Висвітлено питання стосовно дослідження розкриття наскрізних тріщин у силовому полі залишкових напружень стикових зварних з'єднань, адаптації за зазором роботизованого дугового зварювання у захисних газах плавким електродом, а також контролю якості під час зварювання арматури. Наведено метод розрахунку залишкових напружень в тонкостінних конструкціях з титанових сплавів. Досліджено формування шва під час аргоно-дугового зварювання титанових сплавів, запропоновано методи оптимізації контактного зварювання хрестоподібних і рельєфних з'єднань дротів. Наведено інформацію про застосування зовнішніх електромагнітних дій у процесі дугового зварювання плавким електродом, а також вплив екзотермічної реакції синтезу в композиційних порошках на процес нагрівання їх часток, зумовленого плазмовим напиленням. З'ясовано наслідки теплового впливу високотемпературного струменя на оброблювану поверхню у процесі нанесення покриття та різання. Наведено нові дані комп'ютерного моделювання технології наплавки, термітного зварювання, а також залежності середньої температури та геометрії наплавки від режимів.

Проведено аналіз діагностики ускладнень вагітності у 24 жінок, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, що народжували у пологових будинках м. Чернівці та м. Одеса. Туберкульозний процес у вагітних призводить до суттєвих функціональних порушень у фетоплацентарному комплексі. Фетоплацентарна недостатність на тлі туберкульозу призводить до негативних наслідків, що потребує профілактичних заходів.

Проаналізовано 200 гістеректомій, виконаних методом лапароскопії та 200 випадків відкритої абдомінальної гістеректомії. Лапароскопічну гістеректомію виконано у 50 випадках, у 150 - лапароскопічну асистенцію вагінальної гістеректомії (ЛАВГ), у тому числі власну модифікацію ЛАВГ - у 50 випадках. Розроблено власний спосіб ЛАВГ, який дозволяє уникнути травмування маткових судин на вагінальному етапі операції, сприяє зменшенню об'єму інтраопераційної крововтрати, на відміну від типової методики ЛАВГ на 14,0 %, і скороченню тривалості вагінального етапу операції в 1,3 рази. На підставі дослідження методом вибору можна вважати лапароскопічну гістеректомію, яка супроводжується меншим числом ускладнень і більш позитивною динамікою психоемоційного стану хворих у післяопераційному періоді, найбільш оптимальним методом лікування. Виконання трансабдомінальної гістеректомії рекомендовано за розмірів тіла матки 14 тижнів вагітності та більше у разі вираженого спайкового процесу органів черевної порожнини, супутньої вентральної грижі.

Вперше проведено аналіз частоти, структури акушерських і перинатальних ускладнень, еколого-епідеміологічне зіставлення з гігієнічною характеристикою якості довкілля у жінок з пієлонефритом за 2001 - 2010 рр. в Одеському регіоні. Встановлено високу частоту пієлонефриту, збільшення кількості декомпенсованої форми плацентарної дисфункції (ПД) на 19,1 %. Визначено основні фактори ризику ПД, за допомогою яких здійснювали прогнозування акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з пієлонефритом, а саме: обтяжений соматичний, акушерсько-гінекологічний, сімейний анамнез, тютюнопаління, мешкання в екологічно несприятливих районах. Вивчено клінічні особливості перебігу вагітності (загроза викидня та передчасних пологів, ПД, прееклампсія, багатоводдя, дистрес плода, гестаційна анемія), пологів (аномалія пологової діяльності, передчасне вилиття навколоплідних вод , дистрес плода, акушерські кровотечі), післяплодового періоду (субінволюція матки) у жінок з пієлонефритом і ПД.

Цель работы - анализ частоты возникновения ряда осложнений в родах и послеродовой период у женщин с анемией. Показано, что частота осложнений беременности, в родах и послеродовой период в основной группе была значительно выше, чем в контрольной. Обсуждена роль использования современных методов диагностики железодефицитной анемии, а также обоснованного, своевременного и рационального назначения железосодержащих препаратов в снижении вероятности развития ряда осложнений при беременности, а также в родах и в послеродовой период. Рекомендуется для коррекции железодефицита применять заместительную терапию препаратами железа, длительностью не менее трех месяцев. По мнению авторов, повысить качество оказания медицинской помощи беременным, возможно, за счет анализа факторов риска и внедрения современных технологий расчета риска возникновения заболеваний, ранней диагностики, индивидуальной терапии и мониторинга эффективности лечения возникающих осложнений при беременности.

