Висвітлено методологічні аспекти впливу комунікативних якостей особистості педагога і ступеня їх прояву на ефективність спілкування з клієнтом.

Освещены методологические аспекты изучения влияния коммуникативных качеств личности психолога и степени их проявления на эффективность общения с клиентом.

It is dedicated to some methodological aspects of studying influence of psychologistТs communicative qualities and a degree of their display on efficiency of his dialogue with a client

Розглянуто проблему емоційного вигоряння вчителя та його корелятів із індивідуальним семантичним простором, а також з соціальними і професійними характеристиками. Зазначена проблема актуальна у наукових колах завдяки її вагомому впливу на стан педагогічної взаємодії між усіма суб'єктами навчально-виховного процесу. Результати практичного дослідження дозволяють стверджувати про особливості внутрішнього світу вчителя, який має риси професійної деструкції у вигляді емоційного вигоряння.

Рассмотрена проблема эмоционального выгорания учителя и его коррелятов с индивидуальным семантическим пространством, а также с социальными характеристиками. Эта проблема интересует научную общественность благодаря ее многогранному влиянию на состояние педагогического взаимодействия между всеми субъектами учебно-воспитательного процесса. Результаты практического исследования позволяют говорить об определенных особенностях внутреннего мира учителя, который имеет признаки профессиональной деструкции в виде эмоционального выгорания.

It is investigated the problem of teacherТs emotional burning-out and its correlation with individual somatic space as well as with social and professional characteristics. The problem is actual due to its versatile influence on the state of pedagogical interrelation between all subjects of educational process. The results of the practical research demonstrate some features of the inner world of the teacher having signs of professional destruction such as emotional burning-out

Визначено, що будь-яке психологічне консультування повинно допомагати людині приймати рішення, особливо в юнацькому віці, коли домінує емоційний мотив. Розглянуто поняття "психологічне консультування", "вплив", "раціональне", "емоційність", "прийняття рішень". Представлено репертуар можливих емоційних і раціональних впливів, що використовуються консультантами: особистісно-центрований, екзистенціальний, психоаналітичний, біхевіоральний, гештальтпсихологічний, логотерапевтичний, когнітивний. Підсумовано, що існує проблема підліткового віку, за якої може виникнути розчарування після усвідомлення, що рішення прийнято неправильно.

Определено, что любое психологическое консультирование должно помогать человеку принимать решения, особенно в юношеском возрасте, когда доминирует эмоциональный мотив. Рассмотрены понятия "психологическое консультирование", "влияние", "рациональное", "эмоциональность", "принятие решений". Представлен репертуар возможных эмоциональных и рациональных воздействий, используемых консультантами: личностно-центрированный, по принципу реализма, экзистенциальный, психоаналитический, бихевиоральний, гештальтпсихологический, логотерапевтичний, когнитивный. Подытожено, что существует проблема подросткового возраста, при которой может возникнуть разочарование после осознания, что решение принято неправильно.

The article analyzes influence of emotional and rational factors on making decisions in youth and teen age in the process of psychological consulting

Розглянуто проблему супроводу молодих психологів на етапі їх становлення. Визначено особливості психологічного впливу і якості, які є бажаними для психолога. Особливу увагу приділено супроводу молодих спеціалістів у період навчання у ВНЗ. Зроблено теоретико-емпіричні висновки щодо якостей психолога, якими він має володіти для ефективного впливу (середній рівень потреби в досягненнях, висока товариськість, чуйність, інтуїція, незалежність, психологічний склад розуму).

Рассмотрена проблема сопровождения молодых психологов на этапе их становления. Определены особенности психологического воздействия и качества, которые являются необходимыми для психологической практики. Внимание уделено сопровождению молодых специалистов в период обучения в ВУЗ. Сделаны теоретико-эмпирические выводы относительно качеств психолога, которыми он должен обладать для эффективного влияния (средний уровень потребности в достижениях, высокая общительность, отзывчивость, интуиция, независимость, психологический склад ума).

We consider the problem of tracking young psychologists to the stage of their development. The features of psychological influence and qualities thatТs necessary for the psychologist. Particular attention is given to support young specialists in the period of study in higher education. It's made theoretical and empirical conclusions about the qualities of a psychologist, which he is entitled to effective professional work (the average level of need for achievement, high sociability, compassion, intuition, independence, psychological mindset).

