Викладено термодинамічні основи холодильної техніки. Розглянуто конструкції, будову, розрахунок та проектування компресорів і теплообмінних апаратів холодильних машин, систем комфортного та технічного кондиціювання повітря на суднах, а також установок реконденсації газів на суднах-газовозах. Розглянуто процес холодильної обробки, перевезення та зберігання вантажів, які транспортуються морем. Висвітлено шляхи удосконалення теоретичних циклів парокомпресорних холодильних машин. Проаналізовано вплив властивостей робочих речовин низькотемпературної техніки на екологію навколишнього середовища.

Досліджено внутрішню структуру культурного капіталу пострадянського студенства та факторів, що його обумовлюють. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених щодо сутності та структури культурного капіталу, специфіки його формування та маніфестацій. Запропоновано систему емпіричних показників виміру культурного капіталу, до якої належать наявні культурні ресурси, культурні практики та стратегії, ціннісно-нормативна система, академічна успішність. Досліджено феномен культур капіталізації особистості, його особливості у суспільствах, що змінюються, на прикладі українського суспільства. Визначено, яким чином на обсяг та якість культурного капіталу українського студенства впливають об'єктивні та суб'єктивні чинники: соціально-економічні, поселенські, культурні, ціннісні, культурно-споживчі. Викладено пропозиції щодо парадигмальних, концептуальних та операціональних можливостей подальшого вивчення культурного капіталу.

Аргументовано теоретико-методологічні засади дослідження дозвіллєвого часу української молоді як чинника конструювання її культурного капіталу. Проаналізовано феномен дозвілля, його пов'язаність з нормативно-ціннісними структурами агента і, отже, з тими стратегіями та практиками, за посередництвом яких формується культурний капітал. Сформульовано висновок про перспективу дослідження дозвілля як способу диференціації соціального простору, зокрема - як часу конструювання культурного капіталу.

Предложена модифицированная уретропексия по TVT-методике в разработке авторов, где в качестве свободного синтетического лоскута используется полипропиленовая сетка "Ультрапро" фирмы "Этикон". Данный способ по эффективности не уступает стандартной TVT-методике, но экономически более доступный, а относительно малая травматизация операции способствует более быстрой реабилитации пациента.

Проаналізовано структуру та динаміку соціальної ідентичності різних поколінь студентства України часів незалежності. Визначено соціокультурні підстави формування ідентичностей. Охарактеризовано соціальні ідентичності українського студентства у контексті соціологічного портрету цієї соціальної групи. Значну увагу приділено ціннісним засадам формування громадянської ідентичності сучасного студентства, взаємозв'язку між громадянською ідентичністю й еміграційними настроями майбутніх фахівців, їх культурним капіталом, уявленнями про чинники життєвого успіху.

Обгрунтовано параметри, що визначають підвищення ефективності роботи водно-шламових систем (ВШС) вуглезбагачувальних фабрик шляхом встановлення нелінійної залежності часу досягнення рівноважної концентрації тонкого шламу в оборотній воді від інерційності системи та лінійної залежності для зернистого шламу. Визначено напрями вдосконалення топології складних замкнутих технологічних циклів. Розроблено нову методику оцінки ефективності роботи замкнутих циклів регенерації, що дозволяє врахувати інерційність всіх компонентів досліджуваної схеми. Визначено залежності часу досягнення рівноважної концентрації шламу від сумарної інерційності системи, що дозволяє оцінити процес накопичення шламу від початку роботи схеми до виходу на стаціонарний режим і визначити раціональну топологію схеми. Запропоновано рекомендації з підвищення ефективності роботи ВШС, упроваджені на ГОФ "Луганська", для скорочення циркуляцій шламу в зворотній воді та тривалості нестаціонарного режиму роботи. Очікуваний річний економічний ефект від впровадження запропонованих рекомендацій складає близько 20 тис. грн.

Розроблено методики розрахунку вузлів металевих димарів, які знаходяться під дією крайового ефекту (вузол примикання опорного ребра футеровки до стовбура димаря, вузол сполучення конусної частини стовбура з циліндричною частиною) та локального прикладення навантажень (вузол опирання стовбура на підтримуючу конструкцію). Розроблено раціональне конструктивне рішення опирання стовбура димаря на підтримуючу конструкцію. Визначено межі застосування конструктивних рішень вузла примикання газоходу до циліндричного стовбура та двох конструктивних рішень опирання стовбура димаря на підтримуючу конструкцію. Вдосконалено інженерну методику розрахунку стовбурів як стисло-зігнутих стрижнів кільцевого перерізу, яка дозволяє враховувати місцеві напруження, що виникають у вузлах залежно від геометричних параметрів вузлів і способу прикладення навантаження.