Узагальнений досвід лікування 61 потерпілого з приводу розриву стравоходу (РС) різної етіології. Наведено хірургічну тактику залежно від рівня перфорації. Доведено необхідність накладання первинного шва стравоходу незалежно від строків з моменту РС, доцільність тимчасового виключення стравоходу. Померли 14 (22,9 %) хворих. Найгірші результати відзначені при спонтанному розриві нижньої третини стравоходу (летальність 18 %). Встановлено перспективність застосування мініінвазивних технологій в лікуванні хворих з приводу РС.

Система гемостаза во время беременности, как известно, претерпевает ряд компенсаторно-приспособительных, адаптационных изменений, физиологическая роль которых состоит в остановке кровотечения и предотвращении чрезмерной кровопотери в родах. Цель работы - оценка эффективности лечения с использованием препарата "Транексам" у женщин с угрозой прерывания беременности в сроке гестации 8 - 21 неделя, сопровождающейся отслойкой хориона/плаценты. Проведено проспективное исследование у 38 беременных женщин в сроке гестации 8 - 21 неделя с угрозой прерывания беременности и диагностированной отслойкой хориона или плаценты. Контрольную группу составили 30 женщин в сроке гестации 8 - 21 неделя с физиологическим течением беременности. В результате исследования установлено, что при данной патологии всегда наблюдается патологическая активация фибринолитической активности крови. Включение препарата транексамовой кислоты в схему патогенетической терапии женщин с кровотечениями в первом и втором триместрах беременности с отслойкой хориона/плаценты является патогенетически обоснованным и необходимым, позволяет быстро достичь нормализации гемостаза, способствуя успешном пролонгированию беременности. Выводы: применение метода низкочастотной вибрационной пьезоэлектрической гемовискозиметрии позволяет своевременно и адекватно контролировать длительность лечения транексамовой кислотой, его адекватность и эффективность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-5

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Частота і тяжкість вроджених вад розвитку (ВВР) не мають тенденції до зниження в сучасному суспільстві і мають прямий зв'язок з якістю показників екосистеми, здоров'я людини. ВВР відносять за етіологічними чинниками до патології мультифакторної природи. Серед багаточисельних причинних чинників ВВР є дефіцит фолатів, що негативно позначається на процесі метилування ДНК. Мета дослідження - підвищити ефективність комплексної індивідуалізованої профілактики вроджених вад розвитку у жінок з поліморфними алелями генів ферментів фолатного цикла, II фази системи детоксикації шляхом застосування діагностичних, профілактичних, терапевтичних заходів. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку, що постійно мешкають у м. Одеса та Одеській області. Визначено алелі генів ферментів фолатного циклу метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR), 5-метилтетрагідрофолат-гомоцистеїнметилтрансферазредуктази (MTRR), II фази системи детоксикації глютатіон-S-трансфераза М1 (GSTM1), вмісту фолієвої кислоти, ціанокобаламіну у крові. Визначення поліморфних алелей генів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTRR), II фази системи детоксикації GSTM1, вмісту фолієвої кислоти, ціанокобаламіну нижче референтних величин свідчить про наявність спадкового порушення активності ферментів фолатного циклу, що призводить до розвитку гіпергомоцистеїнемії, зниження рівня фолатів та є високим ризиком виникнення ВВР і вимагає застосування фолатів до та під час перебігу вагітності. Поліморфізм генів, які контролюють синтез GSTM1, може змінювати активність функцій ферментів детоксикації. Експресія генів ферментів GSTM1 починається в ембріональному періоді. Глутатіонзалежна детоксикація відіграє ключову роль у знезараженні пероксидів ДНК. Помилки метаболізму, функцій відповідних ферментів реалізуються хромосомними порушеннями та ризиком виникнення ВВР, що вимагає застосування антиоксидантної терапії до та під час вагітності. Висновки: встановлено, що висока (близько 55 %) частота поліморфних алелей генів ферментів фолатного циклу MTHFR (гомозиготні - 10,0 %, гетерозиготні - 16,7 %), 5-MTRR (гомозиготні - 12,5 %, гетерозиготні - 15,5 %), II фази системи детоксикації OSTM1 (гомозиготні - 13,3 %, гетерозиготні - 15,8 %), вмісту нижче референтних величин фолієвої кислоти у 26,7 %, ціанокобатаміну - у 36,6 % може сприяти виникненню ВВР, що пояснює доцільність своєчасного застосування профілактичних заходів шляхом застосування фолатів, антиоксидантів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213.026 + Р716.212

Рубрики:

Еклампсія і прееклампсія

Патологія плідного яйця і плода

Шифр НБУВ: Ж100881 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213.026 + Р716.212

Рубрики:

Еклампсія і прееклампсія

Патологія плідного яйця і плода

Шифр НБУВ: Ж100881 Пошук видання у каталогах НБУВ