Розглянуто проблему психологічного супроводу становлення майбутніх спеціалістів. Наголошено, що психологічний супровід розвитку особистості сучасного студента можна розглядати як цілісну системно-організовану діяльність, в процесі якої створюються соціально-психологічні та суто педагогічні умови для успішного навчання й особистісного розвитку кожного учня в освітньому середовищі вищої школи. Досліджено особливості психологічного супроводу розвитку гнучкості мислення та емоційної стійкості як складової загального розвитку майбутнього психолога. Розкрито природу та психологічну сутність цих понять. Експериментально визначено рівень розвитку гнучкості мислення та емоційної стійкості у студентів-психологів за методиками: "Здібність до лідерства" В. С. Немова, "Діагностика лідерських здібностей" Є. Жарікова, Є. Крушельницького, "Діагностика гнучкості мислення". Констатовано, що велика частка основної діяльності формування та розвитку професійно-важливих якостей студента повинна бути спрямована на розвиток безпосередньо необхідних для успішної реалізації у професії навичок - прийомів самоконтролю та профілактики стресових ситуацій, а також підвищення психологічної стійкості, розвитку та тренування функцій та характеристик психічних пізнавальних процесів, а саме - гнучкості та швидкості мислення.

Рассмотрена проблема психологического сопровождения становления будущих специалистов. Отмечено, что психологическое сопровождение развития личности современного студента можно рассматривать как целостную системно-организованную деятельность, в процессе которой создаются социально-психологические и чисто педагогические условия для успешного обучения и личностного развития каждого ученика в образовательной среде высшей школы. Исследованы особенности психологического сопровождения развития гибкости мышления и эмоциональной устойчивости как составляющей общего развития будущего психолога. Раскрыта природа и психологическая сущность этих понятий. Экспериментально определен уровень развития гибкости мышления и эмоциональной устойчивости у студентов-психологов по методикам: "Способность к лидерству" В. С. Немова, "Диагностика лидерских способностей" Е. Жарикова, Е. Крушельницкий, "Диагностика гибкости мышления". Констатировано, что большая часть основной деятельности формирования и развития профессионально важных качеств студента должна быть направлена на развитие непосредственно необходимых для успешной реализации в профессии навыков. Это - приемы самоконтроля и профилактики стрессовых ситуаций, а также повышение психологической устойчивости, развитие и тренировка функций и характеристик психических познавательных процессов, а именно - гибкость и быстрота мышления.

The article demonstrates some results of research on peculiarities of accompaniment of developing thinking flexibility and emotional steadiness of future psychologists as important features – guarantors of successful realization in profession.

Проаналізовано основні підходи до проблеми психологічних особливостей впливу та сприйняття психологічної інформації. Розглянуто етапи психологічного консультування, складові комунікації в системі психолог – клієнт. Виділено та охарактеризовано два типи сприйняття: раціональний і рефлексивний. Описано технології подолання бар’єрів сприйняття психологічної інформації підлітками. Відзначено, що психологічні методи впливу зменшують дистанцію в процесі сприйняття психологічної інформації. Зроблено висновок: більшість бар’єрів по відношенню до психологічної інформації, незріле відношення до критики починається в дитинстві.

Проанализированы основные подходы к проблеме психологических особенностей влияния и восприятия психологической информации. Рассмотрены этапы психологического консультирования, составляющие в системе психолог – клиент. Выделены и охарактеризованы два типа восприятия: рациональный и рефлексивный. Описаны технологии преодоления барьеров восприятия психологической информации подростками. Отмечено, что психологические методы воздействия уменьшают дистанцию в процессе восприятия психологической информации. Сделан вывод: большинство барьеров по отношению к психологической информации и незрелое отношение к критике начинаются в детстве.

The basic approaches to the problem of the influence of psychological characteristics and perceptions of psychological information.

Визначено сутність понять "спілкування", "потреба в спілкуванні" та "екстравертність-інтровертність". Показано зв'язок між потребою у спілкуванні та ектравертивністю-інтровертивністю в майбутніх психологів. З'ясовано, що більшість респондентів - екстраверти, це зумовлено вибором майбутньої професії. Екстравертованій спрямованості особистості в цілому, відповідає високий рівень потреби в спілкуванні, який вказує на те, що респондент відчуває потребу у встановленні та підтримці відносин з іншими людьми, що має велике значення в діяльності психолога.