Здійснено концептуалізацію зв'язку між знанням і практиками, з точки зору діяльнісного конструювання відомого та невідомого. З позицій соціології знання доведено, що головним чинником структури знання, яким володіє соціальний актор, є його життєві практики (як загальноприйняті алгоритми дії). На прикладі правової обізнаності харків'ян показана наявність латентних факторів загальної структури типового знання соціального актора в будь-якому суспільстві. Доведено ситуативність цих факторів для будь-якої сфери людської діяльності за наявності аналітично виокремлених протоколів взаємодії. Зазначено, що важливою частиною будь-якого знання є не тільки відоме (як таке, що допускається для осмислення, дії, дискутування), але й невідоме. Зроблено висновок, що порядок організації знання (протоколи) є обов'язковим елементом функціонування будь-якого суспільного порядку.

Проаналізовано знаннєві структури жителів Харкова на прикладі суджень про допустиме і недопустиме. Із застосуванням концептуалізацій З. Фрейда, М. Мосса, Е. Дюркгейма, Ж. Бодрійяра, С. Жижека здійснено ретроспективний аналіз соціологічних напрацювань у сфері забороненого, недопустимого та правильного. На базі методології "синтетичних" теорій (насамперед, П. Бурдьє), а також напрацювань феноменології (П. Бергер, Т. Лукман), теорій свідомості (Дж. Серль), теорій сакрального (Колеж де Сосіоложі тощо) досліджено внутрішню структуру, зміст і параметри комплексу суджень про допустиме і недопустиме. Ці теоретичні напрацювання перевірено на емпіричній основі із застосуванням ряду прийомів, зокрема факторного та кластерного аналізів. За результатами емпіричного дослідження, проведеного в грудні 2017 р. колективом кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за участі автора, описано латентну структуру знаннєвих агрегатів про недопустиме. Показано співвідношення допустимого і недопустимого, визначено можливі вісі виокремлення харків'янами (не) допустимого; досліджено внутрішню структуру судження про недопустиме в різних групах і по відношенню до різних об'єктів заборони. Зроблено висновок про те, що множина суджень про (не)допустиме є консистентним комплексом суджень, який, незважаючи на свою уявну та ілюзорну розірваність, внутрішньо пов'язаний в єдиний континуум соціального знання. Описано обмеження дослідження, пов'язані з категоріями докси, фабрикації, соціального конструювання.

Наведено класифікацію суднових палив, їх експлуатаційні й фізико-хімічні властивості, технології підготовки й використання палива в різних СЕУ (суднова енергетична установка), а також способи технічного обслуговування паливних систем. Окреслено характеристики палив для суднової техніки. Викладено вимоги Морського Регістру судноплавства до паливних систем. Розглянуто бункерування судна паливом.

7 квітня 2021 р. одноденну XV Міжнародну науково-практичну конференцію "Якубинська наукова сесія" присвячено темі "Соціологія і освіта: сучасні виклики". Цього разу у повній відповідності до викликів часу та тенденцій у проведенні заходів у сучасній науці вона проходила у змішаному форматі, з використанням як онлайн-технологій, так і традиційних моделей участі в конференціях. Після завершення пленарного засідання відбулася традиційна презентація нових соціологічних видань.

Обґрунтовано інтерпретацію соціального на основі концепції знання як універсуму суджень. Розроблено та дослідницьки випробувано категоріальний апарат інтернального дослідження знання як конституєнта соціального; запропоновано визначення понять для дослідження екстернального дизайну та системної розбудованості знання. Виокремлено біофізіологічне як специфічний знаннєвий модус позасоціальних аспектів людського тіла; обґрунтовано розгляд знання з практичної точки зору крізь призму концепту протоколу соціального. Доведено, що хронотоп фабрикації знання є нероздільною єдністю часу та місця; розроблено інтерпретацію порядку соціального та режимів реалізації порядків. Запропоновано інтерпретацію структур знання в різних формах суспільної свідомості. Розвинуто соціологічне розуміння опосередкованості та безпосередньості як знаннєвих конструктів та практичних епіфеноменів. Здійснено дослідження зв’язку знання та влади з точки зору порядків соціального і режимів їхньої реалізації. Здійснено інтерпретацію феномену комунікації як субстрату виробництва знання. Досліджено диференціацію режимів, порядків, упорядкувань і практичних реалізацій. Вирішено важливу наукову проблему соціології знання – розробка соціологічної концепції знаннєвих засад, вимірів та структур соціального. Результати дослідження пройшли апробацію й впроваджені в діяльність соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна МОН України.

Наведено тези доповідей учасників конференції, що актуалізують такі важлиі проблеми сучасності, як глобалізація, становлення інформаційного суспільства, взаємодія політичних та економічних інститутів, проблеми культурного життя. Звернено увагу на міграційні процеси в Україні в ретроспективі, а також питання рееміграції в контесті міграційних ризиків. Окреслено сучасний стан теорії та методології соціального пізнання та ін.