гриппа и ОРВИ рабочих промышленных предприятий, в основу которой положена модель информационно-образовательного обеспечения борьбы против гриппа и ОРВИ и функционально-структурная модель управления профилактикой. Система первичной профилактики гриппа и ОРВИ основана на дифференцированном подходе к выявленным группам риска и проведении с ними санитарно-просветительской работы в зависимости от резистентности индивидуума и выявленных факторов возникновения указанных заболеваний. Система управления профилактикой гриппа и ОРВИ состоит из трех самостоятельных, но связанных между собой частей или подсистем.

Вивчено діяльність Полтавського земства у галузі охорони здоров'я й організації роботи лікарняних кас (1856 - 1916 рр.). Розкрито сутність медичних послуг у системі господарського законодавства. Проаналізовано сучасний стан та проблеми надання медичної допомоги на вторинному рівні. Викладено правові та медико-соціальні аспекти грудного вигодовування. Наведено переваги такого вигодовування для дітей перших років життя. Висвітлено проблеми господарсько-правового забезпечення державних закупівель у сфері охорони здоров'я. Вивчено історію розвитку української медичної термінології. Акцентовано увагу на правовому регулюванні державної підтримки медичних і фармацевтичних працівників, які працюють та проживають у сільській місцевості. Здійснено господарсько-правову класифікацію загроз вітальної безпеки.

Лікар загальної практики - сімейний лікар відіграє важливу роль в оптимізації перебігу ревматоїдного артриту (РА). Значна поширеність тривожно-депресивних розладів серед пацієнтів з ранньою стадією РА потребує своєчасної діагностики, особливо на первинному рівні медичної допомоги. Ультразвукове дослідження суглобів є чутливим методом у діагностиці раннього РА.

Онкологічні захворювання є важливою медико-соціальною проблемою. Інвалідизація хворих з онкологічними захворюваннями поширюється і поступається лише захворюванням серцево-судинної системи. Наведено аналіз медико-соціальних аспектів інвалідності. На основі результатів структурно-логічного аналізу з урахуванням принципів системності побудовано графологічну модель розв'язання проблем інвалідності шляхом надання різних видів допомоги. За контент аналізом вивчали правові аспекти інвалідності. З урахуванням екстенсивних показників встановлено структуру інвалідності за загальним захворюванням. Визначено динаміку інвалідизації дорослого населення протягом 2008 - 2012 рр. Своєчасна рання діагностика новоутворень надасть змогу проводити радикальне комплексне лікування і підвищить його ефективність, що дозволить знизити рівень первинної інвалідності в Україні внаслідок новоутворень.

Мета роботи - дослідити місце і роль сімейного лікаря в профілактиці стоматологічних захворювань. Стоматологічні захворювання мають значну поширеність і в структурі загальної захворюваності населення України посідають третє місце. За сучасних економічних умов ефективність профілактичної роботи знизилася, що негативно впливає на стоматологічне здоров'я населення. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми мають відігравати сімейні лікарі, які є представниками первинного рівня медико-санітарної допомоги. Сімейний лікар повинен займати провідне місце в профілактиці і виявленні захворювань, у тому числі стоматологічних, особливу увагу приділяти гігієнічному навчанню і вихованню населення, санітарній просвіті. Висновки: впровадження сімейної медицини надасть змогу наблизити первинну медичну допомогу до населення, забезпечити її якість, відповідальність лікаря первинної ланки за пацієнтів. Одним із напрямків роботи сімейного лікаря буде профілактика та раннє виявлення стоматологічних захворювань, пропаганда раціонального харчування і здорового способу життя для дорослих та дітей, збереження стоматологічного здоров'я.

Мета роботи - висвітлити питання оптимізації та удосконалення профілактики серцево-судинних захворювань; приділити увагу впровадженню механізмів модифікації поведінки та принципів здорового способу життя. Дослідження впливу факторів ризику на формування серцево-судинної патології проведено шляхом статистичної обробки даних анонімного анкетування населення м. Полтава (1285 анкет). Роль факторів визначено шляхом логістичної регресії з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Основні напрями впливу на фактори ризику досліджено шляхом аналізу літературних джерел. Встановлено, що важливим компонентом боротьби із серцево-судинними захворюваннями є проведення первинної профілактики з приділенням особливої уваги питанням модифікації поведінки людей із наявними факторами ризику і зосередження уваги на засадах здорового способу життя. Висновки: доведено необхідність комплексного підходу до питань профілактики серцево-судинних захворювань із використанням методів модифікації поведінки на усіх рівнях - центральному, груповому, індивідуальному. Визначено необхідність позитивної мотивації щодо необхідності здорового способу життя.