Определена сущность понятий "общение", "потребность в общении" и "экстравертность-интровертность". Показана связь между потребностью в общении и экстравертивностью-интровертивностью в будущих психологов. Выяснено, что большинство респондентов - экстраверты, это обусловлено выбором будущей профессии, Экстравертированной направленности личности в целом, соответствует высокий уровень потребности в общении, указывающий на то, что респондент испытывает потребность в установлении и поддержании отношений с другими людьми, что имеет большое значение в деятельности психолога.

Defined the essence of the concepts of "communication", "need to communicate" and "extraversion-introversion." The connection between the need for communication of future psychologists. Found that most respondents extroverts, this is due to the choiceof future profession, extroverted personality in general orientation to the highest level of need for communication, indicating that the respondent feels the need to establish and maintain relationships with other people, which is important in the work of psychologist.

ЗТясовано сутність і структуру поняття "моральна вихованість особистості", окреслено виховний потенціал взаємодії педагогів загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів і батьків у роботі з учнями молодшого шкільного віку. Визначено й обгрунтовано педагогічні умови здійснення виховної взаємодії загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів і сімТї у формуванні моральної вихованості молодших школярів: узгодження виховних впливів на дитину в тріаді "сімТя - школа - позашкільний навчальний заклад"; використанням комплексів методів, що забезпечать субТєктну позицію молодшого школяра у моральному вихованні; орієнтація педагога та батьків на діалогічний стиль міжособистісної взаємодії з дітьми. Визначено ефективність моделі морального виховання молодших школярів у процесі взаємодії загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів і сімТї.

Досліджено етапи обмірковування проблеми харизми. Проаналізовано вплив харизми на формування професійно-психологічної спрямованості майбутнього психолога. Зауважено, що харизма допомагає встановити довірливі відносини між психологом і пацієнтом. Розкрито головні особливості й якості харизми та її взаємозалежність з саморегуляцією. Зазначено, що харизма та емоційна стійкість є професійними вимогами для спеціаліста, робота якого пов’язана з впливом на інших людей. Враховано, що психологічне консультування і психотерапія належать до професій, які потребують великого емоційного навантаження та відповідальності. Визначено, що представникам цих професій загрожує небезпека «синдрому вигорання».

Исследованы этапы обдумывания проблемы харизмы. Проанализировано влияние харизмы на формирование профессионально-психологической направленности будущего психолога. Отмечено, что харизма помогает установить доверительные отношения между психологом и пациентом. Раскрыты основные особенности и качества харизмы и ее взаимозависимость с саморегуляцией. Отмечено, что харизма и эмоциональная устойчивость являются профессиональными требованиями для специалиста, работа которого связана с влиянием на других людей. Учтено, что психологическое консультирование и психотерапия относятся к профессиям, которые требуют большой эмоциональной нагрузки и ответственности. Определено, что представителям этих профессий грозит опасность «синдрома выгорания».

Investigated stages of deliberation problems charisma. Analyzed the influence on the formation of professional charisma - psychological orientation future psychologist. Recorded that charisma helps to establish trust relationship between psychologist and patient. Uncovered head features and qualities of charisma and its interdependence with self-regulation. Noted that charisma and emotional stability are the professional requirements for a technician whose work is related to the impact on others. Considered that counseling and psychotherapy are professions that require a large emotional burden and responsibility. Determined that the profession is in danger «burnout syndrome».

Актуалізовано вирішення проблеми створення психологічних умов для розвитку педагогічного спілкування. З метою визначення рівня педагогічного такту й особливостей розвитку навичок педагогічного спілкування у майбутніх учителів здійснено теоретичний аналіз цих питань. Визначено поняття «педагогічне спілкування» як професійне спілкування викладача з учнем у цілісному педагогічному процесі. За результатами дослідження процесу педагогічної взаємодії виокремлено елементи його структури: моделювання, організація, керівництво й аналіз спілкування. Класифіковано й охарактеризовано стилі педагогічного спілкування в залежності від продуктивності виховного впливу, особливу увагу зосереджено на понятті «індивідуальний стиль педагогічного спілкування» і на його формуванні в процесі педагогічної діяльності. Підкреслено роль педагогічної культури педагога як однієї з найважливіших складових формування гармонійних відносин у системі «вчитель - учень» і уникнення труднощів у спілкуванні. На підставі аналізу показників рівня педагогічного такту й особливостей розвитку навичок педагогічного спілкування у майбутніх учителів зроблено висновок про домінування рефлексивно-перцептивних навичок спілкування. Запропоновано рекомендації для практичного розвитку педагогічного спілкування.

