Висвітлено питання виникнення та розвитку двох феноменів літератури західноєвропейського середньовіччя доби розвиненого феодолізму: поезії вагантів і рицарської літератури. Наведено інформацію про найважливіші пам'ятки даної літератури та варіанти їх перекладу. Увагу приділено ліриці трубадурів, творчості труверів, рицарському роману.

Розглянуто проблеми сучасної літератури та літературознавства. Метатекст як важливе явище літератури XX ст. подано в контексті ідеї самоусвідомлення "Я" через ускладнену наративну структуру. Обгрунтовано проблему пам'яті та забуття словесно-культурних смислів, що виявляє себе в такому складному, парадоксальному за своєю природою та способом здійснення явищі, як літературний мотив. Увагу приділено проблемі функціонування шекспірівського дискурсу в драматургії США кінця XX - початку XXI, показано роль В. Шекспіра не тільки як великого художника, але і як ініціатора дискурсивних практик. Проаналізовано міфологічні стратегії, присутні у сучасній літературі. Розкрито місце імагології в сучасному літературознавстві, запропоновано стислий екскурс в її історію, проаналізовано проблеми та перспективи досліджень, пов'язаних з цією проблематикою. Визначено функціональну роль антропоетонімів у поетичному світі Ф. М. Достоєвського у культурному контексті. Розглянуто особливості формування міфопоетичного мислення та "нового естетизму" О. Уайльда. Проаналізовано творчість І. А. Буніна в контексті французького імпресіонізму. Досліджено процес "олітературнення" в українській драматургії 1920-х рр.

Досліджено поетику предметно-зображальної деталі як складової художнього світу творів В. Г. Короленка, його авторського світобачення. Уточнено сутність предметної деталі як формозмістового елемента в художній системі літературного твору. Виявлено своєрідність функціонування пейзажної, інтер'єрної та портретної предметної деталі в прозі письменника. Розглянуто, як співвідносяться в художній системі В. Короленка речовий світ, з одного боку, й організацію простору у творі та художній образ людини - з іншого. Наведено типологію та запропоновано систематизацію функцій предметної деталі. Розглянуто особливості художньої деталізації з урахуванням літературного контексту епохи, що визначило міфологічну та символічну наповненість предметної деталі, а використання такого прийому, як екфрасис, підсилило її потенціал.

Розглянуто сентименталізм як один з провідних напрямів у літературі Англії доби Просвітництва. Висвітлено творчість поетів-сентименталістів (Д. Томсон, Е. Юнг, Т. Грей). Розкрито особливості французьского Просвітництва. Детально розглянуто творчість поетів-просвітників. Увагу приділено літературно-критичним і художнім творам Г. Е. Лессінга. Висвітлено творчість і театральну реформу К. Гольдоні.

Обгрунтовано доречність і результативність застосування такого виду навчальної діяльності як демонстрація творів живопису для проведення компаративного аналізу з метою кращого розуміння творів світової класики. Вивчено деякі аспекти творчості різних письменників у різні періоди світового літературного процесу: Данте Аліг'єрі "Божественна комедія", Мацуо Басьо, Й. В. Гете "Фауст", О. Блок "Незнайомка".

Досліджено проблеми художньо-естетичних трансформацій та функціонування детективного жанру в контексті історико-літературного процесу. Охарактеризовано особливості структури жанрових моделей новітнього детективу. Проведено аналіз специфіки окремих індивідуально-авторських та національно- культурних різновидів детективу.