Останні 5 років Україна проживає в умовах антитерористичної операції (АТО), що призводить до збільшення в країні військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю. У зв'язку з цими подіями з'явилися нові підходи та особливості у проведенні медико-соціальної експертизи та збору статистичної інформації щодо інвалідності та реабілітації даної категорії громадян. Мета дослідження - вивчити особливості розподілу первинно визнаних інвалідами учасників АТО за 2016 - 2018 рр. у Полтавській області. Було проаналізовано статистичні звіти Полтавської обласної транспортно-радіологічної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо огляду учасників АТО у 2016 - 2018 рр. та аналітико-інформаційний довідник "Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2018 рік". Серед вперше визнаних осіб з інвалідністю учасників АТО в Полтавській області за 2016 - 2018 рр. найчастіше встановлювалась III група (55,4 %, 305 осіб) інвалідності, II група - у 43,6 % випадків (240 осіб), I групу встановлено 5 особам (1 %). Упродовж 2016 р. було первинно визнано інвалідами 183 особи, у 2017 р. - 158 осіб, що на 25 чоловік менше, а у 2018 р. цей показник зріс і склав 210 осіб, досягнувши свого найвищого рівня за всі роки проведення АТО. На першому місці серед причин інвалідності були травми різної локалізації, але відмічено тенденцію до поступового зниження питомої ваги травм кожен рік з 51 % у 2016 р. до 29 % у 2018 р. Натомість, з кожним роком відмічається зростання соматичної патології в даного контингенту. Висновки: наявність осіб з III групою інвалідності учасників АТО більше половини (55,4 %) передбачає високий реабілітаційний потенціал і позитивний прогноз щодо реабілітації. Значні зміни в структурі інвалідності серед учасників АТО є наслідками участі у військових діях і впливом стресу. Спочатку це наявність бойових травм, що поступово призводять до розвитку психологічних і соматичних порушень, які зазвичай мають довготривалий пролонгований характер і потребують проведення різнопланових реабілітаційних заходів з метою адаптації в соціумі.

Останні 5 років Україна проживає в умовах антитерористичної операції (АТО), що призводить до збільшення в країні військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю. У зв'язку з цими подіями з'явилися нові підходи та особливості у проведенні медико-соціальної експертизи та збору статистичної інформації щодо інвалідності та реабілітації даної категорії громадян. Мета дослідження - вивчити особливості розподілу первинно визнаних інвалідами учасників АТО за 2016 - 2018 рр. у Полтавській області. Було проаналізовано статистичні звіти Полтавської обласної транспортно-радіологічної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо огляду учасників АТО у 2016 - 2018 рр. та аналітико-інформаційний довідник "Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2018 рік". Серед вперше визнаних осіб з інвалідністю учасників АТО в Полтавській області за 2016 - 2018 рр. найчастіше встановлювалась III група (55,4 %, 305 осіб) інвалідності, II група - у 43,6 % випадків (240 осіб), I групу встановлено 5 особам (1 %). Упродовж 2016 р. було первинно визнано інвалідами 183 особи, у 2017 р. - 158 осіб, що на 25 чоловік менше, а у 2018 р. цей показник зріс і склав 210 осіб, досягнувши свого найвищого рівня за всі роки проведення АТО. На першому місці серед причин інвалідності були травми різної локалізації, але відмічено тенденцію до поступового зниження питомої ваги травм кожен рік з 51 % у 2016 р. до 29 % у 2018 р. Натомість, з кожним роком відмічається зростання соматичної патології в даного контингенту. Висновки: наявність осіб з III групою інвалідності учасників АТО більше половини (55,4 %) передбачає високий реабілітаційний потенціал і позитивний прогноз щодо реабілітації. Значні зміни в структурі інвалідності серед учасників АТО є наслідками участі у військових діях і впливом стресу. Спочатку це наявність бойових травм, що поступово призводять до розвитку психологічних і соматичних порушень, які зазвичай мають довготривалий пролонгований характер і потребують проведення різнопланових реабілітаційних заходів з метою адаптації в соціумі.