Актуализировано решение проблемы создания психологических условий для развития педагогического общения. С целью определения уровня педагогического такта и особенностей развития навыков педагогического общения у будущих учителей осуществлен теоретический анализ этих вопросов. Определено понятие «педагогическое общение» как профессиональное общение преподавателя с учеником в целостном педагогическом процессе. В результате исследования процесса педагогического взаимодействия выделены элементы его структуры: моделирование, организация, руководство и анализ общения. Классифицированы и охарактеризованы стили педагогического общения в зависимости от продуктивности воспитательного влияния, особое внимание сосредоточено на понятии «индивидуальный стиль педагогического общения» и на его формировании в процессе педагогической деятельности. Подчеркнута роль педагогической культуры педагога как одной из важнейших составляющих формирования гармоничных отношений в системе «учитель – ученик» и избегания трудностей в общении. На основании анализа показателей уровня педагогического такта и особенностей развития навыков педагогического общения у будущих учителей сделан вывод о доминировании рефлексивно-перцептивных навыков общения. Предложены рекомендации для практического развития педагогического общения.

The article deals with a problem of creating psychological conditions for the development of pedagogical communication. The theoretical analysis of the problems of pedagogical tact and communication is carried out in the article. With help of different methods the analysis of future teachers' pedagogical skills and tact formation is performed and practical recommendations for the development of the pedagogical communication are proposed. This issue is relevant for psychologists because of its improper study in practical sense, the absence of certain means of formation and development of pedagogical communication culture. With help of communication a teacher creates a complex system of educational relationships that promote an effective training of children.

Обґрунтовано необхідність розвитку критичного мислення у школярів та формування стратегій подолання проблем. Проаналізовано напрямки сучасних наукових досліджень критичного мислення: як якість розуму, як когнітивна та метакогнітивна стратегія, як інтегральне особове утворення. Доведено доцільність використання проблемно-орієнтованого навчання з урахуванням вікових особливостей школярів у формуванні навичок критичного мислення. Запропоновано авторську методику розвитку критичного мислення за допомогою аудіювання під час уроків іноземної (англійської) мови. Подано структуру уроку за технологією аудіювання: розминка, актуалізація, осмислення та розмірковування. Особливу увагу приділено методиці «шести капелюшків» для проведення останнього етапу уроку – осмислення. Розкрито переваги паралельного мислення та особливості його формування за допомогою розподілення класу на групи згідно різних режимів мислення.

Обоснована необходимость развития критического мышления у школьников и формирования стратегий преодоления проблем. Проанализированы направления современных научных исследований критического мышления: как качество разума, как когнитивная и метакогнитивные стратегии, как интегральное личностное образование. Доказана целесообразность использования проблемно-ориентированного обучения с учетом возрастных особенностей школьников в формировании навыков критического мышления. Предложена авторская методика развития критического мышления посредством аудирования на уроках иностранного (английского) языка. Подана структура урока по технологии аудирование: разминка, актуализация, осмысление и размышление. Особое внимание уделено методике «шести шляпок» для проведения последнего этапа урока – осмысления. Раскрыты преимущества параллельного мышления и особенности его формирования с помощью распределения класса на группы согласно различных режимов мышления.

Grounded is the necessity of developing the students’ critical thinking and formulate strategies to overcome the problems. Analyzed are the trends of modern research of critical thinking: as the quality of the mind, as cognitive and metacognitive strategies, as integral formation personnel. Proved is the expediency of the use of problem-based learning with age-appropriate of students in the skills of critical thinking. Proposed is the authorized method of critical thinking through listening to the lessons of foreign (English) language. Posted is the structure technology lesson listening: warm, actualization, understanding and reflection. Particular attention is paid to the methods of "six hats" for the last phase of the lesson – reflection. Revealed are the advantages of parallel thinking and peculiarities of its formation via distribution class into groups according to different modes of thinking.