Визначено освіту дорослих як чинник розвитку людського капіталу в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, розкрито особливості теорії та практики організації навчання дорослих в Україні та провідних країнах світу. Висвітлено особливості андрагогічної науки та її значення для системи управління людськими ресурсами, окреслено тенденції професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогів та андрагогів, визначено освітні потреби різних категорій дорослого населення. Розглянуто новітні моделі підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Мета дослідження - проаналізувати у динаміці показники діяльності роботи медико-санітарної частини військового навчального закладу за 2018 - 2020 роки. Матеріали та методи. В ході дослідження використано статистичний та інформаційно-аналітичний методи. Матеріалами дослідження були показники щорічних медичних обстежень та показники надання медичної допомоги працівникам та курсантам військового навчального закладу. Результати. При аналізі показників лікувальної роботи медико-санітарної частини встановлено, що з приводу захворювань в 2018 році було 21 029 відвідувань, в 2019 р. - 4222, в 2020 р. - 3423. Зниження кількості захворювань по нозологічним класам пов'язане з тим, що враховуючи реформування медицини та відкриття сімейних амбулаторій пацієнтам зручно звертатися за медичною допомогою за територіальним принципом. Зменшення звернень до лікаря стоматолога пов'язані з великою кількістю стоматологічних кабінетів у місті, низькою фінансовою спроможністю людей, зменшенням кількості студентів та курсантів коледжу. Медичними працівниками МСЧ проводиться постійна робота по проведенню профілактичних обстежень контингентів обслуговування та осіб, що звертаються для проходження періодичних медичних оглядів. Висновки: на основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що медико-санітарна частина Кременчуцького льотного коледжу працює стабільно. Зросла кількості прийнятих пацієнтів. Враховуючи актуальність впровадження стаціонарозамінних форм лікування хворих, кількість пролікованих на ліжках денного стаціонару при МСЧ поступово зростає.

Високий рівень хронічного емоційного напруження впливає на виникнення та посилює тяжкість перебігу хвороб слизової оболонки порожнини рота та внутрішньої патології. Мета роботи - підвищити ефективність лікування протезного стоматиту в пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) на фоні психоемоційного напруження шляхом його корекції. Для об'єктивної оцінки стану психоемоційного напруження проведене психологічне тестування за методом D. Taylor 230 осіб, віком 19 - 70 років, серед яких 85 пацієнтів мали діагноз ЦД - основна група; 145 осіб були без внутрішніх хвороб - дві контрольні групи, у 2005 - 2015 та у 2022 рр. Загальне обстеження та лікування за відповідними протоколами пацієнтів основної групи - 46 жінок та 39 чоловіків, віком 19 - 70 років, проводилось лікарями-ендокринологами. Стоматологічне обстеження та лікування протезного стоматиту проведене у 12 пацієнтів з ЦД, які мали високий рівень загальної тривожності за методом D. Taylor. Застосовано метод лікування: після корекції протеза, санації ротової порожнини призначали аплікації на ділянки протезного ложа, найчастіше схильні до травматизації, мазі тіотриазолін 2 %, курсом 7 - 10 днів. Для загальної терапії додатково призначали препарат стрес-протективної дії, який коригує психоемоційне напруження в пацієнтів з цукровим діабетом, тіотриазолін перорально, курсом 30 днів. У пацієнтів основної групи реєстрували високий рівень загальної особистісної тривожності у 21,63 % респондентів та середній з тенденцією до високого - у 54,29 % осіб. Лікарю-стоматологу в багатьох випадках слід знати рівень психоемоційного напруження пацієнта для обгрунтування індивідуального підходу в лікувальних заходах та підтримувальній терапії щодо вибору лікарських засобів і методів. Запропонований метод терапії протезного стоматиту має індивідуальний підхід, включає препарат стрес-протективної дії тіотриазолін, що коригує психоемоційне напруження, дозволяє досягти стійкої ремісії захворювання.